Вчені передбачили найпотужніше виверження вулкана, яке змінить світ
Вулкани на Землі прокидаються щороку, проте планета не зазнавала по-справжньому катастрофічних вивержень протягом кількох століть. Водночас багато вчених, як повідомляє CNN, говорять про ймовірність нового глобального катаклізму, який вплине на клімат, економіку та геополітичну ситуацію в усьому світі. Причому це може статися будь-коли.
Найпотужніше виверження вулкана Тамбора в Індонезії 1815 року вважається однією з найстрашніших подібних катастроф. Гора викинула в атмосферу аномально велику кількість попелу й сірчистого газу, що призвело до вулканічної зими в Північній півкулі, ефект якої відчувався протягом кількох років. Хмари, що оповили планету, екранували сонячні промені, спричинивши похолодання глобального клімату.
Наступний 1816 рік увійшов в історію як «рік без літа». На тлі падіння температур повітря в Західній Європі та Північній Америці сталися неврожай, масовий голод та епідемії, що забрали десятки тисяч життів.
Через понад 200 років після вибуху Тамбори світові знову може загрожувати подібна глобальна катастрофа, припускають учені. Професор кліматології Женевського університету Маркус Штоффель вважає, що ймовірність такого масштабного виверження у XXI столітті становить приблизно один до шести. За словами фахівця, воно станеться у світі, що сильно змінився, і викличе «кліматичний хаос», оскільки людство не має жодного плану протистояння стихії.
Холодні виверження
Вулкани мають величезний вплив на Землю, беручи участь у формуванні континентів і зміні клімату. Під час вивержень вони викидають в атмосферу суміш лави, попелу й газів, зокрема вуглекислий газ, що незначно нагріває нашу планету. Однак його вплив незначний порівняно з діяльністю людини, яка споживає викопне паливо.
Значно сильніше на зміну клімату впливає інший газ – оксид сірки. Вулкани можуть викидати його на величезну висоту, аж до стратосфери, де літають авіалайнери. Тут викинутий газ утворює крихітні аерозольні частинки, що розсіюють сонячне світло, яке не досягає поверхні Землі, а відбивається назад у космос. У разі потужного виверження такі частинки розноситимуться по всьому світу впродовж кількох років.
Наразі вчені можуть за допомогою супутників оцінювати кількість викидів оксиду сірки. Так, 1991 року вулкан Пінатубо на філіппінському острові Лусон викинув близько 15 мільйонів тонн газу. Це було не таке потужне виверження порівняно з Тамборою, але його наслідки все одно відчули в усьому світі – сірчанокислотний туман знизив температуру на 0,5 °C.
Про вплив вивержень із далекого минулого фахівці роблять висновки, використовуючи дані досліджень льодовиків і річних кілець дерев, де законсервована інформація про клімат минулих століть.
Приміром, підвищена кислотність у стародавньому шарі льоду в Гренландії та Антарктиді дала підставу припустити, що вибух вулкана Самалас в Індонезії 1257 року за кількістю викинутого попелу щонайменше вдвічі перевершив виверження Тамбори. Вважається, що ця катастрофа стала однією з причин так званого малого льодовикового періоду – глобального похолодання в проміжку між XIV і XIX століттями.
Виверження вулканів впливають не лише на температуру, а й на кількість опадів: сірчанокислотні хмари вносять дисбаланс між нагріванням суходолу й океанів, осушуючи мусонні течії.
Посилення впливу вулканів на клімат
У сучасному світі наслідки потужних вивержень відчуватимуться значно сильніше на тлі глобального потепління, спричиненого, зокрема, людським чинником. «Нинішній світ став більш нестабільним, тому ефект може виявитися набагато гіршим, ніж був у 1815 році», – переконаний професор Нью-Йоркського університету Майкл Рампіно, який вивчає взаємозв’язок між активністю вулканів і змінами погоди.
Це може здатися нелогічним, але сильні виверження за теплішого клімату матимуть ще більший охолоджувальний ефект. Зі зростанням температур циркуляція повітря в атмосфері прискорюється, а це означає, що хмари оксиду сірки розсіюються швидше. Що менший розмір аерозольних частинок, то сильніше вони відбивають сонячне світло, внаслідок чого охолоджувальний ефект посилюватиметься.
Нарешті, зміна клімату може позначитися на активності самих вулканічних систем. Танення льодів здатне посилити частоту й силу вивержень, оскільки їх зникнення знижує тиск на поверхню землі, дозволяючи магмі підійматися швидше. На її активність також можуть вплинути інтенсивніші опади на тлі глобального потепління – волога, що просочилася глибоко в землю, вступає в реакцію з магмою, провокуючи нові виверження.
Життя на вулканах
Наступне катастрофічне виверження може статися будь-де. Наразі вчені пильно спостерігають одразу за кількома регіонами, зокрема за Індонезією – найбільш сейсмічно активною зоною нашої планети, де розташована більша частина всіх чинних вулканів світу.
Крім того, у тривожному списку значиться Єллоустоунський супервулкан у США, який спить упродовж кількох сотень тисяч років, але щороку виявляє дедалі більшу активність. У разі його пробудження Землі може загрожувати «безпрецедентна катастрофа», яка перевершить усі відомі людству виверження.
Поступово прокидається й супервулкан у регіоні під назвою Флегрейські поля неподалік італійського Неаполя. Близько 40 тисяч років тому там сталося мегавиверження, яке призвело до глобальної зміни клімату і могло стати причиною вимирання неандертальців.
Глобальна катастрофа
Наразі в усьому світі в безпосередній близькості від активних вулканів проживають до 800 мільйонів осіб, яким загрожує постійна небезпека, оскільки потужне виверження здатне знищити ціле місто. Однак у довгостроковій перспективі наслідки можуть виявитися значно серйознішими.
Падіння температури на 1°C здається незначним, проте це усереднений показник, тому в деяких регіонах коливання виявляться набагато сильнішими. Наприклад, дослідження засвідчили, що виверження вулкана Окмок на Алясці 43 року до н.е. могло охолодити деякі частини Південної Європи та Північної Африки на 7°C.
Згідно з дослідженням страхової компанії Lloyd’s, похолодання, нестача сонячного світла й зміна кількості опадів здатні згубно вплинути одразу на кілька світових житниць одночасно, зокрема на США, Росію і Китай. Це, своєю чергою, може призвести до глобальної нестачі продовольства, політичної напруженості та навіть збройних конфліктів. Людські жертви будуть величезними, а економічні втрати можуть перевищити 3,6 трильйона доларів США лише в перший рік після катастрофи.
Мегавиверженням вулканів запобігти неможливо, але є способи до них підготуватися, вважає Маркус Штоффель. Він закликає експертів оцінити найгірші сценарії, провести стрес-тести й опрацювати плани дій у разі катастрофи: від масової евакуації людей до забезпечення постачання продовольства.
Джерело: SatNet
