“Кримська” резолюція ООН. Хто проти?

“Кримська” резолюція ООН. Хто проти?

Росія, Білорусь, Сербія та ще 23 країни проголосували проти оновленого проекту резолюції “Ситуація із правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)”, ухваленого напередодні на засіданні Третього комітету Генеральної асамблеї ООН

Про це повідомила Місія України при ООН у своєму Twitter.

Всього проект резолюції схвалили 67 країн. 82 утрималися. Проти проголосували 26.

Зокрема, проти голосували Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, РФ, Сербія, ПАР, Південний Судан, Судан, Сирія, Таджикистан, Уганда, Узбекистан, Венесуела, Зімбабве.

Після голосування в комітеті проект розгляне Генеральна асамблея ООН. Голосування очікується в грудні цього року.

У схваленому напередодні проекті резолюції, зокрема, вперше перелічені імена українських політичних бранців Кремля.

У резолюції йдеться, що з 2014 року російська влада застосовує тортури, вибиваючи неправдиві свідчення у політично мотивованих справах, а також здійснює незаконні затримання та арешти громадян України.

У документі міститься вимога до міжнародних організацій та спеціалізованих установ ООН позначати в офіційних документах український півострів лише як “Автономна Республіка Крим та місто Севастополь (Україна), які є тимчасово окупованими Російською Федерацією”.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/11/16/7089452/

Берлін казиться через путінську шльондру

У Берліні знову закликали Київ вжити дій для закриття сайту, на якому розміщено переліки антиукраїнських діячів. Нещодавно до списків було додано і Ґергарда Шредера.

Німецьке міністерство закордонних справ прокоментувало появу імені колишнього канцлера ФРН Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder) у переліку “антиукраїнських” діячів на скандальному сайті “Миротворець”. “Ми однозначно засуджуємо цей список. Ми раніше вже чітко пояснили нашу позицію українській стороні і закликали, щоб український уряд вжив заходів для закриття роботи цього сайту”, – заявила речниця німецького МЗС у Берліні в середу, 14 листопада, цитує агентство dpa. У міністерстві також зазначили, що Київ пояснює подальшу роботу сайту тим, що він розміщений на закордонному сервері.

На самому сайті “Миротворця” Шредеру закидають “спробу легалізації захоплення російськими окупантами українського Криму, виправдання збройної агресії РФ проти України”. Екс-канцлер потрапив до списку цього місяця після того, як в інтерв’ю виданню Aachener Nachrichten висловив думку, що анексію Криму доведеться колись визнати.

Дружина Шредера заявила, що занепокоєна повідомленнями про внесення її чоловіка до переліку “Миротворця” і що в Південній Кореї, звідки вона походить, не розуміють “подібних нападів на демократичного політика, особливо на колишнього федерального канцлера”.

Нагадаємо, у жовтні посла України в Угорщині Любов Непоп викликали до угорського МЗС через оприлюднення на сайті “Миротворець” списку закарпатських чиновників, що начебто мають паспорти громадян Угорщини. Наприкінці вересня цього року міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто долучили на сайті “Миротворець” до списку у розділ “Чистилище”. Автори сайту запевняють, що угорський урядовець опинився там за “замах на суверенітет і територіальну цілісність України”, а також за “прямі погрози збройного вторгнення в Україну”. На додачу угорському урядовцю закидають втручання у внутрішні справи України, розпалювання і підтримку сепаратистських настроїв в Україні, а також участь в організації провокацій, спрямованих на масове порушення громадянами України українського законодавства.

На сайті “Миротворець” перелічено тисячі імен, серед яких зокрема й ім’я колишньої прем’єрки Юлії Тимошенко. На Заході пов’язують скандальний сайт з людьми, близькими до міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, зокрема, із народним депутатом Антоном Геращенком.

Держави ЄС озвучили рішучу вимогу до Києва закрити сайт у травні 2016 року, коли на ньому були оприлюднені списки журналістів, у тому числі західних, які через виконання професійних обов’язків змушені були отримувати акредитацію від влади самопроголошеної “ДНР”. Під час скандалу з оприлюдненням даних журналістів сайт оголосив про своє закриття, але згодом вирішив відновити роботу.

https://www.dw.com/uk/%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD-

%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%88%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%B4%D0%BE-%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83-%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%8F/a-46296950?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml

У НАТО відреагували на ідею створення армії ЄС

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відреагував на пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона про створення європейської армії. Про це передає DW.

За його словами, ця пропозиція може посилити оборонну спроможність Європи, але має доповнювати НАТО, а не дублювати функції Альянсу й підривати його сили.

Генсек НАТО вважає, що дії ЄС мають бути “міцно пов’язаними зтрансатлантичних партнерством“, яке є “основою європейського світу і безпеки протягом останніх 70 років”.

“Європейські оборонні зусилля мають відбуватися в рамках НАТО, посилюючи його європейську основу. Коли європейська армія це робитиме, я вітатиму такі дії ЄС щодо оборони”, – сказав Столтенберг.

Також він закликав не ставити під сумнів зв’язки з Вашингтоном та не послаблювати трансатлантичний союз.

“Дві світові війни та холодна війна навчили нас тому, як важливо діяти разом”, – підсумував Єнс Столтенберг.

https://uatv.ua/v-nato-vidreaguvaly-na-ideyu-stvorennya-armiyi-yes/

У Вільнюсі триває Парламентська асамблея Польщі, Литви та України

У столиці Литви глава польського Сенату Станіслав Карчевський звернув увагу на необхідність координувати дії трьох держав проти імперської політики Москви.

