Росія продовжує роботу у космосі. Збирає американське лайно.

standard

Росія продовжує роботу у космосі. Збирає американське лайно.

Російська космічна корпорація (РКК) “Енергія” отримала від американського космічного агентства NASA нові замовлення в рамках контракту з обслуговування та ремонту туалету на американському сегменті МКС.

Про це йдеться в річному звіті корпорації, – повідомляє РБК.

Там повідомляється, що в 2017 році РКК «Енергія» продовжила виконання контракту на американському сегменті МКС.

«За результатами серії переговорів, проведених в 2017 році, корпорація отримала нові замовлення в рамках згаданого контракту зNASA», – йдеться в звіті.

Сума контрактів і характер робіт, які замовили в американському космічному агентстві, не уточнюються.

В РКК «Енергія» відзначили, що роботи дозволяють підтримувати ефективну експлуатацію американського сегмента МКС і всієї станції в цілому і швидко «парирувати нештатні ситуації».

У NASA замовили у РКК «Енергія» туалет в 2007 році, сума контракту становила $19 млн.

http://newvv.net/ukraine/259969.html

standard

На орбіті Землі зафіксовано невідомий об’єкт довжиною в кілометр

Науковці помітили аномальний об’єкт завдяки додатку livemeteors.com. Принцип функціонування використаного ресурсу базується на радіохвилях, інформує 1NEWS з посиланням на Урядовий Кур’єр.

Наразі експерти не зуміли визначити справжнє походження загадкового тіла, що здійснює рух в унісон із Землею. Поки фахівці вирахували його розміри. За попередніми даними, його довжина досягає позначки в 1 кілометр. Вчені поки не визначили походження аномального об’єкта. Автори проекту не знають, що за тіло літає в навколоземному просторі. Деякі уфологи розповіли про версії з появою НЛО.

Науковці помітили аномальний об’єкт завдяки додатку livemeteors.com. Принцип функціонування використаного ресурсу базується на радіохвилях.

На сьогоднішній день експерти не зуміли визначити справжнє походження загадкового тіла, що здійснює рух в унісон із Землею. Поки фахівці вирахували його розміри.

За попередніми даними, його довжина досягає позначки в 1 кілометр. Вчені поки не визначили походження аномального об’єкта. Автори проекту не знають, що за тіло літає в навколоземному просторі. Деякі уфологи розповіли про версії з появою НЛО.

https://1news.com.ua/tsikave/na-orbiti-zemli-zafiksovano-nevidomiy-ob-yekt-dovzhinoyu-v-kilometr.html

 

standard

Чи можна запровадити в нас систему пест контролю?

З нагоди офіційної реєстрації Громадської спілки «Пест контроль України» у Києві відбувся круглий стіл, в якому взяли участь фахівці з питань контролю якості, представники зацікавлених громадських організацій – повідомляє “Урядовий кур’єр”. Щоправда, від державних органів, крім представника Держпродспоживслужби, нікого не було. І це показово.

Система  НАССР — це англійська абревіатура, що означає «Система аналізу небезпечних чинників і критичних точок керування». Нагадаємо: така система вже діє (принаймні має діяти) на підприємствах, що виробляють тваринницьку продукцію, до 20 вересня цього року вона набуває чинності для підприємств, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у яких нема необроблених інгредієнтів тваринного походження (крім малих потужностей до п’яти працівників), а до 20 вересня 2019-го — для всіх малих підприємств харчової галузі, незалежно від виду продукції, яку вони виробляють.  Запровадження НАССР має прямий стосунок до забезпечення простежуваності. Так ми називаємо повну інформацію про харчовий продукт, зокрема хто, де і коли його зробив, з яких матеріалів, де і за яких умов його зберігали. Тобто всю інформацію, умовно кажучи, від лану до столу.

До речі, вкотре зауважимо: якщо вам запропонують придбати «сертифікат НАССР» — не вірте, такого документа не існує. Це система, що має діяти постійно, а не папірець, який раз придбав — і горя не знаєш. Що ця система на вашому підприємстві має бути сертифікована — то вже інша річ.

У цьому докорінна відмінність системи НАССР від колишніх радянських ГОСТів. Стандарти СРСР стосувалися якості, а не безпечності. Продукцію, вироблену за встановленим зразком, автоматично вважали безпечною. Тепер підхід інший — у безпечності продукції насамперед має бути зацікавлений сам виробник.

