Значна частина Канади досі не заселена: вчені назвали причини

standard

Значна частина Канади досі не заселена: вчені назвали причини

Попри те, що Канада за площею входить до найбільших країн світу, значна її частина досі практично не заселена. Особливо це стосується північних територій, які люди намагаються оминати. Вчені пояснили, чому життя в цих регіонах надзвичайно складне, інформує ТСН.ua.

Загальна площа Канади становить близько 9,985 мільйона квадратних кілометрів, однак чисельність населення країни ледь перевищує 40 мільйонів осіб. Для порівняння – у США проживає понад 340 мільйонів. Такий дисбаланс частково пояснюється тим, що більшість жителів Канади зосереджені в південних містах – Торонто, Монреалі, Калгарі, Оттаві та інших.

Однією з головних причин низької щільності населення на півночі є так званий Канадський щит – величезний геологічний масив, який охоплює приблизно половину країни, пише видання IFLScience. Це оголені докембрійські породи, які формують основу континентальної кори Північної Америки. Вони виходять на поверхню в Канаді, водночас в інших регіонах континенту залягають глибше та вкриті ґрунтами.

Канадський щит утворився понад 3 мільярди років тому та складається з кількох геологічних провінцій – Казана, Девіса, Джеймса і Лаврентія. Колись тут височіли гори, які, ймовірно, були одними з найвищих на планеті, однак за мільярди років вони зруйнувалися. Сьогодні ця територія відома складним рельєфом, численними річками й озерами, а також дуже тонкими ґрунтами.

Саме ці фактори роблять освоєння території майже неможливим: тут складно розвивати сільське господарство, будувати дороги та інфраструктуру. Додатковим бар’єром є клімат: узимку температура в регіоні нерідко опускається нижче -40°C, а постійні сніги та льодові умови значно ускладнюють будь-яку діяльність.

Дослідники зазначають: навіть якби на півночі Канади з’явилося нове місто, його мешканцям довелося б постійно вирішувати проблеми з постачанням продуктів, ремонтом та утриманням доріг, а також з опаленням у надзвичайно суворих погодних умовах. Тому більшість канадців обирають життя на півдні, де клімат м’якіший, а ґрунти придатніші для господарювання.

Джерело: “Економічні новини”

standard

Коли в Україні вдарять перші заморозки: прогноз метеоролога

Цього року вересень в Україні буде помірно теплий та сухий, оскільки дощів майже не буде. Втім, вже під кінець місяця існує ймовірність перших заморозків.

Про це повідомив метеоролог Ігор Кібальчич у коментарі “Телеграфу”.

За його словами, у третій декаді вересня погода в Україні суттєво зміниться. Нашу країну накриє холодне повітря арктичного походження. Кібальчич наголосив, що перші заморозки на ґрунті очікуються вже після 20 вересня в північних, східних і західних областях.

Метеоролог зауважив, що середня місячна температура в більшості областей буде вищою за норму на 1°С або 2,5°С. Вона прогнозується на рівні від +14°С до +18°С. У південних та південно-східних областях (переважно вздовж узбережжя морів) місцями досягне від +18,5°С до +19°С. Водночас загальна кількість опадів у вересні прогнозовано буде нижчою за норму в середньому на 20-40%. Дощів буде мало по всій країні.

“Дощі спостерігатимуться рідко, а їх інтенсивність виявиться недостатньою для повноцінного зволоження ґрунту, особливо у Лівобережній частині України. Тут існують значні ризики для розвитку посухи та встановлення найвищого рівня пожежної небезпеки в екосистемах”, — наголосив Кібальчич.

Джерело: TrueUA

standard

Фонд «Надія», Валерій Дубіль та Віта Присяжнюк передали прикордонникам допомогу на понад 30 мільйонів гривень

Команда Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія» разом із головою наглядової ради фонду, першим заступником голови Комітету ВР з питань здоровʼя нації Валерієм Дубілем, співзасновницею фонду Вітою Присяжнюк та партнером Анатолієм Шкрібляком передали чергову партію обладнання для Державної прикордонної служби України.

Прикордонники отримали БПЛА різних типів, станції супутникового зв’язку Starlink, потужні зарядні станції, генератори та інші пристрої, які забезпечать зв’язок, мобільність і ефективність на найскладніших ділянках фронту.

«Ми допомагаємо прикордонникам, які 24 лютого 2022 року першими зустріли ворога і сьогодні продовжують тримати оборону. Допомога передається безпосередньо Державній прикордонній службі та її керівнику Сергію Дейнеці, після чого розподіляється між підрозділами. Також під час наших гуманітарних місій ми доставляємо технічні засоби прикордонникам на передовій», — наголосив Валерій Дубіль.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення прикордонники отримали допомоги від фонду «Надія» та партнерів уже на понад 30 мільйонів гривень. Це системна підтримка, яка охоплює і підрозділи на передовій, і медичні шпиталі служби.

