Юлія Тимошенко вимагає від парламенту невідкладного розгляду важливих для захисників законів

Юлія Тимошенко вимагає від парламенту невідкладного розгляду важливих для захисників законів

Лідерка «Батьківщини» зробить усе можливе, аби Верховна Рада розглянула законопроєкти, розроблені спільно з  МФО з захисту прав ветеранів, які покращать лікування, реабілітацію та протезування для військових, допоможуть реінтегруватися їм до цивільного життя, а також спростять деякі пенсійні процедури.

Йдеться про законопроєкт №13704 від 27.08.2025, що передбачає зняття обмежень на терміни та вартість лікування, реабілітації та протезування наших захисників. А також запровадження обов’язкової ВЛК після виписки зі шпиталю.

Законопроєктом №13376 від 17.06.2025 передбачена комплексна підтримка воїнів після повернення до цивільного життя – безкоштовне виділення 2 гектарів землі, допомога пільгами та кредитами, супровід бізнес-проєктів.

 

Не менш важливим, за словами Юлії Тимошенко, є і законопроєкт №13705 від 27.08.2025, який спрощує для військовослужбовців і ветеранів порядок підтвердження страхового стажу у разі втрати документів внаслідок збройної агресії або тимчасової окупації.

Лідерка «Батьківщини» також повідомила, що вказані законодавчі ініціативи підтримали 191 громадська організація та 71 місцева рада.

«Це і є найкраща оцінка нашої роботи та підтвердження, що разом ми рухаємося у правильному напрямі. Сподіваюсь, колеги-депутати також зрозуміють важливість цих законопроєктів і підтримають зміни, на які чекають наші захисники та їхні рідні», – наголосила Юлія Тимошенко.

 

Заступник лідерки «Батьківщини» Валерій Дубіль, який входить до МФО із захисту прав ветеранів, учасників бойових дій і їхніх родин, наголосив:

«З командою ми регулярно їздимо на фронт — за цей час ми здійснили вже близько трьохсот поїздок до наших захисників. Проблем у військових набагато більше, ніж ми чуємо в офіційних звітах: затримки бойових виплат, складнощі з проходженням ВЛК, брак якісної реабілітації, відсутність необхідних ліків.

Ми системно фіксуємо всі ці звернення, обговорюємо з колегами-депутатами, ветеранськими й громадськими об’єднаннями, шукаємо, як закріпити рішення на рівні закону. Так поступово вибудовується комплексне рішення — щоб кожен захисник отримав справедливість і належну підтримку від держави. Наша команда добиватиметься прийняття цих законопроєктів».

Нагадаємо, «Батьківщина» і МФО з захисту прав ветеранів відкрили «гарячу телефонну лінію»: 0800 405 450.

Юлія Тимошенко відкрила «гарячу лінію» для ветеранів і їхніх родин

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко разом із МФО з захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин, відкрили телефонну «гарячу лінію» — 0-800-405-450.

«Гаряча лінія» працює з 8:00 до 20:00 у будні дні.

До спеціалістів «гарячої лінії» захисники і їхні родичі можуть звертатися для консультацій, розв’язання юридичних проблем, з якими складно впоратися самотужки, і за роз’ясненнями чинного законодавства. Скарги заявників будуть систематизуватися для внесення змін до законів й інших нормативно-правових актів.

«Ми створили парламентське міжфракційне об’єднання із захисту прав ветеранів, військових та їхніх рідних, яке я маю честь очолювати, і сьогодні ми відкриваємо «гарячу телефонну лінію» для спілкування з ветеранами, військовими та членами їхніх родин.

Крок за кроком ми аналізуватимемо всі проблеми, з якими до нас звертатимуться, щоб потім шляхом законодавчих змін усувати прогалини, що ускладнюють життя нашим військовим», – наголосила Юлія Тимошенко.

