Інформує Держекоінспекція

standard

Інформує Держекоінспекція

Протягом 9 місяців 2022 року внаслідок незаконного вилову риби та раків довкіллю завдано збитків на суму понад 41 млн гривень.

Фахівцями Держекоінспекції з початку року здійснено майже 500 заходів контролю з виявлення незаконного вилову водних ресурсів та складено понад 2000 адмінпротоколів на порушників природоохоронного законодавства.

Найбільше фактів порушення правил рибальства, а саме 164, зафіксовано державними інспекторами ДЕІ Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). У результаті здійснено розрахунок шкоди, завданої державі на загальну суму понад 16 млн гривень.

Серед найрезонансніших порушень інспекторами округу встановлено факт браконьєрства на Кіровоградщині на початку травня 2022 року в акваторії нижнього б’єфу греблі Кременчуцької ГЕС Кам’янського водосховища річки Дніпро біля м. Світловодськ. Тоді під час здійснення спільних заходів з працівниками ГУНП в Кіровоградській області з охорони водних біоресурсів було виявлено незаконно встановлені заборонені знаряддя лову у вигляді 12 сіток, з яких дістали риби загальною вагою майже 270 кг на суму понад 2,43 млн гривень.

standard

Колосальні цифри. Вчені розповіли, як рибалки засмічують Світовий океан

Води Світового океану постійно забруднюються пластиком та металом. Одним із найвагоміших факторів забруднення є рибальство — кількість відходів цієї індустрії вражає уяву.

Згідно з підрахунками австралійських дослідників, лише ліски в океани потрапляє щороку стільки, що вистачило б опоясати Землю 18 разів. А через 65 років втрачених у морських водах снастей буде достатньо, щоб покрити всю поверхню планети — і це якщо враховувати лише промисловий вилов риби, ігноруючи любительську риболовлю.

Такого висновку дійшли морський соціоеколог Келсі Річардсон з Університету Тасманії його колеги. Вони опитали 450 рибалок у семи країнах, розпитавши їх про обсяги та причини втрати рибальських снастей.

Дослідники виявили, що від США до Марокко, Індонезії та Нової Зеландії на втрати впливали типи морських суден.

«Пропорційно більше снастей було втрачено на невеликих рибальських суднах», — пишуть Річардсон та його команда у своїй статті. Вчені припустили, що великі судна можуть мати кращі технології навігації та інструменти, які зменшують втрати.

Серед типів снастей лідирували тралові сіті, що використовуються на великих глибинах. Донне тралення, як відомо, саме по собі завдає шкоди навколишньому середовищу.

Тим не менш, ця практика має широке поширення і досить вигідна — вона постачає людству близько чверті всіх морепродуктів, виловлених у дикій природі.

Згідно з цим опитуванням, погана погода також сприяла втраті снастей.

Хорошою новиною є лише те, що в наші дні, згідно з оцінкою австралійських дослідників, втрачається менше снастей, ніж у 2019 році, і це незважаючи на темпи вилову риби, що зростають. Ймовірно, це також пояснюється удосконаленням методик рибальства та збільшеною технологічністю обладнання.

Автори дослідження наполягають на перегляді підходу до ведення господарської діяльності в океанах. Вони акцентують на тому, що від вилову страждають багато не промислових видів, наприклад, скати. Їх популяція вже скоротилася на 70% за останні пів століття.

Джерело: НВ

standard

Найбільший антарктичний айсберг розірвали навпіл потужні океанські течії

Швидка зміна океанських течій у Південному океані, ймовірно, зламала один із найбільших айсбергів навпіл, як гілку.

Гігантська крижана маса — під назвою A68a — була відома як таблоподібний айсберг через свою прямокутну форму. У своєму найбільшому розмірі він був приблизно розміром з Делавер, охоплюючи приблизно 2300 квадратних миль (6000 квадратних кілометрів), а в 2017 році він відколовся від іншого айсберга, A68, скинувши 1 трильйон тонн талої води в океан за три роки, коли він перебував у морі. Але вчені не знали, що спричинило розпад A68a.

У дослідженні, опублікованому в середу (19 жовтня) у Science Advances, дослідники з Прінстонського університету в Нью-Джерсі використовували супутникові зображення та набори даних, щоб перенестися назад у часі до грудня 2020 року, коли айсберг у формі пальця зазнав двох подій.

Пройшовши повз острів Південна Джорджія, A68a почав тріскатися, причому великий шматок відколовся як прямий результат тягнення кіля айсберга по морському дну, однак друга подія збентежила експертів, оскільки айсберг плавав у глибокому відкритому океані.

«Зазвичай айсберги ламаються через те, що вони врізаються в морське дно, спричиняючи відколювання його частин», — сказав Live Алекс Хут, провідний автор дослідження та науковий співробітник Програми атмосферних і океанічних наук (AOS) Прінстонського університету. Наука(відкривається в новій вкладці). «Але в цьому випадку, після перегляду даних океанських течій, пальцеподібна частина айсберга, здавалося, перекривала одну частину течії, яка була сильнішою за іншу, тому здається розумним підозрювати, що це спричинило достатню напругу вздовж айсберга, щоб зламати його навпіл, як зубочистку».

Дослідники припустили, що друга подія руйнування була викликана «зсувом океанічної течії» і що зміна течій призвела до того, що частина айсберга була відрізана, про що раніше не повідомлялося.