Про це повідомляє Польське радіо

У Вільнюсі розпочалась дводенна сесія Парламентської асамблеї Польщі, Литви та України. Польську делегацію очолив глава Сенату, тобто маршал Станіслав Карчевський. У литовському Сеймі він звернув увагу на спільні виклики, що стоять перед польським, литовським та українським народами. За словами політика, йдеться про те, щоб відбити загрозу, спричинену російськими провокаціями.

Станіслав Карчевський наголосив, що інтереси Польщі, Литви та України збігаються, а їхнім спільним ворогом є «імперська політика Москви». Спікер Сенату підкреслив, що «ми спільно протистоїмо, спільно підтримуємо територіальну цілісність та незалежність України». Він нагадав, що «Польща є третьою після США та Канади країною-донором допомоги для української армії, а Литва працює у цьому ж напрямку відповідно до свого потенціалу».

«Спільним викликом для Польщі, Литви та України є відбити загрозу, що пливе для наших взаємин з російських провокацій. У польсько-українських відносинах ці провокації стосуються історичної пам’яті, а в польсько-литовських відносинах – проблем польської меншини в Литві. Так історія, які і справи меншини насправді складні, але це не є причиною, щоб ми дозволяли будь-кому їх розігрувати, для того, щоб нас порізнити і пересварити», – сказав маршал Сенату Республіки Польща Станіслав Карчевський. За його словами, «разом – вільні з вільними та рівні з рівними – ми поборемо всі суперечності».

Очільник польського Сенату наголосив: «Ми разом вимагаємо збереження санкцій Європейського Союзу проти Росії. Очікуємо також їх розширення у випадку, якщо Кремль продовжуватиме агресію, яку ми останнім часом спостерігаємо в Азовському морі. Ми разом виступаємо проти Nord Stream 2 – проекту, який створить нове джерело фінансування російських злочинів, який суперечить правилам ЄС, тому що порушує принципи третього енергетичного пакета».

Станіслав Карчевський побажав Парламентській асамблеї, аби її засідання «допомоги розвинути польсько-литовсько-українську солідарність».

На форумі Парламентської асамблеї Польщі, Литви та України обговорюються питання безпеки і реформ, які проводяться в Україні та в регіоні. Парламентарії розмовлятимуть також про Східне партнерство і п’яті роковини подій на київському Майдані. У вівторок 13 листопада делегації обговорюватимуть проблему гібридної загрози, боротьби з пропагандою та співпрацю у військовій галузі і в енергетиці.

Після пленарного засідання 12 листопада відбулася зустріч маршала польського Сенату Станіслава Карчевського, голови Верховної Ради України Андрія Парубія та очільника литовського Сейму Віктораса Пранцкетіса з прем’єр-міністром Литви Саулюсом Сквернялісом.

http://vgolos.com.ua/news/u-vilnyusi-tryvaye-parlamentskoyi-asambleyi-polshhi-lytvy-ta-ukrayiny_875262.html

Суд у Швейцарії за позовом “Нафтогазу” заборонив платити “Газпрому”

Суд у Швейцарії заборонив компаніям Nord Stream AG (власник газопроводу “Північний потік”) і Nord Stream 2 AG (оператор будівництва “Північного потоку-2”) здійснювати будь-які виплати “Газпрому”.

Про це російська компанія повідомила в п’ятницю, 9 листопада, в проспекті до випуску єврооблігацій, передає dw.com.

Рішення прийнято в якості тимчасових забезпечувальних заходів за позовом української компанії “Нафтогаз”.

У результаті судового рішення “усі виплати від цих компаній “Газпрому” направляються на швейцарських приставів”, – йдеться в документі.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці лютого 2018 року російський монополіст «Газпром» програв судову тяжбу з «Нафтогазом» в Стокгольмському арбітражі щодо транзитного контракту, за рішенням якого російська компанія повинна виплатити українській стороні 4,6 млрд дол.

При цьому з урахуванням рішення арбітражу за контрактом на постачання газу остаточна сума розрахунків між компаніями становить 2,6 млрд дол. на користь «Нафтогазу».

На тлі програшу «Газпром» заявив про намір розірвати контракт на постачання і транзит газу з Україною в судовому порядку. У 20-х числах березня «Газпром» офіційно повідомив «Нафтогаз» про те, що він відмовляється виконувати рішення арбітражу.

Наприкінці травня «Нафтогаз України» почав процес примусового стягнення з «Газпрому» боргу в 2,6 млрд дол. в закордонних судах. Процеси щодо арешту активів «Газпрому» проходять в Англії, Швейцарії та Нідерландах. Серед активів, які цікавлять українську сторону, – акції компаній-операторів газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2».

На початку липня 2018 року «Нафтогаз» подав до Стокгольмського арбітражу позов з вимогою переглянути тариф на транзит природного газу за контрактом з «Газпромом».

«Нафтогаз» вимагає перегляду тарифу з березня 2018 року до кінця 2019 року і попередньо оцінює свої грошові вимоги в близько 12 млрд дол., не рахуючи відсотків.

https://economics.unian.ua/energetics/10332297-sud-u-shveycariji-za-pozovom-naftogazu-zaboroniv-operatoram-pivnichnogo-potoku-platiti-gazpromu.html