Конституційний суд в режимі лялькового театру?

standard

Конституційний суд в режимі лялькового театру?

Парламент підтримав реформування Конституційного суду України, за відповідний законопроект проголосували 245 депутатів.

Не буду аналізувати такі нормативні частини законодавчої ініціативи як призначення судді КСУ на 9 років без можливості повторного призначення, визначений цим документом оклад чи припинення повноважень після досягнення суддею 70 років. Зазначу на тому, що саме було схвалено 245-ма народними обранцями і про що йдеться поміж рядків – про узурпацію влади Президентом.

Фото: morozz/Depositphotos

Згідно з прийнятим законом до складу Конституційного суду входять 18 суддів: по 6 суддів призначають президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України. Разом з тим, КС отримає повноваження на здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше двох третин суддів.

Фактично це означає, що питання відповідності Конституції України (конституційності) законів України та інших правових актів Верховної Ради, актів президента, уряду, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть вирішувати … 6 суддів, призначених за квотою Президента.

Наприклад, законом передбачено, що у складі КСУ діють Велика палата, два сенати та шість колегій. До повноважень колегії, яка діє у складі 3-х суддів, належить відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою. Отже, президентські судді не тільки зможуть вирішувати долю провадження, але й у повній своїй присутності, у складі 6 осіб, приймати рішення.

Таким чином, більшість проблематики, яка виникає під куполом українського Парламенту тепер може бути вирішена за допомогою рішення КСУ: подання – рішення. Це дозволить Президенту не тільки жорсткіше контролювати власну фракцію у ВРУ та соратників по коаліції , але й не залежати від настроїв опозиції й від нардепів (депутатських груп) – власників «золотої акції». Завдяки закону, Парламент з легкістю перетвориться на ляльковий театр, збільшивши в рази владу в руках очільника держави.

Знову ж таки, закон є економічно вигідним для Президента: значно легше «утримувати» 6 осіб віком від 40 до 70 років, ніж задовольняти примхи завжди невдоволених нардепів.

Очевидним є факт, що ляльковий орган конституційного судочинства здатен на чимало речей, зокрема, на рішення щодо зміни Конституції (рішення № 20-рп від 30.09.2010 р., яким скасовувалася Конституція 2004 року та дозволялася «адміністративна реформа» Януковича), проведення виборів у Києві (рішення № 2-рп/2013 від 29 травня 2013 року , яке забороняло проведення виборів у столиці до жовтня 2015 року) або ж стосовно зміни порядку формування парламентської більшості (рішення № 11-рп від 6.04.2010 р., коли Партія регіонів в парламенті отримала можливість безперешкодно приймати рішення) Створюючи ілюзію легітимності та законності, КСУ, передусім, виконуватиме роль політичного органу. Фактично, це поступ назад, у той же 2010 рік, коли Конституцій суд України прийняв низку неправосудних рішень, які забезпечили узурпацію влади Януковичем та руйнацію конституційного порядку.

Предметом діяльності конституційних судів, перш за все, є перевірка відповідності правових актів Конституції. Працюючи в умовах політичної доцільності, така перевірка перестає бути об’єктивною, зробленою на засадах судочинства, неупередженості та в інтересах народу України. Чи це не тхне нафталіном і не нагадує повернення системи влади, як мінімум, на 7 років назад, до періоду правління Януковича?

Оновлення КСУ потрібно! Проте оновлення за європейськими стандартами та з усвідомленням важливості даного судового органу для країни. Геніальна ідеї про здійснення конституційних проваджень за умови вступу в повноваження не менше 2/3 суддів, геніальна в своїй простоті. І саме тому може перетворити Конституційний суд України на ляльковий театр, головним ляльководом якого буде Президент держави.

