Завдані довкіллю збитки підкреслюють безжальність військової агресії, що ставить під загрозу не лише людське життя, а й наше довкілля.
Інфографіка, яку щотижня оновлює Держекоінспекція – свідчення про те, як ніколи раніше потрібно оберігати нашу планету від наслідків війни, щоб зберегти її красу та природні ресурси для майбутніх поколінь.
В Україні взялися відновлювати втрачену древню популяцію аборигенних поліських коней. Їх вважали вимерлими, але в селах у людей вдалося ще знайти кількох. Про це повідомляють “Контракти”.
Як відновлюють кінну породу, притаманну винятково для Полісся – у сюжеті кореспондентки ТСН Валентини Доброти.
На поліських конях колись їздили козаки, були вони і в Київській Русі. Проте цей вид коней може спіткати доля мамонтів, а тому в Україні їх взялися відновлювати.
Все почалося з його цікавості до коней, згадує Юрій Ягусевич. І коли знайшов тварину, схожу за описом до поліського коня в науковій літературі, – почав їх розводити. Коней утримують в умовах, максимально наближених до природних. Вплив людей мінімальний.
Олександр, який допомагає доглядати за кіньми, каже, що за характером вони схожі на котів. Принаймні такі ж ревниві.
“Я можу двох ласкати, а третій-четвертий піде, і може. місця не має. І вони починають уже битися. Ну як, штовхатися, а не битися. Мене вкусить. Шарпанина”, – каже чоловік.
За майже 5 років тут уже цілий табун з 28 голів. Цього року вже народилося троє лошат. За чистотою породи спостерігають науковці.
Поліська порода це – унікальні коні з високою продуктивністю і здатністю виживати. Пів століття тому індустріалізація зробила свою справу, також аборигенних коней у тодішніх колгоспах замінили іншими породами, які не прижилися.
“В умовах Полісся вони не прижилися. Тобто суворий клімат, болото, зовсім інші трави, кислі ґрунти. Ці спокійно п’ють болотяну траву, їдять осоку, тому що на болоті. Такі коні, вони хворіють від цього”, – каже Юрій Ягусевич.
Науковиця Тетяна Ільницька каже, що нині багато країн намагаються зберегти саме аборигенні види тварин, бо нові культурні породи – одноманітні. Науковці збирають їхній генетичний матеріал. Але самі дослідження дорогі, тому для створення генетичних карт цієї породи намагаються знайти фінансування.
Екологічні проєкти потребують спеціалістів, роботодавці мають чіткі вимоги до фахівців, але ЗВО працюють часто з програмами, які не відповідають цим вимогам.
Яким критеріям має відповідати сучасний зелений управлінець?
Організатори запропонували відповісти на запитання, які нададуть в результаті рекомендації для подолання розриву в очікуваннях і підготовці.
Розуміючи спектр викликів кадрової кризи, в обговоренні взяли участь ОЛЕНА КРИВОРУЧКІНА (народний депутат України, Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування), ДМИТРО ЗАРУБА (заступник голови Державної екологічної інспекції України), ВАЛЕНТИН ЩЕРБИНА (Голова Комітету військової екології та відновлення екосистем, віцепрезидент Асоціації PAEW), ЛЮДМИЛА ХОМІЧ (віце-президентка Асоціації PAEW з правових питань), ЛЕСЯ БАГІНСЬКА (адвокат, юрист), ІРИНА БРИЛЬОВА (головний еколог «Астарта», голова комітету агроекології PAEW), МИКОЛА КОШИК (керуючий партнер юридична фірма «Кошик і Партнери») та ін.
Питання, які були винесені для обговорення в рамках брейн-шторму фахівців, що зібрались в КНЕУ 18 квітня:
✅ Природоохоронні реформи, євроінтеграція, відновлення під час війни
✅ Відходи: проблематика та шляхи вирішення
✅ Оцінка впливу на довкілля і ОВД: як отримати європейську модель відбудови?
✅ Як стати успішним лідером зеленої трансформації і відбудови?
