Українська компанія створила із конопель альтернативу м’ясу, яка гальмує старіння

standard

Українська компанія створила із конопель альтернативу м’ясу, яка гальмує старіння

Українська компанія VITEO Hemp вирощує коноплю та виготовляє з неї суперфуд – протеїн, який може повністю замінити м’ясо.

VITEO Hemp працює на кількох заводах у різних областях – Дніпропетровській, Полтавській та Івано-Франківській.

«Ми – одна з небагатьох компаній, яка гарантує повну простежуваність продукції – від посіву насіння до полиць магазину», – йдеться говорять в компанії.

Дійсно, VITEO Hemp охоплює повний цикл – від насіння та вирощування конопель до пакування та реалізації продуктів з доданою вартістю.

Протягом технологічного процесу компанія не застосовує хімічних пестицидів, що дозволяє отримувати органічно чисту крафтову продукцію. Окрім протеїну це також конопляна олія та харчові добавки.

«Протеїн з конопель – натуральне джерело білка, яким можна повністю замінити м’ясо, адже в ньому містяться едемін і альбумін, – зазначає виробник. – Ці білки синтезуються в печінці в період переробки тваринних жирів. Вони необхідні нам для енергії і росту».

Правильна волокниста і груба клітковина, що міститься у протеїні, забезпечує організму очищення від шкідливих бактерій, піклується про мікрофлору, і допомагає засвоювати корисні речовини з продуктів харчування.

Зазначається, що продукт підійде для для вегетаріанців, сироїдів, людей похилого віку та дорослих людей, а також тих, хто займаються активними видами спорту.

Його можна споживати у будь-якому вигляді. Наприклад, до сніданку добре поєднати конопляний протеїн з фруктами та рослинним молоком. Також протеїн радять додавати до борщу.

Джерело: Аgro Review 

standard

Що викликало найперше масове вимирання на Землі: думка вчених

Всі ми знаємо, що динозаври загинули в результаті масового вимирання. Але чи знаєте ви, що це була далеко не єдина подібна подія за всю історію Землі? Науці відомі п’ять найбільш значних масових вимирань, так звана “Велика п’ятірка”, коли принаймні три чверті всіх видів, що існують на всій Землі, зіткнулися зі зникненням протягом певного геологічного періоду. Враховуючи поточні тенденції глобального потепління та зміни клімату, багато дослідників вважають, що ми можемо опинитися на шостому місці.

Виявлення першопричини масових вимирань на Землі довгий час було гарячою темою для вчених, оскільки розуміння умов навколишнього середовища, які призвели до зникнення більшості видів в минулому, потенційно може допомогти запобігти подібній події в майбутньому.

Група вчених з Університету Сіракуз, Каліфорнійського університету в Берклі та Каліфорнійського університету в Ріверсайді, а також ряду інших навчальних закладів нещодавно випустила статтю, присвячену дослідженню масового вимирання в пізньому ордовику, яке є першим або найдавнішим з «великої п’ятірки» (воно сталося приблизно 445 мільйонів років тому). Близько 85% морських видів, більшість з яких мешкало в мілководних океанах біля континентів, в цей період повністю зникло з лиця планети.

Провідний автор Олександр Поль з Каліфорнійського університету і його співавтори досліджували навколишнє середовище океану до, під час і після зникнення, щоб визначити, як відбувалося ця подія і які фактори його запустили. Описуючи картину океанічної екосистеми в Ордовікський період, експерт з масового вимирання Сет Фіннеган заявив, що моря були повні біорізноманіття. В океанах виникали одні з перших рифів, створених тваринами, а ось хребетних бракувало.

«Якби ви займалися дайвінгом в Ордовікському морі, то зустріли б деякі знайомі групи, такі як молюски, равлики й губки, але також і багато інших груп, різноманітність яких зараз значно скоротилося або повністю вимерло: наприклад, трилобітів, брахіоподів і морських лілій», — пояснив Фіннеган.

На відміну від швидких масових вимирань, таких як вимирання крейдяного і третинного періоду, коли близько 65,5 мільйонів років тому зникли динозаври, найперше вимирання тривало від півмільйона до двох мільйонів років. Зунлі Лу, професор наук про Землю і навколишнє середовище в Сіракузькому університеті, і його студенти виміряли концентрацію йоду в карбонатних породах того періоду, зробивши важливі висновки про рівні кисню на різних глибинах океану. Концентрація елемента йоду в карбонатних породах служить індикатором змін рівня кисню в океані в історії Землі.

Їх дані в поєднанні з комп’ютерним моделюванням показали, що не було ніяких доказів того, що аноксія — або нестача кисню — посилювалася під час вимирання в мілководному середовищі існування тварин в океані, де мешкала більшість організмів. Це означає, що похолодання клімату відбулося в період пізнього ордовика в поєднанні з додатковими факторами, які й викликали перше вимирання.

