Дослідник назвав точний день і годину смерті Ісуса Христа — 3 квітня 33 року

Аргументація: чому цей досвід вартий уваги?

• Поліський округ став пілотною територією реформи державного екоконтролю: тестуються нові підходи, створені пункти екологічного контролю, які враховують інфраструктуру, ризики і наявність необхідної матеріально-технічної бази.
• ОМС перевіряють на дотримання делегованих повноважень: це перший крок до реальної співвідповідальності громад.
• Активне залучення молодих спеціалістів та партнерство з університетами, робота з демобілізованими ветеранами, які висловлюють бажання працювати в системі екоконтролю, формує кадровий резерв для нової Екоінспекції.
• Прозорість та комунікація: можливість звернутися на телефонну гарячу лінію Інспекції, зареєструвати повідомлення про порушення на вебресурсі «ЕкоЗагроза», відкриті звіти – складові підвищення довіри до Інспекції.
• Судові позови та розрахунок збитків: створюється прецедент невідворотності відповідальності.
• Фіксація екологічних наслідків війни: Екоінспекція Поліського округу формує доказову базу екологічних злочинів країни-агресорки на українській землі, демонструючи нову роль Екоінспекції в умовах війни.

❓ Пане Євгенію, Ви неодноразово говорили, що проблема не в законах, а в їхньому невиконанні. Які механізми Ви бачите найефективнішими, щоб змусити працювати вже чинні норми?

Вже четвертий рік ми живемо в умовах жорстокої війни. І кожен її день – це не лише людські втрати та зруйновані міста. Це ще й катастрофічне знищення української природи. Ліси, річки, ґрунти, тваринний світ – усе зазнає нищівних ударів ворога.

Чи потрібні нам додаткові законодавчі важелі захисту довкілля? Моє переконання таке: справа не лише у законах. Вони у нас є. Питання – у їхньому дотриманні та, найголовніше, виконанні.

Попри воєнний стан та заборону на проведення планових перевірок бізнесу, ми маємо достатньо інструментів для ефективних дій. Інспекція може ініціювати позапланові заходи через міністерство там, де існує загроза життю і здоров’ю людей чи довкіллю. Крім того, щодня екоінспектори проводять рейдові заходи: виявляють факти браконьєрства, незаконні порубки, стихійні сміттєзвалища, забруднення водойм. Лише за час воєнного стану на порушників накладено адміністративних штрафів на понад 2,7 млн грн, і майже всі з них уже реально стягнуто. Ці кошти надходять до бюджетів різних рівнів.

З 2024 року Державна екологічна інспекція України відновила планові перевірки органів місцевого самоврядування щодо виконання ними делегованих природоохоронних повноважень. Це надзвичайно важливий напрям. Адже громади – перша лінія оборони довкілля. Співпраця з ними дозволяє не лише виявляти порушення, а й разом шукати рішення для збереження водних, лісових і земельних ресурсів. Це внесок у наше майбутнє.

Щодня ми реагуємо на звернення людей. Хтось використовує ресурс «ЕкоЗагроза», залишає повідомлення у соцмережах, хтось телефонує на гарячу лінію, надсилає електронний лист або приходить до Інспекції особисто. Така кількість каналів зв’язку дає нам змогу швидко фіксувати проблеми й діяти, адже громадяни – наші союзники у захисті природи.

Коли інші засоби впливу вичерпані, після перевірки припису ми фіксуємо, що підприємство не виконує законних вимог. У такому випадку Інспекція змушена звертатися до суду. Зупинення діяльності підприємства-порушника за рішенням суду до моменту усунення порушень чи отримання необхідного дозволу – єдиний правовий шлях. Уже подано шість позовів про зупинення чи обмеження діяльності підприємств – злісних порушників природоохоронного законодавства. Два з них задоволено, у двох випадках суб’єкти господарювання усунули порушення під час розгляду справ, решта – ще в процесі. І що важливо – суди стають на бік Інспекції. Це підтверджує, що правові інструменти дієві, і ми активно їх застосовуємо.

