А що у нас з подвійним громадянством чиновників?

standard

А що у нас з подвійним громадянством чиновників?

Точніше, куди зник розрекламований владою законопроект про заборону подвійного громадянства наших чиновників?!

Нагадаю: президентський законопроект щодо подвійного громадянства з реєстраційним номером 6175 був внесений 13 березня 2017 року як невідкладний. Він пройшов процедуру розгляду у профільному Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, та 11 квітня був направлений на доопрацювання. З того часу – вже півроку – про нього нічого не чути.

Може, саме тому, чиновники та бізнесмени Закарпаття й надалі захищають інтереси угорської влади і її політичних партій, а не національні інтереси України? До речі, щойно журналісти з Ужгорода надіслали список із 314 закарпатських підприємців, які отримали фінансову допомогу в сумі близько 10 тисяч євро кожному від угорського уряду у 2017 році. Подібна фінансова допомога надається і чиновникам, і вчителям того краю…

А ви ще досі вірите, що в Закарпатті й на Буковині ВСІ ЧИНОВНИКИ день і вночі досі дбають про Україну? Бо, судячи з усього, київська влада переконана, що Закарпатська ОДА та Закарпатська обласна рада досі підтримують українські провладні партії, а не угорську партію «Йоббік»!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

standard

Це не рейтинг президентського «гаманця» має зростати, а економічні показники України, – політолог

Оцінюючи інформацію про те, що сумарні статки всіх учасників рейтингу  найбагатших українців  у 2017 році зросли  на 33% у порівнянні з минулим роком, політолог, керівник київського осередку політичної партії  «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренко пропонує проаналізувати дані з точки зору економічної обгрунтованості.

«Коли українцям пропонуються рейтинги мільярдерів, де загальна сума статків сотні осіб всього у 27 разів менше ніж річна дохідна частина держави з населенням у 42 мільйони, виникає якнайменше здивування. Себто,  для української економіки є нереальним факт існування такого розриву. Є надзвичайно високий рівень бідності, безробіття,  потужне коло проблематики для першочергового вирішення.  Є військовий конфлікт довжиною у чотири роки та величезні позики від міжнародних кредиторів. І в той же час громадськість інформують, що вітчизняні  доларові мільйонери та мільярдери стають з кожним роком багатшими»,  – обурюється Федоренко.

Він також переконаний в тому, що рейтинг Президента значно «просяде» після того, як виборці усвідомлять, що він  тепер у п’ятірці найбагатших людей країни, повернувши собі в 2017-му статус доларового мільярдера.

«Цього року президент України Петро Порошенко повернув собі звання мільярдера – вперше за чотири останні роки. Надзвичайна новина на фоні того, що  ситуація в районі проведення АТО продовжує загострюватися і сьогодні на окремих ділянках лінії розмежування  російсько-окупаційні сили вели обстріли із озброєння, забороненого мінськими угодами. Надзвичайно важливо для кожного з нас усвідомлювати, що наш президент «нарощує» власні  фінансові потужності замість того, щоб перейматися державною економікою і стабілізацією ситуації на Сході. Це не рейтинг його «гаманця» мав зростати, а рейтинг України»,  – зауважив політолог.

Як відомо, у рейтингу “ТОП-100 найбагатших українців”, складеному журналом “Новое время” та інвестиційною компанією Dragon Capital, підраховано, що сумарні статки всіх учасників рейтингу – $26,7 млрд, що на 33% більше, ніж в 2016 році, донецький бізнесмен Рінат Ахметов  очолив список найбагатших українців, а Петро Порошенко повернув собі звання мільярдера, посівши п’яту сходинку рейтингу з $1,0 млрд

standard

Українці мають або нарешті почати самі будувати власну державу, або ще 14 років сподіватись на «месію»

Насправді в українців сьогодні є дві альтернативи: або ще 14 років сподіватися на те, що черговий «месія» виведе нас на праведну путь і побудує щасливу державу (як відомо, месіанський шлях пов’язується з 40-річною «ходою» Мойсея по пустелі), або самим почати будувати Україну, в якій нам не соромно буде жити.

Про це відомий політик та громадський діяч Микола Томенко сказав сьогодні херсонським журналістам, аналізуючи сучасну політичну ситуацію в нашій державі.

«Я прихильник другої альтернативи: 26 років незалежності чітко продемонстрували нам, що сподівання на «месію», який врятує українців і зробить їх щасливими (звідки б він не був – з Росії, Америки, Грузії чи інших держав), або підтримка «якоїсь хорошої людини», яка нібито точно знає, що робити з Україною, – це не просто шлях у нікуди. Це – самообман з фатальними наслідками, який завершиться крахом української держави», – вважає Микола Томенко.

Після 26 років сподівань на чергового «месію» ми мусили би зробити адекватні висновки з помилок і нарешті всією УКРАЇНСЬКОЮ громадою почати будувати власну країну, застерігати наші традиції, пропагувати нашу культуру, відновлювати національну економіку… Це – єдиний, безальтернативний шлях для України, який я підтримую», – підсумував політик.

Сьогодні Микола Томенко під час перебування у Херсонській області нагородив учасників обласного інтелектуального конкурсу «Ігри патріотів Херсонщини», а також презентував останні проекти свого Фонду «Рідна країна»: «Український щорічник-2018», який щойно вийшов друком, та патріотичні підвіски-світловідбивачі (флайтери), які Фонд дарує дітям в рамках соціального проекту «Рідна країна – безпечна країна!».

