Вчені показали, який вигляд має золота гривнa царя Інісмея, пише Успіх in UA.
Зокрема, її фото оприлюднили на сторінці “Історія та археологія” у Facebook.
Вона була знайдена у сарматському похованні в кургані в Україні.
Вказаний артефакт датується І століттям нашої ери.
Зараз гривна зберігається у Вінницькому археологічному музеї України. До слова, сарматський легіон Риму розміщувався у Великій Британії.
Вчені відкрили унікальний підводний світ, який за рівнем біорізноманіття перевершує навіть Амазонку.
Загальна площа цього регіону становить 5,7 мільйона квадратних кілометрів, що дорівнює половині території США. Саме тут, між Тихим та Індійським океанами, створені ідеальні умови для життя морських організмів: теплі тропічні води, багаті на поживні речовини течії та складний рельєф морського дна.
Кораловий трикутник вважається найрізноманітнішою морською екосистемою на планеті. У його межах зосереджено 75% усіх відомих коралових видів, а кількість видів риб перевищує 3000 — це більше, ніж у всій Європі. Деякі окремі коралові рифи мають більше видів, ніж весь Карибський басейн. Така концентрація життя робить регіон справжньою лабораторією еволюції, де протягом мільйонів років формувалися складні харчові ланцюги та взаємозв’язки між видами.
Однак цей підводний рай перебуває під серйозною загрозою. Екологічні проблеми, які загрожують Амазонці, актуальні і для Коралового трикутника. Серед них — руйнівні методи риболовлі, забруднення, зміни клімату та видобуток корисних копалин. Наприклад, використання динаміту і ціаніду для вилову риби знищує корали, які формувалися тисячоліттями. Видобуток нафти, газу та інших ресурсів також завдає непоправної шкоди. За оцінками, ці екосистеми забезпечують засоби до існування для понад 120 мільйонів людей.
Наслідки таких загроз різні за масштабами та тривалістю відновлення. Руйнування від риболовлі має негайний ефект і потребує десятиліть для відновлення. Зміни клімату мають серйозний вплив, який може тривати століттями. Забруднення — помірна загроза, що потребує років або десятиліть для усунення. А наслідки видобувних робіт можуть бути незворотними.
Кораловий трикутник — це не просто природне диво, а життєво важливий ресурс для планети. Його збереження є критично важливим для підтримки біорізноманіття океанів і добробуту мільйонів людей. Завдяки активізації природоохоронних заходів і розвитку сталого туризму, є шанс зберегти цей морський скарб для майбутніх поколінь.
Джерело: NV
17 жовтня у Лісабоні за ініціативи народного депутата України Арсенія Пушкаренка і за підтримки Посольства України в Португальській Республіці, Посольства Естонської Республіки в Португальській Республіці та Торгово-промислової палати Португалії відбувся IV Форум із відновлення Житомирщини. До складу української делегації на чолі з Першим заступником Голови Верховної Ради України Олександром Корнієнком увійшли народні депутати і голови територіальних громад Житомирської області.
«Житомирщина є одним із лідерів відбудови за підтримки іноземної держави. Саме Естонія патронує регіон у відновленні. Це дає переваги у прямому залученні в область нових партнерів і донорів. Досвід, експертиза та реалізовані Естонією проєкти на Житомирщині створюють передумови до розширення співпраці», — зазначив керівник групи Верховної Ради України з міжпарламентського співробітництва з Естонською Республікою Арсеній Пушкаренко.
Як розповів народний депутат, у межах Форуму були представлені проєкти, що стосувалися будівництва або модернізації освітніх закладів в області. Зокрема, у Лісабоні такі проєкти презентували голови Андрушівської, Овруцької, Олевської, Райгородоцької, Гришковецької, Ружинської, Чоповицької, Березівської та Ярунської територіальних громад. Окрім того, португальській стороні були передані відповідні проєкти Олевської, Хорошівської, Лугинської та Брониківської громад.
Також заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко подякував представникам Естонського Уряду за особисту участь у Форумі та підтримці Житомирської області у її комплексному відновленні. Він закликав присутній португальський бізнес інвестувати в Україну, а також представив рамку стратегії «Житомирщина – 2035».
Під час Форуму генеральний директор Harmet OÜ Ало Тамм (Естонія) оголосив, що його компанія прийняла рішення відкрити своє представництво в Україні з подальшими інвестиціями та створенням виробництва. Водночас, представник European Investment Bank презентував проєкти своєї інституції на Житомирщині.
У спробі викрадення брали участь семеро громадян Росії, яких вже депортовано з Хорватії.
Ексголова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума в інтерв’ю Наталії Мосейчук підтвердила, що саме завдяки втручанню Головного управління розвідки під керівництвом генерала Кирила Буданова вдалося запобігти спробі викрадення яхти, яка належала Віктору Медведчуку.
Наразі судно перебуває під арештом в Хорватії.
За її словами, йдеться про спробу незаконного переміщення судна, арештованого у межах справи щодо активів, пов’язаних із підозрою в державній зраді.
Дума повідомила, що у спробі викрадення брали участь семеро громадян Росії, яких вже депортовано з Хорватії. Саме завдяки оперативній роботі української розвідки актив вдалося утримати під державним контролем.
Ситуація довкола яхти Медведчука стала прикладом того, як робота українських спецслужб виходить далеко за межі фронту. Підрозділи ГУР не лише виконують бойові завдання, а й забезпечують збереження арештованих державних активів, запобігаючи спробам їхнього виведення за кордон.
“Буданов – він же скромний. Він не буде про це розказувати”, – зазначила Дума, коментуючи цей випадок.
Наукові публікації в міжнародних журналах — це голос ученого у світовій науці. Та для більшості дослідників у світі слово “опублікувати” давно означає “заплатити”: наукові журнали беруть оплату за розміщення статей. Для українських учених світ зробив виняток —головні видавництва відкрили свої ресурси безкоштовно, зазначає заступниця директора Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ) Тетяна Ярошенко у статті “Наука без кордонів: як українські дослідники отримують доступ до світових знань під час війни” для ZN.UA.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні провідні наукові видавництва світу, такі як Elsevier, Clarivate, Springer Nature, Bentham Science, — не лише зберегли для українських учених доступ до баз даних, а й надали можливість публікуватися в них безкоштовно.
Також програми Research4Life та EIFL відкрили для України понад 70 електронних ресурсів від 24 провідних видавництв світу, серед них — Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, Royal Society Publishing тощо.
“Ця ініціатива демонструє справжню солідарність міжнародної наукової спільноти з Україною. Це не просто технічна підтримка — це інвестиція в майбутнє нашої країни, в освіту і науку, які залишаються фундаментом для відбудови та розвитку України”, — підкреслює Ярошенко.
Авторка статті наголошує, що, на жаль, не всім науковцям відомо про можливості щодо відкритого доступу та публікування власних статей у рейтингових платних журналах.
Ярошенко наголошує, що найпростіше отримати доступ до електронних ресурсів і технологічних інформаційних платформ можна через свій заклад вищої освіти чи наукової установи, які стали членами відповідних консорціумів через національного координатора доступу — Державну науково-технічну бібліотеку України.
Вона наголошує, що ДНТБ допомагає з оформленням підключення та , вирішенням організаційних моментів, кожного місяця проводить консультації та вебінари щодо користування ресурсами, відкритої науки та відкритого доступу.
Джерело: “Дзеркало тижня”