Антикорупційний суд: досвід інших країн не для нас?

standard

Антикорупційний суд: досвід інших країн не для нас?

Законопроект про створення Антикорупційного суду проголосовано в першому читанні. Можна видихнути?

Хіба, щоб відразу вдихнути і братися за правки, без яких не тільки друге читання неможливе, а й узагалі буде втрачено саму ідею Антикорупційного суду.

Я вже згадував про те, що з Антикорупційним судом затягувати не можна. У політикумі витає дух виборів – і хтозна, як складеться: ще в багатьох політиків рильце в корупційному пушку.

Уже є перше читання – і ти, депутате, втихомирся! А ні.

Про досвід інших

Вчитися треба на помилках, і бажано – на чужих. А якщо так не завжди виходить (поки сам лоба не наб’єш…), то принаймні не знати про досвід інших країн щодо Антикорупційного суду було би щонайменше глупством.

За даними експертів, на сьогодні Антикорупційні суди діють у 20 країнах. Більшість – пристойно корумповані країни Азії та Африки. Фактично, з них лише три європейські країни. Україна має шанси стати четвертою.

Прикро, звичайно, бути в такому переліку в одній шерензі з “банановими” республіками. Але любім, Боже, правду. Виплекали таку корупцію, то нема чого загортати все в папірці, слід братися до роботи.

І тут варто зауважити, що фахівці зазначають: саме в азійських й африканських країнах Антикорупційні суди демонструють високу ефективність.

Постає запитання: якщо українські реалії в плані корупції надзвичайно схожі з їхніми, то чому ж не скористатися цим досвідом? На війні всі засоби згодяться, хіба ні?

А тепер про європейський досвід – про Словаччину. Як на мене, він для нас дуже показовий. І зараз зрозумієте, чому.

Закон про створення Антикорупційного суду словаки ухвалили ще у 2003 році, а суд запрацював тільки через два роки. Причини створення такого органу більш ніж зрозумілі – прагнення зруйнувати зв’язки, що існували між суддями, адвокатами, прокурорами та організованою злочинністю.

Антикорупційний суд Словаччини формували з нових суддів. Їм запропонували високу суддівську винагороду, особисту охорону, забезпечення їхнього захисту.

Перші роки роботи суду, за словами самих же словаків, були не безрезультатними: акумулювали спеціальні знання, розірвано деякі локальні злочинні зв’язки, успішно завершено кілька справ.

Та далі сталося те, чого, гадаю, варто боятися й нам.

Сценарій більш ніж очевидний. Антикорупційний суд став дуже незручним.

Його діяльність викликала незадоволення деяких політиків (з мотивами тут зрозуміло) і суддів звичайних судів (вони заявляли про дискримінацію, бо ж “антикорупційні” судді мали значно вищу зарплату).

Врешті, у 2009 році – конституційне оскарження, і закон про спеціалізований антикорупційний суд скасовано.

Такий собі досвід від протилежного, щоб знати й діяти на випередження.

Бо ж треба усвідомлювати: в Україні закон про створення Антикорупційного суду було винесено на розгляд і ухвалено всупереч позиції президента, але під тиском міжнародної спільноти.

Про конструктив

Друге читання, за найоптимістичнішими прогнозами, може бути за півтора-два місяці. Звісно, якщо ніхто з Банкової не вставлятиме палиць у колеса.

Що ж до парламенту, не повірите, але багато нардепів з різних фракцій і позафракційних готові спільно вносити правки в проголосований у першому читанні закон, аби не затягувати процес.

Отож, ось головні речі, на яких буду наполягати з колегами:

Питання підсудності: у законі треба чітко прописати, які справи будуть у компетенції Антикорупційного суду. Аби його просто не завалили матеріалами, і він не потонув у паперах. Наполягаємо – цей суд має розглядати лише ті справи, які розслідує НАБУ.

Питання формування самого Антикорупційного суду: треба максимально забезпечити механізм, який буде сприяти повній незалежності цього органу Феміди.

У президента дуже велика спокуса зробити суд підзвітним собі. Треба йому допомогти здолати цей неприродний потяг. А тому, переконаний, міжнародні партнери мають не тільки давати рекомендації, а й мусять мати право вето щодо кандидатур у судді цього суду.

Строки формування суду: з очевидних і не раз озвучених причин – зараз, а не після президентських виборів.

Фінансування: слід забезпечити повне фінансування суду, аби він міг фізично запрацювати, а не залишився лише потугами на папері.

