Індія і Пакистан на межі війни

standard

Індія і Пакистан на межі війни

Індія та Пакистан виступили із суперечливими заявами про авіарейди з двох боків та про збиття бойвих літаків над спірною територією Кашміру.

Пакистанські військові стверджують, що збили у своєму повітряному просторі два винищувачі Індії та захопила в полон двох індійських пілотів.

Натомість в Індї повідомляють, що збили пакистанський літак, відбивши авіавторгнення.

США, Євросоюз та Китай закликали дві сторони до стриманості.

Кореспонденти зауважують, що пакистанські та індійські представники, попри войовничість останніх заяв, наголошують, що хочуть уникнути війни.

З часу здобуття незалежності від Британії 1947 року дві країни воювали вже тричі; остання відкрита війна була 1971 року, і з того часу Індія та Пакистан стали ядерними державами.

Новому спалаху напруженості передувало бомбардування у вівторок індійськими літаками цілей на пакистанській території, які Індія назвала таборами бойовиків.

Приводом для бомбардувань став напад 14 лютого на автобус з індійськими військовими, де в результаті вибуху загинули принаймні 40 солдатів.

Відповідальність на той напад взяло на себе ісламістське угруповання Джаіш-е-Мохаммад, яке базується у Пакистані.

Індія звинувачує Пакистан у свідомому потуранні терористам, які чинять напади на індійській території.

Пакистан відкидає звинувачення, що надає прихисток бойовикам.

https://ukrainian.voanews.com/a/pakistan-india-kashmir-air-strikes/4805746.html

standard

Скільки українських політв’язнів в російських тюрмах?

Станом на кінець 2018 року відомо про 57 політв’язнів

На кінець 2018 року в місцях несвободи в Росії знаходилися щонайменше 57 громадян України, позбавлених волі через політичні мотиви. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Кримської правозахисної групи.

Як повідомила координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, до цієї цифри не включили 24 українських військових, бо вони, згідно з міжнародним правом, військовополонені. Ідеться про 22 моряків і двох співробітників СБУ, які знаходяться в “Лефортово”.

Правозахисники наголошують, якщо не брати до уваги Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова, то останні звільнення політв’язнів були в 2016 році, коли повернули Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка.

Також зазначається, що проблеми зі здоров’ям є майже у всіх політв’язнів.

“Через голодування пройшли Олег Сенцов, Володимир Балух, Олександр Кольченко та інші. Причина – і в небажанні росіян лікувати ув’язнених. Нерідко стан здоров’я українців приховують або видають за задовільний”, – йдеться в повідомленні.

https://www.rbc.ua/ukr/news/pravozashchitniki-nazvali-kolichestvo-ukrainskih-1551178394.html

standard

У Гриценка заявляють, що ЦВК узаконила скупку голосів виборців

У штабі кандидата в президенти Анатолія Гриценка вважають, що Центральна виборча комісія своїм роз’ясненням про агітацію легалізувала підкуп виборців.

Про це написав представник Гриценка в ЦВК Руслан Чорнолуцький у Facebook.

“Постанова ЦВК №376 дозволила юридичним особам отримувати кошти з виборчого фонду кандидата і витрачати їх на оплату робіт або послуг агітаторів, нібито компенсуючи їм телефонні послуги, проїзд (включаючи перевезення багажу), харчування, проживання та інші витрати в разі здійснення заходів передвиборної агітації, що є прямим підкупом виборців”, – нагадав Чорнолуцький.

Крім того, додав представник Гриценка, постанова дозволяє юридичним особам залучати виборців до агітації без укладання з ними цивільно-правових угод або трудових договорів, а юридичні особи при цьому звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

“Таким чином, ЦВК, по-перше, у незаконний спосіб спробувала вивести у законну площину побудову схеми скупки голосів, які масштабно розгортаються владним кандидатом (“Пєтіна тисяча”) по усій країні. А по-друге, ЦВК дозволила прямо порушувати трудове та податкове законодавство України, спонукаючи до кримінального злочину”, – написав Чорнолуцький.

За його словами, Гриценко вважає постанову ЦВК №376 незаконною і “вже оскаржує…в адміністративному суді”.

https://www.pravda.com.ua/news/2019/02/25/7207641/

standard

У Відні стартує зимова сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ

У Відні у четвер, 21 лютого, розпочинає роботу дводенна 18-та зимова сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ.

У ній візьмуть участь близько 300 парламентаріїв, зокрема й з України, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

Під час сесії у Конгрес-холі палацу Хофбург пройдуть засідання загальних комітетів, на яких буде заслухано представників урядів країн-членів ОБСЄ та обговорено питання, пов’язані з політичними та безпековими викликами, економікою та довкіллям, а також із правами людини та гуманітарною сферою.

Крім того, відбудуться дебати з таких питань, як обмеження прав людини під час надзвичайних ситуацій, боротьба з корупцією, відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, використання інструментів та механізмів ОБСЄ для врегулювання затяжних конфліктів.

На спільному засіданні загальних комітетів у четвер виступлять голова Національної ради Австрії Вольфганг Соботка, президент ПА ОБСЄ Георгій Церетелі, чинний голова ОБСЄ та міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак, генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер.

Пройдуть також окремі засідання комітету з політичних питань і безпеки, комітету з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань та комітету з економічних питань, науки, технології та навколишнього середовища.

Завершиться сесія у п’ятницю спільним засіданням загальних комітетів.

Питання російської агресії проти України та її наслідків стане однією з головних тем зимової сесії. Зокрема, на засіданні комітету з прав людини буде презентована доповідь про гуманітарну ситуацію на Донбасі, підготовлена за результатами візиту делегації комітету до України.

Як відомо, Парламентська асамблея ОБСЄ слугує форумом для парламентської дипломатії і парламентських дискусій, направляє своїх членів з метою керівництва місіями зі спостереження за виборами і зміцнює міжнародне співробітництво в підтримку зобов’язань в безпековій, політичній, економічній, екологічній та правозахисної сферах. Крім того, ПА розробляє і просуває механізми щодо запобігання та врегулювання конфліктів, сприяє розвитку демократичних інститутів у державах-учасницях і забезпечує транспарентність і підзвітність в ОБСЄ. На її щорічних сесіях формулюються широкі політичні рекомендації для урядового компонента Організації.

https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2645011-u-vidni-startue-zimova-sesia-parlamentskoi-asamblei-obse.html

standard

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ НА ВИБОРАХ МОЖЕ БУТИ ПОСИЛЕНО

Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підтримав відповідний законопроект, мета якого полягає у невідворотності покарання за злочини проти виборчих прав, декриміналізації дрібних порушень і превенції правопорушень.

Новий законопроект пропонує посилити адміністративну та кримінальну відповідальність, а саме, суттєво підвищити розмір штрафів за порушення обмежень ведення агітації, створити умови, коли кандидатам буде вигідніше слідувати закону, ніж його порушувати.

Зокрема, передбачено адмін відповідальність за умисне розголошення свого волевиявлення в приміщенні для голосування. Запропоновано також посилити покарання за певні злочини: йдеться про позбавлення волі строком до 2 років за незаконне використання або вкидання виборчих бюлетенів, порушення таємниці голосування та отримання виборцем неправомірної вигоди. До 6 років — за злочини, пов’язані з наданням виборцеві неправомірної вигоди, непрямого підкупу виборців і фальсифікації виборчої документації.

From: https://economistua.com/vidpovidalnist-za-porushennya-na-viborah-mozhe-buti-posileno/
© EconomistUA