Влада Швейцарії пообіцяла Путіну імунітет попри ордер МКС на можливому саміті Україна-РФ

standard

Влада Швейцарії пообіцяла Путіну імунітет попри ордер МКС на можливому саміті Україна-РФ

Швейцарський міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс під час спільного виступу зі своїм італійським колегою Антоніо Таяні в Берні заявив, що Швейцарія “більш ніж готова” до проведення саміту між Росією та Україною.

Він також пояснив, що вже неодноразово нагадував міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову про готовність Швейцарії. Про це повідомляє Swissinfo.

Кассіс особливо відзначив досвід Швейцарії в цій сфері, а також подякував президенту Франції Емманюелю Макрону та прем’єр-міністру Італії Джорджі Мелоні за довіру до Швейцарії.

“Я вірю на 200% у проведення цього саміту, і ми обговорювали це протягом тривалого часу” – заявив він.

Глава МЗС уточнив, що Швейцарія запропонує правителю РФ Володимиру Путіну “імунітет”, якщо він “приїде на мирну конференцію”.

Зі свого боку Антоніо Таяні підкреслив, що Рим залишається готовим до організації саміту, але Італія “підтримує” Женеву.

 

Джерело: Gazeta.ua

standard

Інфляція до 2028 року: уряд готується до стабілізації або нового цінового тиску

Кабінет Міністрів України оприлюднив оновлений макроекономічний прогноз на 2026–2028 роки, в якому змоделював два сценарії розвитку інфляції — базовий та ризиковий. Обидва варіанти враховують вплив війни, стан енергетичного сектору, тарифну політику та глобальні економічні тренди.

У базовому сценарії, який передбачає поступову стабілізацію ситуації в країні, інфляція знижуватиметься щороку:

  • у 2026 році — до 8,6%,
  • у 2027 — до 5,9%,
  • у 2028 — до 5,3%.

Це стане можливим за умови збереження жорсткої монетарної політики НБУ, стриманого бюджетного дефіциту та відновлення внутрішнього виробництва. Також уряд розраховує на помірне зростання цін на енергоносії та стабільність курсу гривні.
Натомість ризиковий сценарій передбачає, що війна триватиме, а зовнішні та внутрішні шоки продовжать тиснути на економіку. У такому випадку інфляція залишатиметься вищою:

  • у 2026 році — 9,9%,
  • у 2027 — 9,4%,
  • у 2028 — 7,5%.

Цей варіант також враховує можливе поступове скасування тарифного мораторію, що може призвести до зростання цін на комунальні послуги, транспорт та продукти харчування.

Нагадаємо, Уряд наголошує: обидва сценарії — не прогнози, а рамки для планування. Вони мають допомогти бізнесу, інвесторам та громадянам краще орієнтуватися в економічних перспективах країни.

Джерело: “Перший бізнесовий”

standard

“Блювати хотілося”: Борис Джонсон розкритикував саміт Трампа і Путіна

Колишній британський прем’єр-міністр Борис Джонсон різко прокоментував зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна, що відбулася на Алясці. У своїй статті для видання The Daily Mail Джонсон заявив, що саміт викликає огиду, але водночас може дати надію. Як пише портал “Експерт“, він назвав цю подію “найбільш нудотним епізодом” в історії дипломатії.

«Блювати хотілося, спостерігаючи, як йому аплодують на червоній доріжці», — написав політик, описуючи, як Путіна зустрічали на американській землі. Джонсон також висловив огиду від «усмішки Голлума», коли російського диктатора запросили проїхатися в лімузині Трампа.

За словами експрем’єра, слухати виступ Путіна було важко, адже він намагався водночас лестити і принижувати Трампа.

«Уявіть собі, як це — бути одним з героїв, які перебувають у бліндажі під Покровськом, і чути, як президент Сполучених Штатів — капітан команди «Вільний світ» — називає Путіна «босом», — написав Джонсон.

Політик назвав маячнею заяви про те, що відповідальність за смерті в Україні нібито лежить на обох сторонах, і підкреслив, що за кожну смерть, як українців, так і росіян, відповідальний винятково Путін.

Водночас, Джонсон вважає, що, незважаючи на всю огидність, ця зустріч була виправданою. «Хоча це й було нудотно, Трамп мав рацію, що спробував. Він мав рацію, що зустрівся з Путіним, тому що, якщо мільйони українців з жахом спостерігали за реабілітацією російського тирана на червоній доріжці, вони також плекали надію», — зазначив він.

standard

Україна пропонує зупинити фінансування служби російського перекладу в ОБСЄ

Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет ОБСЄ і зараз її борг склав вже 22 млн євро.

Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.