Отже, підсумую. На моє переконання, наше законодавство має достатній фундамент для захисту природи навіть у таких екстремальних умовах, як війна. Головне – наповнювати ці норми реальною системною роботою, не боятися застосовувати наявні механізми й діяти в інтересах людей та довкілля.

Для мене як керівника принципово важливо довести: Екоінспекція – це дієвий інструмент захисту довкілля. Ми будемо робити все можливе, аби українська природа вистояла так само, як наші воїни на фронті, і в майбутньому відновилася.

❓ Чи є приклади, коли саме судові позови ДЕІ Поліського округу стали поворотним моментом і реально зупинили системні порушення?

Так, безумовно, такі приклади є. І що важливо – вони мали не лише локальне, а й всеукраїнське значення. Наші позови ставали поворотними моментами, коли йшлося про системні, багаторічні порушення природоохоронного законодавства.

Наведу приклад. Сьогодні для всіх регіонів України особливо актуальною є проблема збереження лісів. Під час рейдових заходів Екоінспекція неодноразово фіксувала незаконні порубки, які здійснювали невідомі особи на земельних ділянках, що перебувають у власності територіальних громад. Повідомлення про такі випадки регулярно надходять і від жителів, але здебільшого вже після того, як «чорні» лісоруби встигли завдати шкоди.

Усвідомлюючи масштаб проблеми, у 2022 році Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», яким до Лісового кодексу було внесено частину другу статті 107. Відповідно до цієї норми, шкода, заподіяна лісу, що не наданий у користування, у разі невстановлення винних осіб відшкодовується органом місцевого самоврядування в межах території, де розташований цей ліс. Це надало Екоінспекції новий правовий інструмент – через суд вимагати стягнення збитків із громад, якщо поліція не встановила порушників.

Саме Екоінспекція Поліського округу створила судовий прецедент. У Рокитнівській селищній раді (Рівненщина) Інспекція виграла справу щодо незаконної порубки на землях запасу громади: ліс не був переданий у користування, винних осіб не встановлено – і суд зобов’язав селищну раду відшкодувати понад 2,9 млн грн збитків.

Цей та інші приклади (зокрема добровільне відшкодування збитків окремими громадами) доводять, що законодавство працює, а громади поступово усвідомлюють необхідність відповідальності. Нині Екоінспекцією Поліського округу сформовано позитивну судову практику застосування частини 2 статті 107 Лісового кодексу, що підтверджено рішеннями Верховного Суду України.

Ще один важливий напрям діяльності – зобов’язання органів місцевого самоврядування через суд забезпечувати належне виконання делегованих повноважень у сфері землеустрою, зокрема внесення актуальних відомостей до Державного земельного кадастру. Варто відзначити, що частина громад на вимогу Екоінспекції вже почала виконувати ці вимоги добровільно, без судового втручання. Як приклад – Горщиківська громада на Житомирщині, яка вжила заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережно-захисних смуг водних об’єктів та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Це яскравий приклад свідомого ставлення до довкілля та виконання приписів Екоінспекції.

Загалом з початку воєнного стану до бюджетів різних рівнів Екоінспекція Поліського округу стягнула понад 29,8 млн грн збитків, завданих довкіллю. Матеріали ще на суму понад 31,4 млн грн уже передані до органів виконавчої служби. Сподіваюся, ці кошти найближчим часом також будуть стягнуті у встановленому законом порядку. Адже сьогодні кожна гривня – це внесок у Перемогу.

❓ Пане Євгенію, Екоінспекція робить акцент на перевірках органів місцевого самоврядування щодо делегованих повноважень. Чи готові громади брати цю відповідальність?

Системна та ефективна співпраця з територіальними громадами у питанні збереження довкілля є важливою складовою діяльності Державної екологічної інспекції Поліського округу. Адже йдеться не лише про охорону природних ресурсів, а й про забезпечення екологічного благополуччя населення, яке проживає в цих громадах. Така співпраця охоплює всі напрями природоохоронної діяльності: імплементацію нового законодавства у сфері управління відходами, боротьбу з підприємствами-порушниками природоохоронних норм, збереження водних ресурсів, профілактику пожеж в екосистемах, захист лісів від незаконних порубок.