Керівник Київського партійного осередку «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренкоhttps://lb.ua

standard

Таємна держава на імʼя «ДУСЯ»

… Страшенно люблю рідний Київ рано-вранці: в метро більш-менш спокійно, бо люди ще не встигли зарядитися негативною енергією нашого непростого буття, а поліція ще не перекрила усі підходи до АП. Тож, мав нагоду помилуватися одним із найзагадковіших будинків Києва, що на Лютеранській, 23 — Будинком плачучої вдови. «Вдова» зранку була сумною, але не плакала. І я подумав: скільки ж наших унікальних архітектурних перлин заборонені для огляду киян і туристів, бо вони визначені як резиденції Президента і знаходяться під опікою ДУСі (Державного управління справами при Президенті України )…

А тепер про головне.

Якось буденно минула історія з внесенням змін до бюджету, до НАШОГО бюджету. Наголошую на цьому, бо МИ — ВСІ ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ — формуємо головний фінансовий кошторис держави. Так от: якось непомітно для загалу було збільшено утримання Президента, його друзів, експертів і блогерів (без конвертного кешу) на 241 мільйонів 156 тисяч гривень і ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ СЯГНУЛО 2 мільярдів 337 мільйонів 513 тисяч гривень!

Наш Громадський рух «Рідна країна» в рамках проекту «#НАШБЮДЖЕТ — під громадський контроль» частково зміг дізнатися, куди ПРЕЗИДЕНТ «ВОЮЮЧОЇ КРАЇНИ» та його апарат витрачає кошти. Так, у варіанті бюджетних видатків (без згаданих останніх змін у 241 млн грн) на утримання численних резиденцій було закладено 54,5 млн гривень, підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення — 83 млн 403 тис. грн, черговий транш на ремонт Маріїнського палацу у 200 млн грн (хоча досі ніхто не може показати реального проекту вже десятирічної реконструкції)…

При цьому, звісно, реального контролю за використанням НАШИХ ГРОШЕЙ Державним управлінням справами (ДУСею) при Президенті ЯК НЕ БУЛО, ТАК І НЕ МАЄ!

В цій ситуації ну не можу я збагнути ментальність очільників України! Коли вони в опозиції, а особливо на Майданах, то нібито нормальні люди. А коли при владі, то…

Згадався тут звичай одного давнього племені, яке хоронило своїх співвітчизників, включно з вождями, у домовинах з отворами для рук. Щоб ВСІ МОГЛИ ОСОБИСТО ПЕРЕСВІДЧИТИСЯ, ЩО В МОГИЛУ З СОБОЮ НІЧОГО НЕ ЗАБЕРЕШ!..

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

standard

Рада прем’єр-міністрів: мухи окремо, котлети окремо, – політолог

Створена сьогодні Рада прем’єр-міністрів стане абсолютно фейковою інституцією,  спроможною до поодиноких постановочних фотографій. З огляду на розбіжності політичних поглядів екс-очільників Урядів   останніх 25 років та «вклад» кожного з високопосадовців у розвиток країни, Рада прем’єрів  – найбільш дивне формування за останній час на території України.

Так Олександр Федоренко, очільник київського осередку політичної партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна», прокоментував створення Кабміном нового консультативного органу – Ради прем’єр-міністрів.

«Як мінімум три питання виникає у людини: для чого, з ким , серйозно? Для чого обмін досвідом між державотворцями епохи Кучми і новаторами часів Януковича? З ким передбачається компіляція досвідом? З Фокіним, Лазаренком, Азаровим, Януковичем чи з Тимошенко? Серйозно, ви серйозно вважаєте досвід «папєрєдніков» корисним і унікальним?», – обурюється політолог.

