Навчання для ветеранів і військових від БФ молодіжної ініціативи «Надія» — захисники опанували сучасні IT-професії

standard

Навчання для ветеранів і військових від БФ молодіжної ініціативи «Надія» — захисники опанували сучасні IT-професії

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія», за підтримки Валерія Дубіля, Віти Присяжнюк, Артема Чаплигіна та Євгена Довбні, успішно реалізував перший етап навчання для військових, ветеранів і героїв, які повернулися з полону. Курс було організовано спільно з компанією ITpedia Group та Реабілітаційними силами України.

«Наші захисники сьогодні тримають за нас небо і землю. А ми маємо зробити все, щоб після перемоги вони мали нові можливості для гідного життя. Перший потік навчання — це лише перший етап великої програми, яка допоможе тисячам захисників знайти себе в новій професії та відчути впевненість у майбутньому», — підкреслив Валерій Дубіль, голова наглядової ради фонду «Надія», перший заступник голови Комітету ВР з питань здоров’я нації.

 

Навчання проходили діючі військові, які перебувають на реабілітації, ветерани, а також герої, які повернулися з полону. Учасники програми опановували сучасні ІТ-напрями — створення сайтів, графічний дизайн, роботу з нейромережами та основи frontend-розробки.

«Для наших слухачів це новий старт. Ми бачили, як очі людей знову починають світитися, коли вони створюють свій перший сайт чи дизайн-проєкт. Це про відновлення віри у власні сили, про повернення до нормального життя», — зазначив керівник компанії ITpedia Group Даніл.

 

Кращі випускники курсу отримали подарунки від фонду «Надія» та ITpedia Group — тактичні рюкзаки, сенсорні рукавиці та сертифікати на підписку до нейромереж, які дозволять продовжувати навчання і вдосконалювати навички.

Один із випускників — ветеран, який провів три роки в російському полоні, розповів: «Після полону дуже важко повертатися в мирне життя — здається, що час там зупинився. А тут усе рухається, змінюється, розвивається. Ці курси допомогли мені знайти себе, зрозуміти, що я теж можу бути частиною сучасного світу, опанувавши нову професію. Було багато практики, і це дійсно корисно».

 

Програма навчання стала продовженням підходу, який реалізує фонд «Надія» спільно з партнерами — комплексної реабілітації, що поєднує медичне, соціальне та професійне відновлення.

«У 2026 році плануємо другий, розширений потік навчання, у межах якого буде більше спеціальностей, практичних занять та учасників. До програми додадуться нові напрями ІТ, аби ще більше ветеранів та військових змогли здобути сучасну освіту», — резюмувала співзасновниця фонду «Надія» Віта Присяжнюк.

Попри активну роботу над програмами відновлення та професійної адаптації ветеранів, фонд «Надія» не зупиняє і підтримку військових на передовій. За час повномасштабної війни команда «Надії» здійснила понад 360 місій, допомагаючи ЗСУ, Національній гвардії, прикордонникам, Нацполіції, ГУР. На фронт передано тисячі одиниць критично важливої техніки — від Starlink-терміналів і систем РЕБ до дронів, генераторів, зарядних станцій, автомобілів і медичного обладнання.

 

Так фонд «Надія» спільно з партнерами реалізовує дві ключові місії — допомогу захисникам на лінії оборони та створення можливостей для їхнього життя після повернення додому.

standard

Українські зими скоротилися майже на місяць і стають усе теплішими

Українські зими стають коротшими та менш сніжними, що посилює ризики ожеледиці й ускладнює роботу транспорту та енергетичних систем.

Такі кліматичні зміни спостерігаються вже кілька десятиліть, розповів начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постриганьповідомляє “Телеграф”.

За даними супутникових спостережень Copernicus, за останні 20 років тривалість зими у Європі скоротилася в середньому на 24 дні. В Україні холодний сезон також став теплішим і коротшим порівняно з кінцем минулого століття.

За словами Постриганя, середня температура зимового періоду зросла на 1,4°C, що суттєво вплинуло на кліматичні процеси.

“Лише за останні 15 років висота снігового покриву у нашій місцевості зменшилася майже у півтора раза. Дата появи першого снігу змістилася з другої половини листопада на третю декаду жовтня”, – відзначив він.

Сніг, за словами метеоролога, має важливе водорегулююче значення. Його танення живить річки, підземні води та зволожує ґрунти. Зникнення стійкого снігового покриву вже створює проблеми для аграрного сектору, енергетики та систем водопостачання.