Так, за зверненнями громадян Екоінспекція ініціює створення комісій органами місцевого самоврядування для розгляду порушених у зверненнях питань. В умовах, коли здійснення заходів державного нагляду фахівцями Інспекції та іншими контролюючими органами заборонене, робота таких комісій спрямована на фактичне вирішення проблем, озвучених мешканцями громади, та відновлення їхніх прав.

Однією з ефективних форм співпраці також є проведення планових заходів контролю органів місцевого самоврядування щодо здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади, зокрема у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі перевірки здійснюються відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України «Про затвердження Плану перевірок органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади на 2025 рік».

Інспекція почала активно проводити такі перевірки ще у 2020 році. У поле її зору потрапили всі 130 органів місцевого самоврядування (територіальних громад) Житомирської та Рівненської областей. З початком повномасштабного військового вторгнення у 2022 році ці заходи були тимчасово припинені. Проте навіть у період воєнного стану до Екоінспекції надходили звернення жителів громад щодо порушень у сфері охорони довкілля. Враховуючи наявні ризики, державою було прийнято рішення про відновлення у 2024 році планових перевірок у тих громадах, де це дозволяють безпекові умови.

За результатами цих заходів контролю екоінспектори виявили системні порушення природоохоронного законодавства. Органам місцевого самоврядування були направлені листи з вимогою забезпечити належне виконання делегованих повноважень, зокрема щодо організації та здійснення землеустрою. Водночас більшість громад на вимоги не відреагували, що змусило Інспекцію звернутися до суду.

Загалом, Екоінспекцією Поліського округу вже скеровано 17 позовів щодо невиконання делегованих повноважень органами місцевого самоврядування Житомирщини та 12 – у Рівненській області.

15 із них – щодо зобов’язання встановити в натурі (на місцевості) межі 27 об’єктів природно-заповідного фонду.

З них по 8 справах прийнято рішення на користь Екоінспекції Поліського округу.

Це означає, що ці громади зобов’язані належним чином оформити та захистити свої водойми й об’єкти природно-заповідного фонду.

Інші суд ще розглядає або громадами подані касаційні скарги.

При цьому мова йде не лише про невеликі громади, а й про великі міста областей, де зафіксовано найбільшу кількість порушень.

Важливо розуміти, що йдеться про триваюче правопорушення – систематичне невиконання обов’язків, прямо визначених законом. Через таку бездіяльність та ігнорування вимог чинного законодавства виникають ризики порушення екологічного режиму об’єктів природно-заповідного фонду, використання земель прибережних захисних смуг не за цільовим призначенням, їхнього самовільного зайняття, а також порушення режиму обмежень господарської діяльності на цих територіях.

Позовна робота триватиме й надалі. У разі невиконання приписів Екоінспекції інші громади також ризикують опинитися серед відповідачів у судах.

❓ Прозорість і відкритість: наскільки ефективні гарячі лінії, звернення громадян, інтерактивні інструменти у боротьбі з порушеннями?

Прозорість заходів контролю та відкритість інформації – ключові чинники у діяльності Державної екологічної інспекції Поліського округу. Право громадян звертатися до органів влади та отримувати відповідь залишається незмінним навіть під час воєнного стану, адже воно гарантоване Конституцією України і не може бути обмежене. Сьогодні це право активно реалізується, зокрема через офіційний вебресурс «ЕкоЗагроза», який від моменту створення зарекомендував себе як ефективний інструмент для фіксації та подання звернень громадян. Лише з початку 2025 року на цьому ресурсі зареєстровано 268 звернень від жителів Житомирської та Рівненської областей. Більшість із них стосувалася стихійних сміттєзвалищ, проблем із земельними ресурсами, незаконних рубок зелених насаджень та випадків пожеж у лісах. Загалом від моменту створення «ЕкоЗагрози» таких звернень зареєстровано вже 485.

«ЕкоЗагроза» – це не лише зручний сервіс для громадян, а й важливий робочий інструмент для інспекторів. Він дозволяє оперативно отримувати повідомлення від населення, здійснювати фото- та відеофіксацію порушень у режимі реального часу, формувати доказову базу для притягнення винних до відповідальності. Крім того, дані ресурсу використовуються для обрахування шкоди довкіллю, завданої військовою агресією. Такий підхід поєднує активну громадянську участь із підвищенням ефективності роботи самих інспекторів.