До слова, Юлія Тимошенко вже має позитивні результати від роботи очолюваних ТСК і МФО. Разом із іншими депутатами, експертами й громадськими активістами їй вдалося покращити харчування військових у лікарнях до рівня стандартів НАТО. А зараз вона взялася активно захищати право бійців на гідне лікування, реабілітацію та якісне протезування.

Нагадаємо, раніше заступник лідерки «Батьківщини», активний учасник  міжфракційного об’єднання із захисту прав ветеранів, учасників бойових дій та їхніх родин Валерій Дубіль за результатами трьох засідань, наголосив: за головуванням Юлії Тимошенко МФО розробляє комплексну концепцію, яка передбачає максимальне збереження кінцівки і застосування кращих світових стандартів протезування.

Сонячне затемнення у вересні 2025 року: коли і де спостерігати в Україні

Україна вперше повернула вкрадені за кордоном кошти: у справі Степанова спливло ім’я Тимура Міндіча

Україна вперше змогла повернути з-за кордону гроші, вкрадені чиновниками. У справі фігурує голова Одеської ОДА та ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов, а також «гаманець» Зеленського Тимур Міндіч. Деталі — у розслідуванні UA.NEWS.

Що відомо про справу Степанова

До бюджету надійшло понад 3,3 млн євро (близько 163 млн грн), які за рішенням суду сплатила французька компанія. Це стало можливим завдяки співпраці НАБУ та САП із французькими колегами. 3 вересня Паризький суд затвердив угоду, за якою підрядник компенсує Україні завдані збитки. Це безпрецедентний випадок, оскільки вперше іноземна компанія виплачує компенсацію у справі, пов’язаній з українською корупцією.

Ця справа стосується великої схеми з виготовлення паспортів, у якій фігурує колишній голова Одеської ОДА та ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов. У 2011–2016 роках він керував державним підприємством «Поліграфкомбінат “Україна”», що друкує захищені бланки документів. Слідство з’ясувало, комбінат купував матеріали не напряму, а через підставну фірму в Естонії. Французька компанія Surys продавала голограми за ринковою ціною, а естонський посередник, підконтрольний Степанову, перепродував їх у 4–6 разів дорожче. Різниця йшла в кишені організаторів. Щоб узаконити прибутки, на цю ж фірму оформили патенти на дизайн елементів українських паспортів – фактично вкрали авторські права. За оцінками слідства, держава втратила від цих махінацій десятки мільйонів євро.

Антикорупційні органи України разом із французькими та естонськими колегами довго розслідували цю схему. За підтримки Євроюсту підозри оголосили вісьмом людям. Наприкінці 2024 року слідчі домовилися з одним із учасників, близьким до Степанова. Він визнав провину, відшкодував 14,5 млн грн і дав важливі свідчення проти шести інших фігурантів. Завдяки цьому вдалося просунути справу у судах Франції та Естонії. В Україні ж слідство вже завершено, матеріали відкриті, і справу готують для Вищого антикорупційного суду.

Слідчі вважають організатором схеми Максима Степанова. У липні 2023 року йому повідомили про підозру у зловживанні владою та відмиванні коштів, коли він очолював поліграфкомбінат. Оскільки він перебуває за кордоном, суд обрав йому заочний арешт.

Крім оборудок із голограмами, його підозрюють у незаконному привласненні авторських прав на елементи дизайну паспортів і легалізації доходів через рахунки родичів. Також, за даними слідства, Степанов вимагав хабар у французької компанії в обмін на гарантовані поставки. У лютому 2025 року естонська прокуратура передала до суду справу проти чотирьох підприємців, які відмивали 35 млн євро в його інтересах. Таким чином, справа вийшла на міжнародний рівень.

Втім, за даними джерел UA.NEWS, Степанов міг бути не єдиним бенефіціаром цієї паспортної схеми. До організації махінацій нібито може бути дотичний і бізнесмен Тимур Міндіч. Ця особа не фігурує у відкритих матеріалах слідства, проте, за даними наших джерел, могла виконувати роль негласного партнера або куратора схеми.

