Сезон чорниці: 7 цікавиx фактів

standard

Сезон чорниці: 7 цікавиx фактів

Чорниця родом із Північної Америки, а знайшли її європейські поселенці. Кущі чорниці ростуть на рівні з іншими ягодами, такими як: малина, смородина, полуниця, суниця чи порічки. Але на відміну від перерахованих, кущі чорниці, а відповідно і самі ягідки вважаються дикою рослиною, бо полюбляють лісові хащі і затишок.

Листя і ягоди чорниці використовують в лікарських цілях при хворобах очей, шлунково -кишкового тракту, цукрового діабету. Листя і пагони чорниці містять глікозид неоміртіллін, який знижує вміст цукру в крові .

Слово «чорниця» походить від латинського слова вакса, що означає «корова» (так як деякі види листя чорниці придатні на корм худобі), а чорницею назвали її тому, що вона чорного кольору і чорнить руки.

чорниця1

Чорниця знакова для кожної людини, адже це — літня вітамінна бомба, насититись якою потрібно кожному. Чорниця настільки багата антиоксидантами, що здатна боротися з багатьма хворобами, а у дієтологів особливе ставлення до цієї лісової ягідки. Дослідження показують, що чорниця може допомогти запобігти навіть деяким видам раку, знижує рівень холестерину, зменшує ризик інсульту і хвороби Альцгеймера. Одна порція містить майже третину добової норми вітаміну C.

Окрім цього, чорниця дуже смачна і найкорисніша у свіжому вигляді. Дійсно, ягоди чорниці — один із найбільших дарів, які є на нашій землі. Тим паче, що в Україні не обов’язково витрачати гроші, аби придбати дорогоцінних сапфірових ягід. У лісі вони ростуть безкоштовно, і повітрям свіжим подихаєте, і назбираєте безцінних «вітамінних камінців».

чорниця

Є кілька фактів про чорницю, про які ви точно не здогадувались.

1. Чорниця захищає від втрати пам’яті. Дослідження, проведені у 2012 році, показали, що принаймні одна порція чорниці на тиждень (100-150 грамів), сповільнює зниження когнітивних функцій у кілька разів. Один з дослідів, який проводили на мишах, виявив, що чорниці захищають мозок від токсичних білків, які з роками там накопичуються.

2. Кущ чорниці — родич рододендрона і азалії.

3. США — найбільший у світі виробник чорниці, там збирають загалом 2560 тонн культурних і диких ягід чорниці на рік.

чорниця

4. А чи знаєте ви, що ранні американські колоністи винайшли сіру фарбу шляхом кип’ятіння чорниці в молоці.

5.  Чорниця – ліки від старості. Як ми знаємо, антиоксиданти — речовини анти-старіння. Чорниця багата антиоксидантами, які уповільнюють старіння шкіри. Саме тому чорницю використовують компанії, які виготовляють косметичну продукцію.

6. Чорниця містить такі мінерали як калій, марганець, мідь, залізо і цинк, які допомагають контролювати кров’яний тиск. Мідь та залізо необхідні для формування червоних кров’яних клітин.

чорниця

7. А ще чорниця — офіційна ягода Нової Шотландії, а у Північній Америці росте, збирається і заготовляється майже 90% усієї чорниці у світі.

Джерело: jisty.com.ua

standard

Оренда нових однокімнаток в Україні: ціни

Найдешевше однокімнатні квартири в новобудовах коштують у Кропивницькому – 2500 грн/міс. Найвищі ціни на оренду в Києві – 9000 грн/міс, Одесі – 8000 грн/міс, Дніпрі – 6500 грн/міс.

4150_gostinki_1_2_jpg_pagespeed_ce_zxkfnxk0g6.jpg (.25 Kb)

Як повідомляє domik.ua, орендувати не дорогу однокімнатку можна в новобудовах, які розташовані на околицях обласних центрів. За словами брокерів, ціни на оренду однокімнатних квартир в нових житлових комплексах практично не змінилися з травня 2017 року. Підстав для зростання або зниження орендної плати на ринку нерухомості не спостерігається. Змін можна чекати тільки при різких змінах економічної ситуації країни.