Джерело: Сайт Миколи Томенка

standard

Якщо волонтери мають вищий рівень довіри за інститути держави то це говорить про політичну кризу в країні, – Федоренко

Якщо рівень довіри до державних інститутів та рівень підтримки дій влади у громадян  значно нижче ніж у волонтерських організацій, про що свідчать результати останнього соціологічного дослідження Центру Разумкова, то це свідчить про надзвичайний кризовий стан суспільства. Зокрема, політичну кризу.

Так вважає політолог, голова Київського осередку політичної партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренко.

«Згідно опитування щодо рівня довіри громадян до державних та соціальних інститутів найбільший відсоток населення віддав перевагу волонтерським організаціям, їм довіряють 66,7%.  Це говорить про те, що  рівень проведених реформ та «поліпшень» життя  є низьким і недостатнім для українців. Вони здатні віддавати останню копійку волонтерам, часто не перевіряючи відповідні витрати, але інститути державної влади залишаються для громадян чужими», – говорить політолог.

На думку Федоренка, на низький рівень довіри в першу чергу вплинули  провальні антикорупційні реформи, спад виробництва, тривалий конфлікт на Сході, підвищення рівня злочинності. Не можна не виключати також і інцидент з вибухами артилерійських складів в Калинівці, які були сприйняті як один з проявів недолугості влади.

Нагадаємо, що серед інститутів держави та суспільства найбільшу довіру громадян мають волонтерські організації (їм довіряють 66,7% опитаних), Церква (64,4%), Збройні Сили України (57,3%), добровольчі батальйони (53,9%), Національна гвардія України (52,6%), Державна служба з надзвичайних ситуацій (50,5%), громадські організації (48,0%), Державна прикордонна служба (46,4%), українські ЗМІ (48,3%).

Дослідження проводилось з 6 по 11 жовтня 2017 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками.

standard

Біда, коли Конституцію змінюють піарники та дилетанти!

На користь того, що змінами українського законодавства нині займаються піарники та дилетанти, свідчать щонайменше два актуальних докази.

Доказ 1 

Ініціатори «великої політичної реформи» в Україні оголосили Президенту України ультиматум: протягом п’яти днів внести до парламенту законопроект про імпічмент. Це — яскрава ознака юридичної безграмотності та незнання сучасних законів України.

Інформую: для позбавлення недоторканності Президента України (фактично, це означає можливість застосувати щодо нього процедуру імпічменту) зовсім не треба ухвалювати нового закону про імпічмент. 

Цей закон вже є: Глава 30 чинного Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» під назвою «Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв’язку з неможливістю виконання своїх повноважень за станом здоров’я, а також у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту». У цій, 30-й Главі вказаного Закону, у 18-ти статтях (ст. 171-188) чітко визначається повна процедура імпічменту!

Натомість, бракує ухвалення іншого Закону, який дозволить НА ПРАКТИЦІ реалізувати процедуру імпічменту. Це — Закон «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України». Необхідність ухвалення цього закону для процедури імпічменту прямо передбачена Законом «Про Регламент Верховної Ради України», зокрема статтею 171, п. 2: «Розгляд у Верховній Раді питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється відповідно до статей 85, 111 Конституції України, закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України та цього Регламенту».

Інформую: не треба навіть вносити нового Закону про тимчасові слідчі комісії, адже відповідний законопроект з 28.11.2014 р. давно зареєстрований у Верховній Раді (реєстр. № 1098)! До речі, це – спільний законопроект лідерів усіх парламентських фракцій, які колись увійшли до коаліції «Європейська Україна», а також нинішнього Голови ВР. У квітні 2015 р. цей законопроект отримав відповідний висновок профільного Комітету ВР і з того часу – вже 2,5 роки — очікує на розгляд парламенту.

Отож, шановні законотворці-«великі реформатори»: просто виконуйте свою роботу – вивчайте, розглядайте і голосуйте за законопроекти!

Доказ 2

Щодо тої нещасної депутатської недоторканності. Не буду аналізувати змістовну частину президентського законопроекту щодо «доторканності» депутатів з 2020 року (чи це не своєрідний «хабар» нинішнім депутатам?). У підсумку ми на сьогодні маємо: на розгляд до Конституційного Суду (не можу не згадати, що у складі КС досі працюють судді, які свого часу обґрунтували «узурпацію влади Януковичем») направили два законопроекти про скасування депутатської недоторканності: президентський законопроект № 7203 та законопроект опозиції № 6773.

Але потім парламентарі згадали про те, що досі на розгляді у ВР – ще один, поданий як невідкладний, президентський законопроект про скасування недоторканності №  1776: він вже двічі схвально голосувався у парламенті, розглядався у Конституційному Суді та не отримав жодного зауваження від нього, а також має і висновок профільного Комітету про те, що і поправок від депутатів до нього не надходило… Чомусь голосувати в останньому читанні за нього не хочуть ще з грудня 2015 року, а тому, беручи до уваги, що зараз наново розпочато процедуру розгляду ще двох законопроектів з аналогічним змістом, то попередній «невідкладний» законопроект Президента вирішили зняти з розгляду ВР. Намагалися тричі, і тричі не вистачило на це 226 голосів.

До речі, реєстрація та розгляд нових законопроектів з правової точки зору можливе лише тоді, як парламент розглянув (ухвалив або відхилив) або зняв з розгляду інші законопроекти з аналогічним змістом. Тому, по факту, на сьогодні маємо вже ТРИ ідентичні за змістом законопроекти про скасування депутатської недоторканності (за винятком дати вступу в дію останнього президентського законопроекту).

Отож, як кажуть: це було би смішно, якби не було так сумно…

Це ще раз підтверджує те, що не буде в нашій державі ладу, доки законодавчою діяльністю в Україні будуть займатися піарники чи дилетанти.

Микола ТОМЕНКО, лідер Громадського руху «Рідна країна»