Як змінилась робота екоінспектора під час війни?

standard

Як змінилась робота екоінспектора під час війни?

Розширене інтерв’ю відомій журналістці науково-популярного журналу «Wired», що видається в Сан-Франциско та Лондоні, письменниці та екопросвітниці Сабріні Вейс, за координації з комунікаційним менеджером Команди підтримки реформ Міндовкілля Олегом Киричуком, сьогодні надала начальник Відділу інструментально-лабораторного контролю ДЕІ Столичного округу Олена Сидоренко.

“Екоінспектори систематично здійснюють виїзди на місця наслідків російської агресії по території Київської області та м.Києва. Найрезонанснішими є руйнація ряду автозаправних комплексів та нафтобаз, де реалізовувалися та зберігалися суттєві об’єми різних видів пального. Фіксуються витоки нафтопродуктів на рельєф місцевості та погіршення якості українських земель, вплив на поверхневі й підземні води.

Нафта є сумішшю органічних сполук таких як, алкани, циклоалкани, ароматичні вуглеводні різної молекулярної маси, а також кисневих, сірчистих та азотистих сполук. Розливи нафти негативно впливають на ґрунтовий покрив, а саме: порушують кореневе живлення рослин, фільтраційний режим, шкодять рослинний покрив, призводять до втрати родючості земель, міграції токсичних речовин у середині ґрунтового шару, зниження кількості мікроорганізмів і утворення СО2.

Через займання нафтобаз і АЗС, в атмосферу надходять несанкціоновані викиди, а повітря забруднюється продуктами горіння.

Зазвичай, головним етапом кожного виїзду – є відбір проб ґрунтів для визначення рівня забруднення, також здійснюється огляд та фіксація фізичних масштабів впливу на довкілля на певній території, даються запити на отримання даних дистанційного зондування землі.

Проби ґрунту ми відбираємо з таким розрахунком, щоб кожна частина представляла собою зразок ґрунту, типового для даного прошарку землі. Реквізуємо точкові проби на одному пробовідбірному майданчику та складаємо з них об’єднану.

Вже в офісі, у камеральних умовах, інспектори здійснюють аналіз події на базі різносторонніх додаткових джерел інформації, проводять розрахунок збитків, згідно нових, адаптованих до військового стану, Методик визначення розмірів шкоди. Так створюється документальне підґрунтя для позовів українських міжнародних юристів в світовому трибуналі по стягненню збитків з країни-агресора”.

Руслан Стрілець

Олена Крамаренко

Ігор Зубович

Олена Криворучкіна

standard

Українські науковці досліджують наявність мікропластику в Антарктиці

Українські вчені розпочали дослідження про наявність мікропластику в прісних водах Антарктики.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

«Серед багажу, з яким наші полярники повертаються з Антарктики в Україну, є порожні сітки. Це унікальний матеріал для аналізу наявності мікропластику в прісних водах крижаного континенту», – йдеться у повідомленні.

У НАНЦ зазначили, що мікропластик – дуже дрібний пластик, менше ніж 5 мм. Він надзвичайно шкідливий для живих істот. Потрапляючи в організм з їжею, може забити травну систему.

За даними Програми моніторингу та оцінки Арктики (AMAP), мікропластик уже був знайдений в арктичному снігу, морському льоду, морській воді, у донних відкладах, відібраних з океану, і на пляжах.

Латвійський інститут гідроекології Latvijas Hidroekoloģijas institūts в межах ініціативи IceMicroplastic проводить дослідження наявності мікропластику у прісних водах паралельно в Арктиці та Антарктиці.

В Антарктиці ця робота триває спільно з НАНЦ.

Українська полярниця Марта Дзинда відібрала зразки на материку поблизу станції «Академік Вернадський» для подальшого вивчення в Латвії.

Вона «ловила» мікропластик спеціальною пасткою у вигляді сітки, яку встановлювала на льодовиковому струмку. Самі сітки були розроблені в межах кампанії Європейського Союзу «Пластикові пірати».

Пастку ставили на 6-24 години. Протягом цього часу через неї проходив потік прісної води. Потім її знімали й пакували.

