Більше 80% будівель, що передані Києво-Печерській Лаврі, – пам’ятки архітектури

Більше 80% будівель, що передані Києво-Печерській Лаврі, – пам’ятки архітектури

Всього було передано в безкоштовне користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 79 будівель та споруд, з них 64 – це пам’ятки архітектури національного та місцевого значення, 15 – будівлі та споруди фонової забудови.

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення занесено 38 пам’яток архітектури, які перебувають у безоплатному користуванні Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

На черзі занесення до Державного реєстру ще 20 пам’яток національного значення, які також перебувають у користуванні монастиря.

Про цю ситуацію повідомив народний депутат Олександр Бригинець, який отримав відповідні дані з Міністерства культури України. Більше того, у відповіді Мінкульту побачив спробу «прикрасити ситуацію» з Лаврою.

«З відповіді Міністерства я також не побачив пояснення, чому деякі об’єкти не внесені в Держреєстр нерухомих пам’яток, а також інформацію про те, що деякі об’єкти культурної спадщини на території Лаври просто перестали існувати. Адже всі ми пам’ятаємо, як кілька років тому церковники знищили пам’ятник архітектури, збудований у другій половині XIX ст. – ворота та огорожу на в’їзді до Нижньої лаври, хоч вони і охоронялися законом», – підкреслив О. Бригинець.

За День Незалежності замість спонсорів заплатять кияни

Київська міськдержадміністрація витратила на проведення загальноміських заходів з нагоди Дня Державного Прапора України та 22-ї річниці Незалежності України 1,41 млн. грн.

Саме таку суму Департамент громадських комунікацій Київської міськдержадміністрації заплатить ТОВ «Таврійські ігри» за проведення загальноміських заходів з нагоди Дня прапора та Дня Незалежності.

У цю вартість входить: триденна оренда та монтаж-демонтаж відеоекранів, звукоапаратури, освітлення, сцени, бар’єрних огороджень, а також організація салюту та церемонії урочистого покладання квітів до пам’ятників Т. Шевченку та М. Грушевському на День Незалежності.

Але це розходиться зі словами глави КМДА Олександра Попова, який напередодні свят завірив, що концерт на Майдані і феєрверк не фінансуватимуться з міського бюджету.

«Він коштує дорого, але ми не фінансуємо його з бюджету», – сказав Попов.

В київських школах зникають медпрацівники

Нинішній навчальний рік 15% київських шкіл проведе без медпрацівників. Така ж ситуація у 11% дитячих садків. Цю інформацію вже офіційно підтвердила столична влада.

Ця проблема існує вже не перший рік. У минулому навчальному році забезпечення медпрацівниками шкіл складало 85,6%, дитячих садків – 89%. Більше того, у другій половині дня зазвичай у всіх навчальних закладах медпрацівник відсутній.

Чи збирається влада якось вирішувати цю серйозну проблему на сьогодні невідомо.

Прем’єр-міністра вимагають розібратися з виселенням музеїв з Лаври

З Києво-Печерської Лаври церковники збираються виселити Києво-Печерський заповідник і Музей коштовностей.

Про це повідомили у прес-службі народного депутата Олександра Бригинця, з посиланням на музейних працівників Києво-Печерського заповідника.

Народний депутат звернувся до прем’єр-міністра України Миколи Азарова та міністра культури України Леоніда Новохатька з вимогою негайно надати публічну інформацію про майбутню долю всіх музеїв, що розташовані на території Києво-Печерської Лаври.

«Побоювання підкріплюються нещодавніми заявами владики Павла (намісник Києво-Печерської лаври), який заявив про бажання виселити з території Києво-Печерської Лаври об’єкти, що не мають застосування в історії церкви. Насторожило, що заяву церковника не спростував жоден чиновник», – зазначив О. Бригинець.

«Також музейники повідомляють, що нібито фонд Музею коштовностей, який перебуває на території Києво-Печерської Лаври, буде передано Національному банку України. А доступ відвідувачів до експонатів буде припинено», – підкреслив народний депутат.

Також Києво-Печерська Лавра домоглася передачі їй будівлі клініки ім. Громашевського, проте поки що погодилася не виганяти хворих на вулицю. Звільнення медиками території Києво-Печерської лаври відбувається у рамках здійснюваної владою політики повернення культових споруд церквам.

Але в цьому випадку називати це поверненням, як мінімум, нелогічно. Будівля Інституту Громашевського від самого початку будувалася як медзаклад. Причому на гроші киян, а не церкви. Хоча, як стверджує намісник Києво-Печерської Лаври, і «за безпосередньої участі братії монастиря». Більше того, в 1949 році постановою Ради Міністрів СРСР приміщення було передано Державній установі «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб» і не належить ні до Києво-Печерського заповіднику, ні до монастиря.

Столичні поліклініки опинилися під загрозою закриття

Масштабна реформа системи охорони здоров’я в Києві, що проводиться з ініціативи столичної влади, дозволить доводити до банкрутства і закривати міські поліклініки.

Так, уже з 1 січня 2014 року кожна поліклініка стане комунальним підприємством. А, згідно закону, комунальне підприємство можна довести до банкрутства і, як наслідок, закрити.

Більше того, в тій ситуації, яка нині склалася, для цього не потрібно докладати жодних зусиль – борги медзакладів катастрофічно величезні, і на сьогодні немає жодних передумов для їх зменшення.

Приміром, з початку поточного року лише в Святошинському районі борги поліклінік по комуналці сягнули понад 800 тисяч гривень. Не краще становище й в інших районах. «Рекордсмен» – Деснянський район, що заборгував більше 2 мільйонів 200 тисяч гривень.

Уже зараз у поліклініках відключають світло, воду, телефонний зв’язок – поки ненадовго, ймовірно, щоб не було суспільного резонансу. Усім відомо, що Конституція забороняє закривати медичні установи, але якщо вони отримають статус комунальних – жодних юридичних перепон вже не буде. Приміщення, як нині водиться, отримають більш «ефективних» власників. Хворі з їх проблемами, пільгами, інвалідністю і т.д. в цю схему аж ніяк не вписуються.

Крім того під час прогресивного реформування в Києві з 102 діючих закладів первинної меддопомоги залишиться лише 42. А величезні заборгованості призведуть до того, що кияни в будь-який момент можуть взагалі опинитися без «швидкої допомоги».

Своїм безглуздим рішенням Київрада не тільки фактично дозволила закривати поліклініки, а й відправила медиків на підніжний корм. Муніципальні медустанови повинні будуть самостійно піклуватися про вирішення фінансових питань, які зараз має вирішувати міський бюджет. Тобто їм доведеться заробляти: впроваджувати платні послуги, збільшувати розмір благодійних внесків, залучати пацієнтів, бажано, заможних.