Фонд «Надія» та Валерій Дубіль отримали високу відзнаку лікарні Мечникова за внесок у порятунок життів

Фонд «Надія» та Валерій Дубіль отримали високу відзнаку лікарні Мечникова за внесок у порятунок життів

До Міжнародного дня волонтера Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова нагородила Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» та голову наглядової ради фонду, першого заступника Комітету ВР з питань здоровʼя нації Валерія Дубіля за багаторічну підтримку, системну допомогу медзакладу та вагомий внесок у порятунок поранених військових і цивільних.

 

Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова понад десять років залишається одним із ключових центрів порятунку тяжкопоранених із найгарячіших напрямків східного фронту. Це лікарня, де щодня вирішується доля людей, привезених із передової в критичному стані, а також цивільних, які стали жертвами ворожих обстрілів.

 

Під керівництвом Сергія Риженка колектив медиків здійснює унікальну роботу: 51 000 поранених військових і цивільних пройшли лікування у Мечникова, і 96% із них вдалося врятувати. За кожною цифрою — відновлене життя, врятована родина, шанс на повернення додому.

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» під керівництвом Валерія Дубіля та співзасновниці фонду Віти Присяжнюк з перших тижнів повномасштабного вторгнення підтримують лікарню.

 

Закуплені операційні столи, передані апарати для серцево-легеневої реанімації Easy Pulse, апарати ШВЛ, хірургічні електричні системи, тонни медичних вантажів, витратних матеріалів, медикаментів, засобів догляду та реабілітації.

 

«Для нас велика честь отримати відзнаку від лікарні Мечникова. Але найвища нагорода — це життя, врятовані разом з героїчними лікарями. Ми завжди будемо поруч із медиками, медсестрами, молодшим медичним персоналом, які щодня, в складних умовах, залишаються вірними своєму покликанню і своїй місії. Дякую волонтерам і партнерам фонду „Надія“ — ваша єдність, самовідданість і добрі серця є великою силою. Разом ми робимо те, що сьогодні найбільше потрібно Україні — рятуємо життя», — зазначив Валерій Дубіль.

NASA побудує першу в історії космічну станцію на Місяці

Європейське космічне агентство (ESA) офіційно підтвердило свою повну участь у створенні першої в історії місячної орбітальної станції — Lunar Gateway. Цей проєкт, який стане ключовим елементом програми NASA Artemis, передбачає побудову космічної станції, що обертатиметься навколо Місяця та слугуватиме базою для майбутніх місій на його поверхню. ESA підкреслює, що станція стане «табірною базою» для екіпажів, а її роль полягає не лише у підтримці висадки на Місяць, а й у забезпеченні умов для подальших польотів у глибокий космос.

Lunar Gateway розглядається як наступний крок після завершення роботи Міжнародної космічної станції (МКС), яка наближається до завершення своєї експлуатації. Два ключові модулі майбутньої станції будуть створені саме під егідою ESA. Крім того, агентство вже бере участь у місіях NASA через розробку європейського сервісного модуля (ESM) для корабля Orion, який забезпечуватиме енергетику, навігацію та підтримку життєдіяльності астронавтів у польотах до Місяця.

Попри те що в минулому проєкт опинився під загрозою — через скорочення бюджету адміністрацією Дональда Трампа, які могли обмежити європейські внески до програми Artemis, — ESA зберегло прихильність до ініціативи. Агентство продовжує розробляти допоміжні системи, зокрема автономний буксир для доставки вантажів на орбіту Місяця. Така активність демонструє намір Європи зберегти провідну роль у міжнародних космічних партнерствах.

Паралельно ESA розвиває низку інших проєктів, зокрема LEO Cargo Return Service — транспортну систему, здатну доставляти вантажі з орбіти на Землю. Її перші випробування можуть відбутися вже у 2029 році. Ще одним стратегічним напрямом агентства є створення багаторазових космічних апаратів, що дозволить суттєво зменшити витрати на польоти та підвищити автономність європейських програм.

За словами астронавтки Саманти Крістофоретті, освоєння технологій повторного використання кораблів стане «великим кроком уперед» для Європи та засвідчить її готовність до амбітніших цілей у дослідженні космосу. Якщо ESA реалізує ці плани, Європа вперше зможе повністю забезпечувати власні орбітальні та місячні місії, що стане визначним етапом у розвитку людської присутності за межами Землі.

Джерело: No worries!

Зима 2025/26 буде теплішою за норму, але з різкими стрибками до -18°С – Укргідрометцентр

Середня температура зимових місяців в Україні очікується на 1,5 – 2 °С вищою за норму, проте загальний тренд потепління буде перериватися періодами справжніх арктичних морозів. За прогнозом Українського гідрометеорологічного центру, хоча більшість днів матимуть плюсові температури, небезпека полягатиме у різких і нетривалих похолоданнях. Про це пише УНН.

Деталі

Очікується, що протягом зими переважатиме нейтральна фаза Північно-атлантичного коливання (NAO+), що зумовить переміщення теплого і вологого атлантичного повітря в глиб континенту. Це продовжує загальну тенденцію останніх 30 років, коли середня місячна температура січня та лютого підвищилася на 2,0-2,5 °С.

Удари морозу

Західне перенесення повітряних мас може перериватися вторгненнями холодного арктичного повітря з півночі та північного сходу. Не виключені періоди морозної погоди тривалістю від 3 до 7 днів (з можливістю одного періоду на 10-20 діб).