Ну і ще такий відомий всім нюанс – навіть найкраща ідея, не підкріплена матеріально, приречена на провал. А в нашому випадку окреме фінансування ще й збільшує шанси на фаховість та незалежність майбутнього органу.

Амбіції на бік – і гайда до роботи, панове! Корупція сама себе точно не знищить.

Автор: Любомир Зубач. Джерело: Українська правда

 

standard

Шістнадцять країн готуються до участі у військових навчаннях «Сі Бриз-2018»

В Одесі завершилась головна конференція з планування українсько-американських військових навчань серії «Сі Бриз». Попереду ще одна — підсумкова – робоча зустріч представників України, США та 14 країн-партнерів, котрі підтвердили участь у цьогорічних маневрах. Утім, вже зараз керівники – контр-адмірал Олексій Неїжпапа (ВМС ЗС України) і капітан 1 рангу Майкл Віллігас (ВМС США) – з упевненістю стверджують: «Сі Бриз-2018», який проходитиме у липні в південно-західній частині Чорного моря, на території портів, летовищ і полігонів в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, відрізнятиметься від попередніх тренувань.

Останні кілька років українсько-американські навчання «Сі Бриз» складаються з кількох компонентів: морського, сухопутного та авіаційного, тоді як у 2014 році тренування відбувалися виключно на морі.

Торік було проведено експеримент із форматом проведення навчань. Активна фаза «Сі Бризу-2017» тривала в режимі free play («вільна гра»). За легкою назвою – складна форма: виконавці (корабельний склад, морська піхота, авіація) до останнього моменту не знали про «загрози» під час операції.

Цього року вирішили найбільшу увагу приділити морським операціям, розповів Радіо Свобода керівник навчань з американської сторони капітан 1 рангу Майкл Віллігас. За його словами, морський компонент – саме те, у чому Сполучені Штати Америки, враховуючи власний наявний досвід, зможуть допомогти Україні найефективніше.

«Оскільки станом на березень ми перебуваємо на стадії планування чергового «Сі Бризу», то передчасно прогнозувати, як під час навчань відпрацюють наші спільні сили, у чому полягатимуть їхні сильні, а в чому – слабкі сторони. Проте можу оцінити постійне нарощування можливостей і досвіду ВМС України щодо планувальних заходів. Це кропітка, але важлива організаційна робота. І наші українські партнери вміють добре фокусуватися на завданнях, що стоять перед ними», – зазначив він.

У порт Одеси зайде флагман Шостого флоту США

Також Майкл Віллігас анонсував, що для участі в навчаннях «Сі Бриз-2018» влітку заплановано прибуття до Одеси великого флагманського корабля 6-го флоту США. За його словами, на борту USS Mount Whitney буде розгорнутий багатонаціональний штаб, що здійснюватиме керування й командування навчаннями.

Як зазначається на офіційному сайті Шостого флоту США, USS Mount Whitney було введено в експлуатацію в 1971 році. Корабель брав участь в операціях в Атлантиці, Середземномор’ї, Карибському басейні, Індійському океані. Під час російсько-грузинської війни у 2008-му році він був першим кораблем НАТО, що надав Поті гуманітарну допомогу, корт на чорноморському узбережжі Грузії та інші об’єкти військової інфраструктури зазнали бомбардуванню російською авіацією.

Що ж до кількісного складу іноземного контингенту, то очікується, що для участі в «Сі Бриз-2018» Сполучені Штати Америки залучать близько тисячі військовослужбовців, сказав Віллігас. Інші країни-члени НАТО та учасники програми «Партнерство заради миру» (зокрема це – Велика Британія, Канада, Грузія, Данія, Молдова, Норвегія, Польща, Швеція та інші держави) – майже 1,2 тисячі військових. Крім кораблів, суден, катерів до навчань приєднаються кілька субмарин (торік на «Сі Бриз» до Одеського порту вперше за тривалий час прибув іноземний підводний човен, це була турецька субмарина Batıray).

Україна залучить близько 1,5 тисяч військовослужбовців

Україну на «Сі Бриз-2018» представлятимуть близько трьох десятків кораблів, катерів, авіаційна техніка та приблизно півтори тисячі військовослужбовців.

«Всі наші берегові підрозділи, які братимуть участь у навчаннях, мають бойовий досвід у зоні проведення Антитерористичної операції. Деякі перебувають на сході України зараз і повернуться звідти ближче до часу «Сі Бризу», – зазначив Радіо Свобода капітан 1 рангу ВМС України Олександр Орєхов. Планується, що на навчаннях «Сі Бриз-2018» цей офіцер обійматиме посаду начальника штабу керівництва. Він зауважив, що всі дії в морі здійснюватимуться за стандартами НАТО.

