Микола Томенко: Країна війни, брехні і цинізму знову проти Олімпійського перемирʼя-2026

Микола Томенко: Країна війни, брехні і цинізму знову проти Олімпійського перемирʼя-2026

Росія була і залишаються головним ВОРОГОМ і ПОРУШНИКОМ принципу ОЛІМПІЙСЬКОГО ПЕРЕМИРʼЯ.

Як відомо, віцепремʼєр і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні зробив заяву про те, що Італія ЗАКЛИКАЄ до ПЕРЕМИРʼЯ у ВСІХ ВІЙНАХ на час зимових Олімпійських ігор, які пройдуть 6-22 лютого 2026 року в Мілані та Кортіні-дʼАмпеццо.

Україна підтримала заклик до встановлення “олімпійського перемирʼя”, при цьому нагадала що росія неодноразово розпочинала війни саме в такі періоди. Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий.

При цьому, цілком очікувано, що на росії чиновники та спортсмени активно й агресивно виступили ПРОТИ олімпійського перемирʼя.

Довідково.

Традиція олімпійського перемирʼя зародилася в Давній Греції.

Тоді правителі трьох грецьких держав домовилися, що в період проведення Олімпійських ігор вони повинні скласти зброю у разі конфліктів між ними. Так виникло поняття “ЕКЕХЕЙРІЯ”, тобто священне перемирʼя, яке гарантувало право вільного пересування спортсменам і мандрівникам в період проведення Олімпійських ігор.

В наш час оновлений варіант олімпійського перемирʼя було відновлено в 1992 році, коли Міжнародний олімпійський комітет звернувся до всіх держав-учасниць Олімпіади дотримуватися перемирʼя на час зимових ігор у Ліллехаммері-1994. З цією метою Генеральна Асамблея ООН 25 жовтня 1993 року вперше в історії шляхом консенсусу держав-членів затвердила резолюцію із закликом “дотримуватися Олімпійського перемирʼя в період від сьомого дня перед відкриттям і за сім днів після закриття Олімпійських ігор”. З цього часу подібні резолюції ухвалювалися кожні два роки відповідно перед початком літніх та зимових олімпіад.

З 2006 року період перемирʼя було розширено й на час проведення Паралімпійських ігор.

Водночас головною вадою цієї гуманістичної ідеї є РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ характер резолюцій ООН та злочинна сутність владців певних країн, що відмовлялися виконувати цю настанову. Головним порушником і ворогом олімпійського перемирʼя була і залишається росія. Так, 8.08.2008 року в день відкриття літньої Олімпіаді в Пекіні росія вчинила акт агресії проти Грузії, а 20.02.2014 року розпочалася російська окупація Криму в той час, коли ще тривали зимові Олімпійські ігри в Сочі. Втретє росія порушила цей принцип під час так званої російської “спеціальної військової операції” проти України 24.02.2022 року, яка припала на олімпійське перемирʼя в період зимової Олімпіади та Паралімпіади в Пекіні.

Напередодні Олімпіади в Парижі-2024 року путін теж відкинув заклик президента Франції Еммануеля Макрона щодо припинення вогню. Ба більше, під час голосування на засідання Генеральної асамблеї ООН за резолюцію “Побудова мирного і кращого світу за допомогою спорту та олімпійських ідеалів”, яка традиційно закликала дотримуватися Олімпійського перемирʼя протягом семи днів до Олімпійських ігор в липні 2024 року і до семи днів після Паралімпійських ігор, УТРИМАЛИСЯ, тобто ВІДМОВИЛИСЯ виконувати його, лише ДВІ країни – росія путіна й сирія асада.

Парадоксально й сумно, що олімпійське перемирʼя НЕ ПОРУШУВАЛОСЯ в Давній Греції, але безкарно ІГНОРУЄТЬСЯ в наш час.

Тож справедливо було б не просто не допускати росію як країну ВІЙНИ, БРЕХНІ та ЦИНІЗМУ до участі в Олімпіаді та Паралімпіаді-2026, а й повністю ВИКЛЮЧИТИ її із усіх структур міжнародного олімпійського та паралімпійського руху.

Бо ж недаремно в знаменитій “ОДІ СПОРТУ” читаємо:

“О, спорт! Ти – МИР!

Ти налагоджуєш гарні, добрі, дружні відносини між народами.

Ти злагода.

Ти зближуєш людей, що прагнуть єдності.

Ти вчиш різномовну, різнонаціональну молодь поважати один одного.

Ти – джерело шляхетного, МИРНОГО, дружнього змагання…”

Тож, підтримуємо вимогу:

ЗА ОЛІМПІЙСЬКИЙ рух БЕЗ путінської росії!