Орендна плата формується господарями виходячи з площі, планування і комплектації житла.

На Заході України ціни на оренду однокімнатного житла починаються від 3200 до 6000. Найдешевше у Чернівцях. Найдорожчі квартири у Львові – 6000.

На Сході найменша ціна зафіксована в Запоріжжі – 4000 грн/міс. Дороге житло у Харкові – 6000.

На Півдні України найдорожча оренда однокімнаток в Одесі – 8000 грн/міс, найдешевша в Миколайові – 3500.

На Півночі України середні ціни на оренду однокімнатних квартир 2800-5000 грн/міс.

standard

5 книг про наше минуле і майбутнє

Український письменник Ігор Бондар-Терещенко вибрав кращі книги, що розповідають про нашу історію.

Давно відомо, що без минулого немає майбуття, але мало хто знає, як довести це навіть на двохстах сторінках роману. Автори цього огляду – точно знають, адже історія в їхніх книжках – це не переказ відомих фактів, а проживання епохи на прикладі чи то родинної біографії, а чи в контексті власного життя. У будь-якому разі, навіть альтернативна історія – тобто розповідь про те, як могло би бути насправді – виявляється у цих книжках не зайвим застереженням.

 

Таня Малярчук. Забуття. – Л .: Видавництво Старого Лева, 2016

У книжках цієї авторки завжди жили герої, знайомі як не з сільського дитинства, то принаймні з міського фольклору – точно. Саме такі зміни відбула проза Тані Малярчук, будучи заснована на апокрифах, притчах та оповідках, і сягнувши жанрового апогею вже романі «Забуття». Історія видатного поляка, що став свідомим українцем, ще й державним діячем, розказана у знайомому регістрі сімейної саги, чим так славиться авторка. Нелегкий шлях В’ячеслава Липинського, головного героя роману, детально розглянутий в контексті родинної історії, що не може не хвилювати і захоплювати читача. Справді, хіба не цікаво, що робила ваша бабуся у той час, коли відбувалися ті чи інші історичні події? У даному випадку біографія Липинського розглядається паралельно з її прочитанням авторкою роману. Вона розглядає життєвий шлях свого героя з усіх боків, коментує, дивується, щиро переживає, намагається зрозуміти і представити для читача, щоби той так само зрозумів і полюбив.  Це своєрідно альтернативна історія, дидактично дуже виправдана і корисна у просвітницькому сенсі.

 

Андрій Курков. Шенгенська історія. – М .: Фоліо, 2016

Цей роман автор писав цілих чотири роки. Справді, осягнути значення, яке мало відкриття кордонів для колишніх радянських громадян, нехай навіть з Прибалтики, що відносно недовго перебувала в складі СРСР, доволі нелегко. Тож історія трьох подружніх пар, які вирішили спробувати кращої долі, відповідно, в Англії, Франції та Італії, не видається казкою чи романтичною пригодою, оскільки шлях їм випав нелегкий. Читати про цю подорож «шенгенським» маршрутом можна з будь-якої сторінки роману – все одно втрапиш у захоплюючу розповідь чи то про вільне життя, а чи не менш незалежне виживання. Один з героїв відпрацьовує клоуном у дитячих будинках, і доля йому нібито так само має всміхнутися. Але не все так просто, адже на контрасті з ейфорією героїв – і водночас з їх «вторгненням» в Європу – в сюжет роману входить таємничий незнайомець. Він шкандибає повз піднятий до «вільного» світу шлагбаум на дерев’яній нозі, в якій схована, здається, вся валюта світу. Він знається на майже всіх напоях у придорожніх барах, і бував, здається, на всіх історичних батьківщинах таких самих «остарбайтерів долі», якими видаються герої роману.