“Проте сьогодні сніг більше не є надійним джерелом води. Це вже відчувають водогосподарський комплекс, сільське господарство, енергетика. Особливо гостро проблема проявляється в обмілінні та пересиханні криниць, що вже стало болючою темою для місцевих жителів”, – пояснив начальник Черкаського обласного гідрометцентру.

Постригань зазначив, що попри меншу кількість снігу, погодні аномалії холодного сезону стали інтенсивнішими.

“Ми спостерігаємо різкі коливання температури, коли дощ переходить у сніг, а відлига – у підмерзання та ожеледицю. Такі гойдалки створюють небезпечну ковзанку на дорогах і серйозно ускладнюють роботу транспорту та енергетичної інфраструктури. Саме ці сфери першими потребують адаптації до нового кліматичного балансу”, – зауважив Постригань.

За його словами, останніми роками фіксуються й пізні снігопади у березні та навіть квітні. Так, 4 квітня 2015 року в Умані та Звенигородці шар снігу досягав 15-17 см.

Метеорологи прогнозують, що вже у третій декаді листопада можливе суттєве похолодання, яке може стати одним із найпотужніших за останні 70 років. Водночас синоптик радить не покладатися на далекі прогнози.

“Прогноз погоди із найвищою справджуваністю – на 1-3 доби, надалі з кожним днем точність прогнозу знижується. Такі реальні справи, і це не особливість наших синоптичних карт чи розрахунків, в Німеччині і Бельгії такі ж процедури”, – пояснив метеоролог.

Він закликав довіряти фаховим прогнозам, а не гучним публікаціям і саморобним “народним” передбаченням.

“До кінця тижня на погоду впливатиме антициклон з Європи, шлях холоду в наші широти перекритий. Тому про встановлення снігового покриву говорити передчасно. Проте зима попереду”, – підсумував начальник Черкаського обласного гідрометцентру.

Джерело: Gazeta.ua

standard

Три спалахи Сонця спричинять найпотужнішу бурю року

Три потужні сонячні спалахи класу X спрямували до Землі хвилю плазми, яка може викликати сильну геомагнітну бурю та зробити полярне сяйво видимим навіть у південних штатах США.

Сонячна активність різко зросла після вибухів у регіоні плям AR4274, де 9, 10 і 11 листопада сталися три послідовні спалахи: X1.7, X1.2 та X5.1 — найпотужніший цього року. Кожен з них супроводжувався корональним викидом маси (CME), тобто гігантським потоком сонячної плазми та магнітних полів, які прямують через Сонячну систему. «Коли Земля потрапляє на шляху CME, виникає геомагнітна буря, що може сягати рівня G5», — пояснюють фахівці з космічної погоди.

Нинішня ситуація унікальна, оскільки всі три CME рухаються майже одночасно. Кожен наступний потік швидший за попередній, що створює ефект «канібальної CME», коли пізніші хвилі наздоганяють попередні, підсилюючи удар. Саме так виникла знаменита буря рівня G5 у травні 2024 року. Цього разу моделі прогнозують подібний сценарій, а Австралійський центр прогнозування космічної погоди попереджає навіть про можливість рівня G5.

Геомагнітні бурі можуть мати не лише естетичні наслідки. Вони порушують роботу електромереж і супутникового зв’язку, викликають помилки навігації та перешкоди у радіосигналах. Такі явища вже спричиняли аварії — найвідомішою стала подія 1989 року, коли буря залишила Канаду без електрики. «Це нагадування, наскільки потужним може бути Сонце навіть на відстані 150 мільйонів кілометрів», — відзначають астрономи.

Однак саме взаємодія заряджених частинок із магнітосферою Землі створює одне з найвражаючих природних явищ — північне та південне сяйво. За нинішніх умов воно може простягнутися далеко на південь, охопивши значну частину США. «Нас, ймовірно, чекає видовищне шоу, яке не можна пропустити», — наголошують дослідники.

Хоча ризики для населення мінімальні, астрономи радять стежити за прогнозами й уникати перебування поруч із чутливою електронікою під час піку бурі. Адже те, що зараз готується у надрах Сонця, — нагадування про його колосальну силу і про те, що навіть найменша зірка Всесвіту може влаштувати грандіозне світлове шоу над нашими головами.

Джерело:  “Цікавості”

 

standard

Чи варто очікувати снігопадів цієї зими?

