Озонова діра над Антарктидою зросла до рекордних розмірів

standard

Озонова діра над Антарктидою зросла до рекордних розмірів

Озонова діра над Антарктидою у 2023 році рекордно зросла, ставши однією з найбільших за весь час спостереження. Про це свідчать нові супутникові дані. Вчені пов’язують це з виверженням підводного вулкана Тонга (Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай) на початку 2022 року, йдеться у матеріалі Live Science.

Нагадаємо, озоновий шар дуже важливий для Землі. Це смуга земної атмосфери з високою концентрацією озону (молекула кисню із трьома атомами замість двох). Озоновий шар блокує шкідливі ультрафіолетові промені Сонця. Діра в озоновому шарі може призвести до підвищення рівня ультрафіолетових променів, що загрожує різними захворюваннями для людини, включаючи рак. Великі дірки в озоновому шарі вчені виявили 1985 року. Також дослідники дійшли висновку, що людина сама руйнує озоновий шар – хлорфторвуглеці, хімічна речовина, що використовується в аерозольних балончиках, пакувальних матеріалах та холодильниках виснажували його. У результаті 1989 року хлорфторвуглеці були заборонені у виробництві. Цілком проблему вирішено не було. Діри в озоновому шарі, як і раніше, з’являються над полярними регіонами в зимові місяці (холодне повітря створює полярні стратосферні хмари).

2023 року озонова діра над Антарктидою досягла максимального розміру, досягнувши 26 мільйонів квадратних кілометрів.

Вчені припускають, що це пов’язано з виверженням вулкана Тонга, який вибухнув із силою понад 100 бомб, скинутих на Хіросіму. Виверження створило найвищий шлейф. 2022 року вчені попереджали, що виверження може дестабілізувати озоновий шар після того, як у верхні шари атмосфери викине понад 50 мільйонів тонн води.

Джерело: Post.factum

standard

Артефакти VI століття: археологи дослідили некрополь Скоробір на Полтавщині

Українські археологи дослідили поховання на некрополі Скоробір поблизу Більського городища. Виявлені знахідки допомогли їм визначити вік поховань та зрозуміти процес формування цього поховання.

У серпні та вересні 2023 року відбулася археологічна експедиція на території некрополя Скоробір в Україні завдяки співпраці Німецького археологічного інституту та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Цей проєкт під керівництвом Ірини Шрамко та Станіслава Заднікова мав на меті підтримати українських археологів у їхніх дослідженнях, йдеться у Facebook.

Першочерговою метою цієї роботи було вивчення компонентів могильника біля поховального комплексу, відкритого у 2019 році. Не менш важливим стало завдання визначити культурно-хронологічну позицію поховань та особливості поховальних практик.

Зібрані матеріали мали вирішальне значення для розуміння формування цього великого курганного могильника, розташованого на захід від Більського городища.

Курган №1 об’єднував два окремі невеликі насипи, розташовані на невеликій відстані один від одного. Поховання №1 здебільшого пограбували, могила (розміром 2,5 × 3,5 метри) була перекрита дерев’яними колодами.

З поховального інвентарю збереглися лише фрагменти гончарної посудини, також, на дерев’яному перекритті знайдено ще одну посудину та ополоник. Поховання №2 і №3, розташовані під іншим курганом, являли собою прості, заповнені землею ями без дерев’яного перекриття. У похованні №3, поряд з кістками небіжчика, виявлено фрагменти глиняної посудини та кілька бронзових наконечників стріл.

Виходячи з форм і типів артефактів, всі поховання в кургані №1 попередньо датуються кінцем 6 століття до нашої ери.

Курган №2 знаходився трохи південніше від кургану №1. Діаметр давнього кургану становив приблизно 12 метрів. Поховальна споруда була відносно простою і складалася з прямокутної ями (розміром 2,8 × 3,5 метра), виритої в чорноземі і вкритої дерев’яними дошками. У давнину цей курган також був пограбований.

Від похованого тут залишився лише череп і кілька кісток верхньої частини тіла. У поховальному заповненні виявлено багатий набір артефактів, серед яких десятки бронзових наконечників стріл та елементи кінської вуздечки, такі як залізні вудила, псалії, декоративна бронзова фурнітура та пряжки.