 

Марія Козиренко. Жуйка. – Л .: Кальварія, 2016

Герой цієї повісті – вуличний музикант, який щодня стоїть на розі вулиць з розкритим футляром з-під скрипки, і який насправді ніколи на ній не грав. Річ у тому, що дія цього футурологічного твору-застереження відбувається у ті часи, коли будь-що, навіть музику, можна втиснути до малесенької механічної коробки. Саме туди іноді потрапляє достоту все, навіть мрії городян, які досить часто матеріалізуються у доволі невідповідних містах. І тоді чим як не ультиматумом західного світу може видатися кілька сторінок з роману Достоєвського, що помилково потрапили на стіл східного владики. Звісно, причиною будь-якої фантасмагорії у нашому ерзац-майбутті, де музичний інструмент може називатися «жуйкою», завжди буває божевільний професор. Але мова в повісті, в якій передбачено навіть нинішній «федеративний» розбрат і війну на Донбасі, не лише про його вину. На презентації «Жуйки» на Львівському формуі видавців справжній кобзар вирізав з колоди свій інструмент, а на відео лунала музика, яку ми не помічаємо у нашому довкіллі – базарна, вулична, небесна. І не лише кохання, якого не бракує в повісті, спроможне розкрити нам очі та вуха на те, що відбувається довкола – на розі, в місті, за стінами чергової пекельної лабораторії.

 

Маргарита Хемлін. Дізнавач. – М .: Фабула, 2016

Авторка цього роману родом з Дніпропетровська, хоча належала до московської школи нової журналістики. Її роман – саме про рідні краї, коли там не було чути ані слова рідною мовою. Отже, дія відбувається після війни, під час сталінської компанії з боротьби з космополітизмом. Історія міліціонера-українця, який щосили цурається власного коріння, стаючи «дізнавачем» при місцевому карному розшуку, збудована як детектив з ознаками «національного» трилеру. Містечкова романтика межує тут з трагічними подіями – вбито жінку, і розслідування вбивства виводить на таку бажану для влади «сіоністську організацію». Але чи справді існувало вороже кубло в «щасливому» радянському житті, а чи це вигадки «дізнавачів», про це невідомо навіть самим героям роману. При цьому конфлікт між державною службою, родиною і власним походженням зав’язується в міцний вузол протиріч, який за всі часи прийнято розрубувати, але авторка роману пропонує більш мирну, але не менш страшну розв’язку.

 

Сергій Батурин. Шизгара. – К. Нора-Друк, 2016

У новому творі майстра бойовиків і детективів несподівано постає історія епохи 70-х, представлена, як «роман-ностальжі». Справді, головна інтрига тут не в глобальних змовах, інтригах чи складній конспіралогії, а в звичайному людському житті-бутті часі епохи генсека Брежнєва. Дія відбувається у Печерському районі Києва, але з таким самим успіхом вона могла відбуватися у будь-якій з союзних республік нашої колишньої радянської Батьківщини. Шкільне кохання, пісні під гітару на лавочці біля під’їзду, трагедія через брак грошей на джинси. Саме в цьому полягає цінність цієї своєрідної енциклопедії життя у 1970-х – яка була мода, що носили і де купували модні речі, а також що слухали, їли і пили тодішні юні мешканці міста-героя. Як відрізняли фірмові джинси від «чухасів», які музичні гурти були популярні, ба навіть що з дефіциту можна було дістати у ті «застійні» часи.  цінами на дефіцитні товари, марками цигарок, назвами музичних гуртів і навіть прейскурантом Натомість політика, ідеологія та агітпроп, якими було наповнене офіційне життя, не цікавлять юних героїв твору – справжнього «роману речей», яких так мало в нашій історичній літературі.

