На дебатах у Європарламенті обговорили протидію російській пропаганді

standard

На дебатах у Європарламенті обговорили протидію російській пропаганді

Європарламент розкритикував агресивну російську пропаганду і дезінформацію та наголосив на необхідності більш активних дій в ЄС у протистоянні намаганням Кремля зруйнувати європейські цінності.

Про це йшлося у середу на дебатах у Європарламенті щодо впливу російської пропаганди на країни Євросоюзу, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми побачили декілька прикладів російських намагань маніпулювати громадською думкою в ЄС та впливати на результати виборів упродовж попередніх декількох років. Навіть беручи до уваги, що Кремль не мав успіху значно дестабілізувати європейські демократичні процеси у 2017 році, ми повинні діяти негайно, щоб посилити стійкість ЄС щодо цих загроз, включаючи вибори до Європарламенту у 2019 році», – заявила представник політичної групи Європейської народної партії Сандра Калнієте.

«Кожний раз, маючи спокусу знову зблизитися з Росією, ми повинні знати ціну, яку за це треба заплатити», – відзначила депутат від Європейських консерваторів та реформістів Анна Фотига.

Вона додала, що такою ціною сьогодні можуть бути жертви серед українських дітей.

«Велика битва з дезінформацією, що вже йде, проходить на цифрових платформах. Але це битва, до якої ми ще погано підготовлені. Дезінформаційні і пропагандистські кампанії становлять загрозу для країн-членів. Нині настав час для європейських урядів усвідомити це», – відзначив депутат-«народник» Естебан Гонсалес Понс.

У свою чергу представник політичної групи Альянсу лібералів і демократів за Європу Петрас Ауштревічус наголосив, що кремлівська пропаганда поширюється усім континентом – від Владивостока до Лісабона.

«Відповіддю ЄС на цю гібридну війну не має бути «медійна поліція». Нашою відповіддю має бути ефективна медійна політика ЄС, захист ліберальної європейської демократії, наших основоположних цінностей та способу життя», – наголосив він.

Представник європейських зелених Ребека Гармс відзначила, що не лише російська пропагандистська система, але й російські політики працюють на створення розбіжностей та поляризації в Європі, на підрив демократичних дискусій та зміцнення євроскептицизму.

«Кремль систематично підтримує правих популістів, екстремістські партії та використовує їх для просування пропаганди в ЄС», – заявила вона.

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2384337-na-debatah-u-evroparlamenti-obgovorili-protidiu-rosijskij-propagandi.html

 

standard

У Швеції створять орган для протидії втручанню РФ і інших країн у вибори

У Швеції мають намір створити новий орган, щоб захистити свою майбутню виборчу кампанію від впливу РФ і інших країн.

Про це повідомляє Euobserver.

“Лишилося менше восьми місяців до найкращого дня для шведського демократичного життя, до дня виборів і лише шведські виборці визначатимуть їх результат”, – заявив прем’єр Швеції Стефан Льовен.

“Той чи ті, хто збирається спробувати вплинути на нашу країні: і не намагайтеся!” – додав він.

Льовен зазначив, що головна загроза надходить з боку Росії, однак не виключено, що й інші країни спробують вплинути на вибори у Швеції, призначені на 9 вересня.

“Ми не будемо вагатись викривати тих, хто намагається щось зробити, тому що ми знаємо: в даний момент такіоперації ведуться”, – сказав він.

За словами шведського прем’єра, у найкоротші терміни буде створений новий “державний орган” , який буде відповідати за посилення “психологічної оборони” шведської громадськості шляхом “виявлення, аналізу та реагування” на кампанії “зовнішнього впливу”.

За його словами, контрпропагандистський орган стане лише частиною пакету заходів щодо забезпечення проведення виборів 9 вересня. До цього пакету також увійде посилення фінансування розвідки та служб кібероборони для виявлення зовнішніх загроз.

http://www.eurointegration.com.ua/news/2018/01/15/7076079/

 

standard

Українцям пообіцяли появу “нового Макрона” перед виборами

Відомий політолог Петро Олещук заявив, що перед виборами 2019 року українські політики намагатимуться розіграти тему “третьої сили”.

Про це він розповів “Апострофу“, передає “Народна Правда“.

Олещук переконаний, що “третю силу” представлятимуть політики, які знаходитимуться поза межами традиційного для України дискурсу, який втілювався раніше між біло-синіми і помаранчевими або ж проросійськими і прозахідними. Це буде на кшталт альтернативної сили  в розумінні такого собі українського Макрона.

“Як відомо, Еммануель Макрон у Франції з’явився практично в останній момент (перед виборами президента Франції – Ред.), зігравши  на протиріччях між лівими і правими. І отримав хороший результат”, – заявив він, додавши, що для України тема третьої сили теж є традиційною.

Політтехнолог Дмитро Раїм також  переконаний, що українським політикам буде важко  презентувати  себе як  “нову силу”, адже всі ті обличчя, які наразі  присутні в політикумі, для виборців  є старими і такими, що не виправдали надій.

“Їм нічого представити своїм виборцям напередодні нових виборів, а у суспільстві завжди є і буде запит на нових політиків”, – відзначає він.

https://narodna-pravda.ua/2018/01/13/ukrayintsyam-poobitsyaly-poyavu-novogo-makrona-pered-vyboramy/

 

 

standard

Другий паспорт: Коли Румунія почне створювати “Чернівецьку народну республіку”

Політика “непомічання” розповсюдження подвійного громадянства в Україні сягнула апогею. Про неї відверто говорять іноземні посадовці на прес-конференціях перед десятками журналістів, а українським законодавцям не вдається ні легалізувати цю практику, ні ввести санкції за порушення чинного законодавства.

