Очищення води для пиття робить її небезпечною?

standard

Очищення води для пиття робить її небезпечною?

Нове дослідження великої групи вчених завершилося вердиктом про те, що процес очищення води може робити її практично токсичною для організму. Докладно про цю роботу фахівців розповідається у новій публікації у Newswise.

Авторами проекту, в ході якого вивчалися властивості води після її очищення, стали дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі, а також з Університету Джона Хопкінса в Балтіморі. Вони виявили, що прийнята практика очищення води може бути вкрай небезпечною для людського організму.

Фахівці прийшли до висновку про те, що більшість з існуючих способів очищення води з природних джерел для використання в людському побуті, не знищують в ній наявні шкідливі речовини. Замість цього, вважають вчені, потенційно шкідливі для здоров’я компоненти трансформуються, набувають іншу молекулярну структуру.

«У процесі очищення води відбувається вироблення шкідливих речовин. Іноді ці утворюються в ході очищення речовини бувають дуже токсичними», – заявила співавтор дослідження, доктор Карстен Прасс.

За словами наукових експертів, найбільш часто у воді природних водойм зустрічаються феноли – хімічні сполуки, що виявляються у природному середовищі через діяльність різних виробничих підприємств. Коли на фенольні сполуки впливають способами очищення, їх компоненти трансформуються і стають більш токсична, уклали автори проекту.

Дія трансформованих фенолів було підтверджено експериментальним шляхом на мишах. Виявилося, що ці сполуки надають сильний негативний вплив на печінку, а також ведуть до порушень метаболізму, тягнуть за собою ожиріння і діабет. Рівень пошкодження від видозмінених
фенолів у воді можна порівняти зі шкодою, що наносяться сигаретним димом або автомобільними вихлопами, констатували біологи.

https://ukrhealth.net/vcheni-ochishhennya-vodi-dlya-pittya-robit-ii-nebezpechnoyu568453/

standard

Науковці зробили важливе відкриття щодо дев’ятої планети Сонячної системи

Протягом декількох років науковці повідомляли про нові відкриття, що підтверджують потенційне існування в Сонячній системі Планети X, яку також «охрестили» Дев’ятою планетою. Проте вчені з Кембриджського університету та Американського університету Бейрута заявили, що явища, які мали б підтверджувати існування Планети X, можна пояснити і без її впливу.

Про це повідомляє Phys.org.

Доказом існування дев’ятої планети нібито є незвичайні орбіти деяких об’єктів, розташованих у віддалених районах Сонячної системи. Однак, як твердять автори дослідження, опублікованого у останньому номері Astronomical Journal, ці орбіти можна пояснити взаємною гравітаційною взаємодією малих об’єктів, що знаходяться за Нептуном.

Новизна теорії, запропонованої вченими Кембриджського та Бейрутського університетів, полягає у тому, що вона пояснює дивні орбіти космічних тіл, підтверджуючи існуванні лише восьми планет Сонячної системи.

За орбітою Нептуна розташовано пояс Койпера, який складається з дрібних космічних об’єктів, які є залишками процесу утворення Сонячної системи. Нептун та інші великі планети впливають на ці об’єкти, що називаються транснептуновими (ТНО).

З 2003 року вчені почали відкривати ТНО, які явно відрізняються від інших. Зараз відомо вже близько 30 ТНО, які відрізняються від інших транснептунових об’єктів своєю спільною, подібною орієнтацією в просторі. Цього не можна пояснити відомою конфігурацією Сонячної системи, тому деякі фахівці почали підозрювати, що невідома Дев’ята планета мала вплив на ці об’єкти.

«Ми хотіли з’ясувати, чи існує інше, менш спекулятивне пояснення незвичайних орбіт цих ТНО. Замість створювати гіпотези щодо Планети Х, намагаючись її знайти, визначити орбіту та історію еволюції, ми врахували взаємні гравітаційні взаємодії транснептунових об’єктів», – зазначив аспірант Кембриджського університету Антранік Сефіліан. Разом з професором Їхадом Тоумом з Американського університету в Бейруті він створив модель, яка враховує повну динаміку TНО з впливом великих зовнішніх планет Сонячної системи та решти поясу Койпера. Виявилося, що така модель дозволяє пояснити незвичайні орбіти деяких ТНО.

Модель Сефіліана і Тоума містить ще одне важливе спостереження. Вона можлива при умові, що маса об’єктів у поясі Койпера у 10 разів більша, ніж маса Землі. Попередні оцінки маси пояса Койпера вказують на те, що вона становить близько 1/10 маси Землі.

Сефіліан і Тоум, однак, не виключають, що ми маємо справу з обома явищами одночасно: масивним поясом Койпера і Планетою X.

https://zik.ua/news/2019/01/23/naukovtsi_zrobyly_vazhlyve_vidkryttya_shchodo_devyatoi_planety_sonyachnoi_systemy_1494447

standard

У людей виявили раніше невідому мережу кровоносних судин

Вчені Університету Дуйсбург-Ессен (Німеччина) виявили раніше невідому мережу дрібних кровоносних судин всередині людських кісток.

