В Білорусі засудили українського громадянина Шаройка до 8-и років в’язниці

В Білорусі засудили українського громадянина Шаройка до 8-и років в’язниці

Верховний суд Білорусі засудив українського журналіста Павла Шаройка до понад восьми років позбавлення волі, звинувативши у шпигунстві.

Про це з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима пише білоруське видання TUT.BY, передає ТСН.

«Він отримав понад вісім років позбавлення волі. Зараз Шаройко перебуває у СІЗО КДБ. Днями його відвідував український консул, на умови утримання засуджений не скаржиться», — сказав він.

Як зазначається, також із Шаройко бачилася його дружина.

Нагадаємо, 17 листопада стало відомо про затримання кореспондента «Українського радіо» Павла Шаройка в Білорусі. З\’ясувалося, що заарештували його за три тижні до того — 25 жовтня. Тоді ж силовики провели обшук у квартирі, яку він винаймав. 20 листопада представник КДБ Дмитро Побяржин розповів, що Шаройко начебто визнав, що є співробітником кадрового апарату військової розвідки України і працював у Білорусі під прикриттям журналіста.

Офіційні ЗМІ Білорусі також стверджують, що Шаройко працював під керівництвом українського дипломата, видвореного з Білорусі, і що їхнім завданням начебто було вивчати діяльність уряду Білорусі, МЗС, російського посольства і російських військових об’єктів, «заводити і розвивати знайомства, починати або продовжувати отримання інформації від них».

http://argumentua.com/novosti/v-b-lorus-zasudili-ukra-nskogo-gromadyanina-sharoika-do-8-i-rok-v-v-yaznits

 

Майже 80% українців вважають, що молодь не має гарного майбутнього в Україні – опитування

Майже 80% українців вважають, що молодь не має гарного майбутнього в Україні – опитування

77% українців вважають, що молодь не має гарного майбутнього в Україні.

Про це свідчать результати опитування «Динаміка суспільно-політичних поглядів в Україні: опитування IRI», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) у березні.

У той же час, 17% вважає, що молоде покоління має гарне майбутнє в Україні.

6% сказали, що їм важко відповісти на це запитання.

Якщо подивитись у розрізі вікових категорій, то у віці від 18 до 35 років 75% респондентів вважає, що молодь в Україні не має гарного майбутнього, 20% дотримується протилежної думки, 5% сказали, що їм важко відповісти на це питання. У віці від 36 до 50 років 78% вважають, що молоде покоління не має гарного майбутнього в Україні, 18% вважає, що мають і 4% сказали, що їм важко відповісти на це питання. У віці 51 і старше, 78% респондентів відповіли, що молодь не має гарного майбутнього в Україні, 14% вважає, що має, а 8 сказали, що їм важко відповісти на це питання.

Опитування проводилося по всій Україні (крім окупованих територій Криму і Донбасу) з 15 по 31 березня 2018 р. Всього було опитано 2,400 жителів України віком 18 років і старше, які мають право голосувати. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.

Допустима похибка не перевищує 2.0%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 65.4%.

https://www.unian.ua/society/10126757-mayzhe-80-ukrajinciv-vvazhayut-shcho-molod-ne-maye-garnogo-maybutnogo-v-ukrajini-opituvannya.html

 

ЦРУ вперше очолила жінка

Американський сенат схвалив призначення першої жінки на пост директора ЦРУ. Кандидатура Джини Гаспер – ветерана американської розвідки – викликала немало суперечок через підозри в її причетності до практики жорстоких допитів підозрюваних в тероризмі.

За кандидатуру 61-річної Гаспел проголосував 51 сенатор, проти – 43. Попереднього керівника ЦРУ Майка Помпео призначили держсекретарем США.

Хто така Джина Гаспел?

Всі 33 роки своєї кар’єри в ЦРУ Гаспел працювала під прикриттям – як в штаб-квартирі управління, так і за кордоном, зокрема, в Лондоні.

За президентства Джорджа Буша-молодшого вона відповідала за таємні в’язниці США, в тому числі керувала секретною в’язницею в Таїланді після терактів 11 вересня 2001 року.

Саме цей аспект її роботи викликав жорстку полеміку. Достеменно невідомо, чи брала вона участь в допитах, які багато американських правозахисників кваліфікували як тортури. Але згідно з публічною інформацією, саме вона прийняла рішення знищити відеозаписи цих розмов.

Призначенню Гаспел передували обов’язкові слухання в сенатському комітеті, під час яких кандидатам ставлять запитання про кар’єру та майбутню діяльність. Після цього вирішують, чи відповідає кандидатура новій посаді.

Тортури задля інформації

Тема методів отримання інформації, таких як імітація утоплення, є для ЦРУ досить гострою з того часу, коли світовій спільності стало відомо про таємні в’язниці ЦРУ по всьому світу.

Там, зокрема, тримали членів “Аль-Каїди” Абд аль-Рахім аль-Наширі та Абу Зубайду.

Останнього, за публічною інформацією, тримали в таємній в’язниці ЦРУ в Таїланді. Згідно з доповіддю сенату США, на ньому 83 рази випробовували імітацію утоплення, він перестав реагувати на зовнішні подразники, в легенях була вода. Також він втратив ліве око й лікарі довго боролися за його життя.

