З пшеничної соломи навчились виробляти поролон

З пшеничної соломи навчились виробляти поролон

Група дослідників використала відходи пшениці для створення пінополіуретану.  Щорічно у всьому світі виробляється близько 734 млн тонн пшеничної соломи. Це величезна кількість дешевих відходів, яким і до сьогодні не знайшли чітко визначеного застосування.

Нещодавно дослідницькі групи RNM-271 Chemical Engineering і FQM-383 NANOVAL Organic Chemistry в Університеті Кордови знайшли, куди подіти цей сільськогосподарський надлишок матеріалу, використавши його в якості основи для виробництва пінополіуретану.

Пінополіуретан — група газонаповнених пластмас на основі поліуретанів. Цей універсальний в промисловості матеріал, також відомий як поролон, часто виготовляється з побічних продуктів нафти. У нього безліч застосувань в будівництві і автомобілебудуванні в якості герметика, а також теплового і акустичного ізолятора.

Процес переробки пшеничної соломи в поліуретан починається зі зрідження. Так фахівці отримують поліоли, — одну із ключових сполук, що відіграють головну роль у хімічній реакції утворення пінополіуретану.

На сьогоднішній день касторова олія була одним з головних кандидатів у змаганнях за отримання стійкої пінополіуретанової піни, яка не потребує нафти. Але вона не забезпечує необхідної твердості та сухості, коли потрапляє на повітря, що є одним із ключів до правильного утворення поролону. З цієї причини в новому дослідженні було запропоновано замінити 50% цієї рицини олією пшеничної соломи.

«Нам вдалося отримати дуже бажані параметри у виробництві поліуретану, перетворюючи 96% пшениці», — пояснює Естер Рінкон, один із керівників проекту.

Джерело: Seeds 

У Еміратах створюють міжнародний “Космічний суд”

Комерційні суди Дубайського міжнародного фінансового центру доповняться “космічним сектором”. Нову установу відкриють для врегулювання суперечок, пов’язаних із діяльністю людей і компаній за межами Землі.

Як працюватиме суд

Арбітражне провадження створюють при Судах Дубайського міжнародного фінансового центру (DIFC Courts). Ця англомовна судова система працює в ОАЕ з 2006 року і вже отримала визнання з боку компаній, які потребують незалежного розгляду.

Сьогодні ми бачимо появу повномасштабної космічної індустрії, що включає трудові, інфраструктурні та науково-технологічні ресурси. Космічний суд — це глобальна ініціатива, яка буде розвиватися паралельно, дозволяючи створити мережу юридичної допомоги для підтримки міжнародних зусиль з освоєння космосу в XXI столітті,
— говорить головний суддя DIFC Courts Закі Азмі.

Таким чином усі випадки незапланованих збоїв у роботі космічних апаратів і наданні їх послуг, зіткнень на орбіті та інші суперечки буде можливість вирішувати у новому комерційному суді, що не залежить від роботи державних судів та їх юрисдикцій. Чим ближче польоти перших космічних туристів і робота перших космічних видобувних підприємств, тим більшою є імовірність того, що такі ситуації будуть з’являтися регулярно.

Джерело: “24 канал”

“А ми й не хотіли”. Росія заявила, що не планує брати участь в гонці з освоєння Місяця

Глава «Роскосмосу» Дмитро Рогозін заявив, що Росія не планує брати участь у гонці з освоєння Місяця. До цього відмовитися від програми створення надважкої ракети-носія для участі у місячній програмі порадили в російській Академії наук, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Раніше Рогозін обіцяв пілотований обліт Місяця до 2024 року, а висадку перших російських космонавтів на ньому – до 2030-го. Пізніше термін висадки перенесли на рік, а обльоту – відразу на чотири.

Не пізніше 2030 року людину на Місяць планує відправити Китай. До 2023 року це збиралися зробити Сполучені Штати за адміністрації колишнього президента Дональда Трампа, плани адміністрації Джо Байдена з цього питання ще не оголошували.

Для виконання планів «Роскосмосу» потрібно побудувати новий пілотований космічний корабель і ракету-носій. Передбачалося, що місячна програма буде використовувати надважку ракету «Єнісей», розробка якої мали завершити до 2028 року. Однак у грудні минулого року рада РАН з космосу рекомендувала перенести роботи над ракетою на невизначений термін.

Космічний корабель для польотів на Місяць радянська і російська космонавтика ще не створювали. Перший політ апарату «Орел» запланований на 2023 рік.

У той же час в США завершуються випробування розробленого для польотів на Місяць корабля Orion, а в Китаї – багаторазового корабля, назви якого ще не розголошують. Випробування проходять і їх ракети-носії.

Рогозін у телеграмі пояснив відставання Росії від конкурентів «відсутністю призового фонду» в місячної гонці. «Я неодноразово вів переговори з керівництвом НАСА і американськими політиками … вони самі толком не можуть пояснити, навіщо їм знову знадобилося на Місяць», – заявив він.

Офіційно про відмову від участі у програмі освоєння Місяця «Роскосмос» поки не заявляв.

Джерело: “Радіо Свобода”

Північна і Південна Америка відсуваються від Європи і Африки на 4 см на рік

Нове дослідження показало наявність апвелінгу в мантії – це матеріал між земною корою і її ядром, який відсуває континенти Північної і Південної Америки ще далі від Європи і Африки.

Команда сейсмологів на чолі з Університетом Саутгемптона виявила свідоцтва апвелінгу в мантії: він знаходиться на глибині понад 600 км під Серединно-Атлантичним хребтом і штовхає знизу плити літосфери, змушуючи континенти рухатися далі один від одного. Вони з’ясували, що мова йде про 4 см на рік: саме на стільки відсувається Північна і Південна Америка від Європи і Африки.

Протягом двох дослідницьких круїзів команда розгорнула 39 сейсмометрів на дні Атлантики. За обсягами виконаної роботи це перше великомасштабне і якісне зображення мантії під Серединно-Атлантичним хребтом. Це один з небагатьох експериментів такого масштабу, коли-небудь проведених в океанах. Крім допомоги в розробці більш досконалих моделей і систем попередження про стихійні лиха, тектоніка плит також впливає на рівень моря і, отже, впливає на оцінки зміни клімату. “Це було абсолютно несподівано! Наш експеримент має широкі наслідки для розуміння еволюції Землі і її населеності. Також дуже важливо збирати нові дані про зміни в океанах”, – підсумовує Кейт Райхерт, доктор з університету Саутгемптона.

Джерело: “Цікавості”

Українська команда здобула перемогу на міжнародному конкурсі від NASA

Українська команда FireWay зперемогла у номінації «Technology» престижного хакатону NASA Space Apps Challenge.