Хіміки придумали, як робити папір з гною

standard

Хіміки придумали, як робити папір з гною

Зазвичай папір виготовляється з целюлозних волокон, отриманих з деревини. Між тим необхідну целюлозу для виробництва паперу в країнах, де не так багато дерев, можна отримати і з інших джерел. Нещодавно хіміки з’ясували, що таким джерелом може служити гній слона або корови. І вчені навіть розробили спосіб виготовлення паперу з такої сировини.

На думку дослідників, в регіонах, де знаходиться велика кількість фермерських тварин (корови), переробка гною в паперову продукцію може стати дешевим і екологічно безпечним способом позбавлення від сільськогосподарських відходів.

Вперше така ідея прийшла професору Олександру Бісмарку (Alexander Bismarck) з Віденського університету, коли він побачив, як кози їдять суху траву на острові Крит.

«Тварини їдять низькосортну біомасу, що містить целюлозу, жують її і піддають впливу ферментів і кислоти в шлунку, а потім виробляють гній, — говорить він. – В залежності від виду тварини до 40 відсотків цього гною – це целюлоза, яку легко отримати».

Ця думка спонукала Бісмарка і його колег почати експериментувати з кінським, коров’ячим і слонячим гноєм. Вони розробили недорогий процес, в ході якого гній спочатку обробляється розчином гідроксиду натрію з метою часткового видалення органічного полімеру лігніну поряд з іншими непотрібними компонентами – білками і мертвими клітинами.

Потім отриману масу відбілюють за допомогою гіпохлориту натрію, щоб видалити частину лігніну і надати їй білий колір.

Після чого залишки результату хорошого обіду тварин використовуються для створення паперу, на якому можна писати, або ж використовувати для інших застосувань — фільтрації стічних вод перш, ніж вони знову будуть випущені в навколишнє середовище, або зміцнення полімерних композитів.

Процес не тільки використовує відходи, але і вимагає менше енергії і менше хімічних обробок, ніж виробництво паперу на основі деревини. Причина в тому, що тварини вже подрібнили і частково переварили сировину.

Крім того, видалений лігнін може використовуватися в якості добрива або навіть для виробництва палива (наприклад, біогазу).+

Результати дослідження були представлені на 255-му Національних зборах та виставці Американського хімічного товариства. До речі, там же вчені розповіли про спосіб виготовлення морозива без всяких недоліків: воно буде танути набагато повільніше.

http://cikavosti.com/himiki-pridymali-iak-robiti-papir-z-gnou/

standard

Києву загрожує сміттєвий колапс

Якщо на сміттєзвалищі в Обухівському районі виникне аварійна ситуація, постраждає місцеве населення, а Києву загрожує сміттєвий колапс. Можливо, тоді пригадається жарт і сміття таки прийдеться везти до Львова.

Про це в ефірі програми «Докаz з Олексієм Шевчуком» на телеканалі ZIK заявив колишній голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України Святослав Протас.

Гість програми підтвердив, що у Києві сьогодні немає жодного законного сміттєзвалища і що усі вони знаходяться у Київській області. А якщо Київська область закриє усі свої полігони – Київ потоне у смітті.

Екс-голова санітарно-епідеміологічної служби додав, що сьогодні в Україні існує близько 40 тисяч стихійних сміттєзвалищ.

«Лише один полігон, який був побудований згідно з проектом – полігон №5 в Обухівському районі для Києва. Але сьогодні він є міною уповільненої дії для Обухівського району. А знаєте чому? Бо коли виривали котлован, зробили гідроізоляцію, щоби не забруднювати підземні води.

Але тепер там накопичився фільтрат, якого там декілька мільйонів кубометрів і який надзвичайно токсичний. От коли усі ці сполуки попадуть у підземні води, очистити це буде неможливо», – заявив Святослав Протас.

Колишній голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України додав, що контролювати гідроізоляцію сміттєзвалища в Обухівському районі сьогодні неможливо, адже глибина котлована –  близько 70 метрів.

Тому, зі слів Святослава Протаса, у разі аварії на сміттєзвалищі в Обухівському районі, на Київ чекає сміттєва катастрофа.

«Це унікальне сміттєзвалище, якого немає в Україні. Я був там особисто. Та й якщо буде аварійна ситуація на цьому полігоні, то постраждає населення Обухівського району. Можливо, тоді пригадається жарт, що кохання – це ділитися сміттям один із одним, де Кличко везе сміття до Садового, а Садовий – до Кличка, і сміття таки прийдеться везти до Львова.

Тому це не вихід – робити полігони. У третьому тисячолітті цивілізоване суспільство, яке  пропонує нам членство в Євросоюзі, і ми повинні по-серйозному ставитися до таких проблем. Але наша влада як поступила – ми ліквідуємо тих, хто ці проблеми піднімає, і буде здаватися, що в нас все добре», – підсумував Святослав Протас

https://zik.ua/news/2018/05/03/kyievu_zagrozhuie_smittievyy_kolaps__mozhe_y_dovedetsya_vezty_vidhody_do_lvova_1317151

 

 

standard

До Києва повернулася 22 Українська антарктична експедиція

У Києві в Національному Антарктичному центрі України відбулася урочиста зустріч зимівників 22-ї Української антарктичної експедиції, а також учасників цьогорічної сезонної експедиції.

