Держекоінспекція повідомляє

Держекоінспекція повідомляє

Держекоінспекція порахувала приголомшливу шкоду, яке завдало Україні вторгнення путінської орди

Від 24 лютого 2022 року українці почали новий відлік, який розділив життя на мирне «до» та воєнне «після».

Крім економічних, інфраструктурних, гуманітарних та соціальних, маємо масштабні екологічні зміни, які вкрай негативно впливають на навколишнє природне середовище не лише України, але цілої Європи загалом.

Якщо говорити мовою цифр, то територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції протягом 8 місяців повномасштабного вторгнення зафіксували та розрахували кількісний показник шкоди, заданої війною та окупантами на території нашої держави. У результаті наразі маємо такі дані:

• 182 880 м2 ґрунтів забруднено небезпечними речовинами;
• 2 365 129 м2 земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів;
• 680 618 т нафтопродуктів згоріло під час обстрілів, забруднивши атмосферне повітря небезпечними речовинами;
• 23 286 га лісі випалено ракетами та снарядами, деякі з них можливо відновлюватимуться протягом десятка років, і це за найоптимістичніших розрахунків, решта – втрачені назавжди;
• 7 155 689 м2 об’єктів, у тому критичної інфраструктури, знищено, їх залишки спричинили шкоду довкіллю.

Варто зазначити, що про повний перелік збитків говорити зарано. Щодня наші фахівці обстежують нові об’єкти та деокуповані території.

Проте впевнені, що окупант має відповідати за кожний метр пошкодженої української землі!

Джерело: “Знай.UA”

Інформує Держекоінспекція

Протягом 9 місяців 2022 року внаслідок незаконного вилову риби та раків довкіллю завдано збитків на суму понад 41 млн гривень.

Фахівцями Держекоінспекції з початку року здійснено майже 500 заходів контролю з виявлення незаконного вилову водних ресурсів та складено понад 2000 адмінпротоколів на порушників природоохоронного законодавства.

Найбільше фактів порушення правил рибальства, а саме 164, зафіксовано державними інспекторами ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). У результаті здійснено розрахунок шкоди, завданої державі на загальну суму понад 16 млн гривень.

Серед найрезонансніших порушень інспекторами округу встановлено факт браконьєрства на Кіровоградщині на початку травня 2022 року в акваторії нижнього б’єфу греблі Кременчуцької ГЕС Кам’янського водосховища річки Дніпро біля м. Світловодськ. Тоді під час здійснення спільних заходів з працівниками ГУНП в Кіровоградській області з охорони водних біоресурсів було виявлено незаконно встановлені заборонені знаряддя лову у вигляді 12 сіток, з яких дістали риби загальною вагою майже 270 кг на суму понад 2,43 млн гривень.

Колосальні цифри. Вчені розповіли, як рибалки засмічують Світовий океан

Згідно з підрахунками австралійських дослідників, лише ліски в океани потрапляє щороку стільки, що вистачило б опоясати Землю 18 разів. А через 65 років втрачених у морських водах снастей буде достатньо, щоб покрити всю поверхню планети — і це якщо враховувати лише промисловий вилов риби, ігноруючи любительську риболовлю.

Такого висновку дійшли морський соціоеколог Келсі Річардсон з Університету Тасманії його колеги. Вони опитали 450 рибалок у семи країнах, розпитавши їх про обсяги та причини втрати рибальських снастей.

Дослідники виявили, що від США до Марокко, Індонезії та Нової Зеландії на втрати впливали типи морських суден.

«Пропорційно більше снастей було втрачено на невеликих рибальських суднах», — пишуть Річардсон та його команда у своїй статті. Вчені припустили, що великі судна можуть мати кращі технології навігації та інструменти, які зменшують втрати.

Серед типів снастей лідирували тралові сіті, що використовуються на великих глибинах. Донне тралення, як відомо, саме по собі завдає шкоди навколишньому середовищу.

Тим не менш, ця практика має широке поширення і досить вигідна — вона постачає людству близько чверті всіх морепродуктів, виловлених у дикій природі.

Згідно з цим опитуванням, погана погода також сприяла втраті снастей.