Водночас «ЕкоЗагроза» має всі передумови стати провідною платформою для впровадження інноваційних рішень у процесі реформування системи державного екологічного контролю. Електронний кабінет інспектора, повна база даних про суб’єкти господарювання, їхні дозвільні документи, інформація про перевірки та їхні результати, а також відомості про стан виконання приписів – концентрація цих даних на одній платформі є прикладом практичної цифровізації екоконтролю. Це саме той напрям, необхідність розвитку якого сьогодні активно обговорюється як у державних органах, так і в експертному середовищі.

Ефективним каналом комунікації залишається і телефонна гаряча лінія. Лише з початку року на неї надійшло 106 звернень, ще 82 громадянина подали їх безпосередньо в громадській приймальні Інспекції. Усі звернення були розглянуті відповідно до вимог чинного законодавства.

Важливим напрямом діяльності є також взаємодія з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його регіональними представництвами. Результати спільних заходів, включно з лабораторними дослідженнями, проведеними фахівцями Екоінспекції Поліського округу, стали частиною щорічної доповіді Омбудсмана Дмитра Лубінця у Верховній Раді України, а також спеціальної доповіді про дотримання прав громадян на чисту й доступну воду в умовах воєнного стану.

Державна екологічна інспекція активно бере участь у реалізації державних ініціатив у сфері охорони довкілля та природокористування. Це підтверджує її високий рівень відповідальності за виконання екологічної політики та важливу роль у втіленні стратегічних рішень на національному рівні. Зокрема, Інспекція долучена до виконання Урядового плану дій щодо вирішення екологічних проблем річки Рось на 2024–2030 роки. План передбачає комплекс заходів із відновлення водних ресурсів, поліпшення якості води, запобігання забрудненню, посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у прибережних територіях та активну співпрацю з органами місцевого самоврядування. На сьогодні Екоінспекцією вже подано до суду 5 позовів зобов’язального характеру проти органів місцевого самоврядування саме у межах виконання цього плану. Участь у таких проєктах підтверджує ключову функцію Інспекції – не лише як контролюючого органу, а й як партнера держави у реагуванні на екологічні виклики.

Окремо варто наголосити на міжнародній співпраці. Напрацювання ДЕІ Поліського округу у сфері фіксації шкоди довкіллю та екологічного контролю в умовах воєнних дій викликають значний інтерес серед європейських колег. Налагоджена тісна взаємодія з фахівцями з Естонії, Латвії, Нідерландів та Німеччини. У червні 2025 року Поліський округ став майданчиком для обміну досвідом з представниками Європейського Союзу у сфері сталого лісокористування, моніторингу й контролю лісів, зокрема у контексті впровадження регламентів ЄС (EUDR).

Таким чином, відкритість і прозорість роботи Екоінспекції забезпечуються завдяки активній співпраці з громадянами, використанню сучасних цифрових інструментів, взаємодії з Уповноваженим з прав людини та розширенню міжнародних контактів. Це дозволяє Україні рухатися до європейських стандартів екологічного контролю навіть у складних умовах воєнного часу.

❓ Війна принесла нові виклики – екологічні збитки від обстрілів і пожеж. Яку роль тут відіграє інспекція і які масштаби шкоди Ви вже зафіксували?

Попри складні умови воєнного часу, зокрема кадрові, адже сьогодні кожен десятий працівник Інспекції перебуває у лавах Сил оборони, колектив Державної екологічної інспекції Поліського округу продовжує ефективно виконувати свої обов’язки з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. До цих завдань додалося й фіксування злочинів проти довкілля, вчинених країною-агресоркою: наслідків ворожих обстрілів, падіння уламків ракет і безпілотників, влучань у багатоквартирні будинки, господарські приміщення, екосистеми тощо. Саме документи Екоінспекції – акти обстежень, заміри, протоколи фіксації – є складовою доказової бази злочинів росії, яка надалі буде представлена у міжнародних судах.

