Середня температура повітря у другій декаді травня була однією з найнижчих за останні 30 років

Середня температура повітря у другій декаді травня була однією з найнижчих за останні 30 років

У другій декаді травня в Україні переважала дуже холодна для середини травня з опадами погода. У найхолодніші дні середньодобові температури повітря були нижчими від норми на 6-8 °С. Середня декадна температура повітря виявилася однією з найнижчих (на 4-6 °С нижчою від норми) за останні 30 років.

Про це повідомляє Укргідрометцентр.

У більшості областей відмічалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см, у Черкаській області було зафіксовано мікросмерч.

Розподіл опадів мав нерівномірний характер – від сильних злив (місцями у супроводі гроз, часом з градом) на більшій частині території країни до незначних дощів в окремих районах південно-східних областей.

Джерело: AgroTimes

Держекоінспекція повідомляє

Оновлена щотижнева інфографіка про збитки, завдані довкіллю внаслідок збройної агресії рф.

Щотижня ми фіксуємо нові випадки екоциду: забруднення повітря, води та ґрунтів, знищення природних екосистем, загибель тварин і рослин, руйнування об’єктів природно-заповідного фонду.

Ця інфографіка — не просто статистика. Це свідчення злочинів проти природи, які не мають терміну давності. Ми продовжуємо документувати всі факти, аби винні понесли відповідальність, а Україна отримала компенсацію за завдану шкоду довкіллю.

45 ліквідованих окупантів і знищена техніка: ЦСП “Омега” жорстко вдарила по ворогу на фронті

Поки ворог намагається просуватись, спецпризначенці з Центру спеціального призначення “Омега” не залишають йому жодного шансу.

Минулого тижня бійці знищили десятки одиниць техніки, важке озброєння та ліквідували понад 40 окупантів. А для тих, хто хоче долучитися — відкрито набір за програмою 18–24 з щедрими бонусами.

Точні удари та втрати ворога

Протягом минулого тижня бійці Центру спеціального призначення “Омега” продовжували бойові операції на передовій. Завдяки чіткій взаємодії та точним ударам по позиціях противника, українські спецпризначенці завдали серйозних втрат:

• знищено 4 гаубиці, 3 міномети, 1 артилерійську гармату;
• спалено 4 автомобілі, 2 мотоцикли, 1 квадроцикл;
• знищено 41 вороже укриття і 1 склад боєкомплектів;
• збито 5 дронів, зокрема Молнія-2, Ланцет, SuperCam і два Mavic-и.

Особовий склад окупанта зазнав серйозних втрат

ЦСП “Омега” повідомляє про ліквідацію 45 ворожих бійців та поранення ще 40. Це — вагомий вклад у послаблення бойових можливостей противника та покращення ситуації на окремих напрямках фронту.

Хочеш служити з найкращими? Встигни приєднатись до “Омеги”

ЦСП “Омега” відкрила набір за програмою 18–24, яка пропонує новим рекрутам справді вигідні умови:

• 1 рік військової служби — з подальшим правом на відстрочку від мобілізації;
• 1 мільйон гривень виплат (200 тисяч при підписанні, ще 800 тисяч — протягом року);
• можливість виїзду за кордон після року служби;
• 0% іпотека, компенсація житла, пільги на навчання та комуналку;
• до 140 тисяч гривень додаткових виплат;
• повне медичне забезпечення.

Як стати частиною легендарного спецпідрозділу?

• Заповнити анкету: https://forms.gle/iGYeEGr8rKRDoXRn6

• Телефонуйте за номером: 066-000-30-73

Підтримати ЦСП “Омега” можна тут

 

Російське вторгнення нашкодило бджолам у всьому світі більше за мікропластик і пестициди

Джерело: звіт Університету Рідинга

У Всесвітній день бджіл британські науковці оприлюднили тривожний звіт, що попереджає про нові загрози для запилювачів, котрі можуть суттєво прискорити їхнє зникнення у найближчі 5–15 років. Дослідники зокрема зауважили, що війна Росії проти України нашкодила бджолам більше за мікропластик і пестициди. Через повномасштабне вторгнення зменшилися обсяги та різноманітність посівів культурних рослин, якими харчуються бджоли.

Запилювачі — бджоли, метелики, деякі птахи та кажани — відіграють ключову роль у підтримці біорізноманіття та продовольчої безпеки. Близько 90% квіткових рослин та понад 75% сільськогосподарських культур залежать від них. Та через втрату середовищ існування, пестициди, зміну клімату та інвазивні види їх чисельність стрімко знижується.

Водночас загрози лише посилюють кризу. Серед них:

• Війни й конфлікти, зокрема в Україні, які зменшують різноманіття вирощуваних культур, позбавляючи запилювачів джерел їжі.
• Мікропластик, виявлений у 315 бджолиних вуликах по Європі.
• Штучне освітлення вночі, яке знижує відвідуваність квітів нічними запилювачами на 62%.
• Антибіотикове забруднення, що впливає на поведінку запилювачів і може зменшувати їхню активність.
• Забруднення повітря, яке шкодить виживанню, розмноженню та розвитку комах.
• “Коктейлі” з пестицидів, особливо поширені у країнах, що розвиваються.
• Все частіші й масштабніші лісові пожежі, що знищують середовище проживання запилювачів.