Загалом було заплановано встановити 9 таких сіток. Але одну з них забрав з собою прилив на початку досліджень, тож всі наступні встановлювали з урахуванням цього фактору.

За словами полярниці, «робота займала багато часу. Ми інколи проводили по 7–8 годин у човні, бо нашим пріоритетом є материкові струмки. А тут треба враховувати погоду й льодову. Материк важкодоступний».

Зрештою, вісім пасток вдалося успішно поставити, зняти та запакувати.

Нині полярники везуть їх в Україну. Далі сітки надішлють в Латвію, де за участі українських науковців їхній вміст проаналізують в спеціалізованій лабораторії.

«Якщо вчені отримають негативний результат (відсутність частинок мікропластику), це буде гарна новина. Якщо ж мікропластик знайдуть, то далі важливо буде зрозуміти, як його частинки потрапили в льодовикову воду», – зауважили в НАНЦ і пообіцяли поінформувати про результати досліджень.

standard

Валерій Дубіль: Додаткові 20 РЕБ-систем проти ворожих дронів від БФ молодіжної ініціативи «Надія» Віти Присяжнюк та партнера Євгена Довбні

На передові позиції Харківського та Донецького напрямків передали новітні системи радіоелектронної боротьби.

Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» разом із партнерами забезпечив українських військових понад 20 сучасними РЕБ-комплексами, здатними протидіяти ворожим безпілотникам, засобам зв’язку та навігації противника.

Допомогу отримали військові частини у Вовчанську, Куп’янську, Чугуєві, Ізюмі, Краматорську, Слов’янську, Петропавлівці та Дружківці.

Фонд передав:
– понад 20 широкочастотних РЕБ-комплексів, серед яких легендарний «Апостол»
– 15 зарядних станцій потужністю 2.0 кВт
– 10 комплектів Starlink
– 1500 одиниць медикаментів і вітамінів

Голова комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації, голова наглядової ради фонду Валерій Дубіль підкреслив, що сучасні системи радіоелектронної боротьби стали ключовим елементом захисту українських військових від атак дронів:

«РЕБ-комплекси значно зменшують ризики для наших захисників. Вони блокують канали зв’язку ворожих безпілотників, унеможливлюють точне наведення керованих боєприпасів і допомагають українським військовим ефективніше діяти на полі бою. Наша мета – максимально забезпечити армію такими технологіями».

Українські танкісти, які отримали РЕБ-системи, відзначають їхню ефективність у захисті від атак FPV-дронів:

«Раніше на полі бою доводилося постійно бути в напрузі – дрони прилітали несподівано, і часу на реакцію майже не було. Тепер ситуація змінилася: ворожі дрони просто падають або втрачають сигнал. Це дає нам шанс не просто вижити, а виконати завдання і повернутися до своїх», – розповідає один із командирів танкового екіпажу.

Медики також підтверджують життєву важливість нових РЕБ-комплексів:

«Один із наших екіпажів евакуації потрапив під атаку дронів-камікадзе. Вже готувалися до найгіршого, але щойно ворожі дрони увійшли в зону дії РЕБ – вони просто перестали реагувати на команди оператора. Це врятувало нас і поранених», – ділиться медик евакуаційного екіпажу.

Військові порівнюють РЕБ із щитом або парасолькою від атак дронів:

«Коли РЕБ увімкнений, ти відчуваєш себе під невидимою парасолькою. Дрони не можуть нас знайти, їхні оператори втрачають керування, а це означає, що ми маємо шанс виконати завдання і повернутися живими», – кажуть бійці на передовій.

За оцінками військових, передані РЕБ-системи вже дозволили зменшити ефективність атак дронів армії рф на 60% та скоротити ризик радіокерованих підривів на 50%.

З початку повномасштабного вторгнення фонд реалізував понад 220 гуманітарних місій, спрямованих на забезпечення українських військових технічним обладнанням, засобами зв’язку та медициною.

standard

Завершена розробка перших європейських стандартів у сфері контролю якості поверхневих вод за підтримки ОБСЄ

На шляху до ЄС Україна має створити ефективну державну систему моніторингу стану довкілля та контролю дотримання природоохоронного законодавства відповідно до європейських стандартів, зокрема йдеться про інструментально-лабораторний контроль підрозділів Держекоінспекції та її територіальних органів.