Якщо говорити мовою цифр про наслідки військової агресії для довкілля Рівненської та Житомирської областей, то ситуація має такий вигляд:

• загальна площа забруднених земель становить 172 тис. м²;
• площа засмічених земель – 108,7 тис. м²;
• унаслідок пожеж на нафтобазах згоріло понад 21 тис. тонн нафти та нафтопродуктів;
• в атмосферне повітря потрапило понад 74 тис. тонн забруднювальних речовин;
• площа згорілих лісів та інших лісових насаджень унаслідок ракетно-бомбових ударів росії перевищує 2,1 тис. га;
• додатково в атмосферу потрапило понад 1,5 млн тонн забруднювальних речовин.

Основними забруднюючими речовинами, що надійшли в атмосферне повітря, є: суспендовані тверді частинки (пил), оксид вуглецю, діоксид азоту, аміак, ангідрид сірчистий, бензапірен та інші.

Загальна сума шкоди довкіллю, розрахованої Екоінспекцією Поліського округу внаслідок військової агресії, становить понад 26,1 млрд грн.

Матеріали з результатами цих розрахунків передано до правоохоронних органів і прокуратури для внесення відомостей до Реєстру військових злочинів, учинених росією проти довкілля. Вони також стануть основою для формування механізму отримання репарацій з країни-агресора у межах відкритих кримінальних проваджень за статтями 441 («Екоцид») та 438 («Порушення законів та звичаїв війни») Кримінального кодексу України.

❓ Ваша команда активно залучає молодих фахівців та співпрацює з університетами. Чи можна сказати, що формується нове покоління екоінспекторів?

Інноваційне мислення, гнучкість та здатність шукати нестандартні рішення – саме ті риси, які притаманні молодому поколінню й допомагають ефективно долати сучасні виклики у сфері екології. Молодь активно використовує та впроваджує новаторські підходи, цифрові рішення та новітні технології у сфері збереження довкілля.

Як голова екзаменаційної комісії закладу вищої освіти екологічного профілю, я часто спілкуюся зі студентами. Тих талановитих і амбітних випускників, яким цікава сфера екологічного контролю, запрошую долучатися до колективу Інспекції. Представники Екоінспекції беруть участь у круглих столах, конференціях та зустрічах зі студентами як стейкхолдери. І ми вже маємо успішні результати такої співпраці.

Так, у 2023 році колектив ДЕІ Поліського округу поповнився одразу п’ятьма головними спеціалістами, які після здобуття профільної освіти виявили бажання працювати в Інспекції та успішно пройшли співбесіди. Уже за два роки ці молоді фахівці продемонстрували високу компетентність і готовність відповідати на актуальні запити суспільства. Вони налагодили ефективну комунікацію зі старшими колегами, переймали їхній досвід і почали виступати з власними ініціативами.

Їхні успіхи стали натхненням для нових випускників закладів вищої освіти, які згодом також вирішили приєднатися до лав екоінспекторів. Окрім того, молоді спеціалісти успішно працюють в Інспекції у секторі правового забезпечення в Житомирі та Рівному, а також в інших структурних підрозділах.

У сучасному світі ми стикаємося з численними викликами, які вимагають нових підходів до державного управління. Сьогодні ці виклики загострюються умовами воєнного часу, коли, окрім основної функції державного екологічного контролю, ми виконуємо завдання з фіксації злочинів проти довкілля, вчинених агресором.

Молодь – це носій енергії, потенціалу й нових можливостей у справі захисту природи. Саме тому Екоінспекція Поліського округу із задоволенням вітає у своїх лавах енергійних, ініціативних молодих людей і щиро пишається їхніми професійними досягненнями.

❓ Поліський округ – один із пілотних у реформі екоконтролю. Які нові інструменти Ви тестуєте і що з цього реально дає результат?

Державна екологічна інспекція Поліського округу є одним із трьох округів, задіяних у реалізації пілотного проєкту із впровадження Стратегії реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення й охорони природних ресурсів. Цей документ увійшов до нової Стратегії дій уряду України, який нещодавно було представлено Прем’єр-міністром України Юлією Свириденко та членами уряду.

