Карантин. Чи суперечать нові заборони Конституції?

standard

Карантин. Чи суперечать нові заборони Конституції?

Юристи наполягають, що багато обмежень прав українців, які запровадили на час карантину, можуть суперечити Конституції.

В Україні 6 квітня почали діяти усі обмеження на час карантину через пандемію коронавірусу. Вони будуть актуальними щонайменше до 24 квітня.

Обмеження покликані запобігти одночасному спалаху хвороби та перевантаженню українських лікарень.

Наразі 1319 українців захворіли, а 38 померли від вірусу Covid-19.

Серед головних заборон:

  • перебувати у громадських місцях без респіратора чи маски;
  • ходити по вулицях більше, ніж удвох (з винятками);
  • дітям до 14 років – перебувати у громадських місцях без супроводу батьків, опікунів чи дорослих родичів;
  • відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, лісопаркові зони та пляжі (з винятками);
  • самовільно залишати місця обсервації (ізоляції). Ця заборона стосується всіх людей, старших 60 років;
  • обов’язкова обсервація протягом 14 днів після повернення з-за кордону.

Заборони запровадили постановою Кабміну, а у Києві їх доповнили окремим рішенням.

Багато юристів та правозахисників одразу ж зауважили, що деякі обмеження можуть бути неконституційними без запровадження військового чи надзвичайного стану.

На такий крок президент Володимир Зеленський не наважився, тож всі обмеження проводять через рішення уряду та органів місцевого самоврядування.

Це викликало критику у правозахисників, але частина юристів наполягає, що такі обмеження можливі і без надзвичайного стану.

ВВС News Україна попросила пояснити, що не так з карантинними обмеженнями.

Андрій Магера, юрист, ексзаступник голови ЦВК:

Конституція України (статті 3, 21, 22, 28, 29, 32, 33, 35, 42, 43, 64) дає достатні відповіді на питання, як співвідноситься постанова Кабміну із дотриманням прав і свобод громадян.

Вважаю, що обмеження окремих конституційних прав і свобод людини та громадянина можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

В усіх інших випадках постанови Кабміну чи розпорядження голів місцевих державних адміністрацій в частині обмеження прав і свобод людини та громадянина мають сумнівну легітимність.

За перевищення влади та службових повноважень передбачена кримінальна відповідальність, а вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою є обтяжувальною обставиною.

Держава відповідальна перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (стаття 3).

Права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21).

Конституційні права і свободи гарантуються та не можуть бути скасовані (стаття 22).

Щодо порушення новими заборонами конкретних статей Конституції.

Кожен має право на повагу до його гідності (стаття 28). Це стосується обов’язкового носіння усіма масок.

Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність (стаття 29). Винятки з цього правила містить сама Конституція. Це стосується примусової обсервації громадян на 14 діб.

Кожному гарантується свобода пересування (стаття 33). Винятки можуть бути встановлені лише законом, а не підзаконними актами. Це стосується заборони пересуватися, зокрема громадським транспортом.

Кожен має право на свободу віросповідання (стаття 35). Здійснення цього права може бути обмежено законом, а не підзаконними актами. У нас постановою заборонили колективно брати участь у богослужіннях.

Право громадян на мирні зібрання (стаття 39). Воно може бути обмежене лише судом на основі закону. У нас же заборонили постановою уряду.

Фактично заборонили здійснювати підприємницьку діяльність і займатися трудовою діяльністю. Ці права є у статтях 42 і 43.

Між іншим, також заборонили право на страйк простою постановою. Це стаття 44 Конституції.

Заборона виходити з дому особам віком понад 60 років – це порушення принципу рівності конституційних прав громадян, зокрема за іншою – віковою ознакою (стаття 24). Також це порушення права на свободу пересування – стаття 33.

Назар Заболотний, аналітик Центру спільних дій:

У Києві додаткові обмеження запровадили розпорядженням керівника робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації столиці. Це рішення прийняли на виконання нещодавньої постанови уряду, якою доповнили перелік обмежень у зв’язку із коронавірусом.

Окрім відомих загалу обмежень, які діють по всій країні, воно пропонує низку власних заходів для Києва.

Перш за все, встановлення контрольно-пропускних пунктів в’їзду та виїзду з міста.