standard

Як розмовляти з дітьми на незручні теми

Дітям необхідно повчання дорослих про безліч проблем, з якими вони можуть зіштовхнутись у сучасному світі. Це й сексуальні стосунки, і заборонені речовини, алкоголь і тютюн, знущання однолітків, жахливі новини, що надходять із засобів масової інформації, смерть і багато іншого. Цьому списку немає кінця. Непрості теми можуть викликати в батьків страх, упередження або дискомфорт. Але розмовляти про них необхідно, оскільки добрі батьківські напучення та спільне обговорення мають вирішальне значення для здорового розвитку дітей, а також сприяють зміцненню відкритого та постійного спілкування в родині.

Як почати розмову, щоб не поставити себе чи дитину в незручне становище?

Як природну преамбулу до розмови використовуйте телепередачі, фільми, книги, новини тощо, це допоможе ініціювати розмову, піднявши певну тему для спільного обговорення, і дасть можливість дітям співставити її зі своїм власним життям.

Коли вам удалося зав’язати невимушену розмову на тему щойно прослуханої по телевізору новини, далі, як варіант, постарайтесь перетворити її на гру, спробувавши «вгадати», як би дитина або хтось інший (наприклад, якийсь персонаж) відреагував на дану проблемну ситуацію; потім запропонуйте дитині самій висловити припущення про свою можливу реакцію та на завершення запропонувати свій «дорослий» варіант. Така гра допоможе батькам на власному прикладі показати дитині, як варто реагувати на дану проблемну ситуацію.

Ніколи не засуджуйте, не гнівайтесь і не кричіть на дитину під час розмови. Ви ж не хочете налякати її та припинити будь-яке бажання розмовляти з вами на складні теми. Постарайтеся зберігати спокій та уважно слухати, чим з вами ділиться ваш малюк.

Будьте обережні з використанням питань «Чому?», «Навіщо?», які можуть примусити дитину перейти до оборони й закритися для спілкування.

Дайте дитині зрозуміти, що розмова, яка може бути для неї незручною, не триватиме вічно. Під час розмови або перед її початком недбало зауважте, що наближається час прогулянки із собакою або сходити по продукти в магазин.

Заохочуйте дитину до того, щоб вона не соромилась ініціювати важливу розмову в будь-який зручний для неї час. Щоби зберігати невимушеність, використовуйте принцип карток, коли дитина залишає в умовленому місці картку з назвою незручної теми. Ви знаходите цю картку й ненав’язливо підводите розмову до тієї проблеми, яку позначила дитина.

Цей інструмент можна використовувати не тільки для обговорення проблемних тем, а і для того, щоби члени сім’ї могли обмінюватись побажаннями, наприклад: «Я б хотів, щоб сьогодні ввечері ми всі пішли в дитяче містечко в нашому парку». Мама могла б залишити картку з таким побажанням: «Сьогодні в мене на роботі напружений день. Помий, будь ласка, весь посуд».

Чому так важливо розмовляти на «незручні» теми?

Якщо ви не будете розмовляти зі своїми дітьми про серйозні проблеми, з якими вони можуть зіштовхнутись у житті, можете бути впевнені, що на вашому місці опиниться хтось інший. Це може бути інша дитина або навіть дорослий, який, дуже ймовірно, матиме негативний вплив на уявлення й подальші дії ваших дітей. Батьки повинні бути першими людьми, які піднімають складні теми, щоби сформувати в дітей фундамент правильного ставлення до проблеми, а також зміцнити їхню довіру до батьків в абсолютно ВСІХ питаннях. Дитина повинна бути впевнена, що якою б не була ситуація, вона обов’язково відчує підтримку своїх мами чи тата.

Коли треба розмовляти з дитиною на «незручні» теми?

Почніть розмовляти з дітьми якомога раніше, щоб вони без найменшого страху могли казати про «незручні» питання в майбутньому (такі як сексуальні стосунки, паління, алкоголь, наркотики тощо), коли в них з’явиться більше запитань.