Попередньо ці поховання датуються другою чвертю 5 століття до нашої ери.

Матеріали, отримані під час дослідження, доповнюють наші уявлення про південну частину великого курганного некрополя Скоробір. Можна припустити, що найдавніші поховання на досліджуваній ділянці датуються першою половиною 6 століття до нашої ери. З часом, поряд з цими ранніми похованнями, були споруджені кургани для осіб з інших верств суспільства.

Ці пізніші поховання характеризуються простішою конструкцією, меншими розмірами камер і менш розвиненим поховальним інвентарем. Найпізніші кургани з цієї групи можна датувати другою чвертю 5 століття до нашої ери. Дослідження південної частини кургану планується продовжити.

Представники заповідника висловили подяку Збройним Силам України за підтримку у вивченні та представленні світу унікальності нашої культурної спадщини, яка в котрий раз демонструє нашу довгу та насичену історію.

Джерело: “Фокус”

standard

Археологи розкрили секрети невідомого українського хутора

Українські археологи розкрили таємницю місця на вулиці Міхновського в Чернігові. Там влітку цього року проводили роботи з прокладання електрокабелю. Про це повідомив археолог Ігор Ігнатенко на своїй сторінці у Facebook.

Історики знайшли невеликий черепок горщика з козацької епохи, який свідчить про те, що там колись, можливо, існувало поселення або об’єкт з історичним значенням.

Крім того, на мапі 1802 року вонархеологи виявили зазначене місце, де знайдені артефакти, і на ній відмічений хутір під назвою Іванівка.

“Чому саме там? Звірився зі старовинними картами, й о диво! на плані 1802 року, точно в тому місці де були виявлені уламки, посеред полів, значився хутір під назвою Іванівка”, – сказав Ігнатенко.

Поруч археологи також розкопали людський череп та кілька фрагментів горщика, які датуються 10 століттям. Вони походять із кургану, розкопаного у 19 або 20 столітті.

“Ця знахідка не випадкова, навіть у 1950-х роках в цій місцевості, відомій як “Старе кладовище в Берізках” існували залишки язичницьких курганів, дванадцять з яких були розкопані археологом Давидом Бліфельдом у 1952 р. У одному, пограбованому, перед камерою до якої поклали, мабуть боярина, були знайдені два кістяки коней на одному з яких знаходився скелет “вершника””, – сказав науковець.

Дослідження відкриває перед нами нову сторінку історії Чернігова та його околиць. Адже виявлені артефакти та історичні дані розширюють наше розуміння життя та подій, які відбувалися в цьому регіоні.


Джерело:  Новини Ю

standard

Держекоінспекція повідомляє

Держекоінспекція взяла участь у проведеному Міндовкіллям публічному обговоренні проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища».

Метою Концепції є створення ефективної державної системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторингу стану навколишнього природного середовища, зниження тиску на бізнес-середовище, широке залучення громадськості до здійснення нагляду (контролю), утворення єдиного інтегрованого державного органу природоохоронного моніторингу та нагляду (контролю) – Служби.

У засідання взяли участь більше 100 учасників, серед яких були представники низки профільних громадських організацій, науковці, інші зацікавлені сторони.

Держекоінспекція в процесі обговорення проєкту внесення змін до Концепції надала свої ґрунтовні комплексні зауваження та заперечення щодо зазначеного проєкту нормативно-правового акту та повідомила, що, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, Держекоінспекція не підтримує проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища». Аналогічна позиція стосовно зазначеного питання була раніше листом повідомлена на адресу Міндовкілля.

Так, Держекоінспекція вкотре зосередила увагу на наступних вагомих аргументах своєї позиції. Ліквідація Держекоінспекції та її територіальних органів потребує належного обґрунтування щодо доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такого органу або передачі їх іншим органам виконавчої влади.

При цьому було зазначено, що проєкт не містить такого обґрунтування, також було звернуто увагу, що деякі положення у тексті запропонованого проєкту прямо вказують на формальність такої «ліквідації», та, фактично, передбачають буквальну реорганізацію територіальних органів Держекоінспекції, унаслідок, зокрема, передачі їх адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень (тобто правонаступництво), в даному випадку – територіальним органам Державної природоохоронної інспекції України.

