350 місій на передову і тисячі врятованих життів: як Валерій Дубіль допомагає фронту та медикам

350 місій на передову і тисячі врятованих життів: як Валерій Дубіль допомагає фронту та медикам

З перших днів повномасштабного вторгнення голова наглядової ради Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», перший заступник голови Комітету ВР з питань здоровʼя нації Валерій Дубіль став одним із тих, хто щодня підтримує українських військових і медиків. Разом із командою фонду він здійснив сотні гуманітарних місій на передову, подолав сотні тисяч кілометрів, аби доставити військовим і медикам критично важливу техніку та обладнання. У цьому інтерв’ю Валерій Дубіль розповідає про те, як фонд працює для фронту та медицини, і чому кожна поїздка — це врятовані життя.

— Пане Валерію, коли для вас особисто почалася ця велика волонтерська робота?

Я займаюся благодійністю все життя. Ще задовго до пандемії ми підтримували українські лікарні й громади. Коли прийшов COVID-19, разом із командою ми зосередилися на медицині: передавали апарати ШВЛ, обладнання для реанімацій, засоби захисту. Робили все, щоб лікарні вистояли. А повномасштабна війна стала моментом, коли ця діяльність ще більше посилилася й розширилася. Ми зрозуміли: армія, медики та люди в прифронтових регіонах потребуватимуть допомоги щодня. Відтоді фонд «Надія» системно забезпечує військові підрозділи сучасною технікою, лікарні — обладнанням, а цивільних — найнеобхіднішим для життя.

— На чому першочергово зосередилися після початку повномасштабного вторгнення?

Ми відразу зосередилися на підтримці медичних закладів, передусім у прифронтових регіонах. Це апарати МРТ, КТ, штучні нирки, гастроколоноскопи, УЗД та рентген-апарати, монітори пацієнтів. Таке обладнання отримали лікарні Краматорська, Павлограда, Покровська, Петропавлівки, Торецька, лікарня імені Мечникова, а також стабілізаційні пункти, військові госпіталі та медичні інститути по всій Україні. Паралельно ми доставляли медичні вантажі й у лікарні інших областей, де різко зросло навантаження через обстріли та велику кількість переселенців. Цей напрямок допомоги триває і сьогодні.

— Ви постійно передаєте у стабілізаційні пункти та військові шпиталі апарати EasyPulse. Чому саме вони такі важливі?

Від початку повномасштабного вторгнення ми передали понад 200 апаратів EasyPulse швейцарського виробника Schiller. Це пристрої для серцево-легеневої реанімації, які рятують життя там, де складно зробити ручний масаж серця — під час евакуації з поля бою, у броньованій машині чи на стабілізаційному пункті. Їхня унікальність у тому, що апарат автоматично відновлює серцевий ритм, а медик у цей час може займатися іншими критично важливими процедурами. EasyPulse звільняє руки, економить дорогоцінні секунди і дарує шанс тим, у кого втрачені хвилини могли б стати вироком.

— Фонд «Надія» відомий не лише медичною, а й військовою підтримкою. Що вдалося зробити для армії?

Регулярні місії на фронт стали нашою щотижневою роботою. Лише у 2025 році ми разом із партнерами передали Силам оборони понад 800 одиниць різної техніки.

Найважливіше — це, звісно, РЕБи. Загалом від початку повномасштабної війни ЗСУ, розвідка, прикордонники та бойові підрозділи Нацполу отримали від нас понад 300 сучасних РЕБ-систем з імерсійним охолодженням та широким діапазоном частот. Під час кожної зустрічі з захисниками я чую одне й те саме: засилля ворожих ФПВ-дронів нищить нашу логістику. Вони знищують транспорт, який доставляє провізію та боєприпаси на позиції, вивозить піхоту. Ще страшніше — під прицілом опиняються медичні евакуаційні групи: страждають не лише поранені, а й медики та медичний транспорт. Саме тому РЕБи сьогодні — першочергова потреба фронту.

— Що ще отримали військові від фонду?

