Саакашвілі написав Порошенкові лист із пропозицією помиритися – ЗМІ

standard

Саакашвілі написав Порошенкові лист із пропозицією помиритися – ЗМІ

За словами джерела INSIDER, причиною зміни риторики екс-президента Грузії, лідера партії “Рух нових сил” Михайла Саакашвілі стосовно президента України Петра Порошенка стала загроза екстрадиції політика.

Екс-президент Грузії, лідер партії “Рух нових сил” Михайло Саакашвілі написав лист президенту України Петрові Порошенку з пропозицією помиритися. Про це повідомляють джерела INSIDER.

“Через посла ЄС він пропонує зупинити марші і зняти намети в обмін на деескалацію”, – сказав співрозмовник видання серед чиновників.

За його словами, причиною зміни риторики Саакашвілі стала загроза його екстрадиції до Грузії.

Інше джерело INSIDER зазначило, що до кінця року мають завершитися всі суди, що стосуються надання Саакашвілі політичного притулку в Україні та дозволу політику на постійне проживання в країні.

Співрозмовник не відкидає перегляду рішення міграційної служби, яка дозволила Саакашвілі перебувати в Україні лише до березня 2018 року.

Саакашвілі набув громадянства України у травні 2015 року, коли його було призначено на посаду голови Одеської облдержадміністрації. 7 листопада 2016 року він оголосив, що подає у відставку, і звинуватив українську владу в підтримці корупційних кланів.

26 липня 2017 року, коли Саакашвілі перебував у США, Державна міграційна служба України повідомила, що президент Петро Порошенко видав указ про позбавлення українського громадянства Саакашвілі. Політик заявив, що рішення президента є результатом “договірняка” між “олігархічними кланами” Порошенка та екс-прем’єра Грузії Бідзіни Іванішвілі.

5 вересня Україна отримала від Головної прокуратури Грузії запит про розшук, взяття під варту та екстрадицію Саакашвілі, проти якого в Грузії відкрито кримінальні справи.

10 вересня Саакашвілі зумів повернутися до України.

11 вересня адвокат Саакашвілі звернувся до Державної міграційної служби з проханням про надання політику політичного притулку в Україні. 24 жовтня в Держміграційній службі повідомили, що прохання Саакашвілі було подано з порушеннями.

29 жовтня політик під час віче біля будівлі Верховної Ради повідомив, що оскаржив указ президента про втрату українського громадянства у Вищому адміністративному суді України.

Увечері 8 грудня Саакашвілі затримали в Києві і помістили в ізолятор тимчасового тримання. Його підозрюють в отриманні з Росії приблизно $500 тис. на фінансування мітингів для повалення української влади. Прокуратура вимагала для політика запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з носінням електронного браслета.11 грудня Печерський райсуд Києва вирішив відхилити клопотання обвинувачення івідпустив Саакашвілі в залі суду. Прокуратура подала апеляцію на це рішення суду першої інстанції.

15 грудня екс-президент Грузії заявив, що готовий домовлятися з Порошенком, оскільки вони обоє мають бути на одній стороні.

 

http://gordonua.com/ukr/news/politics/saakashvili-napisav-poroshenko-list-z-propozitsijeju-pomiritisja-zmi-222403.html

standard

«Зобов’язання Росії нічого не значать» — Клімкін на Радбезі ООН

Глава МЗС України Павло Клімкін звинуватив Росію в порушенні пунктів Будапештського меморандуму.

Клімкін заявив про це під час виступу на засіданні Радбезу ООН щодо недопущення поширення ядерної зброї у зв’язку із ситуацією на Корейському півострові, повідомляє представництво України в ООН.

За словами Клімкіна, Україна, погодившись на ядерне роззброєння, зіткнулася із зовнішньою агресією з боку Росії.

«Унаслідок цього мою країну було «нагороджено» порушенням її меж у відвертому прояві зневаги нормами і принципами міжнародного права, Статуту Організації об’єднаних націй, завершальним актом і низкою угод, у тому числі Будапештським меморандумом. Яке послання відправлено цими діями до інших неядерних держав? Для нас це повідомлення є досить зрозумілим: зобов’язання Росії нічого не значать. Вони коштують менше, ніж вартість чорнила, яке використано для їх підписання», — заявив Клімкін.

