Спікерка парламенту Сербії прибула до Києва

standard

Спікерка парламенту Сербії прибула до Києва

Спікерка парламенту Сербії Ана Брнабіч прибула до української столиці у понеділок, 10 листопада, з неанонсованим візитом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сербське державне інформаційне агентство Tanjug.

Брнабіч заявила у понеділок у Києві після зустрічі з колегою Русланом Стефанчуком, що сербський та український парламенти працюють разом з багатьох питань, і що їхня співпраця може бути ще інтенсивнішою для покращення співпраці й дружби між двома країнами.

Вона також сказала, що інтеграція в ЄС є однією зі стратегічних цілей обох країн, що Сербія повністю підтримує Україну на її шляху до ЄС і допомагатиме Києву.

«Ви можете розраховувати на те, що Сербія надасть вам всю її технічну допомогу та знання на цьому шляху», – сказала вона.

Брнабіч додала, що в сербському парламенті існує група дружби Сербія-Україна, і вона сподівається, що український аналог цієї групи незабаром відвідає Сербію.

За її словами, Сербія зробить усе можливе, політично, технічно та на експертному рівні, щоб підтримати Україну.

Крім цього, спікерка сказала, що це відповідатиме постійним зусиллям Сербії щодо побудови тісних і дружніх відносин з Україною.

Серед іншого, Брнабіч відзначила, що президенти Александер Вучич та Володимир Зеленський підтримують чудове та регулярне спілкування, і що вони востаннє розмовляли 5 листопада.

Вона розповіла, що Сербія надала Україні значну гуманітарну та фінансову підтримку, більше, ніж усі Західні Балкани разом узяті.

Також Брнабіч розповіла, що дружина президента Вучича Тамара досить часто відвідує Київ.

За її словами, Україна є другом Сербії, і Белград високо цінує той факт, що Україна поважає територіальну цілісність Сербії, а також те, що Сербія так само поважає Статут ООН та всі принципи міжнародного верховенства права.

standard

В Ізраїлі комітет підтримав законопроєкт щодо відключення води та електрики об’єктам ООН

Міністерський комітет Ізраїлю з питань законодавства схвалив законопроєкт, що пропонує заборонити постачання електроенергії та води об’єктам, які належать або використовуються Близькосхідним агентством ООН для допомоги палестинським біженцям (UNRWA). Про це повідомляє The Times of Israel.

Законопроєкт був ініційований депутатом парламенту Юлією Малиновською від опозиційної партії “Ісраель Бейтен”.

Схвалення комітетом означає, що уряд Ізраїлю офіційно підтримує цю законодавчу ініціативу та надасть їй підтримку в Кнесеті. Перед набуттям чинності законопроєкт має пройти перше голосування та три додаткові читання.

Ця ініціатива має на меті усунути юридичні лазівки. Раніше, минулого місяця, Кнесет уже ухвалив два закони, які забороняли UNRWA працювати на території Ізраїлю та обмежували її діяльність у Секторі Гази та на Західному березі Йордану, заборонивши державним органам будь-які контакти з цим агентством.

Крім того, законодавча ініціатива пропонує дозволити уряду Ізраїлю конфіскувати об’єкти в Єрусалимі (зокрема, в районах Маалот Дафна та Кафр Акаб), які раніше були здані в оренду UNRWA та використовувалися як офіси. Це обґрунтовується тим, що організація продовжує “володіти та працювати в цих комплексах” всупереч чинному закону, і уряд матиме право конфіскації без необхідності судових проваджень.

Джерело: “Апостроф”

standard

“Все в дзеркалі”: Сибіга відповів на “євроінтеграційні” претензії Тбілісі

Про це Сибіга написав у соцмережі Х, передає Dsnews.

“Грузинській стороні не варто ображатися на своє відображення в дзеркалі. Усі причини поганих результатів Грузії у вступі до ЄС криються в Тбілісі, а не в Києві. Що стосується України, ми бажаємо дружньому грузинському народу лише одного: щоб вони врешті-решт реалізували свої європейські прагнення — попри політику їхнього нинішнього уряду”, — зазначив він.

Голова українського МЗС додав: “Грузія – це Європа, а не “русский мир”.

Як повідомляла “ДС”, раніше міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що Україна нібито виступала проти надання Грузії статусу кандидата на членство в Євросоюзі.

standard

Уряд підготував проєкт держбюджету-2026 до другого читання: що зміниться

5 листопада Кабінет міністрів завершив підготовку проєкту Державного бюджету на 2026 рік до другого читання у Верховній Раді. Усі зміни внесені з урахуванням трьох ключових пріоритетів: безпека, оборона та соціальна стійкість.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.

За її словами, весь обсяг власних надходжень буде спрямовано на потреби Сил оборони. Водночас закладено кошти на підвищення зарплат медикам та освітянам.

Основні зміни перед другим читанням

Загальний обсяг доходів бюджету збільшиться на 27,8 млрд грн. До цього вони становили 2,4 трлн грн, що на 446,8 млрд грн (18,8%) більше порівняно з 2025 роком. Видатки — 4,8 трлн, що на 415 млрд більше порівняно з 2025 роком. Основним джерелом додаткових надходжень стане підвищення ставки податку на прибуток для банків з 25% до 50%.

