Удар по союзниках РФ: Євросоюз ввів санкції проти ВПК Білорусі та банків Китаю

standard

Удар по союзниках РФ: Євросоюз ввів санкції проти ВПК Білорусі та банків Китаю

Європейський Союз випустив свій 18-й пакет санкцій проти Росії, до якого вперше включено китайські банки, а також ряд білоруських оборонних підприємств. Це рішення було офіційно опубліковано 19 липня в Офіційному журналі ЄС.

У новому списку санкцій зазначені 22 російських банки, таких як Т-банк, банк “Санкт-Петербург”, Яндекс банк, банк “Центрокредит”, Сургутнєфтєгазбанк, Меткомбанк та інші. Європейський Союз також ввів обмеження проти двох китайських банків – Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank – за надання криптовалютних послуг, які допомагали ухилятися від існуючих санкцій.

Крім того, до переліку потрапили вісім білоруських компаній, які діють у галузі військово-промислового комплексу, зокрема Бєлвнєшпромсєрвіс, КБ “Безпілотні Вертольоти”, завод “Лєгмаш”, Вістан, а також науково-технічний центр “ЛЕМТ” БєлОМО та інші організації, пов’язані із виробництвом озброєнь.

Європейський Союз розширив обмеження щодо структур, які підтримують військово-промисловий комплекс Росії. У список було включено 26 нових суб’єктів, які займаються розробкою та постачанням озброєнь. До санкційного списку увійшли 14 фізичних осіб та 41 організація, які, за словами офіційного повідомлення, мають відношення до дій, що загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

Загалом, кількість осіб, на яких поширюються санкції ЄС, перевищила 2500. Верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас наголосила, що цей пакет є одним із найжорсткіших на сьогодні. За її словами, кожна нова санкція понижує здатність Росії вести війну, Європа ж не збиралася відступати у своїй підтримці України. Тиск на Москву буде тривати, поки Росія не припинить агресію.

Подальші заходи Європейського Союзу направлені на посилення санкцій проти Росії та її підтримників, особливо стосовно військово-промислового комплексу. Ці дії є частиною стратегії підтримки України та відстоювання територіальної цілісності країни. Крім того, кількість санкційованих осіб та компаній підтверджує серйозність ЄС у відповіді на дії Росії.

Джерело: Inkorr

standard

Микола Томенко: Про “неТАЄМНУ” урядову КОАЛІЦІЮ-2025

Оновлений уряд Свириденко підтримали «Слуга народу»+заборонена ОПЗЖ+представники бізнес-груп і примкнувша до них Ташева з «Голоса».

Голосування за премʼєр-міністра України, з огляду на приписи Конституції, є визначальною характеристикою оцінки реального СКЛАДУ парламентської більшості (коаліції) у Верховній Раді України.

Отож, це знакове голосування дає можливість зробити такі висновки:

– попри внесення Президентом кандидатури Юлії Свириденко, за неї проголосував лише 201 депутат із 231 з президентської партії «Слуги народу» (утримався – 1, не голосували – 9, відсутні – 20);

– головним союзником та реальною складовою частиною оновленої урядової коаліції є депутати із забороненої проросійської партії медведчука-бойка (за Юлію Свириденко голосували 25 депутатів з ексОПЗЖ: 15 з «Платформи за життя і мир» та 10 з «Відновлення України»);

– традиційними і постійними союзниками УСІХ парламентських більшостей (коаліцій) є депутатські групи, які сформовані представниками бізнес груп Коломойського-Веревського…( за Юлію Свириденко голосували 15 депутатів з «Довіри» та 12 з «За майбутнє»);

– не голосували за нового премʼєр-міністра депутати з «ЄС», «Батьківщини» та «Голосу», окрім Ташевої, яка підтримала Юлію Свириденко.

Таким чином, можемо констатувати, що парламентська більшість (коаліція), яка була створена із однієї фракції «Слуга народу» і складалася із 254 депутатів, фактично завершила свою діяльність.

Реальну оновлену урядову коаліцію нині складають депутати «Слуги народу» і представники депутатських груп, які створені на основі забороненої фракції ОПЗЖ та мажоритарники від різних бізнесових угрупувань.

З огляду на вимоги Конституції та чинного законодавства необхідно офіційно узаконити нову коаліцію, тобто провести установчі збори, оприлюднити список та програму діяльності цієї коаліції.

Не менш важливою є потреба нарешті виконати припис статті 83 Конституції України та встановити «засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій» у Регламенті.

П.С. Нагадую, що подібна історія з «таємною коаліцією» мала місце з моменту обрання премʼєр-міністром Володимира Гройсмана 14 квітня 2016 року. В цей період і до моменту обрання нової ВРУ 21 липня 2019 року реальна чисельність урядової коаліції, яку утворили фракції БПП та «Народного фронту», становила лише 223 депутати. За весь час існування цієї «таємної коаліції» голова ВРУ Андрій Парубій так і прилюднив список реальної парламентської коаліції.

