БФ молодіжної ініціативи «Надія», Валерій Дубіль, Віта Присяжнюк і партнер Євген Довбня доставили на Харківщину та Донбас РЕБ-комплекси

standard

БФ молодіжної ініціативи «Надія», Валерій Дубіль, Віта Присяжнюк і партнер Євген Довбня доставили на Харківщину та Донбас РЕБ-комплекси

Команда Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», очолювана першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Валерієм Дубілем, зі співзасновницею фонду Вітою Присяжнюк та у партнерстві з Євгеном Довбнею, здійснила чергову гуманітарну місію на передову. Цього разу українським захисникам у Глибокій Балці, Харкові, Чугуєві, Ізюмі та Куп’янську передали системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) українського виробника «УкрАвіаКосТех», а також дрони, термінали Starlink, генератори та зарядні станції.

 

Ця поїздка відбулася у святковий період — на Великдень, тому, окрім потужної техніки, військові отримали також понад 100 великодніх пасок — як символ вдячності, підтримки та духовної єдності в дні, коли вся країна молиться за мир і Перемогу.

За час повномасштабної війни фонд «Надія» передав на передову понад 250 систем РЕБ від «УкрАвіаКосТех», кожна з яких вартує орієнтовно 500 000 гривень. Ці системи істотно знижують ефективність ворожих дронів і ракет, забезпечуючи безпеку та зв’язок для українських бійців на передовій.

Валерій Дубіль також повідомив, що його депутатський фонд за час війни закупив РЕБи, старлінки, зарядні станції для захисників і захисниць, загалом на 2 012 768 гривень. Він наголосив: депутатський фонд — це не благодійний рахунок, а державний ресурс, яким народні депутати можуть розпоряджатися для стратегічно важливих ініціатив — від участі в міжнародних перемовинах до оперативної допомоги силовим структурам.

«Ми рятуємо життя. І кожна місія на фронт — це не просто вантаж. Це відповідальність. Це ще один шанс для захисника повернутися додому. Це крок до Перемоги», — зазначив Валерій Дубіль.

До привітань долучилися й партнери фонду, Віта Присяжнюк та Євген Довбня:

«Сьогодні кожен бізнес і кожен українець має стояти поруч із армією. Ми з Валерієм Дубілем системно допомагаємо військовим, бо розуміємо: якщо не будемо ми — не буде кому. Великий день — це про надію. І ми хочемо, щоб її мали й ті, хто щодня ризикує життям заради нашого майбутнього», — наголосив Євген Довбня.
Звертаючись до українців у день великого свята, Валерій Дубіль додав:

«Щиро вітаю всіх із Великоднем! Нехай світло Воскресіння Христового принесе кожному з нас віру, силу та переможну надію. Христос Воскрес! Разом — до Перемоги!»
Фонд «Надія» системно підтримує Збройні сили України, Головне управління розвідки, Національну поліцію та прикордонників, доставляючи туди, де найнеобхідніше, — сучасну техніку, засоби зв’язку, спостереження, енергозабезпечення і захисту.

Допомагаємо. Захищаємо. Перемагаємо — разом.

standard

У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекорд: вчені помітили стадо з незвичайною кількістю оленів

На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зафіксували рідкісне стадо благородних оленів, яке налічує рекордні 23 особини.

Про це стало відомо з результатів щорічних маршрутних обліків копитних тварин, розповіли в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Для збору даних фахівці використовують метод непрямого обліку — за залишеними екскрементами. Оскільки копитні залишають фекалії до 20 разів на добу, це дозволяє точно визначити не лише кількість тварин, а й маршрути їхнього пересування.

Окрім того, вчені застосовують методи візуального спостереження. Найчастіше тварин помічають із транспортного засобу — побачивши машину, олені зупиняються, насторожено спостерігають, а потім зникають у заростях. Іноді для спостереження за копитними доводиться маскуватися в природному середовищі.

Аналіз зібраних даних також засвідчив, що в заповіднику зросло навантаження на пасовища. Як наслідок — зменшення запасів сухої трав’яної маси, що, в свою чергу, позитивно впливає на біорізноманіття та знижує ризики виникнення масштабних пожеж. Водночас скупчення сухої рослинності найчастіше формують види, які не входять до раціону копитних, зокрема куничник та осока.

Працівники заповідника зауважують і збільшення чисельності червонокнижних коней Пржевальського та благородного оленя. Саме останній вид продемонстрував рекордне зростання — виявлене стадо з 23 особин є найбільшим за весь час спостережень у заповіднику.