Статус України як афілійованого члена CEN-CENELEC зобов’язує нашу державу з 1 січня 2023 року прийняти європейські стандарти (EN, EN ISO) і скасувати розбіжності між національними стандартами та стандартами ЄС.

Програма підтримки ОБСЄ для України забезпечила розробляння 18 національних стандартів України для забезпечення контролю якості поверхневих вод.

Відповідно до правил і процедур національної стандартизації розробка національних нормативних документів завершена.

Введення в дію зазначених НД очікується в травні 2025 року згідно Національної програми робіт зі стандартизації.

Детальніше можна ознайомитися за посиланням:

https://mepr.gov.ua/zavershena-rozrobka-pershyh…/

 

standard

Збитків на понад 11 мільйонів: Держекоінспекція назвала найрезонансніші порушення тижня

З 21 по 27 березня 2025 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 479 заходів контролю, складено 444 протоколи про адміністративні правопорушення

Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 138 тис. грн

До Державного бюджету стягнуто 148 тис. грн.

За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 11 млн 945 тис. грн.

Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 948 тис. грн.

Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 5 млн 382 тис. грн. (з урахуванням раніше пред’явлених претензій та позовів).

Найбільш резонансні порушення вимог природоохоронного законодавства:

Дніпропетровська область

Інспекцією Придніпровського округу за результатами планової перевірки АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ», проведеної в період з 17.01.2022 по 28.01.2022 року, нараховані та пред’явлені збитки заподіяні державі за наднормативне забруднення атмосферного повітря на суму 3 млн 542 тис. 929 грн.

Пред’явлені збитки не були сплачені в добровільному порядку, тому Інспекція звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ» зазначених збитків. Згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області 25.03.2025 підприємство сплатило збитки в повному обсязі.

Івано-Франківська область

Інспекцією Карпатського округу проведено розрахунок збитків на суму 753 тис. 42 грн, за незаконну порубку сироростучих та сухостійного дерев різних порід у кількості 51 шт, за межами населеного пункту с. Грабівка Новицької сільської ради Івано-Франківського району. Повідомлення про злочин направлено до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, ГУНП в Івано-Франківській області та Івано-Франківської обласної прокуратури.

Львівська область

Інспекцією у Львівській області проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 281 тис. 705 грн за незаконну рубку невстановленими особами 43 дерев породи клен-явір в смузі відведення автодороги Куровичі-Рогатин, за межами

с. Погорільці Глинянської територіальної громади. Матеріали направлено до СВ ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області.

Одеська область

Інспекцією Південно-Західного округу проведено розрахунок збитків на суму 615 тис. 163 грн, за незаконну рубку у лісовій полезахисній смузі 133 дерев породи «акація» за межами с. Маринівка на території Усатівської сільської ради Одеського району. Матеріали направлено до Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області.

Полтавська область

Проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 14 тис. 966 грн, за незаконний вилов водних живих біоресурсів, невстановленими особами, в акваторії Кременчуцького водосховища в межах ландшафтного заказника «Сулинський» поблизу с. Липове. Матеріали направлено до ГУНП в Полтавській області.

Чернівецька область

Інспекцією Карпатського округу проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 911 тис. 224 грн, за незаконну порубку, невстановленими особами, 35 дерев різних порід на території дендрологічного парку місцевого значення «Киселівський «Гайдейка» на території Веренчанської територіальної громади. Матеріали направлено до Управління СБУ в Чернівецькій області.

Чернігівська область

Інспекцією у Чернігівській області проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 60 тис. 178 грн, за незаконну рубку, невстановленими особами, 65 дерев різних порід неподалік села Веселівка, на території Батуринської територіальної громади Ніжинського району. Матеріали направлено до ВП № 1 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.

Проведено розрахунок збитків на суму 3 млн 960 тис. 953 грн, за незаконну рубку, невстановленими особами, 109 дерев різних порід до ступеня припинення росту на території ПЗФ, а саме, Мезинського національного природного парку, біля села Розльоти Понорницької селищної ради Новгород-Сіверського району. Матеріали направлено до Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області.