На переконання Федоренка, одна з причин того, що Україна  у рейтингу країн з економікою, що розвивається, опинилася на 47 місці, між Гватемалою та Гондурасом, і є недолуга урядова політика поєднання «котлет з мухами». «Давайте мухи окремо, котлети окремо. 100-річчя Кабінету міністрів – це не причина об’єднувати у консультативний орган посадовців різних систем, в тому числі тих, хто своїми «професійними» діями сприяв узурпації влади, майданам та Революції Гідності. Консультативна рада у складі колишніх прем’єр-міністрів – найгірше що міг запропонувати Гройсман.  На мій погляд це є також  аморальним по відношенню до всіх співгромадян, які боролися у 2004 з режимом Кучми, були учасниками масових протестів під час Мовного та Податкового майданів тощо,» – вважає політолог

Нагадаємо, сьогодні Кабмін створив новий консультативний орган – Раду прем’єр-міністрів. Про це глава уряду Володимир Гройсман повідомив у вівторок під час урочистого засідання з нагоди 100-річчя Кабінету міністрів

standard

З майже 300 ухвалених на цій сесії законів тільки деякі заслуговують на увагу

Сьогодні останній робочий день народних депутатів Верховної Ради 6 сесії VIII скликання. За цей час обранці встигли не тільки помахати кулаками, як то зробили у лютому нардепи від «БПП» Мельничук, Барна і Лещенко, провести ”сміттєве” голодування під АП у червні чи побути мішенню для закидання яйцями. З лютого по середину липня народні обранці спромоглися прийняти 278 законодавчих акти.

Сьогодні останній робочий день народних депутатів Верховної Ради 6 сесії VIII скликання. За цей час обранці встигли не тільки помахати кулаками, як то зробили у лютому нардепи від «БПП» Мельничук, Барна і Лещенко, провести ”сміттєве” голодування під АП у червні чи побути мішенню для закидання яйцями. З лютого по середину липня народні обранці спромоглися прийняти 278 законодавчих акти.

Фото: Макс Требухов

Окрім ратифікаційних законів, постанов про призначення позачергових виборів та перейменування місцевих державних адміністрацій, законодавці все ж таки проявили себе у соціально очікуваних (катастрофічно необхідних) й політично вагомих законопроектах досить скромно. Серед майже 300 ініціатив на увагу заслуговують менше десяти:

1. Закон України про ринок електричної енергії, 2019-VIII

2. Закон України про оцінку впливу на довкілля, 2059-VIII

3. Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України, 2091-VIII

4. Закон України про внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг, 2053-VIII

5. Закон України “Про Конституційний Суд України”, №6427-д

Ще декілька законів мають допомогти розвитку нашої національної культури, і це також надзвичайно важливо, адже культура протягом останніх десятирічь розглядалася виключно за «залишковим принципом». Прийняття Законів України про Український культурний фонд, 1976-VIII, та Про державну підтримку кінематографії в Україні, 1977-VIII, є довгоочікуваними подіями.

Неоднозначими в суспільстві є погляди на необхідність прийняття Закону України про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних, 1951-VIII. Бо дехто вбачає в цьому моду на запровадження й створення реєстрів усіх видів, а дехто дійсно вважає що таким чином можна зупинити корупцію з призовом й відкупами від служби в армії.

Також можна згадати про прийнятий у травні Закон України про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки, 2031-VIII. Йде війна, і цей закон є одним з складників у боротьбі проти «колорадів».

В принципі це все, що заслуговує на увагу виборців. Оцінюючи роботу Парламенту за останні півроку можна зробити певні висновки. Зокрема, в Раді превалюють неактуальні законодавчі ініціативи, розгляд законопроектів, пов‘язаних з реформами – затягується, інтенсивність роботи парламенту носить штучний (піарний) характер і є далекою від поняття законотворчої продуктивності.

Керівник Київського партійного осередку «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренко, матеріал з Блогу https://lb.ua

standard

В рамках проекту #Нашбюджет. Ганебні зміни до Держбюджету: у всіх забрали і прокуратурі віддали

13 липня 2017 року Верховна Рада України мінімально необхідною кількістю голосів (226) проголосувала за зміни до Державного бюджету України на 2017 рік. При дефіциті бюджету в розмірі 77,547 млрд. грн. депутати додали до видаткової частини бюджету ще майже  26 млрд. грн. (25 969 231,8 тис. грн.).

Основною причиною збільшення видатків бюджету став брак коштів на виплату субсидій населенню, не дивлячись на те, що перед прийняттям бюджету-2017 голова Уряду Володимир Гройсман заявляв, що коштів на субсидії вистачить.

