Країни ГУАМ створять регіональний центр кібербезпеки

standard

Країни ГУАМ створять регіональний центр кібербезпеки

Заступник міністра закордонних справ, Національний координатор України в ГУАМ Василь Боднар назвав заснування регіонального центру кібербезпеки одним з ключових проектів ГУАМ у 2019 році.

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на прес-службу МЗС за результатами 11-го засідання Ради Постійних представників країн-членів організації.

“Боднар, який головував на засіданні, представив основні завдання діяльності Організації у період головування України протягом 2019 року. Відзначено важливість реалізації ключових проектів ГУАМ – створення ЗВТ та транспортного коридору у співпраці з Єврокомісією, заснування регіонального центру кібербезпеки”, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, Національний координатор України підкреслив значення взаємодії в рамках міжнародних організацій, спрямованої на взаємну підтримку країн-членів ГУАМ у питаннях захисту їх територіальної цілісності та суверенітету, а також розвитку співпраці з партнерами – США, Японією й Канадою на основі деталізованих секторальних програм.

Боднар також повідомив про намір провести в Україні потягом року чергову зустріч глав урядів та засідання Ради міністрів закордонних справ, а також міністерські зустрічі у форматі ГУАМ+ на полях Генасамблеї ООН та Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.

Учасники засідання обговорили підсумки головування Молдови протягом 2018 року, під час якого було проведено зустріч голів урядів країн-членів ГУАМ та встановлено партнерські стосунки з Канадою.

https://www.depo.ua/ukr/svit/kraini-guam-stvoryat-regionalniy-tsentr-kiberbezpeki-20190306926982

standard

У ЄСПЛ “взяли до уваги” прохання Києва щодо розгляду справи “Україна проти Росії”

Європейський суд з прав людини повідомив Україні, що взяв до уваги прохання провести публічні слухання у “кримській” скарзі України проти Росії найближчим часом.

Про це в інтерв’ю Censor.net заявив заступник міністра юстиції Іван Ліщина, який представляє інтереси України у спілкуванні з Європейським судом з прав людини.

27 лютого ЄСПЛ мав намір провести відкрите засідання, розглянувши питання про те, чи здійснювала Росія фактичний контроль території Криму ще до “юридичного оформлення” анексії рішенням Державної думи РФ. Проте суд ухвалив рішення про перенесення слухань на невизначений наразі термін.

“Нам цього ніяк не пояснили. Ми поставили додаткове питання, теж чітко не відповіли, на коли саме призначено нове засідання, лише сказали, що взяли до уваги наше прохання, щоб це було найближчим часом. Та переглянути рішення відмовилися, ми ж просили все-таки провести засідання у раніше встановлені строки. І зазначили, що сторони подали досить об’ємні матеріали”,  – сказав він.

За словами Ліщини, у ЄСПЛ просили подавати на слухання “лише те, що там буде безпосередньо розглядатися”.

“Встановили розмір – 30 сторінок з можливістю збільшення, якщо є ґрунтовне summary (узагальнення – Ред.). І не вказали обсягу додаткових матеріалів. Ми майже вклалися у вказаний розмір основного тексту, вийшло трохи менше п’ятдесяти сторінок, але ми зробили ґрунтовне summary. І подали досить велику кількість додаткових матеріалів. У росіян подання на сто сторінок і дуже невиразне summary. Обсяг додаткових даних також великий”, – розповів він.

“З моменту подачі до дати призначеного розгляду відводилося два місяці. Можливо, судді не встигли, не знаю”, – додав Ліщина.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/03/5/7093575/

standard

Кандидати в президенти можуть відмовитися від виборів до 7 березня

Кандидати на пост Президента України можуть відмовитися від участі у виборах до 7 березня.

Про це йдеться у календарному плані з підготовки та проведення виборів, – інформують Українські національні новини. 

“Звернення до Центральної виборчої комісії із письмовою заявою про відмову від балотування: у будь-який час після реєстрації кандидата на пост Президента України, однак не пізніше ніж за двадцять три дні до дня виборів – до 7 березня включно”, – йдеться у плані.

ЦВК повинна ухвалити рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України у разі надходження заяви до 8 березня включно.

https://konkurent.in.ua/publication/37542/kandidati-v-prezidenti-mozhut-vidmovitisya-vid-viboriv-do-7-bereznya/

standard

Індія і Пакистан на межі війни

Індія та Пакистан виступили із суперечливими заявами про авіарейди з двох боків та про збиття бойвих літаків над спірною територією Кашміру.

Пакистанські військові стверджують, що збили у своєму повітряному просторі два винищувачі Індії та захопила в полон двох індійських пілотів.

Натомість в Індї повідомляють, що збили пакистанський літак, відбивши авіавторгнення.

США, Євросоюз та Китай закликали дві сторони до стриманості.

Кореспонденти зауважують, що пакистанські та індійські представники, попри войовничість останніх заяв, наголошують, що хочуть уникнути війни.

З часу здобуття незалежності від Британії 1947 року дві країни воювали вже тричі; остання відкрита війна була 1971 року, і з того часу Індія та Пакистан стали ядерними державами.

Новому спалаху напруженості передувало бомбардування у вівторок індійськими літаками цілей на пакистанській території, які Індія назвала таборами бойовиків.

Приводом для бомбардувань став напад 14 лютого на автобус з індійськими військовими, де в результаті вибуху загинули принаймні 40 солдатів.

Відповідальність на той напад взяло на себе ісламістське угруповання Джаіш-е-Мохаммад, яке базується у Пакистані.

Індія звинувачує Пакистан у свідомому потуранні терористам, які чинять напади на індійській території.

Пакистан відкидає звинувачення, що надає прихисток бойовикам.

https://ukrainian.voanews.com/a/pakistan-india-kashmir-air-strikes/4805746.html

standard

Скільки українських політв’язнів в російських тюрмах?

Станом на кінець 2018 року відомо про 57 політв’язнів

На кінець 2018 року в місцях несвободи в Росії знаходилися щонайменше 57 громадян України, позбавлених волі через політичні мотиви. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Кримської правозахисної групи.

Як повідомила координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, до цієї цифри не включили 24 українських військових, бо вони, згідно з міжнародним правом, військовополонені. Ідеться про 22 моряків і двох співробітників СБУ, які знаходяться в “Лефортово”.

Правозахисники наголошують, якщо не брати до уваги Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова, то останні звільнення політв’язнів були в 2016 році, коли повернули Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка.

Також зазначається, що проблеми зі здоров’ям є майже у всіх політв’язнів.

“Через голодування пройшли Олег Сенцов, Володимир Балух, Олександр Кольченко та інші. Причина – і в небажанні росіян лікувати ув’язнених. Нерідко стан здоров’я українців приховують або видають за задовільний”, – йдеться в повідомленні.

https://www.rbc.ua/ukr/news/pravozashchitniki-nazvali-kolichestvo-ukrainskih-1551178394.html