Угорщина погодилася на переговори щодо закону про мову освіти

standard

Угорщина погодилася на переговори щодо закону про мову освіти

Міністерство освіти України 5 червня проведе консультації з представниками угорської громади щодо мовних статей закону про освіту.

Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін за підсумками зустрічі з угорським колегою Петером Сіярто.

“Угорська сторона буде сприяти цим консультаціям, щоб вони пройшли успішно. Потім зустрінуться два глави МЗС і Міносвіти за участі угорської громади для того, щоб остаточно визначити те рішення, яке буде працювати для наших громадян угорського походження”, – сказав Клімкін.

За його словами, “логіка рішень полягає в тому, щоб прибрати цю дискримінацію, щоб викладання мови було покращене, щоб вони (представники нацменшини, – ред.) розуміли, в якій вони країні живуть, але й щоб допомогти їм повністю зберегти самобутність”.

Зустріч на рівні міністрів запланована також на червень, сказав очільник українського зовнішньополітичного відомства. Зазначимо, угорська меншина довгий час відмовлявся від консультацій.

14 лютого Міносвіти провело перші очні консультації з представниками національних меншин щодо мови освіти.

У зустрічі взяли участь представники молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад. Представники угорської меншини повідомили, що не братимуть участі у консультаціях. Меншина відмовилася, за даними ЄП, через рекомендацію з Будапешта.

Нагадаємо, 14 лютого уряд України схвалив проект змін до закону “Про освіту”, який розширює період запровадження мовної норми.

Як відомо, Угорщина уже втретє заблокувала проведення засідання комісії Україна-НАТО на міністерському рівні. Угорська влада пояснює, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норму закону про освіту. Будапешт переконаний, що закон значно обмежив права національних меншин у використанні рідної мови.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/05/29/7082355/

 

standard

ЧИ ПОБАЧАТЬ НАШІ ОНУКИ ХРЕЩАТИК ТАКИМ, ЯКИМ ЗНАЄМО ЙОГО МИ

Українські архітектори пропонують включити Хрещатик до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А чому б і ні?

Хрещатик – не просто вулиця, а серце української столиці. Древнє, але досі живе – гаряче і трепетне. І для будь-якого киянина, звичайно, найкраще у світі. Такого цікавого поєднання історії, рельєфу, архітектурних стилів та ландшафту ще треба пошукати. На жаль, не всі сучасники це розуміють. Отож, аби його зберегти, українські архітектори підготували проект включення вулиці Хрещатик до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ініціатором проекту стала віце-президент Національної спілки архітекторів України Олена Олійник, з якою і поспілкувався Укрінформ.

Вона розповіла, чим же Хрещатик такий особливий і чому заслуговує на світовий статус пам’ятки архітектури. Каже, шанси на його отримання чималі. Далі – зі слів пані Олійник.

Конкурс однієї вулиці

Сучасному архітектурному ансамблю Хрещатику – близько 70 років. Порівняно із іншими об’єктами в Україні, включеними до спадщини ЮНЕСКО, яким по кількасот і навіть тисячі років, він наймолодший. Чим же він такий особливий?

Загально відомо, що до Світової спадщини ЮНЕСКО включають не найкращі чи найдавніші об’єкти, а найунікальніші і оригінальні. Хрещатик в цьому розумінні разом з подібними об’єктами з інших країн претендує на так звану транснаціональну номінацію, в яку входитимуть ще чотири головні вулиці столиць країн Східної і Центральної Європи. Це Маршалковська у Варшаві, Тверська у Москві, вулиця Леніна в Мінську та Карла Маркса в Берліні. Усі названі вулиці складають певний архітектурний ансамбль, що має риси виразного модернізму і несуть в собі певну ідеологію часів соціалізму.

Взагалі, у світі підвищується цікавість до архітектури ХХ сторіччя. До речі, в попередній лист до ЮНЕСКО включено також і ансамбль будівель харківського Держпрому, як окремий об’єкт конструктивізму та модернізму.