Точно не відомо, чи була присутня Гаспел під час цих тортур, але секретні в’язниці ЦРУ були в її віданні.

Що думають про нову очільницю в сенаті?

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем назвав Джину Гаспел висококваліфікованим спеціалістом, хоча вважає, що їй “так або інакше доведеться відповідати за той період часу”.

Кандидатуру Джини Гаспел підтримали нинішня та колишня розвідувальна спільнота – її назвали ефективним лідером, здатним витримати тиск з боку адміністрації.

Привітали це призначення і звичайні службовці – відомством буде керувати не аутсайдер, а людина, яка знає та розбирається у всіх деталях роботи відомства.

Колишній директор національної розвідки Джеймс Клеппер підтримав це призначення, однак його насторожує лише одне: обере Гаспел вірність принципам ЦРУ чи виконанню бажань президента Трампа.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-44165119

 

Передвиборчий популізм. Як серед численних обіцянок політиків розпізнати несправжні

Президентські та парламентські вибори заплановані на наступний рік, а потенційні кандидати вже сиплять фантастичними обіцянками, пише газета “Експрес”.  

Дехто заявляє, що вже в перший тиждень роботи на посту президента спише борг бідних людей за житлово-комунальні послуги, а тарифи знизить до “адекватного” рівня. Інші запевняють, що “мінімалка” повинна бути не менш як 5 тисяч гривень, пенсія — мінімум 3 тисячі. Є й такі, що обіцяють мінімальну зарплату в Україні на рівні 1000 доларів у місяць!

Чимало людей слухають, розвісивши вуха, й думають: “Ех, оце заживемо!”. І мало хто аналізує ці обіцянки — чи реально їх виконати? До прикладу, Петро Порошенко перед президентськими виборами в 2014 році обіцяв завершити АТО за два тижні… Наобіцяв і не виконав. Обман електорату.

Про обіцянки політиків говоримо з Андрієм Юсовим, співголовою ради Інституту національних інтересів, директором Школи відповідальної політики, та Сергієм Тараном, директором Міжнародного інституту демократій.

—  Політики, особливо українські, схильні давати обіцянки, які майже неможливо виконати…

А. Юсов: — Маєте рацію. І зауважу, що популізм — загравання політиків із народом — уже стає одним із головних трендів обох передвиборних кампаній. За моїми прогнозами, політики говоритимуть буквально про магічні речі. Мовляв, усе зробимо, мало не манну небесну забезпечимо. Лише оберіть нас!

—  Як виявити популістичні гасла?

С. Таран: — Обіцянки, не підкріплені покроковим механізмом виконання, де емоції домінують над раціональним розумом,  популістичні. Прикладом може бути обіцянка підвищення зарплат, соціальних стандартів без обгрунтування економічної моделі втілення. Де політики візьмуть гроші на забезпечення обіцянок? З державного бюджету? Очевидно, що це неможливо, якщо ВВП країни не зросте.

А. Юсов: — Крім того, варто розуміти межі відповідальності державних діячів. До прикладу, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не належить до компетенції глави держави. Тож обіцянки, швидше за все, так і залишаться просто словами.

На жаль, наш народ переважно не розуміє того, що жоден із політиків наступного дня після перемоги на виборах не зможе кардинально змінити ситуацію. Втім українці все одно вірять, що хтось прийде і життя одразу ж таки стане кращим — бо “він/вона обіцяв/ла”.

—  Чи поширений популізм на Заході?  

А. Юсов: — У європейських країнах теж лунають популістичні гасла від політичних сил із різних таборів. До прикладу, у Франції та Австрії гучно обіцяють скоротити тривалість робочого дня чи робочого тижня, збільшити пільги… Тобто, попри високий рівень життя у Європі, політики для досягнення власних цілей соціальну проблематику там також експлуатують.

С. Таран: — Справді, підходи західних і українських популістів схожі. Однак різниця у тому, що в цивілізованих державах імунітет до популізму сильніший.

—  Чи можливо викорінити популізм? Як змусити політиків говорити правду?

А. Юсов: — Для того, щоби виправити ситуацію, суспільство мало б вимагати від кандидата серйозну програму змін у країні та її обговорення. Треба розуміти, як той чи інший кандидат бачить, приміром, продовження медичної та пенсійної реформ, який його план дій у розвитку економіки тощо.

С. Таран: — Наразі ж українці від політиків чекають чуда. А коли обіцяне чудо не втілює один популіст, вони кидаються підтримувати іншого, котрий також обіцяє позитивні зміни, лише під іншим соусом. Люди повинні вчитися аналізувати і слова, і конкретні справи політика. Тоді кандидати зрозуміють, що досягти політичних цілей популістичними гаслами в нашій країні неможливо. І лише тоді кількість несправжніх обіцянок могла б зменшитись.

http://expres.ua/main/2018/05/20/295222-peredvyborchyy-populizm-sered-chyslennyh-obicyanok-politykiv-rozpiznaty

 

“Роттердам плюс”: що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію

Розмови про ціноутворення на ринку електроенергії уже майже два роки неможливі без згадування голосної назви “Роттердам плюс”. Якщо раптом ви досі не розібралися, при чому ця назва до оплати за електрику – сайт “24” зібрав для вас усі факти.

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119