Завершилась тренінгова програма з інтегрованих довкіллєвих дозволів: ключові підсумки

Завершилась тренінгова програма з інтегрованих довкіллєвих дозволів: ключові підсумки

В рамках реалізації реформи запобігання промисловому забрудненню та у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» успішно проведено серію тренінгів для представників бізнесу, обласних державних адміністрацій та громадськості щодо нової дозвільної системи.

Організатори — Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з проєктом «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини.

Інтегрований довкіллєвий дозвіл (ІДД) поступово замінить три окремі дозволи, які підприємства отримували раніше: дозволи на викиди в атмосферне повітря, на спецводокористування та на управління відходами.

До проведення тренінгу були залучені:

представники Мінекономіки,

експерти проєкту GIZ «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України»,

фахівці компетентних органів, які братимуть участь у розгляді заяв на отримання ІДД,

розробники Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів.

Основна увага була сфокусована на практичних питаннях, пов’язаних з отриманням ІДД: підготовка пакета документів, етапи розгляду заяви, взаємодія з дозвільним органом засобами електронного Реєстру ІДД тощо. Після кожного навчального блоку учасники тренінгу могли поставити запитання, щоб краще зрозуміти матеріал.

Високий інтерес до тренінгової програми засвідчила велика кількість учасників, зокрема було зареєстровано:

на тренінг для бізнесу – 183 учасники;

на тренінг для ОДА – 103 учасники;

на тренінг для громадськості – 160 учасників.

Мінекономіки й надалі сприятиме тому, щоб процедура видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів не викликала проблем в учасників нової дозвільної процедури.

Валерій Дубіль: Робота МФО дозволить перетворити проблеми ветеранів, УБД і їхніх родин у законодавчі рішення

У Верховній Раді на прохання військових створили міжфракційне об’єднання із захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин. Очолила його лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. За її словами, права наших захисників фундаментально порушуються, тому завдання МФО – «жодну проблему не залишити поза межами нашого розуміння та без уважного розгляду й вирішення».

Чим саме займатиметься МФО і хто зможе долучитися до його роботи – про це розповів перший заступник голови парламентського Комітету з питань здоров’я нації Валерій Дубіль, який увійшов одразу до трьох робочих груп МФО – з питань лікування, протезування та реабілітації військових і ветеранів.

– Пане Валерію, чому виникла потреба у створенні такого парламентського МФО?

– Проблеми ветеранів накопичувалися роками, і ми бачимо: окремі закони чи урядові рішення не дають системного результату. Військові та їхні родини стикаються з критично низьким забезпеченням житлом, затримками виплат, складними процедурами у військово-лікарських комісіях, з переведенням і звільненням, браком якісного лікування, реабілітації та протезування.

МФО – це спосіб зібрати за одним столом парламентарів, представників громадськості і самих ветеранів. Тільки так можливо розробити системне законодавство, яке захищатиме наших Героїв – як я завжди кажу, не на папері, а в реальності.

Наша фракція завжди працювала з людьми, тими, для кого ці закони пишуться. Інше питання – добиватися прийняття цих законопроєктів у парламенті. Тому на прохання Всеукраїнської профспілки захисників України, яка налічує понад 120 тисяч членів, ми створили саме міжфракційне об’єднання – щоб депутати з різних фракцій могли об’єднатися і розробляти законодавство разом. Бо це збільшує шанси прийняття законопроєктів.

– Які головні виклики стоять перед МФО?

– Їх чимало. Це відпустки і ротація, затримки й несправедливі нарахування бойових, виплати за поранення, складні процедури звільнення, відсутність виплат за поранення чи допомоги сім’ям загиблих, допомога родинам загиблих і зниклих безвісти, житло для військових і їхніх сімей.

Також маємо врегулювати питання громадянства для іноземних легіонерів, усунути обмеження і черги на протезування, забезпечити реабілітацію без обмежень. Лише за кілька перших засідань ми зібрали понад 50 проблемних питань – це тільки початок. І головна проблема була в тому, що ними окремо займалися громадські і ветеранські організації, окремі депутати, але цілісної системи, платформи, на якій би була розроблена система, не було.

Наша команда має великий досвід об’єднання найкращих спеціалістів, запуску відкритих діалогів і підготовки комплексного законодавства. І ці практики працюють. Ми націлені саме на результат.

– В МФО діє 13 робочих груп. До яких напрямків роботи ви долучилися?

– До трьох ключових робочих груп. Перша займається проблемами лікування військових і ветеранів, зокрема недофінансуванням та складнощами проходження ВЛК.