Дорослі благородні олені сягають 1,2 м у висоту, а їхнє забарвлення змінюється залежно від пори року. Характерною рисою самців є довгі, симетрично розгалужені роги.

За класифікацією Міжнародного союзу охорони природи, благородний олень належить до видів, що викликають найменше занепокоєння. Утім, близько 20 його підвидів перебувають під загрозою зникнення через полювання та втрату природного середовища.

Натомість у заповіднику зафіксовано скорочення чисельності лося європейського. Ймовірною причиною цього вважається обмеження сезонної міграції через білоруський кордон.

«Загалом, результати весняних обліків та спостережень свідчать про позитивну динаміку: чисельність окремих видів зростає, ареали розширюються, а пасовища активно використовуються», — підсумували у Чорнобильському заповіднику.

Джерело: Chas.news

standard

Український паспорт зайняв 30-ту позицію в рейтингу паспортів світу

Український паспорт дозволяє подорожувати без візи до 148 країн світу, згідно з рейтингом Henley Passport Index 2025. Цей індекс щорічно оцінює, наскільки вільно власники паспортів різних держав можуть подорожувати без попереднього отримання візи, визначаючи їхню глобальну мобільність.

Henley Passport Index 2025 – це всесвітній рейтинг, який складається на основі даних Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA). Він відображає кількість країн, куди громадяни можуть подорожувати без візи або з отриманням візи після прибуття.

У рейтинг Henley Passport Index 2025 лідером став паспорт Сингапуру, що забезпечує безвізовий доступ до 195 країн. Японія, яка довгий час очолювала список, цього року опустилася на друге місце, маючи доступ до 193 країн.

Український паспорт дає безвізовий доступ до 148 країн: оновлений рейтинг 2025

Третю позицію розділили Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Південна Корея та Іспанія. Водночас паспорти Афганістану, Сирії та Іраку мають найменшу свободу пересування — наприклад, власники афганських паспортів можуть подорожувати без візи лише до 26 країн.

Український паспорт продовжує зміцнювати свої позиції у міжнародному рейтингу, забезпечуючи власникам широкі можливості для подорожей без візи та спрощений в’їзд до багатьох країн світу.

standard

Держекоінспекція України: чому краще не ставити штучні квіти на кладовищах?

Весна – час оновлення не лише в природі, але й на місцях вічного спокою. Проте, серед яскравих перших квітів, на кладовищах часто можна побачити штучні пластикові композиції. За їхньою зовнішньою привабливістю ховається серйозна загроза для довкілля.

Штучні квіти, які ми звикли приносити на могили рідних, виготовляються з синтетичних матеріалів, що практично не піддаються біологічному розкладанню. Залишаючись на кладовищах роками, а то й десятиліттями, вони забруднюють ґрунт токсичними речовинами, які виділяються в процесі їхнього повільного руйнування під впливом сонячного світла та опадів.

З часом фрагменти пластику потрапляють у ґрунтові води, а звідти – у річки та озера, завдаючи шкоди водним екосистемам. Вітер розносить легкі пластикові елементи на значні відстані, забруднюючи ліси, поля та навіть міське середовище.

Окрім забруднення ґрунту та води, спалювання пластикових квітів, яке іноді відбувається на кладовищах, призводить до викиду в атмосферу небезпечних хімічних сполук, що негативно впливають на наше здоров’я та посилюють парниковий ефект.

Держекоінспекція закликає громадян бути свідомими у своєму виборі та відмовитися від використання штучних пластикових квітів на кладовищах. Існують екологічно безпечні альтернативи, які допоможуть вшанувати пам’ять померлих та водночас зберегти природу для майбутніх поколінь:

Живі квіти є природними та біологічно розкладаються, збагачуючи ґрунт.

Квіти в горщиках можна висадити на могилі, створивши живу композицію.

Хвойні вінки та гілки – традиційний та екологічний спосіб вшанування пам’яті.

Пам’ятаймо, що наша шана до померлих не вимірюється кількістю пластику, залишеного на могилах. Справжня пам’ять живе в наших серцях та у дбайливому ставленні до навколишнього світу.

 

standard

Держекоінспекція повідомляє

Оновлена щотижнева інфографіка про збитки, завдані довкіллю внаслідок збройної агресії рф.

Щотижня ми фіксуємо нові випадки екоциду: забруднення повітря, води та ґрунтів, знищення природних екосистем, загибель тварин і рослин, руйнування об’єктів природно-заповідного фонду.

Ця інфографіка — не просто статистика. Це свідчення злочинів проти природи, які не мають терміну давності. Ми продовжуємо документувати всі факти, аби винні понесли відповідальність, а Україна отримала компенсацію за завдану шкоду довкіллю.