 

standard

Мати загиблого пілота «Джуса» звинуватила ДБР у зневазі до пам’яті сина

Мати Героя України, льотчика Андрія Пільщикова на позивний “Джус”, Лілія Авер’янова прокоментувала обшуки ДБР у її квартирі.

“Найгрубішим порушенням моїх майнових прав було обшукувати мою приватну квартиру без адвоката і будь-якого законного представника. З якимись заготовленими понятими. Можна було ламати двері, підкидати будь-які сторонні предмети, вилучати будь-що. Добре , що ситуацію врятували сусіди. Зрештою абсолютно нічого цікавого не було знайдено. І не могло бути. Обшук проводився в межах досудового розслідування, без належної санкції. З цим розбираються адвокати”, – йдеться в повідомленні.

Також Лілія звинуватила Державне бюро розслідувань у зневазі до пам’яті її сина.

Справа Шабуніна:

11 липня у помешканні голови правління Центру Протидії Корупції та громадського активіста Віталія Шабуніна слідчі Державного бюро розслідувань провели обшук: вилучили техніку дружини Шабуніна, а також планшет і телефони його дітей.

У ЦПК заявили, що причина слідчих дій – кримінальне провадження, пов’язане з колишнім командиром Шабуніна Віктором Юшком і відрядженнями Віталія в НАЗК. У Центрі впевнені – це чергова хвиля тиску через публічну критику Офісу президента та особисто Андрія Єрмака.

У ДБР відкинули такі звинувачення, наголосивши, що їхні обшуки не повʼязані з професійною діяльністю Шабуніна: “За даними слідства, [Віталій Шабунін – прим.ред.] систематично ухилявся від проходження військової служби та без законних підстав використовував транспортний засіб, призначений для потреб Збройних Сил України”.

15 липня, під час обрання запобіжного заходу Шабуніну, виявилось, що у підозрі немає згадки про автівку ЗСУ, яку активіст буцімто використовував у власних цілях, хоч про це йшлось заяві Державного бюро розслідувань.

Суддя Печерського суду Києва Світлана Гречана задовольнила клопотання обвинувачення й обрала запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на два місяці.

Прокурор Михайло Балан прокоментував рішення суду щодо запобіжного заходу Віталію Шабуніну, заявивши, що той “не є політиком”.

Джерело: “Букви”

standard

Микола Томенко: Чи діждемося ми нового українського Уряду, або “Так за що ж ми воюємо?”

16 липня 2025 року буде сформовано так званий ОНОВЛЕНИЙ Кабінет Міністрів України на чолі з Юлією Свириденко. Більш ще те, вона вже озвучила президентські пріоритети для свого Уряду:

– зміцнення економічного потенціалу України;

– розширення програм підтримки українців;

– масштабування виробництва власної зброї.

Не хочу повертатися тут до розмови про НЕКОНСТИТУЦІЙНУ процедуру внесення кандидатури премʼєр-міністра, бо і нинішня влада й влада попередня за 11 років так і не УЗАКОНИЛА статус ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ БІЛЬШОСТІ або КОАЛІЦІЇ депутатських фракцій, права якої нині має депутатська фракція “Слуги народу”, до складу якої входять більшість народних депутатів.

Нагадаю, що стаття 83 Конституції України прямо визначає те, що “засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Тож виглядає так, що депутати ВРУ, відмовившись узаконити статус парламентської більшості, свідомо відмовилися й виконувати статті 83 та 114 Основного Закону і передали частину своїх повноважень Президенту та його офісу.

Але я тут про інше.

Серед пріоритетів оновленого Уряду я не прочитав і не почув жодного слова про ГУМАНІТАРНУ, скажу навіть більше, СВІТОГЛЯДНУ політику Уряду. Справа в тому, що в нинішньому КМУ питання гуманітарного спрямування координували аж 3 посадові особи: віце-премʼєр-міністр з питань іновацій, розвитку освіти, науки і технологій; віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; міністр Кабінету Міністрів. Вони так разом НАКЕРУВАЛИ, що через їхню неадекватну діяльність Міністерство освіти та науки перетворилось на Міністерство ЕМІГРАЦІЇ молоді та ПРИВАТИЗАЦІЇ університетів, а в Міністерство культури залучили “кращих працівників патронатної служби Януковича” та фанатів Табачника. Недаремно ж одним із рішень, прости Господи, Міністерства культури, стало блокування нашої ініціативи встановлення памʼятника Гетьману Івану Мазепі в Києво-Печерській лаврі за меценатські кошти?!

КМУ в свою чергу звільнив Тараса Креміня з посади Уповноваженого із захисту державної мови й досі не може призначити нового. Невиразна політика Міністерства молоді та спорту, комінікаторами якого досі є політологи Медведчука, призвела до посилення позицій РФ у міжнародному спорті та до появи значної кількості спортсменів, які вирішили не повертатися в Україну.