Майбутня зима в Європі проходитиме під впливом кліматичного явища Ла-Нінья, яке супроводжується охолодженням поверхневих вод у центральній і східній частинах Тихого океану. Це природне явище здатне змінювати атмосферні процеси по всьому світу, зокрема впливати на розподіл опадів і температурні коливання.

У Північній Америці Ла-Нінья зазвичай спричиняє холодніші зими, а в Африці та Азії – змінює сезонні дощові цикли. У Європі її вплив менш передбачуваний, але все ж відчутний: зростає ймовірність нестабільної погоди, температурних аномалій і зсуву меж сезонів, пише видання Severe-weather.

За попередніми оцінками метеорологів, грудень 2025 року та більша частина зими будуть малосніжними. На більшості територій Європи очікується дефіцит опадів, що може вплинути на водний баланс і зимовий туризм. Винятком стане північ континенту, де традиційно випадає багато снігу.

У січні ситуація дещо зміниться: у Центральній Європі зросте ймовірність снігопадів. Проте через відносно високу температуру повітря сніг у низинах може швидко танути, не утворюючи стійкого покриву. У лютому кількість опадів знову зменшиться, за винятком північних країн і західних субальпійських регіонів, де можливі локальні перевищення норми.

Загалом зима обіцяє бути теплою та сухою, що може сприяти ранньому настанню весни у 2026 році. У багатьох регіонах Європи весна може прийти раніше звичного терміну й супроводжуватись помірно теплою погодою.

Якою буде зима в Україні

В Україні зима також буде нестійкою. Температура часто коливатиметься навколо нуля, що створюватиме умови для змішаних опадів – дощу, мокрого снігу та ожеледиці. У тепліші дні можливі тумани й дощі, а в холодніші – налипання снігу та ожеледь. Така ситуація підвищує ризик аварійності на дорогах і ускладнює пересування пішоходів.

Додаткову нестабільність у погоді створюватиме вологе повітря з Атлантики. У лютому очікується активізація південних циклонів, які можуть принести сильні снігопади, хуртовини та шквальний вітер. Найбільше опадів прогнозується у південних і центральних областях, де можливі аномальні перевищення середньомісячних норм.

Джерело: Today.ua

standard

Коли краще засинати, з’ясували вчені

В організмі людини є 24-годинний внутрішній “годинник”, який називають циркадним ритмом. Він допомагають регулювати фізичне і розумове функціонування.

Британські вчені в ході дослідження, що тривало з 2006 по 2010 рік, прийшли до висновку, що оптимальний час для відходу до сну припадає на певний момент цього 24-годинного циклу. Відхилення можуть бути шкідливими для здоров’я. Результати дослідження були опубліковані в European Heart Journal-Digital Health, журналі Європейського товариства кардіологів (The European Society of Cardiology, ESC).

У дослідженні взяли участь 88026 осіб у віці від 43 до 79 років, серед яких було 58% жінок і 42% чоловіків. Дані про початок сну і часу пробудження збиралися протягом семи днів за допомогою наручного акселерометра. Учасники також заповнювали анкети, оцінювалися їх спосіб життя, стан здоров’я та ін.

Протягом середнього періоду спостереження 5,7 років у 3172 учасників (3,6%) розвинулися серцево-судинні захворювання. Дослідники проаналізували зв’язок між цими хворобами і настанням сну після поправки на вік, стать, тривалість сну і його регулярність, хронотип (“сова” або “жайворонок”), шкідливі звички, індекс маси тіла, артеріальний тиск, рівень холестерину в крові, соціально-економічний статус та інші параметри.

Захворюваність виявилася найвищою у тих, хто засинав опівночі або пізніше. А найнижчою – у тих, хто робив це з 22:00 до 22:59. У порівнянні з ними ризик серцево-судинних захворювань у тих, хто засинав о 00:00 або пізніше був вище на 25%. У тих, хто засипав з 23:00 до 23:59, – на 12%. Відхід до сну до 22: 00 підвищував ризик на 24%, пише EurekAlert.

“Хоча ми не можемо зробити висновок про причинно-наслідковий зв’язок з нашого дослідження, результати показують, що ранній або пізній час відходу до сну може з більшою ймовірністю порушити біологічний годинник з несприятливими наслідками для здоров’я серцево – судинної системи”, – підсумовує один з авторів дослідження, доктор Девід Пленс з Університету Ексетера.

Джерело:  Новини Ю