Країни Балтії – під загрозою скандалу з “брудними” російськими коштами

standard

Країни Балтії – під загрозою скандалу з “брудними” російськими коштами

Балтійські країни перебувають під загрозою подальшого відмивання російських грошей, повідомив високопосадовець Європолу після того, як кілька великих банків регіону постраждали від скандалів.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.

Педро Фелічіо, який відповідає за боротьбу з відмиванням грошей у Європейському поліцейському агентстві Європол, сказав, що “величезні потоки кримінальних грошей” здебільшого надходять до Європи з Росії та Китаю.

Російські гроші лежать в основі багатомільярдних схем відмивання грошей, що охопили Danske Bank, найбільший кредитор Данії, та шведський Swedbank.

“Існують мільярди євро кримінальних грошей, які виводяться з російської економіки”, – сказав Фелічіо, попередивши про небезпеку повторення скандалів, пов’язаних із брудними російськими грошима в Латвії, Литві та Естонії.

Складність доведення в Європі в поєднанні з “нульовою співпрацею з боку Росії у забезпеченні доказів” загострює цю проблему, додав Фелічіо.

“Деякі банки в балтійському регіоні дуже вразливі до діяльності з відмивання грошей, особливо з Росії. Справа покращилася, але вона далеко не вирішена”.

“Це всього лише питання часу, поки ми не побачимо ще один скандал із регіону, і він, ймовірно, буде дуже схожий на скандали, які ми бачили в минулому”, – додав він.

Хоча прибалтійські країни перебувають на “фронтовій лінії” отримання брудних грошей, їх у підсумку інвестують в інше місце.

“Інвестиції в нерухомість є одним з провідних остаточних рішень”, – сказав Фелічіо, виділяючи Лондон і Рим.

Акції Danske Bank впали після того, як стало відомо, що через його естонське відділення проходить 200 мільярдів євро підозрілих грошей, зокрема з Росії та колишніх радянських держав.

Danske Bank оголосив, що закриває свої філії в Росії, Естонії, Литві та Латвії внаслідок підозр у відмиванні грошей через свій естонський підрозділ.

Swedbank також під слідством після того, як шведська телекомпанія SVT заявила, що він обробляє мільярди платежів від клієнтів високого ризику, переважно російських, через Естонію.

Один з найбільших банків Латвії, ABLV, який мав численних російських клієнтів, закрився минулого року після того, як влада США звинуватили його у відмиванні грошей. Литва не зіграла значної ролі в скандалах.

 

standard

Визнання депортації кримських татар геноцидом обговорюють у 25 країнах

Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ) веде роботу щодо визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом ще з 25-ма країнами.

Про це повідомляється на офіційному сайті правозахисної організації.

“Кримськотатарський Ресурсний Центр веде роботу щодо визнання депортації кримських татар геноцидом ще з 25 країнами”, – йдеться в повідомленні Кримськотатарського ресурсного центру.

За словами голови правління КРЦ, члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, до кінця поточного року парламенти ще мінімум двох європейських країн можуть визнати депортацію кримськотатарського народу геноцидом.

У Кримськотатарському ресурсному центрі нагадали, що 9 травня 2019 року вперше Сейм Латвії визнав депортацію кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. У документі підкреслюється, що ряд історичних джерел вказує на цілеспрямований геноцид радянської влади проти багатьох народів і етнічних груп, які жили в Радянському Союзі і на окупованих ним територіях, зокрема – кримських татар.

Через місяць, нагадали в КРЦ, ще одна дружня до України країна – Литва – визнала депортацію кримських татар геноцидом.

6 червня 2019 року за резолюцію Сейму Литовської Республіки про визнання депортації 18 травня 1944 року актом геноциду кримськотатарського народу проголосували 77 депутатів, один утримався, ніхто не проголосував проти.

Сейм засудив окупацію українського Криму, дискримінацію кримськотатарського народу й закликав міжнародне співтовариство проявити солідарність із кримськими татарами.

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2720181-viznanna-deportacii-krimskih-tatar-genocidom-obgovoruut-u-25-krainah.html

standard

У Мадриді завершується суд над борцями за незалежність Каталонії

EPA-EFE/Marta Perez

Чотиримісячний процес над лідерами Каталонії, обвинувачених в організації референдуму про незалежність, завершується в середу в Мадриді.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на AFP.