На території, підпорядкованій Державній екологічній інспекції Поліського округу, в межах пілотного проєкту буде створено два пункти екологічного контролю (ПЕК) – один на Житомирщині та один на Рівненщині. Фахівці Інспекції вже провели моніторинг щодо наявності на цих територіях суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти та атмосферу, а також підприємств у сфері поводження з відходами й виробників сільськогосподарської продукції. Особлива увага приділяється основним водним артеріям, лісокористувачам та об’єктам природно-заповідного фонду, що перебувають під особливою охороною держави.

Окрім збору інформації про діяльність суб’єктів господарювання, до функцій ПЕК належатиме робота з вебресурсом «ЕкоЗагроза», а також проведення патрулювання та рейдових заходів, не пов’язаних із перевірками: виявлення фактів браконьєрства, незаконних порубок лісу, випалювання сухої рослинності та інших порушень природоохоронного законодавства. Крім того, інспектори здійснюватимуть профілактичні операції у визначені періоди року – «Новорічна ялинка», «Первоцвіт», «Нерест», «Сезон тиші», «Сезон полювання» тощо.

Технологічність (забезпечення кожної групи автомобілями, формою, засобами фіксації), сучасний підхід (використання супутникових даних із доступом до реєстрів та баз даних), прозорість (фіксація порушень та шкоди довкіллю в єдиній відкритій системі) – саме ці чинники зроблять у майбутньому нову дворівневу систему екологічного контролю максимально наближеною до європейських стандартів.

Сьогодні екоконтроль в Україні здебільшого зводиться до притягнення підприємства-забруднювача до відповідальності. Після реформи основним підходом стане попередження шкоди довкіллю та відповідальність за його відновлення. Тобто у центрі уваги інспекторів буде постійний моніторинг та збереження природних екосистем, а не лише реагування на скарги та разові перевірки. Служби патрулювання та оперативного реагування працюватимуть на захист природи цілодобово.

Це сприятиме імплементації європейського законодавства, зокрема Директиви 2004/35/ЄС, що в частині впровадження заходів попередження екологічної шкоди.

Щоб розширити спектр вимірювань і підвищити точність досліджень, за підтримки міжнародних партнерів планується створення низки сучасних вимірювальних лабораторій за європейським зразком. Одну з них планується відкрити на території Поліського округу – у місті Житомирі.

Колектив ДЕІ Поліського округу вітає майбутні зміни у системі екоконтролю, готовий їх реалізовувати та переконаний, що всі зазначені чинники – разом із підвищенням заробітних плат, поліпшенням умов праці інспекторів і зміцненням матеріально-технічної бази – допоможуть залучити до служби найкращих і мотивованих фахівців, серед яких і ветерани, що повертаються з фронту. Двоє з них уже стали частиною нашого колективу та успішно виконують службові обов’язки: Олег Мірецький, який захищав Україну у складі славетної 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, та Віктор Дьомкін – боєць 3-ї окремої танкової Залізної бригади.

Ми робимо все можливе, аби наші колеги, які нині перебувають у лавах Сил оборони (а таких – восьмеро), щодня відчували нашу шану, вдячність і підтримку. Для тих, хто повертається в колектив, створюємо всі умови, аби процес адаптації до мирного життя був максимально легким і щоб вони могли повною мірою реалізувати свій професійний потенціал.

Робота з ветеранами – надзвичайно важливий і багатогранний напрям. У квітні минулого року саме Екоінспекція Поліського округу стала майданчиком для зустрічі ветеранів, працедавців, громадських організацій та органів місцевого самоврядування в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Олени Зеленської «Ти як?». Там обговорювалися питання працевлаштування ветеранів і комунікації з ними. Це категорія сильних, загартованих людей, які здатні стати потужним потенціалом відновлення країни. Ми пишаємося ними й віримо в них!

❓ На Вашу думку, що мають робити інші громади та інспекції, аби повторити ваш досвід? З чого почати?

Для екологічних інституцій надзвичайно важливим напрямом роботи має бути постійна й багатовекторна комунікація з громадами. Вона сприяє формуванню довіри та взаєморозуміння між установами й місцевими жителями, адже саме громади є безпосередніми учасниками процесів охорони довкілля.