Хто такий Тимур Міндіч?

Тимур Міндіч є українським бізнесменом і продюсером. Відомий як людина з великим впливом у політичних і бізнесових колах.

Він є співвласником студії «Квартал 95», з якої починав Володимир Зеленський. Міндіч має тісні контакти як із командою Зеленського, так і з олігархом Ігорем Коломойським.

Ще у 2000-х він був близький до групи «Приват», а Коломойський навіть згадував, що Міндіч міг стати його зятем. Саме він познайомив олігарха із Зеленським у 2008–2009 роках. Відтоді залишався поряд із майбутнім президентом, був партнером першого помічника Зеленського Сергія Шефіра у «Кварталі 95» та спільних компаніях. Тобто, Міндіч став зв’язковою ланкою між оточенням Зеленського і Коломойським.

Після перемоги Зеленського на виборах у 2019 році Міндіч намагався залишатися в тіні, але його ім’я часто згадували журналісти. Він неформально виступав посередником між Коломойським і владою, таємно відвідував Офіс Президента у важливі моменти, зокрема перед ухваленням «антиколомойського» закону у 2020 році.

Медіа писали, що він міг лобіювати інтереси олігарха. Також компанії, пов’язані з Міндічем, отримували великі державні замовлення. Наприклад, «Кінокіт» у 2019–2021 роках виграв тендерів від телеканалу «Рада» більш ніж на 350 млн грн і фактично монополізував виробництво державного телепродукту.

Його прізвище з’явилося й у антикорупційних розслідуваннях. У 2024 році НАБУ і САП викрили схему з розкраданням грошей на «Харківобленерго», яку організував двоюрідний брат Міндіча – Леонід. Його затримали, а слідство вийшло й на самого Тимура Міндіча. За даними ЗМІ, йому теж готували підозру. У липні 2025 року повідомили, що він виїхав за кордон: спершу був у Відні та Лондоні, а потім оселився в Ізраїлі, який своїх громадян не видає.

Навколо Міндіча точиться великий політичний резонанс. Вважають, що спроби притягнути його до відповідальності стали причиною атак на незалежність НАБУ і САП. Навесні 2023 року парламент ухвалив поправки, які посилили контроль Генпрокурора над цими органами. Експерти називали ці зміни «законом під Міндіча». Тепер, коли його ім’я згадують у справі з паспортною схемою, стає очевидно, що українська антикорупційна система поступово наближається до найвпливовіших фігур. І якщо провина буде доведена, це стане серйозним сигналом, що покарання за корупцію невідворотне для всіх.

Джерело: UA.NEWS

“Дніпро значно старший”: історики назвали три можливі дати заснування міста

У Дніпрі майже завершили роботу над визначенням справжньої дати заснування міста. Науковці та історики зібрали всі археологічні та документальні джерела і визначили три можливі дати. Зараз робоча група обирає, яку дату вважати офіційною. Нове рішення замінить стару версію 1776 року, яка була нав’язана російською імперією. Воно дасть місту обґрунтовану історичну дату заснування.

Про це повідомляє Інформатор з посиланням на пресслужбу Дніпровської міської ради.

Перша дата — 1524 рік, коли існувала Стара Самар. Це поселення було торговим і ремісничим центром лівобережжя. Друга — 1526 рік, коли також фіксуються письмові згадки про Стара Самар. Третя — 1645 рік, коли виник Новий Кодак, перше козацьке містечко на правому березі Дніпра.

Археологічні знахідки підтверджують, що Стара Самар існувала ще у XVI столітті. Новий Кодак з’явився трохи пізніше і став адміністративним центром. Таким чином, місто розвивалося поступово, інтегруючи лівобережну і правобережну частини.

“Дніпро значно старший, ніж вважалося раніше — на півтора чи навіть два століття”, – зазначили під час засідання робочої групи.

Очікується, що проєкт рішення подадуть на розгляд міського голови та Дніпровської міської ради найближчим часом.

Джерело: “Інформатор”