З іншого боку, є свідчення того, що в той же самий час аноксія в глибоких океанах розширилася все сильніше, і ця загадка не може бути пояснена класичною моделлю циркуляції кисню в океані. За словами експерта з моделювання клімату Олександра Поля, вчені очікували оксигенацію верхніх шарів океану у відповідь на похолодання, тому що атмосферний кисень переважно розчиняється в холодній воді. “Однак ми були здивовані, побачивши розширену аноксію в нижніх шарах океану, оскільки аноксія в історії Землі зазвичай пов’язана з глобальним потеплінням, викликаним вулканізмом”.

Ймовірно, масове похолодання змінило схему циркуляції океану, зупинивши потік багатої киснем води з мілководних морів в глибші океани. Зараз вчені продовжують роботу, щоб зібрати якомога більше даних про стародавню подію, назавжди змінив історію життя на Землі.

Джерело: “Цікавості”

 

standard

Накопичення парникових газів за рік сягнуло нового максимуму

Вміст CO2 в атмосфері досягло 149% у порівнянні з доіндустріальним рівнем (1750 рік). Про це заявили у Всесвітній Метеорологічній Організації (ВМО), передає bbc.com.

«Локдаун 2020 року ніяк не вплинув на зниження концентрації шкідливих газів в атмосфері, — заявили експерти. – Рівні CH4 і N2O сягнули 262% і 123% відповідно».

При цьому головну роль у кліматичній кризі грає, звичайно, вуглекислий газ. За останні 30 років вплив парникових газів на клімат виріс на 47%, і на 80% він обумовлений впливом саме CO2.

«Загальна ізоляція дійсно знизила загальний обсяг викидів на 5,6%, проте вплинути на видалення парникових газів, які вже знаходилися в атмосфері вона ніяк не могла, — пояснили у ВМО. – Річ у тому, що атмосфера зберігає у собі вуглець століттями, тому тимчасове промислове «затишшя» не могло значно уповільнити кліматичну кризу».

Такий вміст парникових газів в атмосфері значно нагріває Землю, а значить знижує поглинаючу здатність дерев, ґрунту й океану. Виходить кліматичний комок, оскільки це призводить до ще більшого збільшення середніх температур на планеті.

Якщо викиди будуть збільшуватися тими ж темпами, катастрофа неминуча, заявили у ВМО.

Джерело: “Цікавості”

 

standard

Робот показав, що є усередині піраміди Хеопса

Велика піраміда в Гізі, піраміда Хуфу або піраміда Хеопса – це найбільша серед усіх єгипетських пірамід. Вона була побудована близько 4 500 років тому. Її дослідження ведеться вже довгі десятки років, але піраміда Хеопса вперто приховує свої таємниці.

У Великій піраміді існує Камера цариці, яка стала бар’єром для подальшого вивчення цього важливого археологічного пам’ятника. Річ у тім, що у Камері існує фальшива стіна, яка має вузьку шахту. Ця штольня підіймається вгору під кутом 40 градусів та веде в глиб піраміди. Науковці довгий час не знали, куди приведе їх ця “кроляча нора”.

Щоб досягнути іншої сторони вузької штольні, науковці взялися за розробку спеціального робота, який матиме змогу це зробити. Проєктування та побудова апарату тривала з 2010 року. Винахідники змогли створити легенького робота, вагою 5 кілограмів. Він потребував зовсім небагато енергії.

Шахта має 20 сантиметрів у висоту та 20 сантиметрів у ширину. Довжина складає приблизно 60 метрів. Робот зміг успішно подолати майже увесь шлях, роздобувши ексклюзивні кадри. Наприклад, була виявлена невелика камера, на підлозі якої були зображені поки що невідомі символи.

На жаль, в кінці штольні встановлений камінь, який робот не зміг зрушити з місця. Ймовірно, що за ним розташована ще одна велика камера з невідомим вмістом. Увесь шлях робота можна дослідити, подивившись відео, які команда виклала у вільний доступ.

Джерело: “24 канал”

standard

Криголам отримав назву «Ноосфера»

Придбаний британський науково-дослідний криголам James Clark Ross (Джеймс Кларк Росс) отримав в Україні нову назву «Ноосфера». 5 жовтня 2021 року він увійшов у акваторію Одеського порту, який став для нього портом приписки.

Криголам раніше перебував у складі Британської антарктичної місії під назвою James Clark Ross. Тепер вже «Ноосфера» забезпечуватиме логістику для української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Після проходження всіх необхідних процедур та зміни назви науковий криголам «Ноосфера» вже цього року вирушить до Антарктиди в напрямку української полярної станції «Академік Вернадський».

Криголам оснащений вісьмома спеціалізованими лабораторіями та пристосуваннями для відбору будь-яких проб з глибини до 8 км. Відтепер українським дослідникам будуть доступні майже 90% дна Світового океану. Наявність такого судна, пристосованого до роботи в умовах низьких температур, дає змогу значно розширити діапазон наукових досліджень.

Науковці Південно-Африканської республіки теж виявили бажання  скористатися послугами українського наукового криголама для власного дослідження Антарктиди.

Джерело: НОВА