Закон України «Про місцеве самоврядування» та реформа децентралізації відкрили для територіальних громад нові можливості. Вони отримали не лише більше фінансових ресурсів, а й широкий спектр повноважень для самостійного вирішення питань місцевого значення. Така система дає громадам інструменти для розвитку, але водночас покладає й нову відповідальність, яка раніше переважно належала центральним та регіональним органам влади.

Одним із ключових напрямів цієї відповідальності є охорона довкілля. Якщо раніше громади часто сприймали екологічні проблеми як «чужі», то тепер саме вони мають стати першими захисниками власної території. Адже якість довкілля безпосередньо впливає як на здоров’я людей, так і на економічний розвиток регіону.

Європейський досвід доводить, що такі обов’язки цілком реально й ефективно виконувати на рівні громад. У багатьох країнах ЄС завдання, які в Україні традиційно належали до сфери екологічних інспекцій, передані муніципалітетам. Серед них: організація системи управління відходами (збір, сортування, переробка), контроль за станом і відновленням лісів, контроль за станом водних об’єктів та контроль за охороною земель на території громади.

Такий підхід дозволяє не лише швидше реагувати на виклики, а й забезпечує більшу прозорість та залучення жителів до ухвалення рішень. Коли керівництво громади усвідомлює, що саме на ньому лежить відповідальність за збереження природи, воно отримує реальний шанс зробити свій край чистішим, безпечнішим і привабливішим для життя. Адже люди, які обрали своїх представників, довірили їм широкі повноваження – у тому числі й у сфері охорони довкілля – і чекають від них конкретних дій та позитивних змін уже сьогодні.

❓ Якщо подивитись у перспективу 3–5 років, яким Ви бачите майбутнє системи екоконтролю в Україні?

У найближчій перспективі екологічний контроль в Україні розвиватиметься у трьох ключових напрямах.

Перший – превентивність та цифровізація. Інспекції поступово відходять від ролі карального органу, набуваючи більше консультативних функцій: надання методичних рекомендацій, проведення навчань, підтримка бізнесу. Ширше застосовуватимуться цифрові інструменти – онлайн-звітність, автоматизовані системи моніторингу, супутникові дані.

Другий – прозорість і доступність інформації. Уже сьогодні впроваджуються публічні реєстри перевірок, інтегровані геоінформаційні системи, «кабінети підприємств» для документів та повідомлень. Результати перевірок мають бути максимально відкритими для громадськості, що знижуватиме корупційні ризики й підвищуватиме рівень довіри.

Третій – європейська інтеграція та врахування воєнного контексту. Українська екологічна політика формується з урахуванням нових викликів: відновлення екосистем, очищення територій від забруднень, поступове повернення підприємств до роботи відповідно до принципів Європейського зеленого курсу. Водночас актуальним залишається завдання позбутися пережитків радянського минулого: формального підходу до перевірок, відсутності системного екологічного моніторингу, недостатніх стимулів для модернізації підприємств.

Сьогодні Україна рухається шляхом адаптації до екологічних стандартів ЄС і інтеграції в європейські системи моніторингу. У перспективі це означає автоматичне виявлення порушень, оперативне реагування мобільних груп екологічного контролю, онлайн-доступ до результатів перевірок і невідворотність відповідальності бізнесу за шкоду довкіллю. Водночас для підприємств, що дотримуються екологічних правил, передбачатимуться стимули до модернізації виробництва та переходу на відновлювані джерела енергії – у вигляді податкових пільг, державних субвенцій, пільгових «зелених» кредитів і безповоротних грантів.

В умовах воєнного стану вище керівництво держави – Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, а також Рада національної безпеки і оборони – наголошують: держава має підтримувати чесний бізнес і забезпечувати відсутність надмірного тиску на підприємців. Це необхідно, аби бізнес міг працювати на зміцнення економіки, підтримку Збройних сил і відбудову країни після досягнення справедливого миру. Такий підхід, на мою думку, є особливо важливим і для сфери екологічного контролю та охорони довкілля.