 

 

Однак, повернімось до Хрещатика. На фоні інших номінантів він має важливу відмінну рису – яскраво виражену національну складову ансамблю. В архітектурі Хрещатика виразно простежуються риси і форми українського бароко – багатопрофільні карнизи, фронтончики, висячі колонки, лицювальна кераміка з рельєфними орнаментальними мотивами, що нагадують ритмічний ряд полтавської плахти, а в просторовій організації – риси давньоруської архітектури. Це підкреслює його своєрідність.

Що приховали автори Хрещатику в його фасадах?

Автори Хрещатика, що вибрали такий незвичний для того часу стиль були справжніми патріотами. Це був прихований протест і прояв національної ідентичності. І стало своєрідним методом та символом об’єднання Західної та Східної України, хай навіть у фасадах та архітектурних образах головної вулиці столиці. Але люди це відчули.

Певним чином це було подвигом тогочасних архітекторів, тому що вказівки “з гори”, щоб Хрещатик мав якісь більш виразні національні особливості, не було. Відповідно, треба було маскувати цей задум під інші елементи декору. Реалізувати в повній мірі фасади Хрещатика вдалося тільки після 50-го року, коли на той час головного архітектора Києва і керівника цієї роботи Олександра Власова перевели на посаду головного архітектора Москви.

Після цього проектуванням головної вулиці Києва стали займатися інші київські архітектори – Анатолій Добровольський, Олександр Малиновський, Борис Приймак.

Насправді Хрещатик унікальний ще й тому, що це перший і єдиний в Європі архітектурний об’єкт, конкурс на який було проголошено ще до завершення Другої світової війни. Конкурсне проектування тривало з 44-го по 48-й рік і проходило у три тури. А забудова вулиці, яка почалася в 1949-му, тривала 6 років.

Єдиний проект, який мав ще на стадії проектування риси українського бароко – проект Володимира Заболотного, і трохи вони простежувались у проекті Олексія Тація. Всі інші проекти були у дусі сталінської архітектури. Але вже на стадії реалізації колективу авторів вдалося доповнити їх виразними рисами з елементів українського бароко, українського архітектурного модерну та навіть живопису бойчукістів (напрям в українському мистецтві 10-30-х років XX ст., назва походить від прізвища Михайла Бойчука, який запропонував теорію нового українського мистецтва, що базувалася на національних засадах – Ред.). І це все простежується в мозаїках, в барельєфах, в скульптурі.

До речі, ще одна цікава відмінність Хрещатика від інших ансамблів – збереження і дбайлива реставрація будинків, які не повністю підірвали більшовики, покидаючи місто у вересні-листопаді 1941 року. Частина цих будинків збереглася, хоча так само не було ніяких вказівок їх надалі зберігати. Тобто, їх можна було прибрати і на пустому місці збудувати «прекрасний» сталінський ансамбль, як це робилося, наприклад, у Мінську. Там просто все розчистили і звели нову архітектуру в неокласичних формах. А от на Хрещатику все було дбайливо збережено і відновлено.

Навіть більше – нова архітектура була “вписана” у стару, як можна бачити на парному боці Хрещатика, де знаходяться адміністративні будівлі. Збережені будинки певним чином задали масштаб і неокласичність, а житлова додала “ноток” необарокко. Наприклад, у місці перетину вулиці Прорізної з Хрещатиком, і квартал до перетину з вулицею Пушкінською. Тобто, Хрещатик – це абсолютно гармонійне середовище, але дуже різноманітне.