Мінімальні температури

Під час цих холодних періодів мінімальна температура може опускатися в діапазоні від -5 °С до -18 °С, а в Карпатах та північних регіонах в окремі дні може бути й нижче. Найбільш імовірно це відбудеться в січні та лютому.

Укргідрометцентр попереджає, що протягом холодного періоду погодні умови можуть зазнавати різких змін, супроводжуючись випадінням опадів різної інтенсивності, а також небезпечними та стихійними метеорологічними явищами.

В Україні планують створити першу платну дорогу

Першу платну дорогу, де можна буде рухатися з більшою швидкістю, планують створити на ділянці шляху від Ковеля до пункту пропуску “Ягодин-Дорогуськ”. Про це в інтерв’ю Центру транспортних стратегій розповів заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач.

Це перший кейс, у якому ми розглядали дорогу можливу для приватного публічного партнерства, – розповів Деркач. – Йшлося про її ремонт і розбудову в чотири смуги. З іншого боку Польща будує автобан і його добре було би продовжити до Ковеля – там є і залізничний вузол, і далі дорожній вузол. Це буде хороший кейс, який ми спробуємо відпрацювати

Нині розглядають можливість побудови у майбутньому кілька швидкісних платних автошляхів на території країни, зазначив заступник міністра розвитку громад і територій. Однак таке будівництво не з дешевих, тому реалізовувати задуми поки не поспішають:

За хорошого планування, ми мали би мати автобани на дорогах TEN-T. А це не просто ремонт, а повноцінна реконструкція і будівництво. Це великі кошти, яких в Україні немає і упродовж ще довгого часу не буде

Зважаючи, що діюче законодавство дозволяє будувати автошляхи на умовах партнерства з бізнесом, який згодом зможе там і заробляти, таку модель створення консесійних доріг Деркач називає найбільш реалістичною. Однак додає – швидше за все такі проекти реалізують ближче до кордонів з іншими державами на заході та на півдні країни:

Тому, що вони зараз найбільше завантажені. Але треба враховувати ще й залученість та інтерес бізнесу.

Для того, щоб вибудувати фінансову модель, потрібно знати кількість транспортних засобів, щоб ця дорога була цікава, щоб хтось платив за її використання

Варто нагадати, що обмеження швидкості для водіїв, які курсують в межах населених пунктів діють з 1 листопада. Зимові правила запроваджують для зменшення кількості ДТП під час погіршення погодних умов: ожеледиці, снігопаду, обмерзання, коротшого світлового дня та обмеженої видимості.

Джерело:

70 місій до прикордонників — фонд «Надія» та Валерій Дубіль підсилили бійців ДПСУ

Підрозділи ДПСУ — «Фенікс», «Помста», «Прайм», «Шквал», «Сталевий кордон» та інші — обороняють не лише кордони: вони закривають найгарячіші ділянки Куп’янського, Лиманського, Торецького, Покровського та Північного напрямків. Прикордонники ведуть аеророзвідку, нищать ворожу техніку, зв’язок і штурмові групи, тримаючи критичні рубежі оборони.

До цих підрозділів Державної прикордонної служби України фонд «Надія» разом із Валерієм Дубілем та Вітою Присяжнюк передали необхідне обладнання — сучасні системи РЕБ-наплічники, потужні зарядні станції та генератори, комплекти супутникового зв’язку Starlink, тактичні ноші для евакуації поранених. Також презентували бронемобіль Inguar-3 з модульною бронекапсульною конструкцією, яку можна швидко адаптувати під десантний автомобіль, пікап або платформу для важчого озброєння.

 

«Підтримуємо тих, хто щодня стримує ворога на передовій», — наголосив Валерій Дубіль, голова наглядової ради фонду «Надія, перший заступник голови Комітету ВР з питань здоровʼя нації.

Для прикордонників, які працюють в умовах постійних артобстрілів, атак дронів та диверсійних груп, техніка такого рівня надзвичайно потрібна. Системи РЕБ дають змогу збивати приціл ворожим FPV-дронам, Starlink забезпечує стійкий зв’язок, зарядні станції та генератори дозволяють тримати засоби зв’язку й спостереження в строю, а тактичні ноші рятують хвилини під час евакуації поранених. Для підрозділів, подібних до штурмової бригади «Сталевий кордон» ДПСУ, що воює на передовій і захищає прикордонні райони, це питання ефективності всієї ланки оборони і збереження життів захисників.

 

Реалізувати цю місію вдалося завдяки спільній роботі команди фонду та партнерів — Артема Чаплигіна, Артема Ющука та компанії Inguar Defence, Антона Бахур, Романа Хохлова, Владлена Нікітіна, Євгена Довбні, Юлії Клименюк, Івана Клевакіна.

Крім допомоги бойовим підрозділам, Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» передав для шпиталя прикордонної служби сучасне ендоскопічне обладнання японського виробника Olympus — світового лідера у галузі ендоскопії. Ці прилади допоможуть лікарям проводити точні обстеження у випадках гострих станів, внутрішніх кровотеч та небезпечних ускладнень. Завдяки новому обладнанню з’являється більше шансів своєчасно врятувати життя і здоровʼя поранених військовослужбовців.

 

Загалом від початку року ДПСУ передано більше 200 одиниць техніки та біля 300 одиниць медичних засобів для шпиталів.