На важливості роботи українських вчених в Антарктиді  та значущості результатів їх наукових досліджень під час зустрічі наголосила міністр освіти та науки Лілія Гриневич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна веде неперервний ряд спостережень на станції  з 1996 року, і низка параметрів клімату та атмосфери відстежуються на цій станції найдовше з усіх станцій в Антарктиці, з 1940-60-х років. І важливо кожен рік безперервно отримувати дані, щоб мати повну картину змін в атмосфері, магнітосфері, клімату та біосфері Землі. І тут слід зазначити внесок 22-ї антарктичної експедиції , яка не тільки успішно забезпечила продовження попередніх досліджень, але й започаткувала принципово нові інновації”, – сказала Лілія Гриневич.

Серед іншого – вивчення структури та будови антарктичних льодовиків за допомогою георадарів українського виробництва, багаторічне співробітництво з американськими вченими у вивченні магнітосфери Землі, новітні розробки при дослідженні екосистемАнтарктики і багато іншого. Також українські вчені ведуть наукові спостереження щодо впливу змін клімату на природу, і ними вже зафіксовані зміни в тваринному світі в районі розташування станції “Академік Вернадський”. Так біологи експедиції зафіксували зменшення популяції одного з видів пінгвінів – пінгвін Аделі – та міграцію їх в більш холодні райони континенту. Натомість збільшується кількість Віслюкового пінгвіна. Окрім цього,  українські вчені досліджували  і рослинний світ Антарктиди: через потепління в досліджувальній зоні розширилися площі квіткових рослин. Всі ці дані та інші результати роботи українських вчених свідчать про вплив змін клімату на природний світ.

“Для України, для всього світу дослідження в цьому сегменті Антарктики дуже важливі, тому що саме в ньому спостерігається підвищення температури. І за останні 50 років температура там підвищилася  на 3 градуси. Потепління відбувається досить швидко порівняно з іншими місцями на планеті, тому нам додасться, як вартовим,  відслідковувати ці зміни саме в цій точці планети”, – сказала Гриневич.

Вона наголосила на необхідності збільшувати не тільки фінансування станції “Академік Вернадський”, а й  провести модернізацію інфраструктури станції. Окрім збільшення фінансування з 49 млн грн в 2017 році до 70 млн грн в 2018 році, на ці цілі будуть виділятися додаткові кошти.

Нагадуємо, що 21 березня 2018 року на станцію «Академік Вернадський» вирушила 23 Українська антарктична експедиція, яка розпочне  5 нових типів біологічних досліджень.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2452725-do-kieva-povernulasa-22-ukrainska-antarkticna-ekspedicia.html

 

standard

Європу може спіткати новий льодовиковий період, — науковці зробили шокуючий прогноз

Швидкість Гольфстріму рекордно низька. Вчені непокояться, що зовсім скоро течія зупиниться, і це дуже змінить наш клімат, пише газета “Експрес”.

Тепла антлантична течія стала на 15% слабшою, ніж була в середині ХХ століття. Зокрема, об’єм води, який Гольфстрім переносить щосекунди, скоротився на 3 мільйони кубометрів  — це приблизно стільки, скільки за цей час перекачують 13 таких річок, як Амазонка.

А його швидкість, що зменшувалася останні 150 років, нині досягла свого мінімуму  —  від 4 до 10 кілометрів за годину. Отож тепер Гольфстрім рекордно слабкий, і вчені побоюються, що у майбутньому ця течія взагалі може зупинитися.

—  Невже це справді може статися? Адже саме Гольфстрім приносить тепло до Європи…  

—  Найперше зауважу, що Гольфстрім називають “батареєю Європи”,  — розповідає Ірина Ставчук, експертка із змін клімату, виконавчий директор Центру екологічних ініціатив “Екодія”.  — Ця морська течія несе тепло з екваторіальних районів аж до Полярного кола, віддаючи тепло та формуючи клімат, зокрема, і на нашому материку.

Занепокоєння з приводу Гольфстріму виникло у науковців не вперше. Так, англiйськi клiматологи декiлька рокiв тому заговорили про те, що ця тепла течiя поступово охолоджується. А причиною є  — парадоксальна річ  — глобальне потеплiння.

—  Як так? Навколо теплішає, а Гольфстрім остигає?    

—  Потеплiння спричиняє танення арктичних льодовикiв, якi охолоджують поверхневi шари води у Свiтовому океанi. При цьому солона вода опускається, а прiсна тала  — “осiдає” на поверхнi. Цього цiлком досить, щоб змiнити напрям та швидкiсть течій.

 —  Невже Гольфстрім справді може зупинитися? І якими будуть наслідки?  

—  Міжурядова група експертів з питань змін клімату, думка яких вважається найповажнішою у цій сфері, озвучила припущення, що до кiнця столiття ця тепла течiя в Антлантичному океанi сповiльниться ще на 25%. Крім того, вчені постійно фіксують зменшення потужності течії, подекуди спостерігаються її розриви. На жаль, все йде до того, що Гольфстрім може зупинитися.

Якщо таке станеться, у Європi настане льодовиковий перiод. До слова, Земля вже переживала низку малих льодовикових періодів, і один із них був спровокований саме Гольфстрімом  — через стрiмке танення канадських льодовикiв вiн просто зупинився, а Європа опинилася у сніжному полоні на кількадесят років. Такий сценарій можливий і тепер…

http://expres.ua/news/2018/05/01/293232-yevropu-spitkaty-novyy-lodovykovyy-period-naukovci-zrobyly-shokuyuchyy

 

standard

Українська альпіністка пройшла легендарний кригопад Кхумбу

Українська альпіністка Ірина Галай підкорила чергове досягення. Українка пройшла легендарний кригопад Кхумбу.

 

Це далеко не перше досягнення 29-річної альпіністки. Ірина стала першою українкою, яка підкорила Еверест.

https://gazeta.ua/articles/sport/_ukrayinska-alpinistka-projshla-legendarnij-krigopad-khumbu/834195