Незалежно від того скільки років вашій дитині, можете приступити до вирішення складних питань негайно, ставши уважним слухачем, плекаючи довіру дитини до вас у всіх питаннях, а також заохочуючи щирість і чесність. При цьому вік дитини не настільки важливий, як її оточення у школі, рівень споживання нею інформаційного контенту. Наприклад, якщо вона дивиться фільми, які демонструють уживання наркотиків, то, безумовно, прийшов час підняти цю тему в сімейній розмові.

Як зберігати самовладання та продуктивність розмови, якщо батьки засмучені тим, що каже дитина?

Дуже важливо, щоби батьки залишались відкритими до того, що розповідають їм діти. Якщо ви відразу ж будете гніватися, критикувати або кричати на них, вони перейдуть в оборону й закриються для спілкування. А це може означати, що діти не прийдуть до вас у майбутньому, коли будуть налякані або будуть обмірковувати небезпечні для них ситуації.

Джерело:  childdevelop.com.ua

standard

Як прискорити метаболізм: п’ять простих порад

Домогтися нового балансу в обміні речовин і закріпити його можна дотримуючись кількох простих правил

У науковому світі термін “метаболізм” означає обмін речовин в організмі, який, в залежності від індивідуальних особливостей, може відбуватися швидше чи повільніше.

Однак якщо метаболізм не радує швидкістю, його завжди можна штучно запустити.

Спіть достатньо

Сон сприяє метаболізму. Коли ви позбавляєте себе нормального сну, рівень цукру в крові стає нижчим, що, в свою чергу, посилає помилкові сигнали в мозок про те, що ви голодніші, ніж є насправді. Плюс, коли ви хочете спати, ви не завжди раціонально підходите до вибору харчування. Сон – час, коли ваше тіло не просто відпочиває, але виконує безліч важливих для нормального функціонування організму речей.

Їжте не тільки білки, а й жовтки

Справа в тому, що жовток містить величезну кількість поживних речовин, здатних розігнати метаболізм: в тому числі, жиророзчинні вітаміни, незамінні жирні кислоти і, що найбільш значимо, холін – потужне з’єднання, яке уповільнює механізм гена, покликаного зберігати жир навколо печінки. Нові дослідження показують, що помірне споживання яєць (1-2 в день) не робить негативного впливу на здоров’я і фактично навіть здатне поліпшити його.

Відвідуйте інфрачервону сауну

Інфрачервона сауна має широкий спектр переваг: від впливу на стан шкіру і внутрішніх органів до прямого зв’язку зі швидкістю метаболізму. Мало того, що неминуча пітливість в інфрачервоній сауні змусить ваше тіло спалювати більше калорій, цей прийом також допоможе організму працювати більш ефективно. А це стосується і травної системи, яка отримає можливість спалювати більше жирів, роблячи ваше тіло все більш підтягнутим.

Додайте в раціон лосось

З усього спектра риби, в якій містяться омега-3 жирні кислоти, лосось має найбільшу перевагу для вашого обміну речовин. Секрет в тому, що ці корисні кислоти можуть зменшити опір гормону лептину, який, в свою чергу, відповідає за те, як швидко спалюється жир у вашому організмі.

Пийте молочний улун

Багатий антиоксидантами і дуже смачний традиційний китайський чай не тільки допомагає підтримувати рівень холестерину в організмі на оптимальному рівні, але також сприяє гарному травленню і допомагає спалювати калорії. Як і зелений чай, молочний улун упакований катехинами – органічними речовинами, які покращують окислення жирів і прискорюють термогенез (виробництво енергії). В ході дослідження, опублікованого в Chinese Journal of Integrative Medicine, було виявлено, що учасники експерименту, які регулярно пили улун, втратили до трьох кілограмів за три тижні без зміни системи харчування та способу життя.

Джерело:  ukr.segodnya.ua