Робот показав, що є усередині піраміди Хеопса

standard

Робот показав, що є усередині піраміди Хеопса

Велика піраміда в Гізі, піраміда Хуфу або піраміда Хеопса – це найбільша серед усіх єгипетських пірамід. Вона була побудована близько 4 500 років тому. Її дослідження ведеться вже довгі десятки років, але піраміда Хеопса вперто приховує свої таємниці.

У Великій піраміді існує Камера цариці, яка стала бар’єром для подальшого вивчення цього важливого археологічного пам’ятника. Річ у тім, що у Камері існує фальшива стіна, яка має вузьку шахту. Ця штольня підіймається вгору під кутом 40 градусів та веде в глиб піраміди. Науковці довгий час не знали, куди приведе їх ця “кроляча нора”.

Щоб досягнути іншої сторони вузької штольні, науковці взялися за розробку спеціального робота, який матиме змогу це зробити. Проєктування та побудова апарату тривала з 2010 року. Винахідники змогли створити легенького робота, вагою 5 кілограмів. Він потребував зовсім небагато енергії.

Шахта має 20 сантиметрів у висоту та 20 сантиметрів у ширину. Довжина складає приблизно 60 метрів. Робот зміг успішно подолати майже увесь шлях, роздобувши ексклюзивні кадри. Наприклад, була виявлена невелика камера, на підлозі якої були зображені поки що невідомі символи.

На жаль, в кінці штольні встановлений камінь, який робот не зміг зрушити з місця. Ймовірно, що за ним розташована ще одна велика камера з невідомим вмістом. Увесь шлях робота можна дослідити, подивившись відео, які команда виклала у вільний доступ.

Джерело: “24 канал”

standard

Криголам отримав назву «Ноосфера»

Придбаний британський науково-дослідний криголам James Clark Ross (Джеймс Кларк Росс) отримав в Україні нову назву «Ноосфера». 5 жовтня 2021 року він увійшов у акваторію Одеського порту, який став для нього портом приписки.

Криголам раніше перебував у складі Британської антарктичної місії під назвою James Clark Ross. Тепер вже «Ноосфера» забезпечуватиме логістику для української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Після проходження всіх необхідних процедур та зміни назви науковий криголам «Ноосфера» вже цього року вирушить до Антарктиди в напрямку української полярної станції «Академік Вернадський».

Криголам оснащений вісьмома спеціалізованими лабораторіями та пристосуваннями для відбору будь-яких проб з глибини до 8 км. Відтепер українським дослідникам будуть доступні майже 90% дна Світового океану. Наявність такого судна, пристосованого до роботи в умовах низьких температур, дає змогу значно розширити діапазон наукових досліджень.

Науковці Південно-Африканської республіки теж виявили бажання  скористатися послугами українського наукового криголама для власного дослідження Антарктиди.

Джерело: НОВА

standard

Біологи визначили причину нападу акул на людей

Згідно з новим дослідженням, великі білі акули не бачать різниці між своєю типовою здобиччю та людьми, що плавають на дошках для серфінгу.

Дослідження, опубліковане 26 жовтня, є першим, яке перевіряє теорію про те, що акули нападають на людей, бо вважають людей за здобич.

Дослідники знімали тюленів та людей у воді та відредагували знятий матеріал таким чином, щоб він відповідав зору білих акул, які становлять найбільшу небезпеку для серферів-людей. Дослідники виявили, що форма та рухи людей виглядають так само, як рухи тюленів з точки зору акули.

«Білих акул часто зображують „безмозкими вбивцями“ та „люблячими людське тіло“, однак, схоже, що це не так, ми просто схожі на їхню їжу», — розповіла провідний автор дослідження Лаура Райан, нейробіолог з Університету Маккуорі в Австралії.

Великі білі акули (Carcharodon carcharias) несуть відповідальність за більшу кількість людських смертей, ніж будь-які інші види акул, і в 2020 році вбили шестеро людей, хоча відносний ризик укусу людей акулами, як і раніше, є надзвичайно низьким.