“Крило” ЮНЕСКО як захист від незаконної забудови

Основна мета включення Хрещатику до світової спадщини – це фактично її захист, збереження, реставрація і забезпечення усталеного розвитку. Вулиця зараз вже має проблему з керамікою фасадів. Річ у тім, що у їхньому створенні була використана унікальна плитка зі слов’янської білої глини. На той час для її виготовлення було створено спеціальні потужності – завод в Слов’янську (Донецька обл.), який зараз виготовляє дещо іншу продукцію. Ще з 10 років тому при столичному Науково-дослідному інституті експериментального проектування існувала піч, у якій можна було обпалювати керамічні зразки до метра в діаметрі. На жаль, ця піч зруйнована. А для реставрації фасадів потрібно постійно відновлювати втрачені зразки.

Крім того, включення Хрещатика до спадщини ЮНЕСКО “включає” мораторій на всі забудови і землевідведення, також і в буферній зоні. Як відомо, пам’ятками місцевого значення, яким є сьогодні центральна вулиця столиці, має опікуватися місцева влада та Міністерство культури.

 

     

Але, настільки неефективно вони це роблять – ми вже могли переконатися, коли під час пожежі в червні минулого року ущент згоріла історична будівля центрального гастроному – колишній готель «Кане», де свого часу жили Михайло Врубель, Павло Скоропадський, Панас Саксаганський та інші відомі люди минулого.

Підняття рангу Хрещатика до пам’ятки світового значення, безсумнівно, сприятиме процесу його збереження. Звісно, це складає певний клопіт для держави, але підвищує її авторитет, престиж у світі та туристичну привабливість.

http://intvua.com/news/kiev/1520792868-chi-pobachat-nashi-onuki-hreshchatik-takim-yakim-znaemo-yogo.html

 

standard

Безпілотники типу Gremlin стануть основною ударною міццю США

Управління перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (DARPA) запустило проект з розробки військово-транспортного літака, пристосованого для запуску та посадки десятків невеликих безпілотників.

Передбачається, що проект буде реалізований на базі військово-транспортних літаків C-130 Hercules. За задумом експертів Міноборони США, літаки повинні нести на собі велику кількість дронів різної спеціалізації. Це повинно дозволити таким «вуликам» вирішувати відразу кілька завдань, починаючи від збору розвідувальної інформації до знищення радарних об’єктів та інших наземних цілей.

Розробкою даного проекту займеться компанія General Atomics Aeronautical Systems, яка широкій аудиторії відома своїм продуктом – безпілотником Predator. Компанія має в середньостроковій перспективі представити повноцінний «вулик», який буде здатний продемонструвати всі можливості даного проекту.

Безпілотники Gremlin повинні бути відносно недорогими у виробництві і обслуговуванні, а також вкрай універсальними. Передбачається, що кожен дрон повинен мати можливість нести на собі не більше 25 кг близько 500 км. Справа в тому, що «літак-вулик» повинен буде запускати дрони з-за спини основної ударної угруповання. Більше того, управління безпілотниками буде здійснюватися не з літака-бази, а з літаків, здатних працювати безпосередньо на лінії франта, наприклад F-22 або F-35.+

Ефективність такої зброї не в надточності дронів, а в їх універсальності, невисокій ціні і можливість оперативної передачі управління.

http://cikavosti.com/bezpilotniki-tipy-gremlin-stanyt-osnovnou-ydarnou-miccu-ssha/

standard

Як відсвяткувати Новорічні свята з мінімальною шкодою для довкілля

“Зелені” поради до новорічних свят:

–    Купуйте ялинку у горщику. Прикрасьте її для свята, а потім виставте на балкон або у двір, поки не настане слушна мить для посадки у відкритий ґрунт. Вона буде коштувати дорожче, але після свят ялинку можна висадити в найближчому парку або сквері (за узгодженням із владою), або на Вашій дачі чи фазенді. Читайте поради, як правильно поводитися з ялинкою в горщику.

–    Поцікавтесь, чи вирощено ялинку в горщику в українських розсадниках. Часто вони імпортуються з-за кордону і тому є породами хвойних дерев, які не зростають в Україні. Згодом вони навряд чи виживуть у наших умовах. Штучна ялинка не є гарною альтернативою. При виробництві штучних ялинок спалюється викопне паливо, крім того, рано чи пізно ялинка вийде з ладу й Вам доведеться купувати нову.