 

Самоконтроль — справа не особиста

У нас люблять говорити про саморегулювання бізнесу, але в ЄС це не означає повну сваволю. Підприємства, що здійснюють діяльність з виробництва, переробки, транспортування харчових продуктів, там усі сертифіковані.

Інша річ, що сертифікати може видавати не державна установа, а приватна фірма, та перед тим вона мусить сама отримати сертифікат уже від державного органу. Така двоступенева сертифікація зменшує навантаження на державні контролюючі органи і корупційні ризики. Але якщо якась фірма надумає замість справжньої сертифікації просто торгувати готовими сертифікатами, її керівництво недовго перебуватиме на волі й не відбудеться звільненням під копійчану заставу. У нас за повального правового нігілізму така загроза існує, тому всерйоз говорити про саморегулювання у сфері сертифікації, м’яко кажучи, зарано.

Так-от, у нас є паростки саморегулювання на нижчому рівні: деякі підприємства, особливо ті, що працюють на закордонних партнерів, впроваджують у себе міжнародні стандарти якості та безпечності, деякі навіть спромоглися отримати закордонні сертифікати. Натомість на рівні галузі справи набагато гірші, бо законодавчої бази саморегулівних  організацій не існує: є кілька законопроектів, та не ухвалено жодного.

Однак саме на рівні галузевих організацій може бути найбільш ефективний діалог з органами державної влади, найперше щодо обговорення законопроектів та інших нормативних актів, які стосуються цієї галузі. Так само організації було б легше отримати міжнародні сертифікати, ніж окремим підприємствам, які до неї входять, — за умови, що сама організація сертифікована. Але для цього вона повинна щонайменше мати законодавчо підтверджений статус.

Кого і як навчають?

Директор органу сертифікації персоналу Української асоціації якості Юрій Кабаков наголошує  на важливості акредитації персоналу в сфері безпеки харчових продуктів. А й справді, як людина забезпечить оту саму простежуваність, якщо й гадки не має, як це робити?

Та для цього слід розробити кваліфікацію «спеціаліст із пест контролю» і відповідні вимоги до неї. Є організації, які можуть провести навчання і видати необхідний сертифікат, але заковика в тому, що в ЄС цінують сертифікат, підтверджений не тією організацією, яка проводила навчання. Отже, система пест контролю в Україні повинна мати розгалужену структуру від державного органу через галузеві організації і аж до найменшого виробника. Тільки тоді вона буде дієвою.

До речі, про тих, хто навчає. Юрій Кабаков із сумом зауважує: у багатьох закладів освіти програми застарілі, неактуальні, тоді як система НАССР передбачає щорічне підвищення кваліфікації. Хто це має робити? А хто має працювати із небезпечними речовинами, особливо з тими, які застосовують у фумігації, — питання взагалі не врегульоване.

Різниця в культурах

А воно, це питання, стоїть вкрай гостро. Адже, як зауважив президент ГС «Пест контроль України» Ярослав Данилюк, є несумлінні працівники, які займаються недобросовісною конкуренцією, пропонують низькі ціни, а роботу роблять абияк, і що найгірше — без дотримання правил роботи з особливо небезпечними речовинами. Найперше це стосується фумігації, якою займається хто завгодно і як завгодно, часто не обтяжуючи себе якоюсь сертифікацією.

Як зауважують у Британській асоціації пест контролю, на всьому пострадянському просторі система НАССР не працює — дається взнаки різниця в культурах. У колишнього радянського громадянина необхідність дотримання якихось правил безпеки ґрунтується лише на страху покарання. Якщо ніхто не контролює і не карає, то й правил виконувати не треба! Розуміння того, що у дотриманні заходів безпеки насамперед має бути зацікавлений сам виробник, ще не сформувалося.

Цілісної структури пест-контролю у суспільстві ще не побудовано. За висловом академіка Міжнародної академії безпеки життєдіяльності Андрія Соболєва, у нас намагаються гарну верхівку надіти на порожнє місце. Сертифікати більшість сприймає лише як можливість продати товар за кордон, а державний менеджмент працює за репресивним принципом: не знайти причину, а покарати винних.

