Перший у світі приватний науковий супутник успішно виведений в космос

Перший у світі приватний науковий супутник успішно виведений в космос

28 листопада 2025 року місія Transporter-15 компанії SpaceX на ракеті Falcon 9 призвела до виведення на орбіту першого в світі приватного наукового супутника. Апарат розмірами з мікрохвильову піч оснащений передовим ультрафіолетовим спектрометром з найвищим роздільним здатністю. Ультрафіолетовий діапазон ледь доступний для спостережень з Землі, і космічні УФ-обсерваторії — це єдиний варіант для отримання високоякісних даних у цій галузі астрономії.

Супутник розроблений лондонською компанією Blue Skies Space Society і є CubeSat формату 6U вагою близько 20 кг. Його головний науковий інструмент — це ультрафіолетовий спектрометр високого роздільного здатності MUS (Mauve Ultraviolet Spectrograph), що працює в діапазоні 115–300 нм зі спектральним роздільним здатністю R ≈ 30 000–60 000. Це найкраще на сьогодні роздільна здатність у далекому ультрафіолетовому діапазоні і в рази вище, ніж в середньому для УФ-режиму «Хаббла».

Компанія Blue Skies Space Society буде продавати дані спостережень за підпискою зацікавленим університетам. Зокрема, заявлено про контракти з Бостонським і Колумбійським університетами. Метою спостережень стануть спалахи зірок у цьому діапазоні та вплив цього випромінювання на атмосфери екзопланет. Подібні спалахи характерні для зірок, навколо яких відкрито найбільше землеподібних планет. Розуміння процесів впливу активності зірок на атмосфери та самі екзопланети важливе для пошуку ознак позаземного життя.

Нарешті, спостереження транзитів екзопланет в ультрафіолеті відкриє дані про їх атмосфери, а висока роздільна здатність спектрометра допоможе з високою точністю визначити їх хімічний склад.

Джерело: “ТОнеТО”

Відбувся Другий форум для ветеранів та ветеранок — «Сила відновлення».

Сьогодні на базі Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Житомирській області, спільно з ГО “Центр рівних можливостей “Паритет”, відбувся другий захід у межах проєкту «Реінтеграція ветеранів та ветеранок війни через створення освітніх можливостей: Свої для своїх».

Мета форуму — допомогти учасникам та учасницям краще зрозуміти природу ПТСР, отримати практичні інструменти фізичної, психологічної та соціальної реабілітації, а також побачити можливості повернення до повноцінного життя — у родині, громаді, професії.

 

Учасники мали змогу прослухати виступи кардіолога, реабілітолога, психолога та головного лікаря госпіталя ветеранів війни.

Обговорили:

фізіологічні реакції на стрес і способи контролю стану;

базові вправи для відновлення тіла та нервової системи;

роботу з емоціями, спогадами та тригерами;

роль медичної системи допомоги ветеранам;

шляхи подолання бар’єрів у спілкуванні в родині та громаді.

Під час дискусії «Повернення додому: родина, суспільство, я» учасники ділилися власним досвідом та формулювали рекомендації щодо покращення підтримки військових та їхніх родин.

Захід став можливим завдяки реалізації проєкту DVV International в Україні за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Чмут назвав Буданова одним із небагатьох керівників, який майже не викликає суперечок у суспільстві

Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов є одним із небагатьох керівників, який майже не викликає суперечок у суспільстві. На цьому наголосив Тарас Чмут, голова фонду “Повернись живим”, коментуючи позицію начальника ГУР у списку “УП-100” зі ста українських лідерів, які “сьогодні формують незалежність і майбутнє країни”.

Чмут відзначив Буданова як людину, яка назавжди вписала своє ім’я та досягнення в новітню історію України.

“Він перетворив маловідоме Головне управління розвідки на одну з найсильніших спецслужб світу, що нищить росіян у різних куточках планети й дістає ворога там, де той не очікує, обертаючи Україну на повноправного учасника світового геополітичного протистояння”, – підкреслив волонтер.

Він нагадав, що саме ГУР та його керівник публічно попереджали владу й суспільство, що Росія готує широкомасштабний наступ взимку 2022 року.