–    Якщо Ви все ж таки вирішили купити зрубану ялинку, не підтримуйте браконьєрів.  Всі офіційно спиляні дерева позначаються лісниками за допомогою спеціальної бирки з вигравійованим лазерним штрих-кодом, яка розміщується на нижній частині стовбура ялинки. Зрубані браконьєрами дерева бирки не мають.

–    Також, як альтернативу для прикрашання житла можна використати не всю ялинку, а ялинові гілки. У цьому випадку Ви одержуєте атрибут Нового року, ялиновий аромат у будинку, а саме дерево залишається живим. Ялинові гілки, зазвичай, є побічним продуктом законних санітарних рубок.

    Імпровізуйте! Споруджуйте новорічне дерево з підручних предметів, наряджайте гірляндами кімнатні рослини або прикрасьте ялинку на подвір’ї. Ялинка як обов’язковий атрибут Нового року – штучно придуманий і нав’язаний нам обряд. З давніх давен українці на Різдво ставили дідуха – сніп жита чи пшениці, що символізував добробут, мир та злагоду в родині.

–    Найпростіший спосіб привітати друзів з Новим роком –відправити листівки в мережі Інтернет, це заощаджує папір і вимагає мінімальних витрат енергії. Надсилайте вітальні листівки WWF (можна скачати справа). У крайньому випадку, відправте новорічні листівки з переробленого паперу або такі, що підтримують якусь шляхетну справу. Утилізуйте їх після свят.

–    Розрахунки показують, що продукти для різдвяної вечері в Західній Європі подорожують в цілому близько 40 тисяч кілометрів до прибуття до столу. Товари, які продаються в Україні, ймовірно, подорожували менше. У будь-якому разі краще купувати продукти, які виробляються в нашій країні, не упаковані надмірно і є типовими для українського зимового сезону.

–    Купуйте ікру на новорічний стіл відповідально. Наприклад, чорна ікра має бути вирощена виключно в аквакультурі.

–    Якщо Ви хочете покататися на лижах або сноуборді у святкові дні,уникайте схилів, вкритих штучним снігом. Його виробництво вимагає багато енергії. Використовувана вода збирається в спеціальні резервуари. Останні дослідження показують, що це зменшує частоту й інтенсивність опадів у регіоні. Тобто, що більше в регіоні виробляється штучного снігу, то рідше там іде дощ. Іноді штучний сніг містить хімічні речовини, які навесні змиваються вниз у долину, у містах же водопроводи часто беруть воду з гірських районів.

–    При покупці електроприладів у подарунок, вибирайте найекономніший клас А+. Стереосистеми й телевізори можуть не відключатися повністю, а залишатися в “режимі очікування”. У цьому режимі вони витрачають 40% від їхнього нормального споживання енергії. У Великобританії тільки телевізори в режимі stand-by витрачають електроенергії на 75 млн євро на рік.

–    Даруйте потрібні подарунки зі змістом. Якщо Вам подарували щось непотрібне – не викидайте це. Можливо, знайдеться людина, якій цей подарунок буде до вподоби.

–    Уникайте подарунків на батарейках. Вони погано утилізуються, а також дають менше енергії, ніж використовується при їхньому виготовленні. Набір акумуляторів, що можна перезаряджати, з легкістю замінить батарейки.

–    Не забудьте утилізувати упакування. Зберігайте папір від подарунків, його можна використати повторно.