Ветеринари у дитсадку

Генеральний директор громадського об’єднання «Продовольча безпека» кандидат медичних наук Наталя Янко нарікає: величезною помилкою було те, що в державі ліквідовано систему безпеки — хімічної, бактеріологічної, радіологічної. Через це і не змогли розслідувати випадок масового отруєння дітей у Черкасах — просто не було кому. Адже кваліфікованих працівників розігнали, і лише деяким пощастило знайти роботу за фахом у системі Держпродспоживслужби.

Тепер фахівців у цій системі не вистачає катастрофічно, доходить до того, що безпеку дитячого харчування у дитячих садках контролюють… ветеринари! Школи перевіряти взагалі нікому, тому й виявляється, що приміщення пофарбовано токсичними фарбами, не дотримано інших санітарних вимог.

Нарікали, що система державного санітарного контролю дуже корумпована, і це правда. Однак і залишати без жодного контролю теж не можна. Сумлінні виробники самі просять повернути систему ліцензування, бо задихаються від навали недобросовісних конкурентів, чия продукція чи послуги дешевші, а якість та безпечність їх все одно ніхто не перевіряє.

 

 

standard

Антарктида може піти під воду

Американські вчені з університету Дрекселя зафіксували під льодами Антарктиди сейсмічну активність. Вона триває з 2009-го.

— Причина землетрусів — тектонічний процес, — розповідає завідувач відділу фізики атмосфери Національного антарктичного наукового центру Денис Пішняк, 32 роки. Земля всередині не тверда. Ці маси переміщаються і призводять до руху літосферних плит. Коли вони стикаються, виникають напруження. Зміщення плит спричиняють поштовхи і провокують землетруси.

Поштовхи провокують землетруси магнітудою до п’яти балів. Антарктида може піти під воду, пророкують американці.

— Землетрус у п’ять балів порівняно невеликий. Обвали, зміни рельєфів, руйнування спричиняють потужніші. Тому нинішня активність в Антарктиді може призвести до сходження льодовика.

https://gazeta.ua/articles/science-and-nature-newspaper/_antarktida-mozhe-piti-pid-vodu/845404

 

standard

Що у конверті?

Українці отримують гроші в конверті і за регулярну, і за понаднормову роботу, натомість в Європі – більше за понаднормову. Більшість опитаних, навіть офіційно зареєстрованих, відповіли, що 50% зарплати отримують в конверті. Що цікаво, 55% з тих, хто мають зарплату в конверті – отримують офіційну мінімальну зарплату плюс “доплату”.

Про такі результати дослідження “Незадекларована праця в Україні” (Ukrainian Undeclared Work Survey (UUDWS) у інтерв’ю 24 каналу розповіла автор дослідження, викладач і дослідник економіки Національного університету “Києво-Могилянська академія” Оксана Неживенко.

Ми запитали, скільки наші респонденти заробили від незадекларованих доходів за певний період, а потім порівняли розподіл таких доходів в Україні і Європі. Це порівняння показало нам вищу нерівність у незадекларованих доходах українців порівняно з Європою. Зокрема, наприклад, нас вразила вища кількість найбагатших в Україні, порівняно з Європою,
– відзначила Оксана Неживенко.

За даними дослідження, 30% опитаних отримують менше 100 євро у місяць. Суттєво менша кількість отримує від 100 до 300, від 300 до 500 і від 500 до 1000 євро. При цьому значна кількість, порівняно з іншими групами, отримує більше 1000 євро. Це – нерівність доходів, про яку ми згадували раніше: багато бідних, дуже мало – середніх, і значно більше за середніх – багатих.

Тіньові доходи
“Тіньові” доходи у Європі та Україні

“У Європі – є бідні, але багатих майже так само, як і середніх. Тут доходи не такі нерівні. А відсоток багатих в Україні – десь як і в Європі”, – уточнила дослідник.

Разом з тим, переважна більшість українців, які отримують “конвертну” зарплату, хотіли б, щоб зарплата виплачувалась офіційно. 57% опитаних не задоволені своїм неформальним статусом.

https://24tv.ua/yaki_dohodi_otrimuyut_nelegalni_pratsivniki_dani_doslidzhennya_n990509