Звичайно ж, таке питання є поза компетенцією місцевої влади, бо стосується свободи переміщення людей та порядку зупинки транспортних засобів працівниками правоохоронних органів, які регулюються Конституцією та законом.

Для прикладу, стаття 33 Основного закону гарантує всім нам вільне пересування країною, за винятком обмежень, встановлених законом.

Отже, постановами Кабміну чи розпорядженнями міського чиновника, які не є законами, а підзаконними нормативно-правовими актами, такі обмеження встановлювати в принципі не можна.

З іншого боку, згадане конституційне положення каже, що навіть за існування визначених законодавцем обмежень свобода пересування має існувати. Тобто, обмеження не можуть бути настільки значущими, щоб людина не могла вільно пересуватися по країні.

Натомість заборона регулярного та нерегулярного автомобільного, залізничного та авіасполучення де-факто позбавляє такого права тих осіб, які не мають власних автомобілів.

Як й інші обмеження, запроваджені урядом, нововведення місцевої влади Києва імовірно є необхідними в умовах пандемії. Однак спосіб їхнього запровадження має не менше значення, ніж їхня суть.

Легально подібні заходи можуть діяти лише в умовах правового режиму надзвичайного стану. В усіх інших випадках обмеження гарантованих Конституцією прав людини є неприпустимим.

Якщо описати відмінність простими словами, то вона така ж, як заходити до магазину вдень через відчинені вхідні двері та проникати туди ж вночі через вибите скло. На жаль, наша влада обрала саме другий варіант.

Тетяна Бережна, адвокатка, радниця адвокатського об’єднання “Юридична фірма “Василь Кісіль і партнери”:

В одному зі своїх рішень Конституційний суд роз’яснив, що “конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України” (частина перша статті 64 Основного Закону).

КС наголошує, що встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Тобто обмеження є конституційними і можуть мати місце лише тоді, коли вони (1) законні, (2) пропорційні, (3) суспільно необхідні. Проаналізую на прикладі “свободи пересування”, суперечки щодо обмеження якої є одною із найбільш гарячих дискусій.

Щодо законності обмеження

Один з найбільш популярних аргументів щодо незаконності обмеження свободи пересування полягає в тому, що обмеження конституційних прав і свобод людини можуть встановлюватися виключно в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Не можу погодитися з такою тезою, оскільки таке обмеження може бути передбачене законом безвідносно до введення надзвичайного чи воєнного стану.

Частина 1 статті 64 Конституції передбачає, що права та свободи можуть бути обмежені у випадках, передбачених нею. Відповідно до статті 33 Конституції, свобода пересування може бути обмежена законом.

Стаття 12 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” передбачає вичерпний перелік випадків, у яких свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено.

Серед них, зокрема, є такі: у прикордонній смузі; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Варто погодитись, що обмеження свободи пересування особи на вашій приватній земельній ділянці чи у прикордонній смузі не вимагає введення надзвичайного стану і встановлюється окремими законами.

У нашому випадку небезпеки поширення інфекційних захворювань, що стала підставою для встановлення карантину, стаття 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” визначає, серед іншого, що (1) карантин встановлює та скасовує Кабінет Міністрів, (2) у рішенні про встановлення карантину … встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них.

Можливість Кабміну встановлювати тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб у випадку карантину передбачена законом, а вже обсяги цих обмежень залежать від конкретної ситуації і регулюються конкретним актом.

Тому теза про явну незаконність обмежень і можливість запроваджувати їх лише в умовах надзвичайного чи воєнного стану є сумнівною.

Щодо пропорційності та суспільної необхідності обмеження

Щоб бути конституційним, обмеження права чи свободи має не лише відповідати закону, а й бути пропорційним та суспільно необхідним.

Зрозуміло, що обмеження мають благу мету – запобігти поширенню вірусу. Проте чи є ця мета втілена оптимальним способом?

Обмеження свободи пересування у вигляді, наприклад, заборони відвідувати парки з дотриманням дистанції, бігати наодинці у скверах важко назвати пропорційним та суспільно необхідним.

Складно пояснити сенс, розумність і доцільність такої заборони.

Понад те, штрафи за недотримання такої заборони набагато більші, ніж штрафи за паління листя та водіння у нетверезому стані, що ще також підтверджує непропорційність обмеження свободи тим результатам, яких воно повинно досягти.