Ми передаємо все необхідне для зв’язку, розвідки, мобільності та штабної координації — автомобілі, сотні різних типів безпілотників, станції управління, станції Starlink, генератори, потужні зарядні станції, комплекти оптоволокна, шоломи з камерами, тепловізори та комп’ютерну техніку. Ця допомога спрямовується для Головного управління розвідки під керівництвом Кирила Буданова, для Державної прикордонної служби, бойових підрозділів Національної поліції, Нацгвардії, Збройних сил України. Усе це ми доставляємо на передову і передаємо в руки бійцям переважно на найгарячіші ділянки фронту — Запорізький, Донецький, Сумський, Харківський та Херсонський напрямки. У кожній нашій місії є великий внесок наших партнерів, меценатів і друзів фонду. Саме завдяки їхній підтримці ми можемо передавати на фронт сучасну техніку та обладнання. Окремо хочу відзначити Олексія Омельяненка, який надає системну допомогу і допомагає нам купувати все те, що рятує життя наших хлопців і дівчат на передовій.

— Військові часто відзначають вашу допомогу. Що для вас найцінніше у цих відгуках?

Найцінніше — прості, але щирі слова від тих, хто щодня ризикує життям.

Коли медик каже: «Ваші EasyPulse — це шанс, коли зупиняється серце», я розумію, що ця допомога стала для когось останньою надією. Коли військові дякують за генератори — бо це світло під час обстрілів, або за Starlink — бо це зв’язок, без якого немає координації, я відчуваю: ми робимо правильну справу. Військові також говорять про інше: для частини суспільства війна ніби вже закінчилася. Допомоги менше, уваги до потреб фронту теж стало менше. Але для нас війна триває. І поки наші захисники стоять на передовій — ми точно будемо поруч із ними.

— Що для вас означає ця робота і що дає сили не зупинятися?

Мене тримають люди — наші хлопці й дівчата на передовій. Дивлячись їм в очі, я бачу віру. Часто чую прості, але сильні слова: «Перехрестилися і пішли». Пам’ятаю, як один воїн розповів: у найважчий момент побратим передав йому маленький хрестик — і він вірив, що саме цей хрестик врятував йому життя. Я теж живу з вірою — у Бога, у наших людей, у перемогу. Дякую родині за підтримку, команді фонду «Надія» за невтомну роботу, партнерам — за довіру. Моє єдине бажання сьогодні — щоб наші захисники повернулися живими до своїх родин, а Україна нарешті зажила в мирі.

Для торговців алкоголем, тютюном та пальним встановили вимоги щодо мінімальної зарплати

У Рівному відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція керівників обласних бібліотек для дітей

Всеукраїнська науково-практична конференція керівників обласних бібліотек для дітей відбулася 23–25 вересня 2025 року в Рівному. Захід проходив під гаслом «Сучасні тренди розвитку бібліотек для дітей в умовах глобальних викликів» та об’єднав директорів бібліотек із різних регіонів України, представників місцевої влади, науковців, освітян, військових і громадськість. Організатором виступила Національна бібліотека України для дітей за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Конференція відкрилася презентацією збірки «Між нами – небо!», створеної у співпраці з військовими, та зворушливим виступом гурту «Чисте небо» Зенітно-артилерійського полку. Учасників привітали генеральна директорка НБУ для дітей Алла Гордієнко, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олена Криворучкіна, заступник голови Рівненської обласної військової адміністрації Ігор Павленко, голова Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук, начальник управління культури і туризму Рівненської ОДА Ярослав Кравчук. Участь у заході також взяли представники Національного видавництва дитячої літератури «Веселка» та партнери з громадського сектору.

У центрі уваги були сучасні виклики, з якими працюють дитячі бібліотеки: підтримка психоемоційного стану дітей, безпечне освітнє середовище, розвиток медіаграмотності, цифрова трансформація, інклюзія, робота з дітьми-переселенцями, створення відкритих культурних просторів. Бібліотекарі презентували власні напрацювання та дієві практики, обговорювали роль партнерств і грантової підтримки у впровадженні нових проєктів.