Друга – з питань протезування: у нас досі немає єдиного центру координації і державного контролю якості, є проблеми з доступом до деяких видів протезів і обмежене фінансування на одного Героя. Маємо зробити всі види протезів доступними безкоштовно і не допустити ризикованих експериментів на людях.

Третя – з питань реабілітації: потрібно подовжити цикли фізичної реабілітації, бо 14 днів – це замало, і це навіть не самі військові говорять, це говорять саме лікарі; розширити психологічну допомогу та законодавчо врегулювати абілітацію – відновлення базових навичок для життя у суспільстві.

З цих питань вже розроблений і зареєстрований перший законопроєкт, прийняття якого ми нині добиваємось в парламенті.

• Ви говорите про законопроєкт №13704, який знімає обмеження за строками та вартістю лікування й протезування одного бійця і вводить обов’язкову ВЛК після виписки зі шпиталю чи реабілітаційного закладу?

– Так. Його принцип – такий: недолікований військовий не може повернутися до частини, і, тим паче – на нуль. Це питання, в першу чергу, виживання військового, але це ще і питання ефективності підрозділів. Недоліковані бійці не можуть виконувати бойові завдання належним чином.

Крім того, він гарантує учасникам бойових дій, які втратили кінцівку, що держава безкоштовно забезпечить їх протезами належної якості. Нашим законопроєктом №13704 ми не знімаємо обмеження на вартість протезів, бо діятиме принцип референтних цін. Тож виробники не зможуть нажитися. А знімаємо лише верхню межу, яка нині встановлена на одного бійця. І я вважаю, що це – справедливо, бо наші захисники заслуговують на більше.

До слова, законопроєкт підтримали 191 громадська організація військових та 71 міська рада.

• При МФО діють дві ради – дорадча, куди увійшли 49 ветеранських організацій, і громадська, що об’єднала 29 активістських спільнот. Для чого їх створили?

– Так, при МФО створені ці дві ради – саме для того, щоб розробити рішення, які потрібні нашим захисникам, для тих, кого напряму стосуються ці питання. І законопроєкти розробляються спільно з ними. Коли ми створювали наше МФО, ми запрошували різні громадські організації, ми відкриті до діалогу і запрошуємо всіх охочих до співпраці.

Потрібно єднатись, бо в країні йде війна. Це – питання нашого виживання.

– Над чим нині працює МФО і що вже вдалося зробити?

– У нашому порядку денному нині близько 50 першочергових проблем – ми консультуємося, приймаємо пропозиції, аналізуємо, систематизуємо і готуємо законопроєкти. Найближчим часом зареєструємо ще один – про права легіонерів, бо нині вони не прирівняні до прав захисників, які мають українське громадянство. Уявіть, люди захищають нашу країну, а держава втикає їм палки в колеса просто тому, що вони мають інше громадянство. Маємо це змінити.

Нам вдалося збільшити вчетверо кількість українських поранених, які зможуть безкоштовно лікуватися в Литві. Ми добилися ухвалення Постанови №10188 — нею встановили 28 липня Днем пам’яті закатованих або загиблих у полоні. Про це просили дружини загиблих, зокрема з «Азову».

Ми зареєстрували три перші законопроєкти: це – законопроєкт №13704, про який я вже розповідав. Він знімає обмеження на лікування, реабілітацію і протезування військових – і за строками, і за вартістю.

 

Це і законопроєкт №13705, який спрощує підтвердження страхового стажу для військових, які втратили документи через війну чи окупацію. І законопроєкт №13376, покликаний підтримати воїнів після фронту і їхні родини. Він пропонує безкоштовне виділення 2 гектарів землі, надання пільг, доступ до кредитів, супровід бізнес-проєктів – за рахунок держави.

Проблем дуже багато, дуже багато нюансів. І щоб гарантувати, що ми їх всі врахуємо, поступово оновлюючи застаріле законодавство, «Батьківщина» разом із МФО запустили гарячу лінію. Туди може звернутися кожен військовий, ветеран чи члени їхніх родин, щоб отримати консультацію чи допомогу з конкретної проблеми.

Всі зібрані звернення ми систематизуємо, щоб комплексно усунути проблеми на законодавчому рівні. Тож закликаю всіх користуватись і телефонувати у робочі дні, з 8 до 20 за номером 0 800 405 450.

– Які ваші плани на найближче майбутнє?

– Ми будемо добиватися, щоб всі розроблені МФО законопроєкти розглянули і ухвалили якнайшвидше. Будемо відстоювати фінансування лікування, реабілітації, протезування. Ми хочемо, щоб парламентське МФО стало не тимчасовим, а постійним інструментом.

Попереду – системна робота над законодавством, спрямованим на захист прав ветеранів. Наша мета – щоб кожен військовий і кожна родина відчували: у Верховній Раді є ті, хто готовий боротися за їхні права і хто відстоюватиме саме ті конкретні речі, які їм потрібні.