«Взагалі, якщо взяти до уваги чисельність наших Військово-морських сил і обсяг заходів за їхньою участю, то перше місце у впровадженні стандартів Північноатлантичного альянсу серед видів Збройних Сил України посідають саме ВМС», – додав Орєхов.

Середній десантний корабель «Юрій Олефіренко» ВМС України на Тендрівській косі під час «Сі Бриз-2017», 14 липня 2017

«Одним із інструментів довести ворогові, що Україна – не самотня у протистоянні російській агресії» назвав «Сі Бриз» керівник цьогорічних навчань з української сторони контр-адмірал Олексій Неїжпапа.

Загалом упродовж 2018-го року в Україні відбудеться п’ять масштабних навчань із залученням іноземних військових. Крім українсько-американських «Сі Бризу»,«Рапід Трайдент» і українсько-румунського «Ріверіан», йдеться також про багатонаціональні навчання «Світла лавина» і «Чисте небо».

https://www.radiosvoboda.org/a/29076862.html

 

standard

Суркіса підозрюють…

Федерація футболу України ініціювала розслідування щодо екс-очільника ФФУ Григорія Суркіса.

Про це повідомляє ProsportUA.

ФФУ з 2003 року планувала побудувати в селі Гореничі під Києвом навчально-тренувальну базу для національних збірних. На території близько 40 га повинні були звести манеж і більше десяти полів. У підсумку федерація не отримала право на володіння землею, і від ідеї відмовилися в 2010-му.

Суркіс очолював ФФУ з 2000 по 2012 роки, а першим віце-президентом був Олександр Бандурко. За час робіт в Гореничах витрачено два мільйони євро. Близько 350 000 тисяч євро витратили на купівлю квартир для Міністерства оборони (базу планували будувати на території колишньої військової частини).

2 мільйони євро – це платежі солідарності від УЄФА, перераховані українським клубам протягом чотирьох років (з сезону-2000/01 до сезону-2003/04). Ці кошти клуби нібито добровільно передали ФФУ на будівництво футбольної бази.

За розтрату грошей необхідно відзвітувати перед УЄФА, проте велика частина суми витрачена на роботи (кілька сотень метрів іржавого паркану) на ділянці, яка не належить федерації.

https://www.champion.com.ua/football/2018/03/2/701426/

 

standard

Рівень нерівності в Україні просто неприйнятний – голова Представництва ЄС

За словами Мінгареллі, Україна не може залишатися країною, де більшість населення намагається вижити на менш ніж 200 доларів, а на вулицях їздять сотні Porsche, Ferrari та Lamborghini.

 Рівень нерівності в Україні просто неприйнятний, оскільки в такій ситуації досягти стійкого економічного зростання неможливо.

Про це заявив голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі на 14 щорічної інвестиційної конференції Dragon Capital у Києві. “Багато хто з вас ультраліберали, я – ні. Я вірю, що після певного рівня соціальної нерівності неможливо досягти стійкого зростання. У цій країні рівень нерівності просто неприйнятний. Ви не можете бути країною, де більшість населення намагається вижити на менш ніж 200 доларів, коли у вас сотні Porsche, Ferrari та Lamborghini (елітні марки автомобілів – УНІАН) на вулицях. Так не може продовжуватися. Соціальна згуртованість дуже важлива”, – сказав Мінгареллі.

https://economics.unian.ua/finance/10026065-riven-nerivnosti-v-ukrajini-prosto-nepriynyatniy-golova-predstavnictva-yes.html

 

standard

Закон “Колесніченка-Ківалова” скасували: Як Україна розмовлятиме тепер

Конституційний суд України скасував скандальний закон Колесніченка-Ківалова, що передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Мовний закон авторства депутатів від “Партії регіонів” Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка був прийнятий Радою в липні 2012 року.

Він дозволяв продовжувати вести регіональною мовою, на свій розсуд, документацію на місцях, проводити нею вибори, референдуми, освітні процеси, ЗМІ було дозволено користуватися як державною мовою, так і будь-якою іншою. Крім цього, закон Колесніченка-Ківалова містив кримінальну відповідальність за розпалювання мовної ворожнечі, покарання – від штрафу до 5 років позбавлення волі.

Після Революції гідності Верховна Рада намагалася скасувати цей закон. На Росії скористувалися цією пропозицією, почавши залякувати кримчан тим, що їм за новим законом, який ніби вже готується “хунтою”, заборонять говорити російською мовою. Зрештою, т.в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати скасування, щоб “не розхитувати ситуацію”.