Видаткова частина зросте на 33,6 млрд грн. З цієї суми:

  • 18,9 млрд грн спрямують до резервного фонду
  • 6,6 млрд грн виділять на поетапне підвищення зарплат освітянам протягом року на 50%

Важливою зміною стало розширення кола отримувачів підвищених зарплат у освітній сфері. Тепер збільшення зарплатні торкнеться не лише шкільних вчителів, але й викладачів закладів вищої освіти та фахових коледжів.

Міністерство фінансів уточнило ключові параметри

У Мінфіні додали, що видатки держбюджету зростуть на 33,6 млрд грн, а граничний обсяг дефіциту збільшиться на 5,8 млрд грн.

Додаткові доходи очікуються завдяки підвищенню ставки податку на прибуток банків із 25% до 50% (законопроєкт №14097), що забезпечить близько 30 млрд грн. Ще 4,3 млрд грн буде спрямовано до спецфонду держбюджету за рахунок частини цього податку, яка раніше надходила до місцевих бюджетів.

Серед інших джерел зростання доходів — збільшення дивідендів ПАТ “Українська фінансова житлова компанія” (+1,3 млрд грн). Водночас грант Світового банку на 5 млрд грн у межах проєкту RELINC замінено пільговою позикою, гарантованою Єврокомісією в рамках Ukraine Facility.

Зростання видатків пов’язане з уточненням пріоритетних напрямів фінансування.

Зокрема:

  • Резервний фонд — +18,9 млрд грн (загалом 54,5 млрд грн);
  • Оплата праці викладачів — +6,6 млрд грн (загалом 190,5 млрд грн), що дозволить підвищити зарплати вчителям, викладачам ЗВО та коледжів на 50% протягом року;
  • Публічні інвестиційні проєкти — +4,3 млрд грн (загалом 107,2 млрд грн), включно з оновленням пасажирського рухомого складу;
  • Державна житлова політика — +1,3 млрд грн (загалом 46,5 млрд грн).

Також передбачено повернення до бюджету 1,4 млрд грн, раніше внесених до статутного капіталу ДП “Фінансування інфраструктурних проектів” і невикористаних за призначенням.

17 жовтня Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував уряду внести до проєкту держбюджету-2026 низку змін. Серед ключових пропозицій були збільшення видатків на оборону, підвищення зарплат педагогів та науковців, додаткові кошти на медичне забезпечення та підтримку бізнесу й ВПО.

Вже 22 жовтня Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт державного бюджету на 2026 рік. Документ визначає основні напрями фінансування – від національної безпеки до соціальної підтримки та економічного відновлення. За – 256 голосів.

Загалом цьогоріч народні депутати встановили рекорд за кількістю внесених правок до проєкту бюджету — було подано 3339 поправок, що на понад 59% більше, ніж торік.

Бюджетний комітет Верховної Ради опрацював 3339 поправок до проєкту держбюджету-2026. За словами голови комітету Роклосали Підласої, орієнтовна вартість поправок перевищує 7,1 трильйона гривень.

 

standard

Євросоюз не може толерувати неприєднання Сербії до санкцій проти РФ – єврокомісарка Кос

Європейський Союз не може більше толерувати підтримку Сербією російського режиму та неприєднання Сербії до санкцій ЄС проти Росії.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час Європейського саміту з питань розширення, що проходить у вівторок у Брюсселі.

“Я можу зрозуміти, що президент Вучич їздить до Москви та до Китаю. Але ми це помічаємо. Я можу зрозуміти, адже я сама із цього регіону. Я знаю про відносини між Сербією та Росією. З іншого боку, знаєте, підтримувати російський режим, який убиває людей в Україні, і не запроваджувати санкції, які ЄС застосовує проти Росії… Є речі, які ми справді більше не можемо толерувати”, – сказала вона.

Єврокомісарка підкреслила, що Сербія залишається на останньому місці серед країн-кандидатів за рівнем узгодження зі спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС (CFSP). За її словами, чотири країни Західних Балкан мають 100% узгодження, Україна – 99%, Молдова –98%, тоді як Сербія – лише 61%.

Кос також розкритикувала ситуацію зі свободою слова та верховенством права в Сербії, зазначивши, що “ніколи раніше стільки журналістів не потрапляло до в’язниці, як торік”.

“Судова система перебуває під дуже сильним впливом президента. Без президента нічого не відбувається в процесі розширення. Це – неправильно”, – додала єврокомісарка.

Також вона засудила звинувачення окремих сербських медіа та політиків на адресу ЄС, що нібито він стоїть за протестами в країні. “Особливо сербські політики та медіа, які потім наслідують його (Вучича – ред.) приклад, мають негайно припинити звинувачувати нас, Європейський Союз, що ми стоїмо за протестами у Сербії. Ми не стоїмо за ними. Тож це відверта брехня. І є багато-багато брехні, про яку я могла б продовжувати говорити. І це має припинитися негайно”, – сказала Кос.