“Щодо зведеного бюджету, то він, хоч і офіційно не затверджений вже котрий рік, продовжує наповнюватися внесками держав-учасниць, які дорівнюють їхнім внескам до останнього схваленого бюджету ОБСЄ. Таким чином, держави-учасниці, крім Росії, продовжують добросовісно сплачувати свої внески, проте використання цих коштів мінімізоване, що не дає змоги належно планувати роботу ОБСЄ. Наразі борг РФ сягнув близько 22 млн євро – при тому, що зведений бюджет ОБСЄ цьогоріч становить 156 млн євро”, – зазначив він.

Як підкреслив Вітренко, ситуація виглядає дуже цинічною – “Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет Організації, але при цьому продовжує брати участь в ОБСЄ”.

За його словами, формальні механізми в ОБСЄ для покарання Росії через несплату внесків існують.

“Зокрема, якщо якась держава-учасниця ОБСЄ не сплачує свої внески впродовж останніх двох років, діюче Головування може порушити це питання перед Постійною радою, аби вжити конкретних заходів для сплати заборгованості. Ми працюємо над цим. Також під час щорічного обговорення бюджету наголошуємо на неприпустимості такої ситуації і шукаємо шляхи для використання цього аргументу для покарання Росії. До речі, гарним прикладом тут є Генеральна Асамблея ООН в Нью-Йорку, з позбавленням відповідних держав права голосу через заборгованість, та й Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні”, – зазначив очільник української місії при ОБСЄ.

Водночас він вказав на те, що, на жаль, інші країни-учасниці та Секретаріат ОБСЄ “не завжди достатньо активні в цьому питанні”.

“Але після Конференції “Гельсінкі +50″ ми продовжимо тиск у відповідних форматах і на потрібних треках, аби зробити агресору максимально боляче. Одна з ідей – частково компенсувати саботаж Москвою бюджету ОБСЄ припиненням фінансування служби російського перекладу”, – повідомив Вітренко.

Поруч з цим він вказав на те, що на конференції у Гельсінкі було офіційно запущено Фонд “Гельсінкі+50” з метою “ефективніше управляти позабюджетними внесками донорів, зокрема для проєктної діяльності, включно з підтримкою України”.

“Фонд “Гельсінкі+50″ не замінює регулярний бюджет ОБСЄ, адже він покликаний менеджити саме позабюджетні внески від ключових донорів… Планується вдосконалити систему управління, розподілу позабюджетних коштів і звітності, зробити її більш прозорою, гнучкою та ефективною. Наразі конкретного затвердженого формату й структури фонду немає, але є загальні домовленості і вже визначені суми для діяльності”, – повідомив постпред.

Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року блокує ухвалення зведеного бюджету ОБСЄ, тому держави-учасниці шукають креативні способи виправити цю ситуацію. Наприклад, існує Програма підтримки України (“Support Program for Ukraine”), яка фінансується поза регулярним бюджетом ОБСЄ – за рахунок добровільних внесків держав-донорів.

standard

Співголови “Коаліції охочих”: Не може бути обмежень для ЗСУ і російського вето на вступ України до ЄС і НАТО

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, які спільно головували в середу на онлайн-зустрічі лідерів “Коаліції охочих”, видали за її підсумками спільну заяву, опубліковану на офіційних інтернет-ресурсах.

“Лідери привітали зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення вбивств в Україні, закінчення агресивної війни Росії та досягнення справедливого і тривалого миру. Вони привітали відкриті дискусії з президентом Трампом, що відбулися раніше того ж дня. Вони чітко заявили, що шлях до миру в Україні не може бути визначений без України. Необхідно продовжувати підхід, що поєднує активну дипломатію, підтримку України та тиск на Росію. Дипломатичне вирішення має захищати життєво важливі інтереси безпеки України та Європи”, – цитують заяву в офіційному пресрелізі.

В заяві також сформульовано чотири постулати:

По-перше, конструктивні переговори можуть відбуватися лише в умовах припинення вогню або тривалого і значного припинення бойових дій.

По-друге, санкції та більш широкі економічні заходи, спрямовані на тиск на військову економіку Росії, повинні бути посилені, якщо Росія не погодиться на припинення вогню в Алясці.

По-третє, міжнародні кордони не можуть бути змінені силою.

По-четверте, Україна повинна мати надійні та достовірні гарантії безпеки для ефективного захисту свого суверенітету та територіальної цілісності.

“Коаліція охочих готова відігравати активну роль, зокрема через плани тих, хто готовий розгорнути сили безпеки після припинення військових дій. Не слід накладати жодних обмежень на збройні сили України або на її співпрацю з третіми країнами. Росія не може накласти вето на шлях України до ЄС і НАТО”, – сказано в заяві співголів Коаліції.

Джерело: “Інтерфакс”