МОВНІ ЗАКОНИ УКРАЇНИ: З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ

Українська мова була проголошена державною ще за часів Української Радянської Соціалістичної Республіки, але поряд із нею гарантувалося використання інших мов.

В 1989 році, ще до набуття Україною незалежності, було прийнято закон “Про мови в Українській РСР”. Норми цього закону дозволяли користуватися українською, російською та іншими мовами в діловодстві, судах, під час навчання, обслуговування. Документи, що посвідчують особу, могли бути українською або російською мовою.

Закон часів УРСР діяв до 2012 року, доки його не замінив закон “Про засади мовної політики”, більш відомий як закон Колесніченка-Ківалова. Щоправда, у ставленні до української мови він не сильно відрізнявся від радянського.

До 28 лютого 2018 року Україна жила по мовному закону, який, фактично, надавав переваги регіональним мовам перед державною. Сьогодні, враховуючи, що жоден з мовних законопроектів так і не було прийнято, країна залишається без закону про мову і користуватиметься тільки нормами Конституції (стаття 10 “Про мову”).

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

ЩО ПРОПОНЮТЬ НА ЗАМІНУ “КОЛЕСНІЧЕНКУ-КІВАЛОВУ”

Протягом минулого року будо подано три законопроекти про державну мову, які пропонують чимало змін. Всі три об’єднує те, що:

– Держслужбовець має володіти українською мовою або опанувати її протягом півроку з вступу закону в дію.

– Українська мова – мова судочинства. Для суддів це обов’язкове правило, для інших учасників процесу суд може проводитися або іноземною мовою або за допомогою перекладача.

– В Збройних силах України мова діловодства, команд та іншого статутного спілкування – українська.

– Мова сфери обслуговування, в тому числі – онлайн, будь якої форми власності, медичних закладів, громадського транспорту – державна “за умовчанням”. За бажанням споживача послуги можна переходити на інші мови.

– Географічні назви – українською мовою. Деякі законопроекти допускають дублювання мовою нацменшин, проте меншим шрифтом.

– Книгодрукування за державні кошти відбувається українською мовою.

5670: штрафи за паплюження мови і мовні інспектори

Законопроект №5670 “Про державну мову” – це єдиний законопроект, що запроваджує штрафи і більш серйозне покарання за невикористання або паплюження української мови. Засідання у міськвиконкомі або військовій частині, що проводилося не державною мовою, мовою може потягнути за собою штраф від 3 400 грн до 6 800 грн, а за проведення російськомовного наукового заходу чи публікацію реклами – від 3 400 грн до 5 100 грн.

Публічне приниження чи зневажання державної мови, як і наруга над державними символами України, карається штрафом до 850 грн, або арештом до півроку або тюремним строком до 3 років.

Чиновники, нардепи, судді мають вільно володіти українською мовою.

Мова обслуговування – державна, але на прохання клієнта обслуговування може відбуватися іншою мовою.

Крім освіти державною мовою, ідеться про навчання, мовою меншин.

Усі ЗМІ, незалежно від форми власності та способу розповсюдження, мають виходити державною мовою, чи з дублюванням державною мовою.

Тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати 10 % часу добового мовлення, для регіональних і місцевих — 20 %, для державного іномовлення — 60 %.

Національна комісія зі стандартів державної мови (9 осіб, обраних на 6 років прем’єр-міністром і різними міністерствами, а також Президією Національної академії наук України) має створити Центр української мови, який проводитиме іспити з української мови високопосадовців і суддів, видавати сертифікати, розробляти посібники.

Також та сама Нацкомісія має утворити Термінологічний центр української мови, що буде опрацьовувати зміни до українського правопису, стандарти термінології та транскрибування.

Законопроект також передбачає посаду Уповноваженого з захисту державної мови і 27 мовних інспекторів, які йому підпорядковуватимуться. Громадяни зможуть скаржитися їм на порушення прав щодо використання української мови.

Цей законопроект є найбільш скандальним, особливо в частині покарань за зневагу до державної мови і мовних інспекторів. З часом було розроблено законопроект 5670Д, але про це пізніше.

5669: штрафів нема, російська мова – іноземна

Законопроект №5669 “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні” від попереднього документу відрізняє те, що тут не прописані штрафи за його недотримання і ув’язнення за паплюження української мови.

Але регіональні мови та мови нацменшин у даному законопроекті називаються “іноземними мовами”.

У питанні мовлення телерадіокомпаній та мови ЗМІ даний варіант мовного законопроекту набагато жорсткіший. Телепередачі стовідсотково мають озвучуватися або дублюватися, а преса – так само виходити українською мовою. Наклад іноземною мовою, якщо й присутній, має не перевищувати 15%.