«Ми вдячні за допомогу благодійному фонду “Надія”, які ніколи не забувають про Державну прикордонну службу, про її бойові підрозділи, про наші лікувальні заклади. Буває такий період, коли і кожного тижня ми бачимо наших друзів-волонтерів. Зараз потреба дуже велика — наші підрозділи перебувають на всіх найбільш активних напрямках бойових дій, тож ми щиро вдячні за допомогу», — розповів Сергій Дейнеко.

Анатолій Шкрібляк підкреслив, що головною цінністю є життя військових. Саме тому допомога включає обладнання, яке рятує життя — системи радіоелектронної боротьби, розвідувальні безпілотники та зарядні станції для стабільного зв’язку й координації.

Передані технічні засоби вже працюють на фронті — їх використовують українські прикордонники, які щодня виконують завдання у найнебезпечніших районах.

standard

Юлія Тимошенко вимагає від парламенту невідкладного розгляду важливих для захисників законів

Лідерка «Батьківщини» зробить усе можливе, аби Верховна Рада розглянула законопроєкти, розроблені спільно з  МФО з захисту прав ветеранів, які покращать лікування, реабілітацію та протезування для військових, допоможуть реінтегруватися їм до цивільного життя, а також спростять деякі пенсійні процедури.

Йдеться про законопроєкт №13704 від 27.08.2025, що передбачає зняття обмежень на терміни та вартість лікування, реабілітації та протезування наших захисників. А також запровадження обов’язкової ВЛК після виписки зі шпиталю.

Законопроєктом №13376 від 17.06.2025 передбачена комплексна підтримка воїнів після повернення до цивільного життя – безкоштовне виділення 2 гектарів землі, допомога пільгами та кредитами, супровід бізнес-проєктів.

 

Не менш важливим, за словами Юлії Тимошенко, є і законопроєкт №13705 від 27.08.2025, який спрощує для військовослужбовців і ветеранів порядок підтвердження страхового стажу у разі втрати документів внаслідок збройної агресії або тимчасової окупації.

Лідерка «Батьківщини» також повідомила, що вказані законодавчі ініціативи підтримали 191 громадська організація та 71 місцева рада.

«Це і є найкраща оцінка нашої роботи та підтвердження, що разом ми рухаємося у правильному напрямі. Сподіваюсь, колеги-депутати також зрозуміють важливість цих законопроєктів і підтримають зміни, на які чекають наші захисники та їхні рідні», – наголосила Юлія Тимошенко.

 

Заступник лідерки «Батьківщини» Валерій Дубіль, який входить до МФО із захисту прав ветеранів, учасників бойових дій і їхніх родин, наголосив:

«З командою ми регулярно їздимо на фронт — за цей час ми здійснили вже близько трьохсот поїздок до наших захисників. Проблем у військових набагато більше, ніж ми чуємо в офіційних звітах: затримки бойових виплат, складнощі з проходженням ВЛК, брак якісної реабілітації, відсутність необхідних ліків.

Ми системно фіксуємо всі ці звернення, обговорюємо з колегами-депутатами, ветеранськими й громадськими об’єднаннями, шукаємо, як закріпити рішення на рівні закону. Так поступово вибудовується комплексне рішення — щоб кожен захисник отримав справедливість і належну підтримку від держави. Наша команда добиватиметься прийняття цих законопроєктів».

Нагадаємо, «Батьківщина» і МФО з захисту прав ветеранів відкрили «гарячу телефонну лінію»: 0800 405 450.

standard

Юлія Тимошенко відкрила «гарячу лінію» для ветеранів і їхніх родин

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко разом із МФО з захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин, відкрили телефонну «гарячу лінію» — 0-800-405-450.

«Гаряча лінія» працює з 8:00 до 20:00 у будні дні.

До спеціалістів «гарячої лінії» захисники і їхні родичі можуть звертатися для консультацій, розв’язання юридичних проблем, з якими складно впоратися самотужки, і за роз’ясненнями чинного законодавства. Скарги заявників будуть систематизуватися для внесення змін до законів й інших нормативно-правових актів.

«Ми створили парламентське міжфракційне об’єднання із захисту прав ветеранів, військових та їхніх рідних, яке я маю честь очолювати, і сьогодні ми відкриваємо «гарячу телефонну лінію» для спілкування з ветеранами, військовими та членами їхніх родин.

Крок за кроком ми аналізуватимемо всі проблеми, з якими до нас звертатимуться, щоб потім шляхом законодавчих змін усувати прогалини, що ускладнюють життя нашим військовим», – наголосила Юлія Тимошенко.

До слова, Юлія Тимошенко вже має позитивні результати від роботи очолюваних ТСК і МФО. Разом із іншими депутатами, експертами й громадськими активістами їй вдалося покращити харчування військових у лікарнях до рівня стандартів НАТО. А зараз вона взялася активно захищати право бійців на гідне лікування, реабілітацію та якісне протезування.

Нагадаємо, раніше заступник лідерки «Батьківщини», активний учасник  міжфракційного об’єднання із захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин Валерій Дубіль за результатами трьох засідань, наголосив: за головуванням Юлії Тимошенко МФО розробляє комплексну концепцію, яка передбачає максимальне збереження кінцівки і застосування кращих світових стандартів протезування.