Сума, яку парламент виділив на виплати по субсидіям внесеними змінами до бюджету становить 14,1 млрд. грн. Куди ж депутати планують витратити ще майже 12 млрд. грн.?

Проаналізувавши зареєстрований законопроект № 6600 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» можна прийти до висновку, що влада в черговий раз «дбаючи про населення» в першу чергу подбала про себе.

Ось куди підуть основні суми коштів із 12 млрд. грн. за зареєстрованою версією змін «не субсидійних» коштів.

На утримання Апарату Верховної Ради України внесеними змінами до бюджету додано 39, 074 млн. грн.

На Державне управління справами додано 241, 16 млн. грн., з яких 200 млн. грн. виділено на «виконання невідкладних заходів» у багатостраждальному Маріїнському палаці, ремонт якого триває з 2007 року, і, судячи з усього, триватиме ще стільки ж.

На «підтримку реалізації комплексної реформи державного управління», розпорядником коштів за якою є Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України виділено 300 млн. грн.

Генеральній прокуратурі України, при виділених до цього 5,015 млрд. грн., додали ще 550 млн. грн. – з  них 450 млн. грн. на підвищення зарплат».

Міністерство внутрішніх справ отримало рекордні 2,077 млрд. грн.., з яких 1,5 млрд. грн. підуть на підвищення окладів (в бюджеті це звучить як «забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України»).

Для прикладу – Міністерство оборони України з бюджету додатково отримає «лише» 352, 84 млн. грн., тобто майже в 6 разів менше ніж МВС.

Повезло також деяким іншим міністерствам. Так, Міністерство соціальної політики України отримає додаткових 45, 83 млн. грн.

Міністерство інфраструктури України отримає 123,3 млн. грн.

А от Міністерство фінансів України отримає більше за МВС – 2,5 млрд. грн., з яких 2,07 млрд. перепадуть Державній фіскальній службі.

            Міністерство юстиції України отримає додаткових 579,23 млн. грн.

Вища рада правосуддя150 млн. грн.

Служба безпеки України – «скромні» 100 млн. грн.

А от Міністерству закордонних справ України, на думку Кабміну, який готував зміни до бюджету, лишні кошти не потрібні – в МЗС «забрали» 26, 15 млн. грн. виділених на «функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ»; 2 млн. грн., виділених на реалізацію повноважень МЗС своїх повноважень; 1 млн. грн. на «забезпечення головування України у міжнародних інституціях»; 417, 6 тис. грн. на професійне навчання працівників МЗС; 1 млн. грн. на фінансову підтримку забезпечення позитивного іміджу України та 2 млн. грн., на «документування громадян та створення і забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем консульської служби». Тобто, на міжнародній арені з Україною все гаразд, імідж забезпечено.

Не забули депутати «подбати» і про населення.

Так, на 15 млн. грн. зменшена «часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла».

16,5 млн. грн. вилучено із «здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Із виділених в бюджеті-2017 коштів на «соціальну підтримку громад» у сумі 11, 424 млн. грн. змінами до бюджету було вилучено всі 11, 424 млн. грн.

Така сама історія сталась і з «інвестиціями на підтримку соціального розвитку територіальних громад» – всі 17, 463 млн. грн., закладені в бюджет до цього були дбайливо вилучені. Реформування самоврядування в дії.

Також повністю скасовано будівництво Канівської ГАЕС – всі 718,118 млн. грн. держава передумала видавати.

Таким чином, майже всі 12 млрд. грн. із додатково виділених депутатами бюджетних коштів, які не йдуть на субсидію, підуть на утримання та «покращення життя вже сьогодні» працівникам державних структур. Що ж, декларуючи всеосяжне переживання за долю та добробут населення, Уряд та Парламент йдуть протоптаною стежкою – в першу чергу дбають про себе.

Ознайомитись із поіменним списком народних депутатів, які взяли на себе відповідальність за прийняття таких ганебних змін до бюджету, можна тут.

Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”