Україна підтримала скликання Радбезу ООН Естонією

Україна повністю підтримує Естонію у запиті щодо скликання екстреного засідання Ради безпеки ООН. Прохання Естонії демонструє той рівень загрози, яку зараз становлять провокації росії.

Про це йдеться у дописі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.

«Вперше за 34 роки Естонія звернулася з проханням про скликання екстреного засідання Ради безпеки ООН. Це демонструє безпрецедентний масштаб загроз, які агресивна росія становить для стабільності Європи», – написав міністр.

Сибіга додав, що Україна вже звернулася до Республіки Корея, яка зараз головує в ООН, з проханням взяти участь в зустрічі та представити свій погляд на ситуацію.

«Ми підтримуємо дружню Естонію в закликах до рішучої та єдиної відповіді на постійну дестабілізацію міжнародного миру та безпеки росією», – зазначив міністр.

 

Джерело: Mind

У Нікосії відбудеться зустріч української громади з Послом України Сергієм Ніжинським

У Нікосії відбудеться зустріч української громади з Послом України Сергієм Ніжинським

27 вересня 2025 року в готелі Hilton Nicosia (Нікосія, Республіка Кіпр) відбудеться відкрита зустріч Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Кіпр Сергія Ніжинського з українською громадою та представниками ЗМІ. Початок заходу – об 11:00.

Мета зустрічі – знайомство новопризначеного Посла з представниками української громади на Кіпрі, обговорення актуальних питань підтримки українців за кордоном, а також поглиблення співпраці між громадою та Посольством України. У програмі передбачена презентація діяльності Посольства, сесія запитань і відповідей, а також неформальне спілкування.

Представники української громади можуть подати заявку, надіславши свої дані (прізвище, ім’я, по батькові та назву асоціації) на електронну адресу Посольства emb_cy@mfa.gov.ua. Кількість місць обмежена – до 70 осіб. Представники ЗМІ мають надіслати заявку з зазначенням ПІБ, посади та назви медіа також на адресу emb_cy@mfa.gov.ua.

Для ширшого кола охочих буде організовано онлайн-трансляцію через Zoom. Посилання на підключення буде опубліковане на офіційній Facebook-сторінці Посольства України в Кіпрі.

Контактна особа для додаткової інформації – Другий секретар Посольства України Наталія Кузакова (emb_cy@mfa.gov.ua, тел. +357-22-464380).

Заступник міністра економіки та керівництво Держекоінспекції взяли участь у Всесвітньому дні прибирання: “Чиста планета – спільна відповідальність”

Заступник міністра економіки та представники Держекоінспекції разом із тисячами волонтерів долучились до масштабної акції “World Cleanup Day”.

Вони закликали українців не лише прибирати, а й щодня дбати про природу, щоб зробити екологічну свідомість частиною нашого життя.

Спільна справа для чистого довкілля

У суботу, 20 вересня, Україна вкотре приєдналася до глобальної ініціативи “Всесвітній день прибирання”. Цього року до волонтерів та організаторів, серед яких громадська організація “Let’s do it Ukraine”, долучились високопоставлені чиновники. Серед них були заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович, тимчасово виконуючий обов’язки голови Держекоінспекції України Олександр Субботенко, перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба, начальник Управління організаційної діяльності Держекоінспекції Олександр Федоренко.

Ігор Зубович під час свого виступу підкреслив, що прибирання — це не просто разова акція, а важливий крок до формування екологічної культури. Він зазначив, що такі події показують, як громадянська активність може змінювати країну на краще. “Сьогодні ми не лише прибираємо, а й формуємо культуру відповідального ставлення до природи. Ми прагнемо, щоб екологічна свідомість стала невід’ємною частиною життя кожного громадянина,” — сказав він.

 

 

Щоденна боротьба за чистоту

Очільник Держекоінспекції Олександр Субботенко наголосив, що його відомство щодня бореться з несанкціонованими сміттєзвалищами та займається відновленням довкілля. Він звернувся до всіх українців із простим, але важливим закликом: “Закликаю кожного долучатися до добрих справ: берегти природу, не смітити, сортувати відходи та підтримувати акції з прибирання!”

Україна на екологічній карті світу

Цьогорічний “World Cleanup Day” став особливим для України, адже міжнародний медіацентр акції був розташований саме в Києві. Це ще раз привернуло увагу світової спільноти до екологічних проблем України та символізує її стійкість і прагнення до відновлення, навіть попри війну. Щороку ця подія об’єднує понад 114 мільйонів людей у 211 країнах світу, демонструючи, що турбота про планету — це спільна справа, яка не знає кордонів.