Київський метрополітен шукає, кому довірити власну безпеку

Київський метрополітен шукає, кому довірити власну безпеку

КП “Київський метрополітен” шукає, кому довірити власну безпеку на найближчий рік, і готовий заплатити за це понад 12 млн грн. Комунальне підприємство оголосило тендер на аварійно-рятувальне обслуговування всієї своєї інфраструктури – як підземної, так і наземної. Адже згідно з постановою Кабміну, об’єкти критичної інфраструктури мають перебувати під постійним “прикриттям”.

Про проведення тендеру з аварійно-рятувального обслуговування об’єктів Київський метрополітен оголосив у електронній системі Prozzoro. Подати пропозицію можна до 17 травня, початок аукціону – 19 травня. Очікувана вартість становить 12,24 млн грн, тож, кінцева ціна може бути нижчою, якщо зголоситься кілька учасників, а може й вищою, якщо торги визнають такими, що не відбулися.

Контракт охоплює геть усе: від тунелів і вентиляційних шахт до адміністративних будівель, електродепо й навіть бази відпочинку “Метро” в селі Літки. До списку входять усі діючі станції трьох ліній метро, притунельні й пристанційні споруди, колії, тягові підстанції та ще з десяток технічних об’єктів, які пасажири ніколи не бачать, але без яких метро просто не працює.

Послуга потрібна для оперативного реагування у випадку надзвичайних ситуацій. Це не оплата за вже виконані аварійні роботи, а своєрідна “підписка на готовність”: підрядник зобов’язується тримати фахівців напоготові, цілодобово чергувати й у разі потреби негайно виїжджати на об’єкт. Якщо щось станеться – реагують і ліквідовують наслідки, не станеться – все одно мають бути на зв’язку й у повній готовності. Тобто метрополітен платить за постійне прикриття всієї мережі, а не за один конкретний ремонт.

Термін дії договору – рівно рік. Переможець тендеру має розпочати надання послуг одразу після підписання угоди і працювати до 31 травня 2026 року. Оплата здійснюватиметься щомісяця на основі актів виконаних робіт, незалежно від того, були виїзди чи ні – головне, щоб команда була напоготові цілодобово й безперебійно.

Після повномасштабного вторгнення метро стало не лише транспортом, а й укриттям у прямому сенсі. У критичних ситуаціях саме підземка бере на себе головний удар, продовжує працювати під обстрілами, приймає людей уночі. Тож, забезпечити її стабільну роботу – це питання безпеки десятків тисяч мешканців.

Метрополітен посилається на постанову Кабміну, згідно з якою об’єкти критичної інфраструктури, як-от метро, мають обов’язково перебувати під аварійно-рятувальним прикриттям. У тендерній документації чітко прописані вимоги до якості, порядку співпраці й можливого залучення субпідрядників. Але всю відповідальність несе головний виконавець.

Джерело: “Інформатор”

У ряд Японії допоможе відновити пошкоджені внаслідок російського обстрілу будівлі Київської академії імені Бойчука

Будівлі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Бойчука, що постраждали внаслідок російської ракетної атаки у березні 2024 року, будуть відновлені завдяки підтримці уряду Японії. Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

«В день 71-ої річниці членства України в ЮНЕСКО разом з головою Представництва ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі та ректором Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Бойчука Оленою Осадчою підписали меморандум про співробітництво, — зазначив Микола Точицький. — Спільними зусиллями, завдяки підтримці уряду Японії, будуть відновлені будівлі Академії, пошкоджені внаслідок російської ракетної атаки 25 березня 2024 року.

Відбудова дасть можливість Академії повною мірою втілювати свою місію — передавати ДНК української культури — традиції народних майстрів, аби ми могли в поколіннях відтворювати унікальні складові національної ідентичності».

За його словами, успішна реалізація меморандуму стане одним із кроків, який сприятиме відновленню української культури.

«В часи, коли індоктринація молоді стає інструментом підтримки військової агресії, важливо нагадати одну з цінностей ЮНЕСКО про те, що освіта має виховувати вільну особистість. Мистецька освіта без цих цінностей неможлива», — підкреслив міністр.

Проходячи повз Київську академію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, що у Печерському районі, і досі можна побачити залишки корпусу, що був зруйнований внаслідок падіння уламків ракети 25 березня 2024 року.

У будівлі були знищені розташовані там спортивна зала, конгрес-хол та виставковий центр, приміщення кафедри монументального станкового живопису.

Джерело: «Вечірній Київ»

У ЦНАПах Києва можна зареєструвати домашнього улюбленця

У Києві запускають новий сервіс реєстрації домашніх тварин у Центрах надання адміністративних послуг. Власнику необхідно лише подати заповнену форму № 1, що надається безпосередньо у ЦНАПі, та квитанцію про оплату. Про це повідомили в комунальному підприємстві “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”.

