Завдяки Буданову вдалося попередити викрадення яхти Медведчука росіянами, — ексголова АРМА

Завдяки Буданову вдалося попередити викрадення яхти Медведчука росіянами, — ексголова АРМА

Ексголова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума в інтерв’ю Наталії Мосейчук підтвердила, що саме завдяки втручанню Головного управління розвідки під керівництвом генерала Кирила Буданова вдалося запобігти спробі викрадення яхти, яка належала Віктору Медведчуку.

Наразі судно перебуває під арештом в Хорватії.

За її словами, йдеться про спробу незаконного переміщення судна, арештованого у межах справи щодо активів, пов’язаних із підозрою в державній зраді.

Дума повідомила, що у спробі викрадення брали участь семеро громадян Росії, яких вже депортовано з Хорватії. Саме завдяки оперативній роботі української розвідки актив вдалося утримати під державним контролем.

Ситуація довкола яхти Медведчука стала прикладом того, як робота українських спецслужб виходить далеко за межі фронту. Підрозділи ГУР не лише виконують бойові завдання, а й забезпечують збереження арештованих державних активів, запобігаючи спробам їхнього виведення за кордон.

“Буданов – він же скромний. Він не буде про це розказувати”, – зазначила Дума, коментуючи цей випадок.

Українські вчені отримали безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів світу

Наукові публікації в міжнародних журналах — це голос ученого у світовій науці. Та для більшості дослідників у світі слово “опублікувати” давно означає “заплатити”: наукові журнали беруть оплату за розміщення статей. Для українських учених світ зробив виняток —головні видавництва відкрили свої ресурси безкоштовно, зазначає заступниця директора Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ) Тетяна Ярошенко у статті “Наука без кордонів: як українські дослідники отримують доступ до світових знань під час війни” для ZN.UA.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні провідні наукові видавництва світу, такі як Elsevier, Clarivate, Springer Nature, Bentham Science, — не лише зберегли для українських учених доступ до баз даних, а й надали можливість публікуватися в них безкоштовно.

Також програми Research4Life та EIFL відкрили для України понад 70 електронних ресурсів від 24 провідних видавництв світу, серед них —  Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, Royal Society Publishing тощо.

“Ця ініціатива демонструє справжню солідарність міжнародної наукової спільноти з Україною. Це не просто технічна підтримка — це інвестиція в майбутнє нашої країни, в освіту і науку, які залишаються фундаментом для відбудови та розвитку України”, — підкреслює Ярошенко.

Авторка статті наголошує, що, на жаль, не всім науковцям відомо про можливості щодо відкритого доступу та публікування власних статей у рейтингових платних журналах.

Ярошенко наголошує, що найпростіше отримати доступ до електронних ресурсів і технологічних інформаційних платформ можна через свій заклад вищої освіти чи наукової установи, які стали членами відповідних консорціумів через національного координатора доступу — Державну науково-технічну бібліотеку України.

Вона наголошує, що ДНТБ допомагає з оформленням підключення та , вирішенням організаційних моментів, кожного місяця проводить консультації та вебінари щодо користування ресурсами, відкритої науки та відкритого доступу.

Джерело: “Дзеркало тижня”

Посилення «Омеги»: бійці спецпідрозділу отримали допомогу від фонду «Надія», Валерія Дубіля та партнерів

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» спільно з Валерієм Дубілем, Артемом Чаплигіним та Антоном Бахур передав допомогу спецпідрозділу «Омега» Національної гвардії України.

Команда фонду системно підтримує підрозділи Національної гвардії під керівництвом бригадного генерала Олександра Півненка, які виконують бойові завдання у найгарячіших точках фронту. Цього разу допомогу отримав центр спеціального призначення «Омега», який очолює Павло Яцюк — елітний підрозділ, який бере участь у штурмових операціях, контрдиверсійній боротьбі та захисті стратегічних об’єктів держави.

