Європейське космічне агентство збудує на орбіті обсерваторію для пошуку екзопланет

Європейське космічне агентство збудує на орбіті обсерваторію для пошуку екзопланет

Аналіз підтвердив надійність інтерфейсів між космічним кораблем та корисним навантаженням, зазначили в ЄКА.

Як зазначається у проекті, місія PLATO використовуватиме одразу 26 камер, щоб виявити та описати екзопланети, що обертаються навколо зірок, подібних до нашого Сонця.

Проект PLATO (PLAnetary Transits and Oscillations of Stars) було обрано Європейським космічним агентством у 2014 році для реалізації у рамках програми Cosmic Vision. Це буде космічна обсерваторія середнього класу загальною масою 2134 кг.

Критичний аналіз проекту PLATO провели через ризики розробки, пов’язаних саме з серійним виробництвом камер. Перевірка проводилась у період із липня по грудень 2021 року. Групи перевірки складалися з більш ніж 100 осіб з ЄКА, поділених на дві групи (одна для космічного корабля та одна для корисного навантаження), які представили свої висновки раді директорів.

Засідання наглядової ради відбулося 11 січня 2022 року. Після нього може розпочатися другий етап промислового контракту, очолюваний OHB System AG з Thales Alenia Space у Франції та RUAG Space System у Швейцарії у складі основної команди.

Наступною важливою віхою для PLATO стане критичний аналіз конструкції космічного корабля у 2023 році, під час якого буде перевірено детальну конструкцію всього космічного корабля, перш ніж приступити до його збирання.

Після запуску, який зараз запланований на кінець 2026 року, PLATO відправиться в точку Лагранжа 2 у космосі, на 1,5 мільйона кілометрів далі Землі в напрямку від Сонця. З цього моменту телескоп спостерігатиме за більш ніж 200 000 зірок протягом своєї чотирирічної номінальної роботи, вишукуючи регулярні провали в їхньому світлі, викликані проходженням планети зоряним диском. Аналіз цих транзитів та змін зоряного блиску дозволить точно визначити властивості екзопланет та їх батьківських зірок.

“Після цього успішного огляду ми можемо продовжити виконання цієї захоплюючої місії, яка зробить революцію в наших знаннях про екзопланети аж до розмірів Землі і відкриє нові можливості у вивченні еволюції зірок”, – сказала Ана Херас, науковий співробітник проекту PLATO в ЄКА.

Джерело: UA.NEWS

Українські полярники поскаржилися на рекордний снігопад

Українські полярники, що знаходяться на антарктичній станції «Академік Вернадський», повідомляють про рекордні снігопади. Вони викопують будинки, засипані снігом, а висота опадів на деяких ділянках досягає трьох метрів.

У Національному антарктичному науковому центрі нагадали, що 24 та 25 грудня, незважаючи на початок антарктичного літа, випала рекордна кількість снігу. Історичний максимум зафіксовано і за частотою завірюх. Таким чином, усі будівлі регіону занесло опадами, і зараз полярники змушені відкопувати всю інфраструктуру станції.

Працівники “Вернадського”, у тому числі й учасники сезонної експедиції, протягом кількох тижнів продовжують очищати територію.

За словами полярників, вони «майже відкопали житловий будинок, каплицю та прохід до другого причалу Джету. Також для проведення планових робіт з модернізації станції розчистили металоконструкцію поблизу переселення дизельних вантажівок, ділянку за звалищем для її розширення, місце прокладання нового паливного дроту та фундамент крана для його гідроізоляції».

Більше того, до очищення від снігу території зараз долучилися французькі дослідники.

Джерело: “Перший діловий”

Україна повертається в космос

З космодрому на мисі Канаверал у США 13 січня стартувала ракета Falcon 9 від SpaceX, яка успішно вивела на орбіту український супутник Січ-2-30.

Це перший український супутник, який виведено на орбіту за останні 10 років. Востаннє Україна запускала супутник у космос у серпні 2011 року – це був старт апарату “Січ-2” із російського космодрому в Оренбурзькій області. Січ-2 пропрацював лише 16 місяців через втрату енергопостачання, хоча за планом його термін служби – п’ять років.