“Ми особисто знайомі від весни 2022 року. Але стратегічними партнерами стали з перших днів повномасштабної війни, реалізувавши десятки спільних проєктів та операцій: від придбання Bayraktar TB2 до перших ударів у глибокому тилу, операцій на морі та складних історій, про які ще рано писати публічно. Кирило Буданов – один із небагатьох керівників, який майже не викликає суперечок у суспільстві. Офіцер і лідер, якого оцінюють не за заявами, а за результатом. На полі бою й глибоко в тилу”, – констатував Тарас Чмут.

Джерело: OBOZ.UA 

Справа Міндіча. Умєров дав свідчення детективам НАБУ

Вчені розповіли, коли люди вперше почали їсти м’ясо

Питання про те, коли ранні гомініди вперше почали споживати м’ясо, довгий час залишалося центральною темою у вивченні еволюції людини. Класична версія, що утвердилася ще у середині XX століття, стверджувала, що саме представники роду Homo, а особливо Homo erectus, стали першими активними м’ясоїдами. Аргумент будувався на збігу між появою H. erectus у викопних рештках та високою концентрацією кісток тварин зі слідами порізів у місцях, датованих менш як двома мільйонами років тому, зокрема в знаменитій ущелині Олдувай у Танзанії. Це дозволило сформулювати популярну гіпотезу про те, що саме перехід до м’ясної дієти забезпечив енергетичні ресурси для збільшення мозку та появи характерних людських рис, пише T4.

Проте останні роки стали періодом інтенсивного перегляду цього уявлення. Систематичний аналіз всіх відомих місць давньої обробки туш у Східній Африці показав, що гомініди активно взаємодіяли з м’ясом щонайменше 2,6 мільйона років тому. Цей висновок суперечить твердженню, що саме H. erectus започаткував м’ясоїдність, адже інтенсивність слідів обробки не зростає після появи цього виду. Дослідники зауважують можливість систематичної помилки: археологи традиційно більше досліджували ті місця, де очікували знайти діяльність H. erectus, і таким чином могли ненавмисно створити враження, ніби саме він був головним м’ясником.

Низка нових відкриттів підтверджує, що споживання м’яса має глибшу історію. Сайт Канджера Саут у Кенії містить докази регулярного м’ясоїдства близько двох мільйонів років тому. У формації Боурі в Ефіопії виявлено рештки антилоп і коней зі слідами порізів віком 2,5 мільйона років, що свідчить про більш раннє розширення харчової стратегії гомінідів, хоча встановити точний вид виконавця поки неможливо. Найдревнішим же підтвердженим прикладом цілеспрямованої обробки туш залишається Ньяянга в Кенії, де невідомий гомінід різав гіпопотамів у проміжку від трьох до 2,6 мільйона років тому. Враховуючи наявність скам’янілостей парантропа у цій місцевості, дослідники обережно припускають, що за ранніми вбивствами можуть стояти не прямі предки Homo, а інші гілки нашого еволюційного дерева.

У світлі цих даних гіпотеза про те, що саме м’ясо стало рушієм росту мозку, виглядає менш переконливою. Якщо гомініди їли м’ясо задовго до появи H. erectus, то цю поведінку не можна розглядати як унікальний чинник еволюційного стрибка. Антрополог Джон Гокс резюмує сучасний погляд: навряд чи існував хоч один вид гомінідів, який би повністю ігнорував доступну тваринну здобич. Це свідчить про те, що м’ясоїдність була частиною ширшої та різноманітнішої харчової стратегії, а не окремим моментом переходу до «справжньої людяності».

Таким чином, питання про перший крок до м’ясної дієти вже не зводиться до конкретного виду чи дати. Замість цього наука все більше схиляється до уявлення про довгу і складну історію харчового експериментування, у якій різні гомініди на різних етапах використали м’ясо як додаткове джерело енергії. Нові відкриття показують, що наші предки стали м’ясоїдами значно раніше, ніж вважалося, і що ця поведінка була не винятком, а нормою ранньої гомінідної адаптації.

Джерело: Т4