Таким чином, конституційність заборони у вигляді обмеження свободи пересування можна поставити під сумнів, оскільки вона є непропорційною та не досягає тих результатів, які покликана досягти.

Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian/features-52186556?xtor=AL-73-%5Bpartner%5D-%5Bukr%5D-%5Bheadline%5D-%5Bukrainian%5D-%5Bbizdev%5D-%5Bisapi%5D

standard

Депутати-прогульники: “Опо за Ж” – поза конкуренцією

За останні півроку роботи ВРУ найчастіше голосування пропускали депутати від ОПЗЖ, “Батьківщини” та “Слуги народу”.

Про це свідчать дані “ОПОРИ”, передає “5 Канал”.

Зокрема, найбільшими не з’явилися на засідання депутати з ОПЗЖ: Вадим Рабінович (74% пропущених засідань), Вадим Столар (68,9%) і Денис Ісаєнко (61,8%).

У списку “прогульників” також опинилися:

  • Олександр Дубінський (“Слуга народу”),
  • Анжеліка Лабунська (“Батьківщина”),
  • Юлія Тимошенко (“Батьківщина”),
  • Любов Шпак (“Слуга народу”),
  • Віталій Данілов (“Батьківщина”),
  • Ігор Кісільов (“Опозиційна платформа — За життя”),
  • Олег Волошин (“Опозиційна платформа — За життя”),
  • Дмитро Шенцев (позафракційний)
  • Юрій Солод (“Опозиційна платформа — За життя”).

Джерело: https://stopcor.org/stalo-vidomi-prizvyshha-nardepiv-yaki-v-radi-najchastishe-progulyuvaly-zasidannya/

standard

Верховна Рада збереться на позачергове засідання: коли і що розглянуть

Парламент планує зібратися на позачергове засідання в кінці наступного тижня

Верховна Рада планує зібратися на позачергове засідання в кінці наступного тижня. Про це LIGA.net повідомив співрозмовник у керівництві фракції Слуга народу.

За його словами, парламент має намір розглянути в другому читанні так званий “антиколомойський” закон. “Рада збереться не раніше вівторка, оскільки до цього часу подаються правки до закону про банки”, – пояснив співрозмовник.

Також Рада має намір розглянути секвестр бюджету, який не було проголосовано на минулому засіданні 30 березня, і проекти постанов, які заблокували підписання закону про ринок землі.

“Секвестр – це узгоджений із МВФ інструмент наповнення стабілізаційного фонду”, – зазначив співрозмовник. За його прогнозами, позачергове засідання може відбутися в четвер, 9 квітня.

  • 30 березня Верховна Рада на позачерговому засіданні прийняла в першому читанні “антиколомойський” закон і проект про ринок землі.

Джерело: https://ua-news.liga.net/politics/news/verhovna-rada-zberetsya-na-pozachergove-zasidannya-koli-i-scho-rozglyanut#

standard

Глава ЦВК: вибори в ОРДЛО в найближчому майбутньому неможливі

Вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу України неможливо провести в найближчому майбутньому. Глава ОП Андрій Єрмак наполягає, однак цього не може статися без порушень законодавства, адже є умови для проведення виборів в Україні, які не можна виконати. І мова не лише про припинення вогню. Глава ЦВК дав дуже чіткі роз’яснення.

Про це повідомив народний депутат Сергій Рахманін з фракції «Голос» з посиланням на відповідь голови Центральної виборчої комісії Олега Діденка на депутатський запит.

Нардеп підкреслив, що керівний Офісу президента вперто намагається проштовхнути «консультативну раду» та «запахти делегатів» від контрольованого Росією окупаційного режиму.

«Андрій Єрмак із впертістю (що заслуговує на краще застосування) захищає химерну «консультативну раду» ОРДЛО. Керівник офісу президента пропонує запхати делегатів окупаційного режиму до перемовного процесу щодо майбутнього Донбасу для того… щоби позбавити окупаційний режим можливості впливати на перемовний процес. ??? Він переконує: окупаційний режим до призначення «консультантів» від ОРДЛО не матиме жодного стосунку. Авжеж, їх делегуватимуть Далай-лама, Ґрета Тунберг і Ліонель Мессі. А хто ж ще?», – пише нардеп від «Голосу».

