На мітинг за незалежність Каталонії вийшли сотні тисяч людей

standard

На мітинг за незалежність Каталонії вийшли сотні тисяч людей

У Барселоні сотні тисяч людей зібралися на мітинг за відокремлення від Іспанії, відзначивши таким чином Національний день Каталонії.

Про це повідомляє El Pais.

“За підрахунками поліції Барселони, на мітингу зібрались близько 600 тисяч людей. Це менше, ніж у попередні роки, починаючи з 2012-го, коли розпочалися масові виступи за незалежність”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що сотні тисяч осіб зібралися на мітинг у Національний день Каталонії з вимогою надати регіонові незалежність від Іспанії.

На акції також вимагали звільнити увʼязнених каталонських депутатів, затриманих після невдалої спроби проголосити незалежність у 2017 році.

Як інформує видання, найбільше учасників аналогічний мітинг у Барселоні зібрав 2014 року – 1,8 млн осіб.

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2778431-na-miting-za-nezaleznist-katalonii-vijsli-sotni-tisac-ludej.html

standard

8 грудня: вибори чи новий закон про столицю?

Голосування за законопроєкт «Про столицю» може відбутися у Верховній раді 8 грудня.

Про це РБК-Україна повідомило джерело у фракції «Слуга народу».

Співрозмовник видання заявив про ймовірність голосування за згаданий законопроект, але уточнив, що він ще не зареєстрований.

«Це ймовірно, але законопроєкт ще не зареєстрований», – сказав співрозмовник.

З його слів, за підготовку документа відповідають народні депутати від «Слуги народу» Дмитро Гурін і Віталій Безгін, які входять до профільного комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Раніше політолог Дмитро Васильєв в ефірі програми «Треба поговорити» заявив, що 8 грудня уже можуть відбутися вибори у Києві.

«Готується закон про столицю, і, якщо цей закон буде прийнятий у ВРУ (а зважаючи на те, як ці закони швидко приймають, він може бути прийнятий, імовірність 99,9%), тобто, вибори можуть бути призначені на 8 грудня у місті Києві. Представники «Слуги народу» чітко сказали про те, що місцеві вибори загальноукраїнські, на місцевому рівні, слід проводити тоді, коли буде завершена фаза реформи, децентралізації. Тобто, мають утворитися ті ОТГ, які ще не об’єднані, а це приблизно до 900. Має бути рішення щодо районів, чи будуть вони укрупнені і яким чином. І має бути рішення щодо регіонів, хто буде керувати регіонами, чи це будуть префекти, чи це будуть голови ОДА, як це є зараз», – зазначив він.

 

standard

Звільнення полонених не зніме з РФ європейських санкцій

Питання зняття санкцій Європейського союзу з Росії поки рано обговорювати. Після здійсненого обміну утримуваними громадянами між Україною і РФ міністр закордонних справ Франції прибуде 9 вересня в Москву і спробує встановити, як він висловився, «основи довіри» між Францією і Росією.

«Це стане можливим, якщо буде досягнуто прогрес у виконанні мінських угод», – вважає глава МЗС Франції.

Як повідомляє «Радіо Свобода», Жан-Ів Ле Дріан під час свого візиту в Москву на переговори має намір торкнутися проблем, пов’язаних з Україною, Сирією, Лівією та Іраном. Ле Дріан направляється в Москву разом з міністром оборони Франції. Передбачається, що можливе зближення позицій в боротьбі з тероризмом, співробітництво в космічній промисловості, у розвитку громадянського суспільства.

Нагадаємо, 18 лютого на засіданні Ради міністрів ЄС схвалила санкції проти Росії за агресію в Чорному морі. Глава дипломатії Євросоюзу Федеріка Могеріні оголосила про досягнення політичної домовленості щодо введення санкцій. Азовські санкції проти РФ схвалили і в парламенті Естонії. Естонські депутати проголосували за звернення до уряду з пропозицією ввести персональні санкції проти російських чиновників.

Відзначимо, що США погрожують Росії новими санкціями за агресію проти України. Штати заявили, що збережуть тиск на РФ до виконання нею Мінських угод і деокупації українського півострова.

Загальний збиток економіці РФ від санкцій сягнув понад 6 мільярдів доларів, з них від українських санкцій – близько $775 млн.

standard

Гепеушників вивели за штат

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка вивів усіх співробітників центрального апарату Генпрокуратури за штат у той час, як звільнив прокурорів Житомирської, Вінницької, Одеської та Черкаської областей.

Про це повідомляють Українські Новині з посиланням на джерело у відомстві.

“Всіх виведено за штат”, – сказав співрозмовник.

З його слів, також Рябошапка заморозив діяльність органів прокурорського самоврядування до 2021 року.

Як повідомляли Українські Новини, Рябошапка звільнив заступника – військового прокурора Анатолія Матіоса. Крім того, зазначеним наказом Матіос виключений зі списків особового складу генеральної прокуратури і направлений у розпорядження Міністерства оборони для вирішення питання про подальше проходження військової служби.

Рябошапка має намір звільнити всіх діючих заступників генпрокурора.

 

standard

Американські сенатори, яким заборонили в’їзд у Росію збираються прибути до України

До України збираються прибути два американські сенатори Кріс Мерфі й Рон Джонсон, яким заборонили в’їзд до Росії.

«Росія не впускає нас, але ми з Роном Джонсоном поїдемо до України, Сербії та Косова цього тижня, щоб продемонструвати двопартійну підтримку новій українській владі й продовжуваному діалогу між Белградом і Приштиною», – написав Мерфі у Twitter.

Член сенатського комітету із закордонних справ Мерфі назвав цей крок «потенційно небезпечним моментом для тендітних відносин наших двох націй».

Міністерство закордонних справ Росії назвало заборони на в’їзд відповіддю на «обмеження стосовно значної кількості членів Ради Федерації», верхньої палати російського парламенту.

Відносини між Вашингтоном та Москвою залишаються напруженими через низку питань, включно з російською агресією в Україні, ймовірним втручанням Кремля в американські вибори президента та участю в конфлікті в Сирії.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/news-senatory-ukraina/30143627.html