✅ Міжнародний досвід зеленого переходу
✅ Які зміни освітнього інтерфейсу між академічним середовищем і реальним сектором економіки необхідні в Україні.
Учасники дослідження:
– Науковці, освітяни, інноватори та дослідники
– Директори підприємств (будівельна, водогосподарська, енергетична, металургійна, переробна, сфера АПК тощо), директори нацпарків, лісових господарств тощо
– Екологи, проектувальники, гідрологи, землевпорядники, геологи, біологи тощо
– Юристи, ESG-фахівці, фахівці з інвестицій
– Спеціалісти ОТГ, фахівці з енергоефективності та кліматичної адаптації
– Фахівці ОМС, ОВА, менеджери проєктів відбудови
Зустрічі вже відбулись у Полтаві, Сумах, Дніпрі.
Розташування Стоунхенджа збігається зі сходом сонця під час літнього сонцестояння і заходом під час зимового сонцестояння. Але археологи підозрюють, що це ще не все, пише IFLScience.
На думку вчених, пам’ятник епохи неоліту міг бути також спроектований для відображення так званої місячної нерухомості. Схоже, велика зупинка Місяця, яка, до речі, відбудеться в січні 2025 року, зробила свій вплив на будівництво культового пам’ятника.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Помітна зупинка Місяця відбувається раз на 18,6 років, коли Місяць добирається до своєї найпівнічнішої або найпівденнішої точки на небі. Протягом кожного місяця Місяць переміщається в небі з півночі на південь, але протяжність такого діапазону постійно змінюється через кут місячної орбіти.
Поки аргументи на користь зв’язку Стоунхенджа з такими місячними циклами залишаються під питанням. Хоча принаймні один із чотирьох каменів пам’ятника збігається зі сходом найпівденнішого місяця під час великої місячної нерухомості.
З огляду на рідкість такої події, вчені сподіваються розгадати загадку під час майбутньої місячної нерухомості. Так, дослідники очікують побачити “вирівнювання” Стоунхенджа щодо найбільш екстремальних положень сходу і заходу Місяця.
“Архітектурний зв’язок Стоунхенджа із Сонцем уже відомий, але його зв’язок із Місяцем залишається поки що менш зрозумілим. Розташування чотирьох каменів збігається з крайніми положеннями Місяця. Упродовж багатьох років учені сперечаються, чи випадковий це збіг, чи навмисний”, — каже професор Клайв Рагглс, який бере участь у дослідженні.
Такий період місячного циклу міг інтерпретуватися стародавніми культурами як те, що божество Місяця, яке стає могутнішим, ніж бог Сонця. Саме це могло надихнути на проведення свят і ритуалів.
Поки що такі припущення залишаються теоріями, але дослідники сподіваються знайти підказки на початку наступного року.
Джерело: “Фокус”
З 05 по 11 квітня 2024 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 293 заходи контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складено 351 протокол про адміністративні правопорушення.
Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 103 тис. грн. До Державного бюджету стягнуто 84 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 8 млн 841 тис. грн. Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 6 млн 666 тис. грн. Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 1 млн 65 тис. грн.
Найбільш резонансними за порушенням вимог природоохоронного законодавства стали Одеська та Хмельницька області.
Інспекцією Південно-Західного округу проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 106 тис. 703 грн. за вилов риби, громадянином, без дозвільних документів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території природно-заповідного фонду, а саме у Тилігульському лимані, в межах Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», біля с. Кошари Южненської міської територіальної громади Одеського району. Матеріли направлено до Комінтернівського районного суду Одеської області.
Інспекцією у Хмельницькій області проведено розрахунок збитків та пред’явлено претензію громадянину на суму 5 млн 737 тис. 88 грн., за незаконну порубку 651 дерева без документів дозвільного характеру, на території Деражнянської міської територіальної громади Хмельницького району в смузі відведення автодороги загального користування місцевого значення «Деражня – Явтухи» (дві сторони). Матеріали направлено до СБУ у Хмельницькій області.