Крім того, він підкреслює впевненість глави Офісу президента у проведенні виборів в ОРДЛО вже цього року.

«Пан Єрмак, наскільки відомо, випромінює впевненість: вибори на тимчасово окупованих територіях можливі. Буцім, якщо все складеться – то навіть цьогоріч», – пише Рахманін.

Після чого наголосив, що відправив запит голові Центрвиборчкому Олегу Діденку із запитанням, за яких умов можуть відбутися вибори на окупованих територіях Донбасу. І отримав вичерпану відповідь від керівника ЦВК.

 

«Я перекладу зміст листа з юридичної мови на загальнолюдську: ці вибори НЕМОЖЛИВО ПРОВЕСТИ В ОСЯЖНОМУ МАЙБУТНЬОМУ», – написав він і додав відповідь.

«Навожу неповний перелік умов проведення виборів, наведених у листі очільника ЦВК:

  • припинення тимчасової окупації та збройної агресії;
  • виведення російських окупаційних військ, їх військової техніки;
  • роззброєння всіх незаконних збройних формувань і найманців;
  • відновлення повного контролю за державним кордоном;
  • відновлення конституційного ладу й правопорядку на тимчасово окупованих територіях;
  • відновлення діяльності правоохоронних органів;
  • безумовне забезпечення безпеки громадян;
  • створення належних умов для повернення внутрішньо переміщених осіб;
  • обстеження житлового й адміністративного фонду на предмет безпечності для людей;
  • ПОВНЕ РОЗМІНУВАННЯ;
  • відновлення діяльності місцевих організацій політичних партій;
  • визначення переліку населених пунктів, що реально існують;
  • ВСТАНОВЛЕННЯ РЕАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ГРОМАДЯН, ЩО МАЮТЬ ПРАВО ГОЛОСУ;
  • ПОНОВЛЕННЯ БАЗИ ДАНИХ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ…».

І наприкінці задав цілком логічне запитання: чи можливо провести вибори цьогоріч, якщо лише одне розмінування триватиме роками?

standard

А з чим бореться ДБР?

Державне бюро розслідувань заявило, що СБУ направило до них запит щодо народного депутата від фракції «Слуга народу» раніше, ніж він опублікував скандальні відеозаписи зі звинуваченням у корупції Єрмака. Саме так Олександр Бабіков прокоментував заяву адвоката Масі Найєма.

Про це повідомив на запит «Цензор» перший заступник глави Держбюро розслідувань, призначений Венедіктовою (тепер вже Генпрокурор), Олександр Бабіков.

За його словами, рапорт СБУ надійшов у ДБР 25 березня. В у ньому йдеться про виявлення ознак злочину, до якого нібито може мати стосунок народний депутат «Слуги народу» Гео Лерос.

«Цей рапорт надійшов у порядку статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України від 25 березня для розгляду питання внесення в ЄРДР. Ті, хто отримав доступ до згаданого документа, знають, яка там дата, але її сховали, щоб прив’язати до інших подій, які мали місце значно пізніше», – розповів колишній адвокат Януковича Олександр Бабіков.

Він додав, що з ДБР цей рапорт було направлено в Офіс генпрокурора для прийняття правового рішення.

Для тих, хто пропустив, повідомлення Масі Найєма:

Сьогодні з моїх джерел стало відомо, що Головне управління у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України направило в Державне бюро розслідувань рапорт про вчинення Гео Леросом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Цей рапорт СБУ направила в ДБР у понеділок вранці, тобто на наступний день після заяви керівника Офісу президента України, яку він опублікував у неділю зі словами «рекомендую підготуватися…». Мета, думаю, зрозуміла», – заявив Найєм.

Водночас, сам депутат Гео Лерос виклав чергове відео разом з документами.

«Надаю факти корупції за призначенням Купчака на Енергоатом. Подивіться уважно, хто його лобіював в офіційному зверненні на Прем’єр Міністра, що відповідає відео, яке я також додаю, де люди пов’язані з Денисом обговорюють як візьмуть з Купчака за посаду 5 (схоже, що мільйонів)», – написав він у Фейсбук.

Джерело: https://donpatriot.news/dbr-zaiavylo-pro-otrymannia-raportu-shchodo-lerosa-ranishe-za-poiavu-joho-publikatsij-u-fejsbuk