Хорошою новиною є лише те, що в наші дні, згідно з оцінкою австралійських дослідників, втрачається менше снастей, ніж у 2019 році, і це незважаючи на темпи вилову риби, що зростають. Ймовірно, це також пояснюється удосконаленням методик рибальства та збільшеною технологічністю обладнання.

Автори дослідження наполягають на перегляді підходу до ведення господарської діяльності в океанах. Вони акцентують на тому, що від вилову страждають багато не промислових видів, наприклад, скати. Їх популяція вже скоротилася на 70% за останні пів століття.

Джерело: НВ

Найбільший антарктичний айсберг розірвали навпіл потужні океанські течії

Швидка зміна океанських течій у Південному океані, ймовірно, зламала один із найбільших айсбергів навпіл, як гілку.

Гігантська крижана маса — під назвою A68a — була відома як таблоподібний айсберг через свою прямокутну форму. У своєму найбільшому розмірі він був приблизно розміром з Делавер, охоплюючи приблизно 2300 квадратних миль (6000 квадратних кілометрів), а в 2017 році він відколовся від іншого айсберга, A68, скинувши 1 трильйон тонн талої води в океан за три роки, коли він перебував у морі. Але вчені не знали, що спричинило розпад A68a.

У дослідженні, опублікованому в середу (19 жовтня) у Science Advances, дослідники з Прінстонського університету в Нью-Джерсі використовували супутникові зображення та набори даних, щоб перенестися назад у часі до грудня 2020 року, коли айсберг у формі пальця зазнав двох подій.

Пройшовши повз острів Південна Джорджія, A68a почав тріскатися, причому великий шматок відколовся як прямий результат тягнення кіля айсберга по морському дну, однак друга подія збентежила експертів, оскільки айсберг плавав у глибокому відкритому океані.

«Зазвичай айсберги ламаються через те, що вони врізаються в морське дно, спричиняючи відколювання його частин», — сказав Live Алекс Хут, провідний автор дослідження та науковий співробітник Програми атмосферних і океанічних наук (AOS) Прінстонського університету. Наука(відкривається в новій вкладці). «Але в цьому випадку, після перегляду даних океанських течій, пальцеподібна частина айсберга, здавалося, перекривала одну частину течії, яка була сильнішою за іншу, тому здається розумним підозрювати, що це спричинило достатню напругу вздовж айсберга, щоб зламати його навпіл, як зубочистку».

Дослідники припустили, що друга подія руйнування була викликана «зсувом океанічної течії» і що зміна течій призвела до того, що частина айсберга була відрізана, про що раніше не повідомлялося.

Щоб перевірити свою теорію, вони розглянули, як зовнішні сили, такі як океанські течії та вітер, можуть впливати на айсберг. Створюючи симуляцію A86a за допомогою моделі під назвою Kinematic Iceberg Dynamics (iKID), команда виявила, що «коли айсберг потрапляє в дуже сильну течію проти іншої дуже слабкої течії, зв’язки між частинками конгломерату розриваються. Це дозволило змоделювати фактичний розлом берега».

«Палеподібна форма айсберга» також могла сприяти розлому, сказав Хут, «оскільки вона зробила айсберг достатньо довгим, щоб перекривати дві течії».

Дослідники також перевірили, чи сприяли існуючі тріщини розпаду, однак Хат сказав, що це залишається «непереконливим», оскільки «основна частина тріщини, схоже, не слідує за вже існуючою тріщиною».

Вивчаючи загибель A68a, Хат і його команда вважають, що вони зможуть отримати краще уявлення про «роль, яку відіграють айсберги в системі Землі » і те, як вони взаємодіють із зовнішніми силами.

«На айсберги припадає приблизно 50% втрати льодової маси в Антарктиді, що відбувається, коли вони відриваються від крижаних щитів”, – сказав Хут. “Віддаляючись, вони відкладають талу воду далеко від щитів. Це може вплинути на циркуляцію океану шляхом стратифікації водної товщі та може по суті удобрити океан залізом, оскільки вони є джерелом осаду з Антарктиди, що може призвести до збільшення фітопланктону».

Джерело: Рixel