Про те, що з практикою масового отримання громадянами України паспортів іноземних держав не все гаразд, усі в Україні й так знали достатньо давно. Принаймні, від того моменту, коли угорські популістські партії почали активну передвиборну кампанію спеціально для тих мешканців Закарпатської області, які мають відповідні паспорти і збираються навесні взяти участь в угорських виборах.

Але сьогоднішня спільна прес-конференція українського та румунського міністрів закордонних справ продемонструвала цю ситуацію в абсолютно вже абсурдистських барвах.

Під час спілкування з пресою очільник румунського МЗС Теодор Мелешкану публічно й відверто заявив, що не бачить проблеми у тому, що його країна видає паспорти громадянам України попри наявну заборону на це в українському законодавстві.

“Що стосується подвійного громадянства, не існує жодних норм міжнародного права або певних практик, які не дозволяли б чи забороняли подвійне громадянство. Це право кожної держави – надавати просте єдине чи подвійне громадянство”, – сказав Мелешкану.

І зі своєї точки зору він має рацію — якщо румунське законодавство не забороняє надавати подвійне громадянство мешканцям інших держав — то чому би Бухаресту не роздавати відповідні паспорти українським румунам?

Інша річ, що українське законодавство подібні дії забороняє. Точніше, згідно з чинним законодавством, “підставами для втрати громадянства України є… добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття”. Простіше кажучи, люди, що отримують в дорослому віці угорські чи румунські паспорти, мали би, за логікою, здавати українські — і ставати іноземцями на тих територіях, де продовжують мешкати. Чого, звичайно, не стається. Оскільки у наявному законі відсутні практичні санкції. І це — не проблема румунського дипломата, який констатує, що Бухарест користувався, користується і буде користуватись цією химерною юридичною ситуацією. Це проблема української влади. Представник якої — міністр закордонних справ України Павло Клімкін, заявив звичайно, що шляхом видачі паспортів не досягнути євроінтеграції румунської громади. Але по суті румунському колезі заперечити не зміг.

Слід віддати належне — спробу якось впорядкувати цю сферу здійснив президент України на початку минулого року. Впорядкування мало відбутися у бік “закручування гайок” – і практичних кроків в бік покарання любителів “мультипаспортного” існування. Але президентський законопроект був повернутий відповідним комітетом Ради на повторне читання. З чудовим висновком комітету про те, що “в окремих регіонах держави склалася ситуація, за якої питома вага таких громадян (з іноземними паспортами — ред.) стосовно загальної кількості населення регіону може бути настільки високою, що в разі втрати ними громадянства України виникне ситуація за якої у цих регіонах кількість іноземців переважатиме над кількістю громадян України”.

Після чого президентський законопроект якось тихо саморозчинився. Помітного прогресу в реалізації цього — чи будь-якого іншого, як на те пішло — законопроекту з квітня минулого року не чути.

При тому змінити чинне законодавство, насправді, можна не тільки в бік “закручування гайок”. Хоча й такий варіант, зважаючи на супутні обставини, має право на існування. Україна цілком може бути і ліберальною державою, яка дозволяє будь-яке подвійне громадянство. Україна може запровадити селективне отримання громадянства держав, з якими укладені відповідні угоди. Чи держав — членів ЄС. Чи держав — членів НАТО.

Єдине, що видається неможливим — це ситуація, за якої в Україні існують закони, які не виконуються практично ніким, про порушення яких відверто говорять іноземні дипломати, а українські високопосадовці, при тому присутні, фактично вимушені вдавати, що “не почули”.

https://www.depo.ua/ukr/svit/podviyne-gromadyanstvo-chomu-situaciya-diyshla-do-absurdu-20180112707892

standard

Позиція: Московська церква в Україні – мережа штабів політичного реваншу

Єпископ Євстратій (Зоря), Секретар Священного Синоду УПЦ КП:

Якщо йдеться про насильство – Київський Патріархат завжди був і є проти такої «сили»

Один крок – замість тисяч слів

У різних коментарях спостерігаю тенденцію до закликів вжити в тій чи іншій формі силу до представників/структур МП.

Якщо йдеться про насильство – Київський Патріархат завжди був і є проти такої «сили». Зло породжує лише зло.

Якщо йдеться про те, щоби показати силу закону і що він в Україні діє для всіх, а не вибірково – то це не лише можна, але й потрібно робити.

І найперший крок до цього – доведення до логічного завершення справи про незаконне втручання в релігіну діяльність та примушення митрополита Володимира Сабодана до відставки (справу розслідує прокуратура і в ній, як відомо, фігурують Вадим Новінський та його протеже в МП митрополит Антоній Паканич).

Притягнення до відповідальності світських організаторів такого втручання та їхніх співучасників з числа високопосадовців МПвУ – це той крок, який здатен вагомо змінити ситуацію.

Адже зараз ці фігуранти по суті досягли того, чого прагнули у 2012-13 роках: тандемом зосередили в своїх руках всю владу в УПЦ МП – і у столиці, і у більшості єпархій.

Юрій Луценко, Вас і Ваших колег у цій справедливій боротьбі підтримають мільйони людей! В тому числі в самій Церкві МП в Україні.

Бо якщо справа не буде доведена державою і не переможе закон – тоді свою справу доведуть до кінця її фігуранти, остаточно перетворивши структури МПвУ на штаби політичної мобілізації з метою реваншу.

https://glavcom.ua/columns/zorya/moskovska-cerkva-v-ukrajini-merezha-shtabiv-politichnogo-revanshu-465258.html