Кліматолог попереджає українців про аномальні зміни погоди

standard

Кліматолог попереджає українців про аномальні зміни погоди

За оцінками провідного кліматолога України Світлани Краковської, у найближчі десятиліття Україна зіткнеться з масштабними змінами природних умов.

Докладніше про те, що кліматолог попередила українців про аномальні погодні зміни, повідомляє “Стіна”.

За словами фахівця, вже до 2050 року клімат у низці регіонів, особливо на півдні, може трансформуватися настільки, що звичний ландшафт зміниться майже неживими територіями.

Особливу увагу вчена привертає до Одеської області, де процес опустелювання може початися в прискореному темпі. Прогнози спираються на міжнародні кліматичні атласи, у яких аналізуються минулі та поточні метеопоказники.

За розрахованими сценаріями, тривалість літнього сезону в Україні може збільшитися до 150–180 днів на рік. Це означає, що літо триватиме понад п’ять місяців, а перехідні сезони – весна та осінь – стануть помітно коротшими.

Кліматолог зазначає, що температурні зміни відбуватимуться нерівномірно. Перші серйозні зрушення прогнозуються на сході країни, після чого підвищення температури поступово торкнеться центральних та західних регіонів.

За найгіршого сценарію глобального потепління середньорічна температура на півдні, включаючи Крим, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку та Одеську області, підніметься до 28–30 °C.

У центральних областях – Черкаській, Дніпропетровській, Харківській та Чернігівській – температура становитиме близько 24–26 °C. На півночі та в ряді західних регіонів вона залишиться нижчою, але різниця буде незначною.

Одеський регіон, за словами експерта, може зіткнутися із максимально сухим кліматом. Тут формування пустелі не нагадуватиме класичні піщані ландшафти Сахари, проте йдеться про деградацію ґрунтів і практично повне зникнення рослинності.

Уздовж узбережжя зникнення вологи загрожує висиханням лиманів, кіс та стрілок, що серйозно змінить екосистему та підірве місцеву економіку.

Зміни зачеплять і зимовий період. Раніше найхолоднішими залишалися північно-східні області, проте до середини століття клімат розподілиться інакше.

Наприклад, у Харкові взимку температура рідко опускатиметься нижче –4…–6 °C, у Києві — близько 0…–2 °C, в Одесі зима може пройти за позитивних значень температури, а у Львові мінімуми будуть у межах –2 °C.

Фахівець підкреслює: інтенсивність кліматичних змін безпосередньо залежить від того, як людство вестиме господарську діяльність, які джерела енергії використовуватиме і в яких обсягах продовжуватиме викиди парникових газів. Якщо заходи щодо їх скорочення будуть вжиті найближчим часом, темпи спустошення можна сповільнити.

standard

Вчені визначили наслідки зникнення горобців із українських міст

Скорочення чисельності горобців в Україні фіксується на тлі активного застосування хімікатів у сільському господарстві, пише Успіх in UA.

У Дніпропетровській області відзначається різке зменшення чисельності “будинкового горобця” – одного з ключових видів міської та сільської орнітофауни. Причиною називають вплив агрохімії, що впливає на природний баланс регіону, повідомляє vidomo.media.

На території Дніпропетровської області спостерігається стала тенденція до зниження чисельності горобця домового (лат. Passer domesticus). Цей вид довгий час був одним із найпоширеніших на території України, особливо у містах та сільській місцевості. Проте останніми роками фахівці відзначають помітне зменшення кількості цих птахів.

Орнітологи та екологічні організації вказують на низку факторів, що сприяють скороченню популяції. Ключовим із них називають застосування пестицидів та гербіцидів на аграрних територіях. Обробка полів хімічними засобами призводить до загибелі комах, які становлять основу раціону горобців під час вирощування пташенят.

Домовик горобець грає важливу роль у регулюванні чисельності комах. До раціону цих птахів входять попелиці, жуки, сарана та інші комахи, які можуть завдавати значної шкоди сільськогосподарським культурам. Також горобці поїдають насіння бур’янів, перешкоджаючи їх безконтрольному поширенню.

Зниження чисельності горобців може призвести до збільшення популяцій шкідників, погіршення стану посівів та необхідності додаткової обробки полів хімікатами. Це, у свою чергу, створює замкнене коло — із ще більшим впливом на екосистему.

За даними групи “Екологія-Право-Людина”, хімічні обробки сільгоспугідь на півдні та сході України, включаючи Дніпропетровську область, мають прямий вплив на популяції комах та птахів. Використовувані речовини діють як на цільові організми, а й у всіх представників харчової ланцюга, включаючи горобців.