Щоб перевірити свою теорію, вони розглянули, як зовнішні сили, такі як океанські течії та вітер, можуть впливати на айсберг. Створюючи симуляцію A86a за допомогою моделі під назвою Kinematic Iceberg Dynamics (iKID), команда виявила, що «коли айсберг потрапляє в дуже сильну течію проти іншої дуже слабкої течії, зв’язки між частинками конгломерату розриваються. Це дозволило змоделювати фактичний розлом берега».

«Палеподібна форма айсберга» також могла сприяти розлому, сказав Хут, «оскільки вона зробила айсберг достатньо довгим, щоб перекривати дві течії».

Дослідники також перевірили, чи сприяли існуючі тріщини розпаду, однак Хат сказав, що це залишається «непереконливим», оскільки «основна частина тріщини, схоже, не слідує за вже існуючою тріщиною».

Вивчаючи загибель A68a, Хат і його команда вважають, що вони зможуть отримати краще уявлення про «роль, яку відіграють айсберги в системі Землі » і те, як вони взаємодіють із зовнішніми силами.

«На айсберги припадає приблизно 50% втрати льодової маси в Антарктиді, що відбувається, коли вони відриваються від крижаних щитів”, – сказав Хут. “Віддаляючись, вони відкладають талу воду далеко від щитів. Це може вплинути на циркуляцію океану шляхом стратифікації водної товщі та може по суті удобрити океан залізом, оскільки вони є джерелом осаду з Антарктиди, що може призвести до збільшення фітопланктону».

Джерело: Рixel 

standard

Вже скоро буде відкрито схожу на Землю планету з океанами та континентами: вчені дали прогноз

Деякі астрономи вважають, що настав час почати розглядати зірки, не схожі на Сонце, якщо ми хочемо шукати потенційну Землю 2.0. Справа в тому, що жовті карликові зірки, такі як наша, настільки яскраві, що за допомогою існуючих телескопів важко знайти крихітні планети, які обертаються навколо них, пише Forbes.

Набагато легше знайти планети навколо тьмяніших червоних карликів. Телескопи не настільки переповнені світлом, і сигнал планети, що рухається перед зіркою, більш чіткий. Крім того червоних карликів набагато більше, вони становлять близько 70% усіх зірок у Чумацькому Шляху, і більшість планет, які ми знайшли за межами Сонячної системи, обертаються навколо них.

Хороша новина полягає в тому, що нове дослідження, опубліковане в Nature Astronomy, свідчить про те, що екзопланети земного типу можуть бути набагато більш поширеними навколо червоних карликів, ніж очікувалося раніше. І ми імовірно знайдемо одину таку вже цього десятиліття.

Дослідження, проведене доктором Масахіро Ікома з Національної астрономічної обсерваторії Японії та Тадахіро Кімура, доктором Токійського університету, базується на критиці того, як екзопланети класифікуються як придатні для життя.

Загальновизнано, що планета, придатна для життя, має бути кам’янистою та мати рідку воду. Для цього вона має перебувати в зоні життя навколо зірки, де вода не замерзає і не закипає.

Однак планета, розташована в такому регіоні, не обов’язково матиме воду чи життя, яке насправді шукають вчені. То чому стільки розмов навколо планет у зоні проживання?

Землю придатною для життя робить не лише вода на її поверхні. І океани, і континенти відіграють життєво важливу роль у вуглецевому циклі. Саме це допомагає підтримувати помірний клімат, де можуть існувати рідка вода та життя, кажуть дослідники.

Вони вважають, що нам слід шукати планети з океанами, континентами та пляжами — планети, де суша й море можуть співіснувати.

Беручи до уваги воду, що утворюється внаслідок взаємодії між ще розплавленою поверхнею молодої планети та її первісною атмосферою, дослідники вважають, що кілька відсотків планет розміром із Землю в населених зонах повинні мати достатньо води для помірного клімату.

Крім того, вони вважають, що місії з дослідження екзопланет, такі як Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) і майбутній PLAnetary Transits and Oscillations of stars (PLATO), можуть знайти кілька прикладів дійсно схожих на Землю екзопланет з океанами, пляжами та континентами вже в цьому десятилітті.

Джерело: “Всвіті”

standard

Держекоінспекція інформує

Минулого тижня фахівці Держекоінспекції завершили обстежували об‘єкти, пошкоджені окупантами у Торецьку, Костянтинівці та Сіверську Донецької області, сума збитків довкіллю становить понад 34 млн гривень.

Так, у результаті ворожого обстрілу міста Костянтинівка пошкоджень зазнали адміністративні будівлі міського комунального підприємства «Комунтранс», у місті Торецьк значних пошкоджень зазнали адміністративні будівлі АКП «Комунальник» та КП «Торецьккомсервіс», а в Сіверській громаді – будівлі Часовоярського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу».

У зв’язку із руйнуваннями, що виникли череж ворожі обстріли, на зазначених земельних ділянках утворилась велика кількість будівельних та інших небезпечних відходів, що призвело до їх засмічення. Загальна сума збитків, завданих державі, лише вищевказаним фактам, складає понад 34 мільйонів гривень.

Державна екологічна інспекція у Донецькій області продовжує виконувати свої функції та працює на перемогу!