До вантажу увійшли потужні зарядні станції, які забезпечують роботу техніки навіть у польових умовах без електропостачання, системи супутникового зв’язку Starlink для надійної координації дій підрозділів і операторів безпілотних апаратів, а також комплекти радіоелектронної боротьби з імерсійним охолодженням. Це обладнання дає змогу ефективно протидіяти ворожим дронам, блокувати їхні сигнали та запобігати скиданню боєприпасів. Окрім того, фонд передав автомобіль, який уже працює безпосередньо на передовій у районі Покровського, допомагаючи виконувати бойові завдання та забезпечувати логістику.

«Бійці “Омеги” тримають надважкі позиції. Кожен раз, коли можемо, підсилюємо їх — технікою, зв’язком, транспортом. Для нас важливо, щоб військові мали все необхідне для виконання операцій і головне — поверталися з завдань живими», — зазначив голова наглядової ради фонду «Надія», перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Валерій Дубіль.

 

За його словами, підтримка підрозділів, які стоять на передовій, — це не разова акція, а системна робота, яку фонд «Надія» веде спільно з партнерами вже понад три роки війни. Завдяки спільним зусиллям вдається передавати військовим сучасну техніку, засоби зв’язку, медичне обладнання та транспорт, без яких неможливо утримувати позиції й рятувати життя.

Благодійний фонд «Надія» висловив подяку партнерам і меценатам, які долучилися до передачі допомоги: Благодійному фонду Миколи Томенка «Рідна країна», Андрію Савонову, Роману Хохлову, Владлену Нікітіну, компанії «Фармастор» та Сергію Жидкову. Саме завдяки об’єднанню зусиль українських благодійників і бізнесу допомога регулярно надходить туди, де вона потрібна найбільше — на передову.

«Омега» — це центр спеціального призначення Національної гвардії України, створений для виконання складних бойових завдань. Цей елітний підрозділ бере участь у відсічі збройній агресії, штурмах позицій, рейдах у тилу ворога та інших надскладних операціях в найгарячіших точках війни. Більше унікальних кадрів їхньої роботи можна побачити в соцмережах: https://www.instagram.com/omega_csp?igsh=OWRjaGptbjhlNW8x

Сила у єдності: у Житомирі ветерани, влада та поліція відверто обговорили виклики реінтеграції

У Житомирі, в “Домі ветерана”, відбувся масштабний форум “Ветеранська стійкість. Права людини: сила у єдності”.

Захід, організований Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини та Нацполіцією, зібрав ветеранів, представників влади, депутатів та соціальних працівників, щоб відверто поговорити про те, як ефективно допомогти захисникам повернутися до мирного життя. Уповноважений Дмитро Лубінець наголосив, що повага до ветеранів — це не просто слова, а “реальні дії, системні рішення і підтримка на всіх рівнях”.

Діалог про потреби, а не про вдячність

Форум став унікальним майданчиком для прямого діалогу між тими, хто воював, і тими, хто має забезпечити їхнє повернення до цивільного життя. Головна мета — обговорити виклики, права та нагальні потреби ветеранів та знайти шляхи їхньої повноцінної реінтеграції.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до учасників онлайн, чітко окресливши головний принцип:

«Повага до ветеранів — це не лише про вдячність. Це про реальні дії, системні рішення і підтримку на всіх рівнях».

У зустрічі взяли участь представники офісу Уповноваженого (Юрій Погодицький, Ольга Данилова, Олег Мікац), народний депутат Сергій Кузьміних, заступник голови Житомирської ОВА Віктор Градівський, представники Національної поліції, ветеранських організацій та медичних установ.

Від реабілітації до працевлаштування

Акцент форуму був зроблений на трьох ключових дискусійних панелях, які охопили найболючіші аспекти життя ветеранів після служби:

• Державна політика: Як держава повинна захищати права ветеранів і які закони потрібно вдосконалювати.
• Роль місцевих громад: Як місцева влада має підтримувати ветеранів на місцях.
• Практична допомога: Обговорення конкретних механізмів — від реабілітації та психологічної підтримки до допомоги у працевлаштуванні.

Шрами війни та нагадування про Маріуполь

Завершився захід емоційною фотовиставкою «Вписані в історію – зруйновані війною». Вона була присвячена архітектурним пам’яткам Маріуполя, знищеним російськими окупантами. Ця презентація стала важливим нагадуванням, що війна залишає шрами не лише на будівлях, а й на людських долях.