Джерело: http://wwf.panda.org/uk/our_work/ecoeducation/campaigns/archive/green_new_year/

standard

П’ять міфів про дитячу алергію

Будь-яка матуся хоч раз чула про дитячу алергію, а швидше за все – стикалася з цим терміном в кабінеті у лікаря. Які існують найпоширеніші міфи про алергію?
5-mifov-o-detskoy-alergii-1036-62099.jpg (.29 Kb) Міф 1

Алергія виникає на їжу і пилок рослин
Насправді список алергенів, до яких організм може проявити підвищену чутливість (сенсибілізацію), дуже великий. Недоброзичливцями виступають продукти, пилок рослин, домашній пил і живуть в ній кліщі, що витають в повітрі хімічні сполуки, шерсть тварин і пір’я птахів, інфекції – бактерії і грибки, компоненти ліків. Щоб на якась із цих речовин виникла «бурхлива» реакція – скажімо, з’явився висип або нежить, організм повинен сприйняти її як чужорідну. Тоді у відповідь на появу ворога імунна система починає виробляти особливі білки – антитіла, або імуноглобуліни. Запускається так звана «алергічна реакція».

Міф 2
Алергія проявляється висипом і нежиттю

Так само як і перелік алергенів, список проявів алергічних реакцій дуже великий. До найпоширеніших, дійсно, відносяться шкірні явища: висип, плями, набряклість, почервоніння, свербіж і навіть просто підвищена сухість шкіри. Саме в 80% випадків так найчастіше проявляється алергія у дітей до 2 років; лікарі нерідко об’єднують ці неприємності словом «атопічний дерматит».

Міф 3
Алергію у дітей лікують лікарі-алергологи

У дітей до 1 року цією проблемою займаються гастроентерологи. Шкіра – дзеркало травлення, у малюків майже 90% проблем з нею викликані порушеннями в роботі кишечника, адже шлунково-кишковий тракт відповідає і за процеси адаптації – пристосування організму до будь-якого нового продукту. Корисні бактерії в кишечнику виконують роль фільтра, який затримує шкідливі речовини, в тому числі алергени. Порушення мікрофлори (дисбактеріоз) призводить до недостатньої «очищенні» їжі від шкідливих домішок, що викликає непереносимість.

Міф 4
Реакція на їжу – це алергія

Помітивши, що малюка обсипало після шоколаду або цитрусових, мама переконано каже: «Алергія». Насправді, у більшості малюків за шкірними (висипом, почервонінням, сверблячкою) і кишковими проявами (розладом стільця, здуттям живота) стоїть не алергія, а так звана харчова нетерпимість. Це небажана реакція на один або кілька продуктів, викликана незрілістю травної системи дитини. На відміну від неї, харчова алергія – це порушення в імунній системі організму.

Харчова непереносимість виникає зазвичай в перші 3 роки життя, коли малюк активно знайомиться з новими продуктами, і з часом проходить. Реакція залежить від кількості з’їденого і може виникати як відразу, так і протягом тижня. Харчова алергія зберігається на все життя, а її прояви не залежать від обсягу прийнятої їжі.

Міф 5
При будь-алергічної реакції потрібно гіпоалергенна дієта

Ми тільки що з’ясували, що не всяка реакція на їжу – це алергічна реакція в чистому вигляді. Реагувати організм малюка може через незрілість ферментативної бази, а зовсім не через неполадки імунної системи. Тому не поспішайте робити висновки!

У той період, коли у малюка спостерігається реакція на якийсь харчовий продукт, важливо не посилювати навантаження на організм (простіше кажучи, не провокувати його зайвий раз) продуктами з високим алергічним потенціалом начебто морепродуктів або екзотичних плодів. Зрозуміло, виключити продукт, що викликав реакцію, потрібно – але не відразу і не назавжди. Якщо реакція не дуже сильна (наприклад, невеликий висип і більше нічого) не відмовляйтеся від нововведення, почекайте 2-4 дня: за цей час організм дитини може звикнути до продукту, і симптоми зменшаться. Якщо прояви зберігаються, відміняйте продукт, але приблизно через місяць спробуйте ввести його знову. Є шанс, що після закінчення часу проблеми більше не повторяться.

http://nashamama.com/dityna/25541pyat-mifiv-pro-dityachu-alergiyu.html