Сонячне затемнення у вересні 2025 року: коли і де спостерігати в Україні

Сонячне затемнення у вересні 2025 року: коли і де спостерігати в Україні

Україна вперше повернула вкрадені за кордоном кошти: у справі Степанова спливло ім’я Тимура Міндіча

Україна вперше змогла повернути з-за кордону гроші, вкрадені чиновниками. У справі фігурує голова Одеської ОДА та ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов, а також «гаманець» Зеленського Тимур Міндіч. Деталі — у розслідуванні UA.NEWS.

Що відомо про справу Степанова

До бюджету надійшло понад 3,3 млн євро (близько 163 млн грн), які за рішенням суду сплатила французька компанія. Це стало можливим завдяки співпраці НАБУ та САП із французькими колегами. 3 вересня Паризький суд затвердив угоду, за якою підрядник компенсує Україні завдані збитки. Це безпрецедентний випадок, оскільки вперше іноземна компанія виплачує компенсацію у справі, пов’язаній з українською корупцією.

Ця справа стосується великої схеми з виготовлення паспортів, у якій фігурує колишній голова Одеської ОДА та ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов. У 2011–2016 роках він керував державним підприємством «Поліграфкомбінат “Україна”», що друкує захищені бланки документів. Слідство з’ясувало, комбінат купував матеріали не напряму, а через підставну фірму в Естонії. Французька компанія Surys продавала голограми за ринковою ціною, а естонський посередник, підконтрольний Степанову, перепродував їх у 4–6 разів дорожче. Різниця йшла в кишені організаторів. Щоб узаконити прибутки, на цю ж фірму оформили патенти на дизайн елементів українських паспортів – фактично вкрали авторські права. За оцінками слідства, держава втратила від цих махінацій десятки мільйонів євро.

Антикорупційні органи України разом із французькими та естонськими колегами довго розслідували цю схему. За підтримки Євроюсту підозри оголосили вісьмом людям. Наприкінці 2024 року слідчі домовилися з одним із учасників, близьким до Степанова. Він визнав провину, відшкодував 14,5 млн грн і дав важливі свідчення проти шести інших фігурантів. Завдяки цьому вдалося просунути справу у судах Франції та Естонії. В Україні ж слідство вже завершено, матеріали відкриті, і справу готують для Вищого антикорупційного суду.

Слідчі вважають організатором схеми Максима Степанова. У липні 2023 року йому повідомили про підозру у зловживанні владою та відмиванні коштів, коли він очолював поліграфкомбінат. Оскільки він перебуває за кордоном, суд обрав йому заочний арешт.

Крім оборудок із голограмами, його підозрюють у незаконному привласненні авторських прав на елементи дизайну паспортів і легалізації доходів через рахунки родичів. Також, за даними слідства, Степанов вимагав хабар у французької компанії в обмін на гарантовані поставки. У лютому 2025 року естонська прокуратура передала до суду справу проти чотирьох підприємців, які відмивали 35 млн євро в його інтересах. Таким чином, справа вийшла на міжнародний рівень.

Втім, за даними джерел UA.NEWS, Степанов міг бути не єдиним бенефіціаром цієї паспортної схеми. До організації махінацій нібито може бути дотичний і бізнесмен Тимур Міндіч. Ця особа не фігурує у відкритих матеріалах слідства, проте, за даними наших джерел, могла виконувати роль негласного партнера або куратора схеми.

Хто такий Тимур Міндіч?

Тимур Міндіч є українським бізнесменом і продюсером. Відомий як людина з великим впливом у політичних і бізнесових колах.

Він є співвласником студії «Квартал 95», з якої починав Володимир Зеленський. Міндіч має тісні контакти як із командою Зеленського, так і з олігархом Ігорем Коломойським.

Ще у 2000-х він був близький до групи «Приват», а Коломойський навіть згадував, що Міндіч міг стати його зятем. Саме він познайомив олігарха із Зеленським у 2008–2009 роках. Відтоді залишався поряд із майбутнім президентом, був партнером першого помічника Зеленського Сергія Шефіра у «Кварталі 95» та спільних компаніях. Тобто, Міндіч став зв’язковою ланкою між оточенням Зеленського і Коломойським.