Форум відбувся в рамках проєкту «Реінтеграція ветеранів та ветеранок війни через створення освітніх можливостей: Свої для своїх», що реалізується за підтримки німецьких партнерів, що підкреслює міжнародну важливість теми ветеранської політики.

Екологічний бізнес і влада обговорили нові правила природокористування: як зміниться екологічне законодавство України

22 жовтня 2025 року у стінах Торгово-промислової палати України відбулося засідання Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля.

Тема зустрічі — «Зміни екологічного законодавства: порядок моніторингу викидів у режимі реального часу, періодичність державного екологічного нагляду та запровадження Інтегрованого довкіллєвого дозволу».

Засідання відкрив Президент ТПП України Геннадій Чижиков, наголосивши на важливості діалогу між бізнесом і державою у сфері сталого розвитку. Модерував зустріч генеральний директор Центру екології та розвитку нових технологій та голова профільного комітету ТПП Владислав Антипов.

«Сьогодні український бізнес готовий інвестувати у “зелену” трансформацію, але очікує прогнозованості й послідовності з боку держави. Нам потрібен чіткий календар переходу на європейські стандарти, а не хаотичні зміни правил. Ми прагнемо не уникати відповідальності, а мати реальні механізми для модернізації виробництв. Саме тому подібні зустрічі є ключовими для узгодження спільних дій», — наголосив Владислав Антипов.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко розказав про прогрес щодо євроінтеграції екологічного законодавства та представив законодавчі ініціативи Верховної ради в екологічній сфері. «Україна продемонструвала вагомий прогрес у сфері екологічної політики, що підтвердив червневий скринінг у межах процесу вступу до ЄС. Це був важливий етап, який засвідчив — ми рухаємося у правильному напрямку. Європейські партнери відзначили системні зміни, які відбуваються в екологічному управлінні. Тепер наше завдання — перетворити ці досягнення на сталі реформи, що принесуть відчутні результати і для бізнесу, і для громадян», — підкреслив він.

Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович наголосив, що держава прагне гармонізувати вимоги до промисловості з директивами ЄС: «Ми прагнемо, щоб інтегрований довкіллєвий дозвіл став сучасним європейським інструментом управління впливом на довкілля. Він поєднує екологічні стандарти, енергоефективність і технологічну модернізацію. Це дозволить підприємствам планувати розвиток на роки вперед, розуміючи, що держава стоїть на боці розумного балансу між екологією та економікою».

Своєю чергою, перший заступник голови Державної екологічної інспекції Дмитро Заруба окреслив нові підходи служби до нагляду: «Ми відходимо від формальних перевірок і переходимо до системи, яка базується на оцінці ризиків. Там, де є загроза для довкілля чи здоров’я людей, інспекція реагуватиме першочергово. Але там, де підприємства дотримуються правил, держава має діяти як партнер, а не як каральний орган».

Важливий акцент під час дискусії зробив директор департаменту запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Богдан Семененко. Він представив бачення міністерства щодо розбудови автоматизованих систем моніторингу як частини національної екологічної інфраструктури. Це стане підґрунтям для ефективного управління екологічними ризиками та виконання зобов’язань у межах «Зеленого курсу» ЄС.

Участь у засіданні також взяв начальник Управління організаційної діяльності Державної екологічної інспекції Олександр Федоренко, який акцентував увагу на практичних аспектах реалізації реформи. Зокрема, він наголосив на необхідності підвищення кваліфікації інспекторів, цифровізації процедур перевірок і створенні єдиної аналітичної платформи для взаємодії бізнесу з державними структурами.

Під час дискусії учасники обговорили також питання управління відходами. Бізнес-спільнота закликала уряд продовжити дію експериментального порядку видачі дозволів на операції з відходами, що не є небезпечними, до серпня 2026 року.

Зустріч стала черговим кроком у формуванні спільної позиції влади та бізнесу щодо модернізації екологічного законодавства, яке має забезпечити баланс між розвитком економіки та захистом довкілля.