Професор Саймон Поттс з Університету Редінга наголосив, що иявляти нові загрози і діяти на випередження — критично важливо, “якщо ми хочемо зупинити масове зникнення запилювачів”.

Також дослідники розробили план боротьби зі скороченням популяцій бджіл у світі.

Серед найперспективніших:

• Жорсткіші обмеження на викиди антибіотиків.
• Перехід на електромобілі для зменшення забруднення повітря.
• Створення квітучих оселищ у межах сонячних парків.
• Виведення культур з покращеними пилком і нектаром.
• Використання технології RNAi для боротьби зі шкідниками без шкоди для бджіл.
• Застосування ШІ для моніторингу запилювачів та виявлення загроз.

Окрім того, у звіті критикують деякі “зелені” ініціативи, як-от масове висаджування швидкорослих дерев, що не цвітуть, — замість відновлення біорізноманіття. Науковці закликають висаджувати квітучі дерева та не вести видобуток у регіонах, багатих на запилювачів.

Нарешті, важливою для захисту бджіл є також боротьба з глобальним потеплінням, одним із кроків у якій є перехід на електроавтомобілі для запобігання викидам парникових газів.

Джерело: “Букви”

Клімат змінюється: як глобальні процеси загрожують Україні

Про те, чим загрожують кліматичні зміни, розповіла екологиня Ольга Адаменко для видання The Page.

Зміна клімату — це не просто підвищення температури. Вона запускає низку природних процесів, які змінюють звичне життя. Зокрема, значно збільшується кількість і сила хвиль тепла.

Хвиля тепла — це коли протягом п’яти і більше днів добова максимальна температура перевищує норму на 5 °C. Раніше таке явище траплялося раз на 1000 днів, а сьогодні — до 4-5 разів на рік. Наприклад, при потеплінні на 1,5 °C середньостатистична 30-річна жінка в Україні зіткнеться з хвилями спеки у 10 разів частіше, ніж зараз.

Вплив зміни клімату на здоров’я людей вже відчутний і з часом посилюватиметься. Це призводить до зростання кількості теплових ударів, загострення серцево-судинних захворювань (гіпертонії, стенокардії, ризику інфаркту), поширення нових інфекцій через зміну ареалів комах і гризунів, а також проблем з доступом до питної води — особливо в посушливі сезони, коли в деяких регіонах України пересихають колодязі. У довгостроковій перспективі ці зміни суттєво вплинуть на здоров’я населення і економічну стабільність країни.

Вразливість сільського господарства до змін клімату проявляється у тривалих посухах, які виснажують ґрунти та знижують врожайність, зростанні ризику лісових пожеж, обмеженому доступі до води для зрошення та збільшенні кількості шкідників. За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), за останні 20 років українські аграрії втратили понад 2 мільярди доларів через наслідки кліматичних змін (станом на 2022 рік).

Ризики для економіки через зміну клімату є значними. За прогнозами, до 2030 року країни, що розвиваються, можуть втратити від 290 до 580 мільярдів доларів, а до 2050 року ця сума зросте до 1–1,8 трильйона доларів. Вже зараз щоденні економічні збитки від кліматичних змін значні: науковці заявляють, що з 2000 по 2019 рік світ зазнав близько 2,8 трильйона доларів втрат, що становить приблизно 16 мільйонів доларів щогодини.

Причина зміни клімату

Основною причиною зміни клімату є використання викопного палива — вугілля, нафти та газу. З початком промислової революції активне спалювання цих ресурсів призвело до накопичення парникових газів в атмосфері.

Після початку повномасштабної війни це питання стало ще гострішим: за час вторгнення Росія заробила близько €900 млрд на експорті викопного палива, що забезпечує їй додаткові кошти для фінансування війни проти України.

Що можна зробити

Клімат вже змінюється, і це впливає на всі сфери життя: від зростання цін на продукти та нестачі води в колодязях до поширення нових хвороб і зникнення видів рослин і тварин. Наслідки зміни клімату лише посиляться до кінця століття, тому адаптуватись до нових умов потрібно вже сьогодні.

Адаптація до зміни клімату — це підготовка та пристосування до реальних чи очікуваних кліматичних змін. Наприклад, щоб зробити міста більш стійкими, можна збільшити кількість зелених зон, створити системи оповіщення про надзвичайні ситуації, покращити каналізацію та впровадити інші заходи.

Нагадаємо, науковиця Вазіра Мартазінова попередила українців про небезпечні зміни клімату, прогнозуючи, що аномальні погодні явища стануть більш частими. За її словами, атмосферна циркуляція зазнала змін, тож ігнорувати це не можна.

Раніше повідомлялося, що нове дослідження вказує на ймовірність кількох “переломних моментів” у кліматі, якщо світ не змінить свою глобальну політику терміново. Вчені оцінюють ризик катастрофи нині на 62%, але попереджають, що її ще можна запобігти.

Джерело: “Фокус”