Після перемоги Зеленського на виборах у 2019 році Міндіч намагався залишатися в тіні, але його ім’я часто згадували журналісти. Він неформально виступав посередником між Коломойським і владою, таємно відвідував Офіс Президента у важливі моменти, зокрема перед ухваленням «антиколомойського» закону у 2020 році.

Медіа писали, що він міг лобіювати інтереси олігарха. Також компанії, пов’язані з Міндічем, отримували великі державні замовлення. Наприклад, «Кінокіт» у 2019–2021 роках виграв тендерів від телеканалу «Рада» більш ніж на 350 млн грн і фактично монополізував виробництво державного телепродукту.

Його прізвище з’явилося й у антикорупційних розслідуваннях. У 2024 році НАБУ і САП викрили схему з розкраданням грошей на «Харківобленерго», яку організував двоюрідний брат Міндіча – Леонід. Його затримали, а слідство вийшло й на самого Тимура Міндіча. За даними ЗМІ, йому теж готували підозру. У липні 2025 року повідомили, що він виїхав за кордон: спершу був у Відні та Лондоні, а потім оселився в Ізраїлі, який своїх громадян не видає.

Навколо Міндіча точиться великий політичний резонанс. Вважають, що спроби притягнути його до відповідальності стали причиною атак на незалежність НАБУ і САП. Навесні 2023 року парламент ухвалив поправки, які посилили контроль Генпрокурора над цими органами. Експерти називали ці зміни «законом під Міндіча». Тепер, коли його ім’я згадують у справі з паспортною схемою, стає очевидно, що українська антикорупційна система поступово наближається до найвпливовіших фігур. І якщо провина буде доведена, це стане серйозним сигналом, що покарання за корупцію невідворотне для всіх.

Джерело: UA.NEWS

“Дніпро значно старший”: історики назвали три можливі дати заснування міста

У Дніпрі майже завершили роботу над визначенням справжньої дати заснування міста. Науковці та історики зібрали всі археологічні та документальні джерела і визначили три можливі дати. Зараз робоча група обирає, яку дату вважати офіційною. Нове рішення замінить стару версію 1776 року, яка була нав’язана російською імперією. Воно дасть місту обґрунтовану історичну дату заснування.

Про це повідомляє Інформатор з посиланням на пресслужбу Дніпровської міської ради.

Перша дата — 1524 рік, коли існувала Стара Самар. Це поселення було торговим і ремісничим центром лівобережжя. Друга — 1526 рік, коли також фіксуються письмові згадки про Стара Самар. Третя — 1645 рік, коли виник Новий Кодак, перше козацьке містечко на правому березі Дніпра.

Археологічні знахідки підтверджують, що Стара Самар існувала ще у XVI столітті. Новий Кодак з’явився трохи пізніше і став адміністративним центром. Таким чином, місто розвивалося поступово, інтегруючи лівобережну і правобережну частини.

“Дніпро значно старший, ніж вважалося раніше — на півтора чи навіть два століття”, – зазначили під час засідання робочої групи.

Очікується, що проєкт рішення подадуть на розгляд міського голови та Дніпровської міської ради найближчим часом.

Джерело: “Інформатор”

«Голос, який об’єднує серця і країни!»: творча зустріч із німецькою співачкою Марлен Маас у Національній бібліотеці України для дітей

8 вересня 2025 року в Національній бібліотеці України для дітей відбулася особлива подія, яка об’єднала серця дітей і дорослих. У межах культурно-просвітницького заходу «Голос, який об’єднує серця і країни!» до нас завітала Марлен Маас — німецька співачка, авторка пісень, акторка, каскадерка, присяжна судова перекладачка та щира прихильниця України.

Ця зустріч стала продовженням плідної співпраці та дружби, адже 19 червня у межах літнього проєкту «Книгомандри» ми вже знайомилися з творчістю співачки під час онлайн-зустрічі. Тоді вона подарувала нашим читачам справжнє свято музики, тепла й надії. Ця подія залишила яскравий спогад у серцях юних слухачів, а тепер ми мали нагоду зустрітися з Марлен наживо.

Її голос лунав на найпрестижніших європейських сценах, але особливе місце в її серці посідає саме наша країна.