Труханов позбавлений громадянства України: СБУ підтвердила його паспорт РФ

Українська комісія при Президентові прийняла рішення припинити громадянство міському голові Одеси Геннадію Труханову. Це сталося через те, що згідно з матеріалами, наданими Службою безпеки, він є громадянином Росії та має дійсний паспорт цієї країни.

За інформацією СБУ, чинний мер Одеси є громадянином Російської Федерації та має діючий закордонний паспорт країни-агресора. Спецслужба володіє копіями відповідних документів.

Після початку агресії Росії, Труханов отримав російський паспорт на 10 років, який і зараз вважається дійсним.

Правова складність

У 2017 році адвокати мера намагалися позбавити його внутрішнього паспорта РФ, але суд в Московській області пояснив, що це не призводить до втрати російського громадянства. На додаток, у Труханова є ідентифікаційний код в Росії, який фігурує в базі даних податкової служби.

Державна комісія при Президентові України прийняла рішення припинити громадянство меру Одеси Геннадію Труханову через його російське громадянство та наявність російського паспорта. Також розглянута складність питання, пов’язана з юридичними аспектами дійсності та взаємодії громадянства двох країн.

Джерело: Inkorr

Борис Джонсон закликав Трампа зробити для України те, що він зробив для Ізраїлю, а Захід – дати все для знищення Путіна

Експрем’єр Британії Борис Джонсон у колонці на Daily Mail закликав Трампа.

-Ще багато чого може піти не так. Решта заручників досі не повернуті. Ізраїльтяни тільки почали виводити війська з деяких районів Гази. Досі не ясно, чи Хамас усвідомив, що йому дійсно доведеться роззброїтися. Не ясно, чи уряд Нетаньяху усвідомив, що доведеться розпочати переговори про законне прагнення палестинського народу самостійно розпоряджатися своїм життям. Попереду важкі дні.

Але ці труднощі були неминучі, і вони не повинні затуляти від нас величезність того, що було досягнуто. Протягом двох років війна між Ізраїлем і Хамасом була як зуб, що болить у черепі світу, іноді затихаючи, щоб знову спалахнути, доводячи нас усіх до напівбожевілля. Ми відчували гнів і горе через масове вбивство 7 жовтня, огиду і ненависть до садизму Хамасу, жах від, здавалося б, нескінченних страждань палестинців і весь час болісне бажання, щоб заручники були відправлені додому.

Ми не повинні недооцінювати радість цього моменту, полегшення, яке він приносить сім’ям в Ізраїлі, полегшення в Газі. Нарешті ми бачимо шлях вперед. Ми на шляху до миру. Це чудове відчуття, і, подобається вам це чи ні, заслуга в цьому належить значною мірою Дональду Трампу. Саме президент США використав владу своєї посади і силу своєї особистості, щоб досягти цього. Він зробив це, чинячи максимальний тиск на обидві сторони. Він чинив тиск на скептичного Бібі Нетаньяху, який має обґрунтовані сумніви щодо намірів Хамасу і який тепер буде боротися за збереження свого уряду.

Деякі з його міністрів не тільки відкидають цю угоду, вони хочуть, щоб Ізраїль анексував Газу. Вони ненавидять саму ідею палестинської держави. Хтось серйозно вірить, що, залишившись сам на сам, Нетаньяху досяг би цієї угоди з Хамасом? Ні, звичайно, ні. Ця угода вимагала Трампа. На відміну від деяких своїх попередників, Трамп завоював величезний авторитет і довіру в Ізраїлі. Він переніс посольство США до Єрусалиму. Він вразив світ, приєднавшись до успішного бомбардування Ізраїлем іранських об’єктів збагачення урану.

І в кожній розмові між Трампом і Нетаньяху також приховано той факт, що оборона Ізраїлю в кінцевому рахунку залежить від американських грошей. Оскільки обидві сторони знали, що підтримка не є безумовною, Трамп опинився в унікальному становищі, щоб домогтися угоди. Коли настав час, він поставив Нетаньяху жорстку умову, і Нетаньяху зміг погодитися, оскільки Хамас безсумнівно пішов на поступки. Хтось серйозно вірить, що Хамас уклав би цю угоду, якби йому дали повну свободу дій? Вони повинні відмовитися від свого єдиного важеля впливу на Ізраїль: заручників. Вони не матимуть права голосу в управлінні Газою.