А ідея приєднання/ліквідації Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, яке попри справедливі зауваження, веде важливий реєстр збитків та екологічних злочинів російської орди не витримує жодної критики.

Отож, напередодні голосування у Верховній Раді щодо так званого оновленого Уряду важливо було б оприлюднити його ГУМАНІТАРНІ та СВІТОГЛЯДНІ пріоритети діяльності.

Бо в разі подальшого ігнорування цього принципового питання для народу воюючої України, виникає справедливе і риторичне:

“ТАК ЗА ЩО Ж МИ ВОЮЄМО?”

standard

Справедливість перемогла: ЄСПЛ визнав незаконним позбавлення мандата Миколи Томенка

Через дев’ять років після скандального позбавлення депутатського мандата, Микола Томенко домігся справедливості.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 10 липня 2025 року визнав рішення української влади незаконним і постановив виплатити Томенку компенсацію. Це не просто перемога однієї людини, а важливий сигнал для всієї політичної системи України про неприпустимість маніпуляцій з виборчим правом. Дізнайтеся, які аргументи ЄСПЛ стали вирішальними та скільки доведеться заплатити державі!

Перемога у Страсбурзі: ЄСПЛ поставив крапку у справі Томенка

10 липня 2025 року стало історичним днем для української політики. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі “Томенко проти України”, і вердикт був одноголосним: “мало місце ПОРУШЕННЯ статті 3 Протоколу 1 до Конвенції”. Ця стаття, відома як “Право на вільні вибори”, є однією з фундаментальних гарантій демократії.

Це рішення стало знаковою перемогою для Миколи Томенка, який майже десять років тому, у березні 2016 року, був позбавлений депутатського мандата за рішенням партії “Блок Петра Порошенка”. Причиною виходу Томенка з фракції була його незгода з голосуванням за бюджет на 2016 рік, в якому він вбачав згортання соціальних програм та корупційні статті.

ЄСПЛ не лише визнав порушення, а й зобов’язав державу Україна сплатити заявнику 3 000 євро компенсації за моральну шкоду та 500 євро як компенсацію витрат і зборів. Ці кошти мають бути виплачені протягом трьох місяців з дати набрання рішенням остаточної сили.

“Незаконно і непропорційно”: аргументи Європейського суду

У повному тексті справи, яка розглядалася колегією із семи суддів, наведено цілу низку аргументів, що свідчать про незаконні дії державних інститутів влади України.

Так, у пункті 113 Рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що “втручання у пасивне виборче право заявника було НЕЗАКОННИМ“. Це ключова фраза, що прямо вказує на порушення прав громадянина.

Суд також звернув увагу на позицію Венеціанської комісії, Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та ОБСЄ/БДІПЛ. У пункті 116 Рішення зазначено, що “імперативний мандат або подібна практика СУПЕРЕЧИТЬ принципу ВІЛЬНОГО і НЕЗАЛЕЖНОГО мандата, який є частиною ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ТРАДИЦІЇ”. Це принципове зауваження, яке підкреслює, що депутат має представляти народ, а не лише інтереси партії.

Підсумовуючи, у пункті 119 Рішення ЄСПЛ зазначив: “Суд вважає, що оскаржуваний захід у цій справі був не тільки НЕЗАКОННИМ (див. пункт 113 вище), але й явно НЕПРОПОРЦІЙНИМ і ПЕРЕШКОДЖАВ вільному волевиявленню народу у виборі законодавчого органу”. Таким чином, Європейський суд підкреслив, що дії української влади не лише порушили закон, але й зашкодили демократичному процесу в цілому.

у.

 

 

 

 

 

 

Довгий шлях до справедливості: хроніка подій

Шлях Миколи Томенка до справедливості був довгим і тернистим:

  • 25 березня 2016 року: На позачерговому закритому з’їзді “Блоку Петра Порошенка” було ухвалено рішення про дострокове припинення депутатських повноважень Миколи Томенка.
  • 28 березня 2016 року: ЦВК під головуванням Михайла Охендовського ухвалила рішення про позбавлення мандата.
  • 29 березня 2016 року: Тодішній Голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив про припинення повноважень.
  • 2 квітня 2016 року: Микола Томенко оскаржив це рішення у Вищому адміністративному суді України.
  • 28 липня 2016 року: ВАСУ відмовив йому у задоволенні позову.
  • 7 березня 2017 року: Після цього Микола Томенко звернувся до Європейського суду з прав людини, який прийняв його позов до розгляду та відкрив справу “Томенко проти України”.

І ось, через понад вісім років від початку судових тяжб, справедливість восторжествувала. Рішення ЄСПЛ є не просто перемогою для одного політика, а важливим прецедентом, що нагадує: Україна як член Ради Європи повинна дотримуватися європейських стандартів у сфері прав людини та демократичних виборів. Це рішення є черговим свідченням того, що українська судова система все ще потребує реформ та дотримання міжнародних стандартів.