У цій статті мова навчання – державна, присутнє вивчення мови меншин, а не навчання.

5556: вийнятки для кримськотатарської мови

Законопроект №5556 “Про мови в Україні” має поняття мови корінних народів або національних меншин і жодного слова про створення додаткових установ. Проте підкреслюється, що діалекти і мови мігрантів не є мовами корінних народів і національних меншин України. Законопроект надає сприятливі умови для розвитку кримськотатарської мови, яка в межах Автономної Республіки Крим відіграє мову другої державної.

В освітніх закладах можна створювати групи/класи, які зможуть навчатися своєю рідною мовою, проте у старших класах навчання все одно має здійснюватися українською мовою.

Щодо ЗМІ, щонайменше дві третини контенту має видаватися українською мовою. В межах населених пунктів, де мешкають корінні народи, можливе мовлення мовами нацменшин.

5670-Д: КОМПРОМІС, ЯКИЙ СКОРІШ ЗА ВСЕ ПРИЙМУТЬ

9 червня народні депутати зареєстрували доопрацьований законопроект № 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

З нього прибрали санкції для ТБ і радіо, але залишили вимоги українізації ЗМІ та інтернету. Законопроект гарантує кожному право на отримання інформації та послуг українською мовою в усіх публічних сферах, передбачає систему контролю і санкції за порушення. Водночас проект не спрямований проти жодних мов чи національних меншин.

Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Публічне приниження чи зневажання до державної мови карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців. За невиконання вимоги про обов’язкове застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах , в установах і організаціях, інших суб’єктах господарювання державної та комунальної форм власності, в судочинстві, в Збройних Силах України та інших ше нних формуваннях, в органах правопорядку, на державному кордоні України, в процесі виборів і референдумів, в міжнародних договорах України передбачено штраф на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачається за порушення в застосуванні державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, електронних інформаційних систем, інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної та проектної документації, реклами, охорони здоров’я, юридичних послуг, спорту, телекомунікацій і поштового зв’язку, транспорту.

Відповідно до законопроекту, кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана підтвердити відповідний рівень володіння державною мовою на іспиті.

Зобов’язані вільно володіти державною мовою: високі посадові особи, депутати, державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування; особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом; особи рядового і начальницького складу органів правопорядку і посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання; керівники навчальних закладів державної і комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів; медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я; посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також інших суб’єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Схоже, що у подальшому саме цьому проекту буде приділена найбільша увага парламентарів.

ЩО ДІЄ ВЖЕ ЗАРАЗ: РАДІО, ТБ І МОВНИЙ СКАНДАЛ В ОСВІТІ

У 2016 році було прийнято зміни до закону “Про телебачення і радіомовлення”, які встановили для радіостанцій квоти на пісні та ведення ефіру українською мовою: з 8 листопада 2016 року — 25 % пісень українською мовою та 50 % ведення програм українською мовою; з 8 листопада 2017 року — 30 % пісень і 55% мови ведучих; із 8 листопада 2018 року – 35 % і 60 % відповідно.

В березні 2017 було прийнято за основу закон про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації № 5313, який встановив на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою. Обсяги трансляції україномовного контенту (та прирівняного до нього) на телеканалах за рік дії мовних квот у середньому склали 98%, що на 23% перевищує встановлені квоти.

Раніше, з 2007 року фільми неможна розповсюджувати і демонструвати без попередньої адаптації українською мовою. Згадаймо, що завдяки такій вимозі в Україні всі іноземні фільми почали виходити в кінопрокат українською мовою. Навіть після вилучення Ківаловим і Колесніченком цієї норми, український дубляж у кіно залишився.

В освітній площині минулого року виник мовний скандал. 25 вересня 2017 року було підписано закон “Про освіту”, який, зокрема, передбачає українську мову викладання більшості предметів у середніх школах навіть для представників етнічних меншин

У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв’язку з нормами цього закону, бо він ніби то порушує права дітей навчатися своїми рідними мовами. Уряд Угорщини заявив, що блокуватиме усі подальші рішення ЄС, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон “Про освіту”.

Згодом в міністерстві заявили, що Україна готова продовжити перехідний період при імплементації мовних норм закону “Про освіту” до 2023 року, але Угорщина продовжує блокування.

https://www.depo.ua/ukr/life/zakon-kolesnichenka-kivalova-skasuvali-yak-ukrayina-rozmovlyatime-teper-20180228735128