Важливою подією став модуль «Бібліотеки як осередки національної пам’яті», під час якого піднімалися питання патріотичного виховання, неформальної освіти, історичної правди та збереження ідентичності через книгу. Доповідь генеральної директорки НБУ для дітей Алли Гордієнко «Бібліотечна “монетизація”: гранти, партнерство, інформаційне коло» викликала жваве обговорення щодо нових можливостей для галузі в умовах обмежених ресурсів.

У межах виїзних сесій учасники ознайомилися з досвідом Рівненської обласної бібліотеки для дітей, відвідали бібліотеку-філію в Здолбунові, молодіжний простір Home’Як та заклади культури м. Острог. У форматі PechaKucha були представлені яскраві регіональні кейси бібліотечних трансформацій, нових форматів залучення дітей, інновацій у роботі з громадою.

Конференція стала майданчиком для діалогу, обміну досвідом і формування спільного бачення розвитку бібліотек для дітей. За її підсумками були напрацьовані рекомендації щодо посилення читацької культури, розвитку цифрової інфраструктури, створення безбар’єрного середовища, підтримки ментального здоров’я дітей, а також розширення міжнародної співпраці.

Всеукраїнська конференція ще раз підтвердила: дитячі бібліотеки є не лише простором для книги, а центром стійкості, культурної пам’яті, підтримки й розвитку, особливо в часи, коли країна переживає найтяжчі випробування.

В Україні вийшов друком перший альманах повномасштабної війни — «Метаромантика»

150 сторінок поезії, прози, есеїв, інтерв’ю та світлин передають досвід сьогодення словами військових та митців. Серед авторів — представники різних поколінь та ідеологічних течій: Олександр Мєняйлов, Оксана Рубаняк, Серафим Гордієнко, Ярина Чорногуз. У першому номері — інтерв’ю з поетом Дмитром Лазуткіним, письменником Анатолієм Дністровим та кінематографістом Любомиром Левицьким.

«Для того щоб світ війни став світом життя, необхідне посередництво культури», — філософ Сергій Форкош.

Метаромантика — голос сучасної епохи, який лунатиме для майбутніх поколінь.

Економіка і екологія: бізнес і влада об’єднують зусилля заради “зелених” інвестицій

Торгово-промислова палата України та Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підписали угоду про співпрацю.

Головна мета — залучення інвестицій у екологічно чисті технології та розвиток “зелених” проєктів. Це має не лише захистити природу, а й зробити український бізнес більш конкурентоспроможним на світовому ринку.

Нова сторінка співпраці

23 вересня 2025 року президент Торгово-промислової палати України (ТПП) Геннадій Чижиков та заступник міністра Ігор Зубович підписали важливий Меморандум. За словами Геннадія Чижикова, це розширення партнерства з оновленим міністерством, яке тепер відповідає не лише за економіку, а й за захист довкілля та агросектор.

“Ми вибудовуємо роботу в новому форматі для формування сприятливої бізнес-екосистеми”, – наголосив президент ТПП.

Що передбачає угода?

Меморандум окреслює ключові напрямки співпраці, які покликані об’єднати зусилля держави та бізнесу для досягнення спільних цілей. Серед головних пунктів:

Залучення “зелених” інвестицій. Мова йде про пошук фінансів та інноваційних рішень для розвитку проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

Підтримка бізнесу. Допомога компаніям у впровадженні екологічних стандартів і отриманні міжнародних сертифікацій. Це дозволить їм вийти на нові ринки.

Освіта та поширення знань. Проведення спільних семінарів, тренінгів та інформаційних кампаній для підвищення екологічної свідомості серед підприємців і громадськості.

Заступник міністра Ігор Зубович підкреслив, що екологічність має стати невід’ємною частиною української інвестиційної політики. “Для нас пріоритетом є створення умов, за яких бізнес одночасно отримує економічну вигоду та сприяє збереженню довкілля”, — зазначив він.

Співпраця з ТПП допоможе об’єднати зусилля для побудови сучасної та екологічно безпечної економіки, яка зможе успішно конкурувати на міжнародній арені.