Наразі реєстрація є обов’язковою для всіх собак, а для котів – за бажанням власника. Насамперед це питання безпеки, адже в разі втечі тварини наявність реєстраційних даних у ЦНАП значно підвищує шанси оперативного повернення її додому.

“Актуальна інформація про кількість домашніх тварин у місті дасть змогу більш ефективно планувати розвиток міської інфраструктури та сприятиме дотриманню ветеринарно-санітарних норм”, – зазначив директор КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини” Сергій Сабуров.

Він додав, що відтепер для реєстрації власнику необхідно лише подати заповнену форму № 1, що надається безпосередньо у ЦНАПі, та квитанцію про оплату. Після реєстрації тварині присвоюють унікальний номер, а власник отримує реєстраційне посвідчення, що підтверджує право власності на улюбленця.

“Сервіс буде доступним вже з понеділка, 12 травня, в усіх ЦНАПах міста”, – вказується у повідомленні.

Джерело: “Інформатор”

Продовжується демонтаж історичної будівлі готелю «Кане» на Хрещатику

У столиці продовжується демонтаж однієї з історичних споруд на головній вулиці міста — будівлі колишнього готелю «Кане», розташованої на Хрещатику. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов.

7 травня на вулиці Хрещатик, 40/1, в історичному будинку колишнього готелю «Кане», який має охоронний статус пам’ятки національного значення, тривали масштабні демонтажні роботи.

Активіст Дмитро Перов зауважив, що забудовник, який причетний до робіт, називає це «консервацією». Однак у громадськості виникають сумніви щодо таких пояснень, адже знищення внутрішніх конструкцій та пошкодження фасадних елементів викликає питання про справжні наміри забудовника.

Крім того, очевидці повідомляють, що зсередини споруди вивозили залишки перекриттів та велися активні дії із застосуванням перфораторів.

Джерело: “Київщина 24/7”

В Києві археологи знайшли ще одні печери: чим вони особливі та де знаходяться

Ужовтні 2022 року на київському Подолі було знайдено групу печер, про існування яких раніше знали лише місцеві мешканці. Їх дослідження дозволило археологам дійти висновку, що це штучно створені підземелля, які належать до періоду Середньовіччя.

Архітектор Дмитро Горбатюк, який досліджує історію Києва, разом із командою вирішив перевірити давню сімейну легенду про печери під старою садибою на Вознесенському узвозі, 25. Після нетривалих пошуків вони натрапили на ледь помітний вхід, завалений цеглою, який вів у підземелля. Виявилося, що печера має довжину 38 метрів і не єдина на схилі – поруч знаходяться ще кілька входів у підземний комплекс.

Архітектура та особливості комплексу

Печерний комплекс складається з чотирьох окремих печер, розташованих на різних рівнях схилу Подолу. Найбільша печера має два виходи: один — на Вознесенський узвіз, інший — на вулицю Глибочицьку. Це свідчить про те, що підземелля могли використовувати як для прихованого переміщення, так і для захисту.

Всередині печер археологи виявили кілька кімнат і ніші, які, ймовірно, слугували для зберігання речей або організації побутових потреб. Особливу увагу привернули численні написи та графіті на стінах, виконані різними стилями та шрифтами. Ці написи датуються різними історичними періодами, що свідчить про тривале використання комплексу.

 

Археологічне дослідження та історичне значення

Археолог Тимур Бобровський, який безпосередньо займався дослідженням печер, наголосив, що подібних підземних споруд у Києві дуже мало, і вони мають виняткову цінність. За його словами, печери були створені як сховища для місцевих жителів у періоди військових загроз, особливо після монгольської навали XIII століття, коли Київ неодноразово зазнавав нападів.

Ці підземелля дуже нагадують підземні міста та сховища Каппадокії в Туреччині, які були побудовані для захисту від ворогів у середньовіччі. Відповідно, київські печери могли виконувати схожу функцію — забезпечувати безпечний прихисток під час воєн та заворушень.

Археологічні розкопки також показали, що поверхня над печерами містить культурний шар XII століття, що свідчить про давність поселення на цій ділянці. Водночас частина печер була укріплена цеглою вже у XIX столітті, що говорить про їхнє тривале використання і підтримку в належному стані.

Варто додати, що у березні 2023 року Вознесенський печерний комплекс офіційно внесли до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва за видом “археологія”. Це відкриває нові можливості для їх збереження, дослідження та популяризації, що є надзвичайно важливим для збереження історичної пам’яті Києва.

Джерело: “Телеграф”