На лаві обвинувачених знаходяться 12 осіб, справа у Верховному суді Іспанії слухалася щотижня з лютого.

Дев’ять колишніх каталонських чиновників, включаючи колишнього віце-президента Каталонії Оріоля Жункераса, звинувачуються в організації повстання. Жункерасу загрожує до 25 років в’язниці.

Ще трьом загрожує ув’язнення за менш суворими статтями – непокора і неналежне використання державних коштів. У середу всі 12 підсудних виступлять з останнім словом.

Колишній президент Каталонії Карлес Пучдемон відсутній на лаві підсудних, тому що він покинув Іспанію і живе у вигнанні в Бельгії.

Очікується, що суд винесе рішення не раніше кінця року.

Незважаючи на те, що Жункерас знаходиться в ув’язненні, він був обраний депутатом парламенту Іспанії в квітні разом з чотирма іншими обвинуваченими. Пізніше їх відсторонили від виконання обов’язків.

Крім того, Жункерас також обраний до Європейського парламенту, і він сподівається зберегти свій мандат, хоча як це станеться, ще невідомо.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/06/12/7097258/

standard

Понад 80% виборців готові голосувати на виборах у Раду

Якби вибори до Верховної Ради відбулися в найближчу неділю, то в них взяли б участь понад 80% українців.

Такими є результати роллінгового дослідження, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень О. Яременка, пише Укрінформ.

«На питання, якби в найближчу неділю проходили вибори до Верховної Ради України, брали б ви участь у голосуванні?», «Точно так» відповіли 43% респондентів, «скоріше так» — 37,9%, що разом становить цифру 80,9%”, — говориться в опитуванні.

«Точно ні» і «скоріше ні» відповіли 13,9% опитаних.

Ще 5,1% респондентів не змогли відповісти на питання.

Опитування проводилося з 3 по 7 червня. Було опитано 1000 осіб.

Дострокові вибори до Верховної Ради мають відбутися 21 липня.

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/na-viborah-u-radu-gotovi-golosuvati-ponad-80-ukrajinciv-opituvannya-50026320.html

standard

Лідерка правлячої партії Німеччини відкинула пропозицію послабити санкції проти Росії

Лідерка німецької партії «Християнсько-демократичний союз» Аннеґрет Крамп-Карренбауер 8 червня відмовилася від пропозиції свого однопартійця полегшити санкції проти Росії.

Санкційний тиск на Москву триватиме доти, доки вона не змінить свою поведінку щодо Криму та сходу України, сказала вона в інтерв’ю німецькому виданню Bild, повідомляє Радіо Свобода.

Таким чином лідерка правлячої партії Німеччини прокоментувала пропозиції іншого члена ХДС, губернатора німецького регіону Саксонія Міхаеля Кречмера. Кречмер зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним в рамках Міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі 7 червня і згодом заявив у своєму Twitter, що «для поліпшення відносин Німеччина мусить покласти край санкціям».

Наступниця Анґели Меркель на посаді голови ХДС Крамп-Карренбауер не розділила погляди однопартійця.

«Економічні санкції – це реакція на порушення міжнародного права у Криму та на сході України російським урядом. Доки політика Росії там (у Криму й на Донбасі – ред.) не зміниться, немає простору для маневру, щоб досягнути змін у економічній співпраці», – сказала політикиня, спілкуючись із журналістами.

Кречмер, однак, від своїх слів не відмовився і заявив, що веде цю суперечку з «величезним, позитивним відчуттям близькості до Росії та її народу».

Міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр, який також відвідав форум у Санкт-Петербурзі, своєю чергою, нагадав, що санкції будуть чинними «доти, доки існують причини їх запровадження».

Європейський Союз та Сполучені Штати запровадили фінансові санкції проти Росії внаслідок анексії Кремлем українського Криму та початку російської агресії на Донбасі у 2014 році. З того часу санкції неодноразово подовжували.

Джерело: https://zik.ua/news/2019/06/10/liderka_pravlyachoi_partii_nimechchyny_vidkynula_propozytsiyu_poslabyty_sanktsii_1590193