Про це розповідає Liga.Tech , згадуючи основні космічні здобутки українців за останні кілька років.

Українська космонавтика 1990-х та 2000-х

Загалом за роки незалежності Україна брала участь у запусках ракет та запускала власні супутники. Серед них – участь українсько-російської ракети “Зеніт-2” у проєкті “Морський старт”, невдалий запуск супутника “Січ-1” 1995 року, участь у проєктах “Вега”, запуск супутника “Січ-1М” 2004-го.

У листопаді 1997 року перший український космонавт Леонід Каденюк здійснив політ у складі міжнародного екіпажу шатлу “Колумбія”.

Україна також виготовила для Єгипту перший єгипетський супутник дистанційного зондування Землі EgyptSat-1. Над його створенням працювали КБ “Південне”, “Хартрон” та “Південмаш” 2007 року.

На початку 2010-х років Україна планувала відправити до російського сегменту МКС свого космонавта, але проєкт не було реалізовано.

Супутник Січ-2-30

Супутник, запущений на орбіту 13 січня, виготовили у конструкторському бюро “Південне” у Дніпрі. Спочатку планувалося вивести його в космос до 30-річчя незалежності 2021 року. Через відсутність в України власної ракети та космодрому подію довелося погодити із закордонними компаніями та перенести на кінець 2021 – початок 2022 року.

КБ “Південне” домовилося про запуск супутника із нідерландською компанією ISILAUNCH, яка продає послуги SpaceX. Ціна запуску для України склала $1,99 млн, тоді як спочатку операцію оцінювали у $6 млн.

Січ-2-30 – перший елемент державної програми на 2021-2025 роки. Вона передбачає створення групи мінімум із семи українських супутників, зокрема з роздільною здатністю 0,5-1 метри.

Новий апарат фотографуватиме поверхню Землі в інфрачервоному діапазоні та буде моніторити іоносфери. Супутник із роздільною здатністю 7 метрів має прослужити три роки на орбіті 525 км. Січ-2-30 допоможе роботі СБУ, ДСНС, ДПСУ, Нацполіції, працівників агропромислового комплексу, лісників та екологів, а також військовим. Він проводитиме моніторинг тимчасово окупованих територій, морських акваторій, виявлятиме надзвичайні ситуації, контролюватиме видобувну галузь та проводитиме екомоніторинг.

Макс Поляков та Firefly Aerospace

У квітні 2017 року український бізнесмен Максим Поляков інвестував $75 млн у американський космічний стартап Firefly Space Systems, заснований 2014 року в Остіні (Техас). До цього компанія оголосила про банкрутство.

Підприємець з України викупив усі активи компанії, її патенти, ліцензійні угоди та перейменував її на Firefly Aerospace. У наступні роки бізнесмен вклав у стартап ще близько $150 млн. Як вважають журналісти Bloomberg, тоді у світі було лише дві людини, які вклали у приватну ракетну компанію ще більше власних грошей. Це Ілон Маск з SpaceX та Джефф Безос із Blue Origin.

Перша розробка Firefly – двоступінчаста ракета надлегкого класу Alpha. Вона може підняти на низьку навколоземну орбіту корисний вантаж до 1000 кг та до 630 кг на сонячно-синхронну орбіту. 2 вересня ракета Alpha вперше злетіла, але під час тест-польоту вийшла з-під контролю та її довелося знищити. У компанії пообіцяли якнайшвидше здійснити новий політ ракети.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Серед інших проєктів Firefly – розробка та будівництво безпілотного місячного посадкового модуля Blue Ghost. Якщо графік програми Артеміда не зміниться, до вересня 2023 року апарат вже буде на Місяці.

Blue Ghost має сісти в районі Моря Криз. Там раніше сідали радянські апарати “Місяць-15”, “Місяць-23” та “Місяць-24”. Посадковий модуль, здатний нести до 50 кг корисного навантаження, доставить на Місяць 10 апаратів та приладів для NASA за $93,3 млн, а також кілька комерційних вантажів.