Він додав, що українські компетентні органи у зв’язку з анексією Криму не можуть контролювати стан ядерного арсеналу в Криму, де розміщено два сховища і понад 1,2 тисячасм радіонуклідних джерел.

Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї є міждержавним документом, що гарантує дотримання положень Заключного акту ОБСЄ, Статуту ООН і ДНЯЗ щодо України як держави — учасника договору, який не володіє ядерною зброєю. Був підписаний 5 грудня 1994 року лідерами України, США, Росії і Великої Британії.

standard

Продовження санкцій проти Росії: У Кремлі лякають ескалацією війни на Донбасі

.

Продовження Євросоюзом санкцій проти Росії ще на шість місяців може призвести до ескалації збройного протистояння на Донбасі.

Таку думку висловив перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клінцевич, повідомляють РІА «Новости».

При цьому Клінцевич вважає, що ідея відновлення повномасштабних військових дій буде виходити з українського боку. Пояснив Клінцевіч свою позицію тим, що Україна заручилася підтримкою Заходу і тепер може піти в повномасштабний наступ.

«Думаю, що багато лідерів країн-членів ЄС розуміють, що економічні санкції щодо Росії, м’яко кажучи, не сприяють виконанню мінських угод. Проте кожні півроку санкції продовжуються. Але до нескінченності так тривати не може. Існує дуже велика ймовірність, що Київ, розцінивши антиросійську санкційну політику Заходу як підтримку обраного ним курсу, що, власне, так і є, розв’яже повномасштабну війну в Донбасі», – вважає Клінцевіч.

Він закликав європейських лідерів визнати помилковість прийнятого ними рішення.

«На кону зараз цінності зовсім іншого масштабу – мир і спокій в Європі», – вважає сенатор.

Як писав «Вголос», очільники країн ЄС погодили продовження економічних санкцій проти РФ ще на шість місяців.

Джерело:http://vgolos.com.ua/news/prodovzhennya_sanktsiy_proty_rosii_u_kremli_lyakayut_eskalatsiieyu_viyny_na_donbasi_294715.html

standard

Ризики демократії по-українськи

Найближчі вибори відбудуться лише у 2019-му, але перегони де-факто вже тривають, і наступного року буде ще “веселіше”. Бо щойно політологи закінчили препарувати президентський рейтинг одного популярного співака, як партію зареєстрував один відомий комік. А чом би й ні? Враховуючи невибагливість нашого виборця, як мінімум депутатський мандат йому гарантований. Та що комік – за бажання та достатніх ресурсів до Верховної Ради можна завести кого завгодно, пише для “Тижня” Максим Віхров.

Насправді вибори існують зовсім не для того, щоб обирати найкращих. Механізмом пошуку правильних рішень демократія ніколи не була, не є і бути не може. Вважати її такою просто абсурдно. Народ є джерелом влади, але влада й компетентність – різні речі. Там, де треба встановити істину, наприклад, в експериментальній науці, апелюють не до волі більшості, а до об’єктивних фактів. Кандидатів на якусь посаду також добирають не голосуванням, а за певними фаховими вартостями. Однак у суспільному житті правильність ухваленого рішення – це не єдиний і навіть не найважливіший критерій. Істина істиною, але набагато важливіше, щоб із рішенням погодилися всі, кого воно стосується. Саме для цього демократія артикулює волю більшості й спонукає незгодну меншість її прийняти, а через кілька років дає можливість проголосувати знову. Виборцям властиво помилятися, але лише такий механізм здатен убезпечити суспільство від постійних внутрішніх війн, які обходяться країнам дорожче, ніж будь-які електоральні помилки.

Противники демократії можуть навести приклад Венесуели, яку демократично обрані Уґо Чавес і Ніколас Мадуро поставили на межу економічного колапсу. Ніде правди діти: довіра до лівих популістів обійдеться венесуельцям дуже дорого. Але навряд чи дорожче, ніж сім громадянських війн, які роздирали Венесуелу в ХІХ столітті, та незліченні перевороти, що лихоманили її протягом ХХ століття.