Відкриття допомагає пояснити, яким чином ін’єкції медикаментів в кістковий мозок сприяють поширенню лікарських препаратів по всьому організму, повідомляє видання Science Alert, передає Depo.ua.

За словами вчених, ці канали, названі транскортікальними судинами (англ. Trans-cortical vessels), допомагають крові і імунним клітинам швидко проникати в різні органи і частини тіла. У надзвичайних ситуаціях, наприклад на полі бою, лікарі часто не встигають або не можуть швидко знайти вену, тому вони роблять ін’єкції прямо в кістку. Відомо, що це рятувало життя серйозно поранених солдатів, проте тільки зараз стало відомо про анатомічну структуру, завдяки якій така медична допомога надавалася ефективно.

Для виявлення судин дослідники використовували етилціннамат – хімічна речовина, яка робить кістки прозорими. Вони обробили ним кістку мишей, яку потім вивчили за допомогою світлової флуоресцентної і рентгенівської мікроскопії. Вчені виявили кілька сотень судин, що проходять через кісткову речовину. За оцінками, через них протікають 80 відсотків артеріальної і 59 відсотків венозної крові.

Подібну систему більш товстих кровоносних судин знайшли і в великогомілкової кістки людини, однак для визначення їхньої функції будуть потрібні додаткові дослідження.

Андрій Стадник, “Експрес”

standard

Льодовики Гренландії тануть у чотири рази швидше, ніж у 2003 році

Льодовики Гренландії тануть набагато швидше, ніж вважалося раніше, і, можливо, вже досягли «переломного моменту», оскільки швидкість втрати льоду у чотири рази більша, ніж у 2003 році, свідчить нове дослідження.

Дослідники стверджують, що все більше води буде надходити з Гренландії в океан протягом літніх місяців, що ще більше сприятиме підвищенню рівня моря, – інформує видання The Independent.

Вчені використали дані НАСА та німецької супутникової місії GRACE (Gravity Recovery And Climate Experiment), націленої на вивчення гравітаційного поля Землі та його часових варіацій, пов’язаних, зокрема, із процесами зміни клімату, щоб виміряти зміни маси льоду навколо Гренландії.

Перед початком дослідженням вчені знали, що Гренландія є однією з основних країн, пов’язаних з підвищенням рівня моря – головним чином, через її льодовики.

Проте нові результати вказують на те, що вченим необхідно більш пильно стежити за сніжним покривом та льодовиковими полями острова.

https://zik.ua/news/2019/01/22/lodovyky_grenlandii_tanut_u_chotyry_razy_shvydshe_nizh_u_2003_rotsi__1493237

 

standard

Глобальне потепління: танення льоду на континенті з 1979 року збільшилося в 6 разів

Це призвело до того, що загальний рівень світового океану піднявся практично на сантиметр — і ця ситуація буде тільки погіршуватися.

Дослідники виявили, що в період між 1970 і 1990 роками континент щорічно втрачав у середньому 40 гігатонн крижаної маси. Але вже в період між 2009 і 2017 роками ця кількість в середньому зросла до 252 гігатонн в рік, інформує Ukr.Media.

«Це, так би мовити, лише верхівка айсберга, – заявив провідний автор дослідження Ерік Ригно (Eric Rignot). – Оскільки крижаний покрив Антарктики продовжує танути, в найближчі сторіччя ми очікуємо в Антарктиді багаторічний підйом рівня моря

Під час цього дослідження, що тривало сорок років, були вивчені 18 регіонів замерзлого континенту, в тому числі 176 басейнів і безліч островів.

Вчені, що працювали спільно з Лабораторією реактивного руху NASA (JPL), в процесі роботи над проектом порівнювали накопичення снігу у внутрішніх басейнах з викидом льоду льодовиками.

У статті, опублікованій в журналі «National Academy of Sciences», гляціологи відзначили, що Східна Антарктида відіграє ключову роль у загальній втраті маси льоду.

«Як показали наші дослідження, сектор Земля Уїлкса в Східній Антарктиці, в цілому, завжди був важливим учасником масових втрат, навіть у 1980-х роках, – сказав доктор Ригно. – Цей регіон, ймовірно, більш чутливий до зміни клімату, ніж це зазвичай передбачалося, і це важливо знати, тому що він утримує куди більше льоду, ніж Західна Антарктида і Антарктичний півострів разом узяті.»

Також він додав, що ділянки, втрачають велику частину крижаної маси, прилягаючи до теплої океанської води.

«Оскільки потепління клімату та виснаження озонового шару будуть направляти більше теплоти океану в ці сектори, в найближчі десятиліття вони і далі будуть сприяти підвищенню рівня моря в Антарктиці», – уклав Рінго.

https://golosua.info/2019/01/18/hlobalne-poteplinnia-tanennia-lodu-na-kontynenti-z-1979-roku-zbilshylosia-v-6-raziv/