У НАТО створять два нових командування, їх місце розташування ще не визначено

У НАТО створять два нових командування, їх місце розташування ще не визначено

У НАТО прийнято рішення про створення двох нових командувань, їх місце розташування поки не визначено, заявляє генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг.

“Сьогодні ми прийняли тільки рішення про структуру. У нас буде нове командування в Атлантичному регіоні, спрямоване на забезпечення безпеки морських ліній комунікації через Атлантичний океан для трансатлантичних зв’язків. У нас також нове командування об’єднаних сил з тилового забезпечення, посилення і забезпечення військової мобільності в Європі” , – сказав він на брифінгу в середу в Брюсселі.

За словами генсека, місцезнаходження цих двох командувань поки не вирішено.

“Ми прийняли рішення їх створити, але поки незрозуміло, де вони будуть географічно перебувати. Німеччина запропонувала розмістити на своїй території командування з тилового забезпечення, а США запропонували розмістити у себе нове командування Атлантичного регіону. Але ми поки не прийняли по остаточне рішення”, – підкреслив Й.Столтенберг.

МЗС нагадує: за три роки “Мінська” Росія не виконала жодного пункту

У третю річницю підписання Мінських домовленостей в МЗС України нагадали, що з часу ухвалення “Мінська-2” у 2015 році, Росія не виконала жодного пункту.

Виборча реформа: нардепи подали понад 4 тисячі поправок

До проекту Виборчого кодексу, ухваленого раніше в першому читанні, народні депутати вже подали понад 4 тисячі поправок.

Про це 12 лютого повідомив народний депутат, голова підкомітету ВРУ з питань виборів та референдумів Олександр Черненко під час круглого столу у Львові тему «Проблемні питання організації, підготовки та проведення перших виборів в об’єднаних територіальних громадах. Регіональний погляд на перспективи виборчої реформи в Україні».

За словами Черненка, така кількість поправок – це своєрідний рекорд Верховної Ради. Зокрема, найбільше поправок подали такі фракції, як «Самопоміч», Опозиційний блок, а також позафракційні депутати. Далі за кількістю запропонованих змін йдуть БПП і «Народний фронт».

Водночас Черненко додав, що близько половини з цих поправок – «такі, що навіть не варті розгляду».

Також він повідомив, що наступного тижня збереться підкомітет ВРУ з питань виборів та референдумів, щоб обговорити підготовку Виборчого кодексу до другого читання, і висловив сподівання, що поправки до цього проекту вдасться швидко опрацювати.

«Стосовно таких політичних питань, як виборчий бар’єр і проведення агітації, можуть бути серйозні дискусії», – припускає нардеп.

Сам він акцентує увагу на необхідності вирішити процедурні питання проведення виборів, аби унеможливити фальсифікації.

Олександр Черненко заявив також, що програма-максимум на цей рік – повноцінна виборча реформа зі зміною виборчої системи, а програма-мінімум – покращення чинних законів у процедурній частині.

Керівник проектів Венеціанської комісії в Офісі Ради Європи в Україні Сергій Ткаченко нагадав, що Венеціанська комісія найбільш адекватною для України назвала пропорційну виборчу систему з відкритими списками в регіональних округах.

Також він додав, що за даними соціологічного дослідження Центру Разумкова, ідею відкритих списків підтримує понад 40% українців.

Доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НУ «Києво-Могилянська академія» Володимир Венгер назвав основні проблеми проведення місцевих виборів, які потрібно враховувати при створенні нового виборчого законодавства. Зокрема, він акцентував на труднощах з формуванням виборчих комісій, а також вкрай низький рівень кваліфікації членів комісій на локальному рівні.

«Також є проблема висування кандидатів і їх здатності підготувати документи та заповнити декларації. Багато місцевих партійних осередків зараз стикаються з партійним голодом, люди не хочуть йти в депутати. Цьому «сприяє» й антикорупційне законодавство», – додав він.

Разом із тим, Володимир Венгер зазначив, що необхідно насамперед внести зміни в діючий закон про місцеві вибори, який, на його думку, мав би діяти до наступних чергових виборів.

Нагадаємо, 7 листопада 2017 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Виборчого кодексу. «За» відповідний законопроект № 3112-1 проголосували 226 депутатів.

Кодекс передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах до Ради, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах.

Довідка.

Круглий стіл проводиться в рамках серії регіональних заходів Офісу Ради Європи в Україні (Венеціанська комісія) у співпраці з ГО «Центр соціальних інновацій» і Львівською громадською організацією «Комітет виборців України».

https://zik.ua/news/2018/02/12/vyborcha_reforma_nardepy_podaly_ponad_4_tysyachi_popravok_1263915

 

У МЗС Польщі сподіваються врегулювати історичну суперечку з Україною

МЗС Польщі висловило надію на вирішення спору з Україною. Про заявив Яцек Чапутович, 10 лютого повідомляє «Польське Радіо».

За словами очільника польського дипломатичного відомства, Варшава усвідомлює стурбованість Києва через ухвалений Сеймом та підписаний президентом Польщі пакет законопроектів, якими було внесено зміни до закону про Інститут національної пам’яті.

Чапутович сподівається, що суперечку вдасться залагодити на зустрічі віце-прем’єрів Польщі та України. Зустріч запланована на наступний тиждень.

«Я сподіваюся, що ця зустріч відбудеться. Принаймні ми отримали цьому підтвердження. Ми запланували дискусію про історичні відносини між нашими країнами», – зазначив дипломат.

Нагадаємо, що 26 січня Сейм Польщі ухвалив пакет законопроектів, якими було внесено зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Він передбачає, зокрема, заборону так званої «бандерівської ідеології», порушення якої карається штрафом або позбавленням волі на термін до трьох років.

Президент Петро Порошенко розкритикував прийнятий у Польщі закон, а у Верховній Раді України оприлюднили офіційну заяву про те, що скандальний польський закон про Інститут нацпам’яті принижує гідність української нації та є наругою над історичною правдою.

Попри протест влади України, Ізраїлю, США та керівників європейських інституцій, президент Анджей Дуда підписав документ.

Згодом у Державному департаменті Сполучених Штатів Америки заявили, щозасуджують рішення президента Польщі підписати цей закон.

http://racurs.ua/ua/n100884-u-mzs-polschi-spodivautsya-vreguluvaty-istorychnu-superechku-z-ukrayinou

 

 

У Молдові ухвалили декларацію щодо втручань Росії у політичні процеси держави