Можливо, незабаром українська історія Firefly Aerospace закінчиться. У грудні 2021 року американська влада вимагала від Полякова продати його частку в ракетній компанії. Уряд США посилається на міркування національної безпеки – є побоювання, що технології можуть потрапити до України, Росії чи інших країн, які розробляють ракетні технології.

Firefly Aerospace наполягають, що Поляков пройшов ретельну перевірку, жодних пов’язаних з ним проблем з безпекою не було виявлено.

Перший приватний український кубсат

У грудні 2022 року німецька ракетобудівна компанія Rocket Factory Augsburg виведе на орбіту перший український приватний кубсат, малий супутник. Його створив український стартап Lunar Research Service.

Ракету з кубсатом запустять із космодрому “Андоя” в Норвегії. Запуск стане першим як для ракетної компанії, так і для стартапа. Мета місії Lunar Research Service – випробування системи комунікації та відстикування власної розробки.

Lunar Research Service – київський стартап, який розробляє космічні технології. СТО Lunar Research Service Дмитро Хмара раніше займався створенням навчальних супутників у команді MySat UA та тестував космічне обладнання у стратосферних умовах. Компанія позиціонує супутник, який буде запущений наприкінці року, як перший приватний український кубсат.

Стартап також працює над створенням технології забезпечення роботи місяцехода в місячну ніч для довгострокових місій. Кубсати Lunar Research Service компанія пропонує використовувати бізнесу для випробувань електроніки чи проведення біологічних експериментів на орбіті.

Вчені заявили про рекордний нагрів океану

Вчені з Китаю та США опублікували звіт про тенденції зміни температури поверхні океану та його наслідки за період з 1950-х років у журналі Advances in Atmospheric Sciences.

Над звітом працювали 23 дослідники з 14 інститутів. У його матеріалах сказано, що вміст океану неухильно зростає у всьому світі. Дослідники виявили, що за останній рік верхні дві тисячі метрів океану поглинули на 14 зеттаджоулів більше, ніж у 2020 році. Це у 145 разів перевищує світове виробництво електроенергії за останній рік.

Крім того, океан поглинає від 20 до 30% антропогенних викидів вуглекислого газу, що призводить до його закислення. Потепління океану знижує його ефективність поглинання вуглецю, у результаті в повітрі залишається більше вуглекислого газу.

Раніше вчені попередили, що найближчим десятиліттям на планеті може статися наймасовіше вимирання тварин з епохи динозаврів. На межі зникнення знаходяться близько 40 тис. видів – африканські слони, білі ведмеді, деякі акули, жаби та риби.

За минулі 30 років популяція африканського лісового слона скоротилася на 86%. Білим ведмедям загрожує масове танення арктичних льодовиків, а ряд морських мешканців помре через надмірний вилов риби, забруднення океанів і скорочення площі рифів.

Джерело: “Всвіті”

«Ноосфера» вийде в море за графіком

Науково-дослідне судно «Ноосфера», попри чутки, вийде в море вже за два тижні.

Нагадаємо, сьогодні уранці ЗМІ почали поширювати інформацію, що нібито експедиція затримується. Та голова Національного арктичного центру ці чутки спростував.

«Мені цікаво, звідки взялась ця дата — 10 число? Єдине, що я знайшов хоч трішки схожого, це те, що я у своїх інтерв’ю казав, що ми підемо після свят. Малось на увазі: не раніше ніж після свят. Коли мене запитували, чи встигнуть ще побачити судно, то, звичайно, казав, що до свят ми точно нікуди не підемо. Насправді, якщо серйозно, то я дуже здивований цією інформаційною хвилею. У нас поки все відбувається абсолютно в штатному режимі, іде нормальна робота з підготовки судна до першого далекого рейсу. Тобто вже саме в Антарктику, на станцію “Вернадський”, ми плануємо вийти у двадцятих числах цього місяця», — заявив голова Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Залишилось лише кілька бюрократичних моментів — це сертифікація обладнання. А ще потрібно оглянути судно після ремонту і заповнити його запасами, яких вистачить на рік експедиції.

Джерело: “7 канал”