Ця угода є вигідною для Хамасу, але для багатьох вона буде схожа на поразку. Їх частково переконали стимули – припинення бомбардувань, амністія за їхні злочини та інвестиції. Але причиною, через яку Хамас нарешті сів за стіл переговорів, була реальна погроза – від Трампа – що якщо вони пропустять цю можливість, їх просто знищать. Вони подивилися, що сталося з Хезболлою та Іраном, і дійшли висновку, що Трамп мав на увазі те, що сказав: що він буде підтримувати Ізраїль до кінця, і що їх буде знищено. Трамп досяг миру завдяки силі. Він безжально чинив тиск з боку США.

Тепер світ потребує, щоб він зробив це знову.

Є війна, яка протягом останніх трьох з половиною років затьмарила Газу смертю і стражданнями, і це війна в Україні. Трамп може покласти край цій війні, як він приносить мир в Газу, шляхом рішучого застосування американського тиску – тиску на Путіна і тиску на союзників Америки, щоб вони підтримали дії Трампа. Ми бачили, як він чинив тиск на українців. Це спрацювало. Він уклав чудову угоду про корисні копалини, а відносини між президентом України Володимиром Зеленським і Білим домом кращі, ніж будь-коли.

Ми бачили, як він тиснув на європейців. Це спрацювало. Практично всі інші країни НАТО суттєво збільшують видатки на оборону. Ми досі не бачили порівнянного тиску на Росію. Трамп розстелив перед Путіним червоний килим в Алясці, проявив до нього всіляку ввічливість. Натомість він отримав лише презирство. Путін показав Америці, НАТО і Заходу середній палець. Він дав чітко зрозуміти, що буде продовжувати вбивати невинних українців, доки не переконається, що НАТО – і насамперед Білий дім – серйозно налаштовані зупинити війну і серйозно ставляться до вільної, суверенної та незалежної України.

Я знаю, що Трамп піклується про дві речі: про зупинення атак Путіна і збереження вільної України. Він знає, що не може сподіватися наслідувати Рональда Рейгана – переможця холодної війни – якщо дозволить Заходу зазнати поразки в Україні. Зараз настав час для всіх нас – Великої Британії, Європи, НАТО – допомогти йому чинити тиск на Путіна. Давайте негайно розморозимо 250 мільярдів доларів російських активів і передамо їх Україні як перший внесок у репарації Путіна. Ганебно, що ці гроші досі знаходяться на банківському рахунку в Брюсселі. Давайте надамо українцям необхідне обладнання для знищення баз, з яких Путін здійснює свої злісні нальоти, не тільки «Томагавки», а й 1000 німецьких ракет «Таурус», які досі не були відправлені; і давайте надамо українцям дозвіл використовувати далекобійну зброю, яку вони вже мають.

Давайте жорстко боротися з флотом Путіна, що порушує санкції, і якщо один з цих танкерів опиниться на дні моря, це не буде погано. Давайте підтримаємо Трампа, фінансово караючи країни, які все ще купують російську нафту і газ, тим самим сприяючи вбивствам Путіна. Що стосується «Коаліції бажаючих», західних військ на території України, давайте створимо її зараз. Ці війська ні за яких обставин не будуть задіяні у бойових діях. Вони будуть надавати підтримку поза фронтом, у логістиці та навчанні.

Оскільки більша частина України є безпечною, немає жодних причин, чому вони не можуть поїхати туди зараз, хоча б для того, щоб донести до Москви важливе повідомлення: саме українці, а не Путін, мають вирішувати, які іноземні сили відвідують їхню країну. Ця війна в основному стосується долі та свободи України, і ми можемо показати Путіну, що Україна завжди має бути вільною у виборі своєї долі. Ось чому ми повинні розгорнути війська зараз, не чекаючи на згоду Путіна, інакше Коаліція бажаючих перетвориться на Коаліцію чекаючих.

Ми маємо перспективу миру в Газі, тому що Трамп нарешті застосував вирішальний тиск. Обидві сторони усвідомили, що терпіння Америки вичерпалося і компроміс є найкращим варіантом. Обидві сторони усвідомили, що якщо вони не домовляться, то ризикують отримати гірший результат. Вбивства в Україні тривають вже достатньо довго. Настав час Путіну відчути на собі тиск, який може чинити Трамп. Само собою зрозуміло, що коли він це зробить – а я вірю, що він це зробить – Нобелівська премія буде йому гарантована, – написав Джонсон.

Джерело: Inshe.tv

«Батьківщина» пропонує альтернативний бюджет-2026 – збалансований і справедливий до людей

“Наша команда розробила альтернативний бюджет країни на наступний рік, де ми запропонували дати справедливі соціальні видатки, не менше мінімального прожиткового рівня, всім людям – і пенсіонерам, і освітянам, науковцям, бібліотекарам, листонашам. А також вирівняти всі необхідні виплати для військових – для їхнього лікування й протезування”.