Тому ризики, які приховує в собі демократія, – це не що інше, як плата за відносний громадянський мир. Так, іноді вона може бути досить високою, але тут українці нічим не гірші й не кращі за інші народи. Протиставляти “наївних і дурнуватих” українців “вдумливим і виваженим” європейцям просто некоректно, бо західний світ уражений популізмом не менше, ніж Україна. Наша проблема в іншому: у відсутності інституційних запобіжників, що допомагають пом’якшити можливі наслідки електоральних помилок.

Після перемоги Дональда Трампа алармістські прогнози не справдилися, бо у Штатах президент стриножений системою стримувань і противаг. І працює вона дуже ефективно. Приміром, у січні 2017‑го Трамп підписав жорсткий антиіммігрантський указ. Президента відразу піддали критиці, а очільниця Департаменту юстиції США Саллі Єйтс заявила, що не захищатиме того указу в суді. Її швидко відправили у відставку, але коліщата системи вже закрутилися. Буквально за тиждень дію скандального документа призупинив Федеральний суд у Сієтлі, й домогтися перегляду цього рішення Адміністрації президента не вдалося. Трамп спробував видати ще один указ аналогічного змісту, але його також заблокував суд, тепер уже на Гаваях. Третю, пом’якшену його версію не пропустив суд у штаті Меріленд. І лише в листопаді 2017-го суд у Сан-Франциско дозволив увести в дію деякі положення президентського указу, котрі не суперечать Конституції США.

Окрім судів стримувати американського президента може Конгрес, який має повноваження анулювати його укази. Президент наділений правом ветувати це рішення, проте вето долається двома третинами голосів конгресменів і сенаторів. Та й американський істеблішмент за потреби може чинити спротив рішенням президента. Наприклад, після радикальних висловлювань Трампа про можливість “повного знищення” Північної Кореї голова Стратегічного командування Збройних сил США генерал Джон Гайтен, відповідальний за атомний арсенал, прямо заявив: “Що може статись, якщо мова піде про щось незаконне? Тоді я скажу: пане президенте, це незаконно”. Та навіть якщо не скаже, процедура доступу до “червоної кнопки” цілковито виключає свавілля президента.

А що ми маємо в Україні? Незалежний та об’єктивний суд? Прискіпливу Генпрокуратуру? Принциповий парламент? Система стримувань і противаг у нас номінально існує і, якщо вірити оптимістам, навіть подає ознаки функціонування. Але за такої кількості дірок і струхлих елементів у її надійність важко повірити. І це загрожує Україні набагато більше, ніж найекзотичніші забаганки наших виборців. Кров на Євромайдані пролилася не тому, що у 2012-му частина українців помилилася у виборі, а тому, що в критичний момент система інституційних запобіжників не спрацювала, й у руках купки обмежених, жорстоких і наляканих людей опинилася вся повнота влади. Відтоді, кажуть, багато що змінилося, але віриться в це важко. А отже, вибори можуть мати несподівані наслідки. Але то проблеми не демократії, а нашої державності.

Джерело: http://uainfo.org/blognews/1513204562-riziki-demokratiyi-po-ukrayinski.html

standard

Україні потрібна внутрішня стабільність, щоб сфокусуватися на реформах – естонське головування в ЄС

Брак внутрішньої стабільності не дає Україні можливості зосередитися на важливих реформах, заявляє Свен Міксер, міністр закордонних справ Естонії, яка наразі головує у Раді ЄС.З огляду на ситуацію із акціями протесту й затриманням лідера «Руху нових сил», колишнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі представник естонського головування в ЄС зауважив, що Таллінн разом з іншими європейськими партнерами готові допомагати Києву в пошуку вирішення всіх нагальних питань.

«Естонія дуже віддана справі пошуку вирішення ситуації в Україні, як щодо російської окупації і незаконної агресії Криму, так і в допомозі популяризації домашнього плану реформ. Це важливі речі, але внутрішня стабільність якраз і допомагає українській владі зосередити увагу на цій важливій програмі реформ. Натомість, очевидно, що брак цієї стабільності не йде на користь. Але Естонія й інші країни готові далі допомагати Україні у пошуку рішень всім цим нагальним питанням», – заявляє Міксер.

Міхеїла Саакашвілі затримали в Києві ввечері 8 грудня на квартирі одного з його прихильників, колишнього чільного представника поліції. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання.

За повідомленнями Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/news/28909352.html