Акули цього виду починають полювати на тюленів, коли їхня довжина становить близько 2,5 м. Вони створюють пошуковий образ своєї здобичі і комбінують його з іншою сенсорною інформацією, такою як запах, щоб знати, що їм є. За словами Райан, це процес навчання, який може бути пов’язаний із помилками.

У великих білих акул немає колірного зору, і вони не можуть бачити дрібні деталі. Дослідники обробили зняті ними відеоролики, щоб відобразити, як сітківка акули визначає рух та форму тюленів, і порівняли цей рух із рухами людей, що плавають на дошках для серфінгу. Біологи дійшли висновку, що жоден із сценаріїв не вирізнявся візуально для молодої великої білої акули, яка дивиться на людину знизу.

«Я знала, що будуть деякі подібності, але, можливо, не настільки, як ми виявили», — сказала Райан. «Зокрема, я подумала, що плавці можуть бути не такі схожі на тюленів, як серфери. Однак плавців також було важко відрізнити від тюленя», — додала вона.

Нове дослідження відноситься тільки до великих білих акул, і є й інші акули, такі як акули-бики та тигрові акули, які також іноді кусають людей. Крім того, дорослі великі білі акули іноді кусають людей, і, за словами Райан, коли вони стають старшими і досвідченішими, вони можуть робити менше помилок. Іншими словами, не всі укуси обов’язково пов’язані з хибною ідентифікацією.

Джерело: НВ

standard

У США зібралися будувати космічні кораблі з ядерними двигунами

Експерти NASA вважають, що США мають більше інвестувати у космічні кораблі з ядерними двигунами, щоби конкурувати з такими країнами, як Китай.

Під час останніх урядових слухань експерти з NASA та аерокосмічної промисловості заявили, що країна має значно збільшити інвестиції в ядерну енергетику та рухові установки, бо тільки ядерні рухові установки можуть дозволити агенції відправити людей на Марс. Як неважко помітити, Китай настає США на п’яти в галузі космічних досліджень, а тепер, особливо після повідомлень, що в Піднебесній вдало зазнали гіперзвукової зброї, експерти NASA мають намір домагатися фінансування проєктів з відправлення американців на червону планету. Що на нас чекає? Місячна гонка чи вже Марсіанська?

Джерело:  NNews

 

standard

Вчені вивели морозостійкий сорт картоплі

Морозостійка картопля Wiñay була виведена у результаті спільних досліджень вчених США та Перу.

Про це повідомляють у Службі сільськогосподарських досліджень Мінсільгоспу США (ARS USDA).

Дослідники ARS та їх партнери з Перу та Департаменту сільського господарства Університету Вісконсін-Медісон (США) провели кілька років, оцінюючи види картоплі з американського картопляного генобанку (USPG) на ступінь морозостійкості, в кінцевому підсумку вибравши Solanum acaule та Solanum commersonii, обидві дикі види картоплі з Південної Америки. Ці види виявили найбільшу здатність переносити морози. Команда об’єднала ці два види та оцінила гібриди, відібравши батьків, які витримували різкі заморозки та розвивали толерантність до значно нижчих температур.

За словами Джона Бамберга, керівника проекту USPG і генетика відділу дослідження овочевих культур ARS в Медісоні, штат Вісконсін, перед остаточним відбором сорти пройшли ретельне тестування, щоб визначити їх стійкість до холоду. Команда використовувала комбінацію природного морозу, модифіковану побутову морозильну камеру, яка імітувала природний мороз протягом ночі, і точний лабораторний тест, щоб точно визначити, наскільки пошкоджені клітинні мембрани.

«Як і у всіх видах картоплі, потрібні були роки випробувань і відбору серед тисяч екземплярів, щоб вибрати один, гідний бути новим сортом», – сказав Бамберг.

Цей сорт назвали Wiñay.

Тоді перуанські дослідники-партнери перевірили Wiñay у своїй країні. Вони вирощували картоплю в кількох регіонах за кілька сезонів і оцінювали реакцію виробників і споживачів. Wiñay показав хороші врожаї, морозостійкість, сприйняття фермерами та споживачами.

Джерело: Аgroreview