Про це в ефірі Українського радіо заявила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

«Я бачу фундаментальні ресурси, які ми можемо спрямувати на посилення України, – оборону й підтримку людей», – запевнила лідерка «Батьківщини».

Найбільше її обурює, що у бюджеті на наступний рік влада прописала колосальний розрив у доходах різних верств населення. До прикладу, вона зазначила, що у НАБУ і САП отримуватимуть 200-300 тисяч гривень на місяць у той час, коли  зарплата вчителів – на рівні 10 тисяч гривень.

Щоправда, із позитивного лідерка партії вказала, що бюджет на 2026 рік залишив видатки на оборону на рівні минулого року.

«Ми не бідна країна. Ми – країна, яка непрофесійно складає свій бюджет, неправильно використовує свої ресурси і, на жаль, дуже корумпована країна», – зауважила Юлія Тимошенко.

Розповідаючи про альтернативний бюджет, який підготувала її команда, вона вказала на те, що цей документ базується на реальних цифрах і розрахунках. Юлія Тимошенко назвала щонайменше 5 джерел, які використала «Батьківщина» для наповнення кошторису. Зокрема, це:

1. Скорочення бюрократичного апарату – хоча б до рівня 2018 року. Це скорочення дасть додаткові 119 мільярдів 217 мільйонів гривень. До речі, за період правління «слуг народу» на 32% збільшилась кількість чиновників усіх рівнів.
2. Реструктуризація внутрішнього боргу держави перед Національним банком України. За словами Юлії Тимошенко, це фактично не борг, а штучно створена система викачки грошей з бюджету. На «погашення» йде 175 мільярдів гривень щорічно.
3. Розумна реструктуризація реального внутрішнього боргу України дасть близько 300 мільярдів гривень.
4. Скасування великої кількості неефективних і непотрібних під час війни видатків: програма «Національний кешбек» (до 30 мільярдів гривень на рік), «Національний марафон» (2 мільярди гривень), додатково на «інформаційну політику» ще 4 мільярди гривень.
5. Скасування рішення про звільнення від сплати податків митниці, грального бізнесу тощо.

«Ми збалансували бюджет по доходах і видатках, і я відповідально як двічі прем’єр-міністр можу заявити, що ми можемо перейти на мінімальну пенсію 7479 гривень, мінімальну зарплату 12045 гривень і на мінімальний рівень соціальних виплат 7981 гривня», – додала Юлія Тимошенко.

Вона нагадала, що ще на початку повномасштабного вторгнення пропонувала створити Уряд Національної Єдності для ефективного ухвалення рішень в інтересах країни, однак влада тоді не дослухалася до її пропозиції.

Офіс військового омбудсмана вперше представляв Україну на Міжнародній конференції інститутів омбудсманів у справах збройних сил

Уповноважена Президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова (Кобилинська) виступила на International Conference of Ombuds Institutions for the Armed Forces (ICOAF), яка цьогоріч проходить у Йоганнесбурзі (ПАР).

Про це пише Рубрика, посилаючись на Офіс Президента.

Ольга Решетилова представляла щойно створений Офіс військового омбудсмана – наймолодшу інституцію на конференції. Також у заході взяли участь представники уповноваженого ВРУ з прав людини Юрій Ковбаса та Ольга Стрепоченко.

«Будь-які збройні сили існують і утримуються державою для її захисту – щоб у критичний момент бути готовими до війни. Інституції військового омбудсмана створюються не для того, щоб послабити армію обмеженнями чи суворими правилами, а щоб зміцнити її – через захист прав людини та популяризацію цінностей, у які вірять демократичні суспільства», – сказала Ольга Решетилова.

Уповноважена Президента наголосила, зокрема, на тому, що кожна інституція військового омбудсмана повинна мати план на мирний час, на перехідний період і на воєнний час, а єдина стратегія комунікацій, яка по-справжньому працює під час війни, – це довіра.

«Для військового омбудсмана критично важливо комунікувати так, щоб його сприймали як свого. А для цього потрібна присутність – постійна присутність “у полі”, багато особистих візитів і щирих, так само особистих розмов. Довіра не будується через слогани чи кампанії. Вона зростає через дії, результати й людський контакт. Коли солдат знає, що його проблему почують, що хтось допоможе, тоді він готовий слухати все інше – про відповідальність, рівність і повагу», – зазначила вона.

Також Ольга Решетилова взяла участь у дискусійних панелях і мала змогу поспілкуватися з військовими омбудсманами з понад 40 країн. Зокрема, вона провела розмови з представниками Чехії, Нідерландів і Норвегії. Військові омбудсмани відзначили те, що Україна першою у світі створила Офіс військового омбудсмана під час війни.