Вкрай важливим фактом у висловленій Держекоінспекцією позиції є те, що для ліквідації останньої та її територіальних органів у 2023 році не було передбачене відповідне бюджетне фінансування. Так, реалізація Концепції потребуватиме значного обсягу фінансування з державного бюджету на ліквідацію центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Держекоінспекції та її територіальних органів).

Також, запровадження запропонованих у проєкті змін до Концепції потребує розробки низки законів із відповідним (актуальним) фінансово-економічним обґрунтуванням, що є безумовно недоцільним в умовах воєнного стану в Україні.

Крім того, було звернуто увагу, що у Звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих Державній екологічній інспекції України, затвердженому рішенням Рахункової палати від 28 вересня 2021 р. № 21-3, Кабінетові Міністрів України рекомендовано, зокрема, запровадити дієві механізми для запобігання необґрунтованому прийняттю Урядом рішень про ліквідацію та/або реорганізацію центральних органів виконавчої влади при здійсненні заходів з їх оптимізації.

Було звернуто увагу, що зміни до Концепції не містять належного фінансово-економічного обґрунтування, обґрунтування строків її початку реалізації у 2023 році та потребують розробки низки проєктів законів («Про Державну природоохоронну інспекцію України», «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік»). Проте, станом на сьогодні, ці проєкти законів, навіть, не заплановано до розроблення. Також, відповідно до статті 80 Директиви Європейського Парламенту І Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю), держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання вимог, зокрема статті 23.

Таким чином, було проконстатовано про необхідність проведення комплексного та послідовного підходу до процесу реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та необхідність створення нормативно-правової бази, як відповідного підґрунтя, яке, вочевидь, повинно передувати безпосередньо процесу створення єдиного інтегрованого державного органу природоохоронного моніторингу і нагляду (контролю). Тобто, запровадження запропонованих у проєкті змін до Концепції потребує розробки низки нормативно-правових актів із відповідним (актуальним) фінансово-економічним обґрунтуванням, що є недоцільним в умовах введеного воєнного стану в Україні.

Також, у жовтні 2022 року Держекоінспекції надано додаткові повноваження, зокрема щодо здійснення розрахунку розміру шкоди, збитків і втрат, завданих навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави з питань, що належать до її компетенції, внаслідок виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, військової агресії, військових, терористичних або інших злочинних дій, у тому числі, з початку дії правового режиму воєнного стану. Так, у зв’язку з агресією російської федерації, станом на 29.09.2023, Держекоінспекцією розраховано розмір збитків заподіяних державі на суму 2 трл 130 млрд 407 млн 504 тис. грн.

Зважаючи на наведене, у разі ліквідації Держекоінспекції процес розрахунку збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, буде призупинений. Зазначене в подальшому негативно вплине на процес відшкодування збитків, завданих внаслідок збройного конфлікту міжнародного характеру/збройної агресії інших держав на території України.

Підсумовуючи вищезазначені обставини, у сухому залишку, Держекоінспекція повідомила про повну підтримку нагальної необхідності реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, яка, при цьому, безумовно повинна бути вкрай послідовною, повністю відповідати напрямкам європейської інтеграції України та сприяти покращенню стану навколишнього природного середовища України.

standard

Забруднення та засмічення: Держекоінспекція показала вплив війни на навколишнє середовище

За даними Державної екологічної інспекції України, щотижнева інфографіка показує шокуючий вплив збройної агресії російської федерації на наше довкілля.

Інфографіка розкриває деталі та цифри збитків, що завдає країна агресор нашому природному середовищу.

Державна екологічна інспекція України закликає міжнародну спільноту приділити увагу цій серйозній проблемі та спільно працювати над зменшенням негативного впливу збройної агресії на довкілля.

Також Держекоінспекція наголошує, що буде продовжувати надавати оновлену інформацію про розвиток ситуації та заходи, спрямовані на відновлення екологічного балансу.