У травні 2023 року вона виступила під час вручення Премії імені Карла Великого Президенту України Володимиру Зеленському у місті Аахен. Ця важлива подія символізувала єдність та підтримку України на європейському рівні. Тоді Марлен виконала легендарну пісню «Ой у лузі червона калина» кількома мовами світу, перетворивши її на гімн міжнародної солідарності.

Зараз Марлен перебуває в Україні у культурно-благодійному турі, покликаному підтримати наших захисників та цивільних, які проходять реабілітацію внаслідок війни.

 

Вона вже відвідала Чернівецьку область, Вижницю, Миколаїв і Київ, а також завітала на Херсонщину – регіон, який став для неї особливо важливим. Саме Херсон був ініціатором цього туру у межах співпраці міст-побратимів Бонн – Херсон та підписаного між ними Меморандуму про партнерство.

Її голос звучить там, де найбільше потрібна підтримка, віра й сила духу. Марлен упевнена, що музика здатна не лише торкатися сердець, а й об’єднувати цілі країни.

На початку зустрічі генеральний директор бібліотеки Алла Гордієнко подякувала гості і відзначила її величезний внесок у промоцію України на світовій арені та щиру турботу про українських дітей. На знак дружби й вдячності подарувала співачці українську ляльку-мотанку – традиційний оберіг, символ любові та єднання між нашими країнами.

 

У межах Національного проєкту «Україна читає дітям» Марлен Маас емоційно прочитала дитячу книгу німецькою мовою, а потім подарувала присутнім яскравий концерт. Її голос звучав так, що кожна нота проникала в серце слухачів і миттєво наповнювала зал теплом та радістю. Слова пісень линули від її серця, і зал миттєво наповнювався потужною енергетикою. Діти танцювали та підспівували, а музика об’єднувала у єдиному ритмі радості, створюючи справжнє диво для кожного та залишаючи незабутні враження.

Цей день став справжнім святом єдності. Ми ще раз переконалися, що музика може бути міцним містком між країнами, культурами й серцями людей. Голос Марлен Маас не просто звучить – він лікує, надихає й дарує надію.

Щиро дякуємо за її відданість, сміливість та любов до України.

До Дня воєнної розвідки Валерій Дубіль, Віта Присяжнюк і фонд «Надія» забезпечили ГУР дронами, системами РЕБ і Starlink

До Дня воєнної розвідки України команда Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія» разом з співзасновницею фонду Вітою Присяжнюк та головою наглядової ради фонду, першим заступником голови Комітету ВР з питань здоровʼя нації Валерієм Дубілем завітала до керівника ГУР Кирила Буданова й передала розвідникам великий вантаж сучасної техніки.

У вантажі — адаптивна система «ГРІМ» з електронним управлінням, що дозволяє ефективно застосовувати в бойових умовах засоби ураження різних типів. Також передали FPV-дрони та інші безпілотні літальні апарати, а також потужні зарядні станції, генератори та комплекти супутникового зв’язку Starlink, що забезпечать стабільний зв’язок і живлення навіть у найскладніших умовах. Окремим підсиленням стали сучасні РЕБ-системи «Апостол» з імерсійною системою охолодження та широким діапазоном частот, які допомагають глушити ворожу техніку й захищати українських військових від атак дронів.

 

«Ми бачимо, наскільки стрімко змінюється війна. Тому разом із партнерами передаємо ГУР не просто обладнання, а те, що рятує життя наших воїнів і допомагає зберегти ініціативу за Україною. Сьогодні важливо, щоб розвідка мала технічну перевагу, і ми будемо підтримувати їх і надалі», — зазначив Валерій Дубіль.

До збору вантажу долучилися Віта Присяжнюк, Дмитро та Євген Довбні, Владлен Нікітін і компанія «УкрАвіаКосТех», Олексій Жулинський та 3D-Tech, Юлія Клименюк, Інеса Кравченко, Антон Бахур і Роман Хохлов.

 

Лише від початку цього року Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» разом із партнерами передав Головному управлінню розвідки сучасне обладнання та техніку на понад 16 мільйонів гривень. Це сотні дронів, станцій супутникового зв’язку, засоби радіоелектронної боротьби, генератори, обладнання для управління і зв’язку, які допомагають зберігати життя українських розвідників і посилюють їхні можливості під час виконання завдань на передовій.