Також має значення урбанізація: скорочення зелених зон, вирубування дерев, заміна старої архітектури на сучасні будинки без природних укриттів для гніздування – всі ці процеси негативно позначаються на умовах проживання для горобців.

На даний момент у Дніпропетровській області відсутні цільові програми з моніторингу та захисту горобця домового. Незважаючи на зафіксовані тенденції, відповідні екологічні заходи не запроваджуються на системному рівні. При цьому екологи наголошують, що відновлення балансу можливе лише за комплексного підходу — включаючи обмеження використання агрохімікатів та збереження природного середовища.

standard

Учені назвали найдорожчу річ на Землі

Коли ми уявляємо найдорожчі речі у світі, то зазвичай думаємо про коштовні прикраси, рідкісні метали або розкішну нерухомість. Проте існує речовина настільки рідкісна й дорога, що очолює список найдорожчих матеріалів на планеті.

І це не діамант і не витвір мистецтва — це молекула під назвою ендоедральні фулерени на основі атома азоту. Її вартість — приголомшливі $140 млн за грам. Це не лише рідкісний, а й надзвичайно цінний порошок, оскільки процес його створення надзвичайно складний і дорогий.

Молекулярне диво, що виправдовує ціну

У центрі цієї молекули — структура з 60 атомів вуглецю, що формують сферичну «клітку». У цій вуглецевій сфері захований атом азоту. Така комбінація надає молекулі унікальних фізичних і електронних властивостей.

Особливо важливою є вкрай тривала тривалість спіну електрона, що робить матеріал безцінним для передових наукових технологій.

Хоча звучить це як наукова фантастика, насправді ця речовина вже сьогодні використовується в розробці новітніх атомних годинників.

Висока вартість пов’язана з надзвичайною складністю добування навіть мізерної кількості цієї речовини. Вперше її вдалося синтезувати стартапу Designer Carbon Materials, який у 2015 році продав 200 міліграмів за $167 млн. Через це Оксфордський університет назвав речовину «найдорожчою на Землі».

Революція в атомних годинниках

Одне з найперспективніших застосувань цієї молекули — створення мініатюрних атомних годинників. Традиційно такі годинники займали цілі приміщення, але новий матеріал дозволяє робити їх набагато меншими й точнішими, аж до розміру, який вміщується в смартфоні.

Такі пристрої зможуть радикально покращити точність GPS, зробивши навігацію надзвичайно точною.

«Уявіть собі мініатюрний атомний годинник, який ви можете носити у своєму смартфоні. Це — наступна революція мобільних технологій», — сказав науковець Кіріакос Порфіракіс.

Нові горизонти

Однак сфера застосування цієї технології виходить далеко за межі смартфонів. Особливо перспективною вона є для автономних транспортних засобів. Навіть сучасні GPS-навігатори мають похибки, які можуть бути критичними для безпілотників.

З атомними годинниками, здатними визначати час і положення з точністю до 1 мм, можливий справжній прорив у точності навігації.

«Цей ендоедральний фулерен можна вбудувати у чип, який стане частиною вашого смартфона. Існуватиме безліч сфер застосування, але найочевидніша — керування автономним транспортом», — пояснив директор фонду Oxford Technology SEIS Лукіус Кері.

Вбудовуючи цю технологію в мобільні пристрої чи автомобілі, світ зможе зробити величезний стрибок у сфері безпеки, навігації та технологій майбутнього. Надзвичайна точність у визначенні місцезнаходження може повністю змінити наші взаємодії з технологіями у повсякденному житті.

Джерело: PaySpaceMagazine

standard

Українські науковці створили екологічний пластик із грибів

Українські вчені створили екологічний пластик зі звичайнісіньких грибів, пише Успіх in UA.

Так, дослідники з Херсонського державного аграрного університету (ХДАУ) намагалися виростити гливи на незвичайній суміші – соломі та лушпинні соняшника. Метою було підвищення ефективності вирощування грибів. Але природа мала свої плани.

Уже за два тижні стався несподіваний поворот: міцелій (грибниця) повністю перетворив субстрат на дивовижно твердий матеріал.

«Один з наших співробітників каже: «Ну, цікавий матеріал, дивись, він дуже схожий на пап’є-маше або на пінопласт. Він такий щільний, легкий. На дотик він досить цікавий», – згадує доцент кафедри технології переробки сільгосппродукції ХДАУ Ігор Чернишов.

І справді, те, що спочатку здавалося побічним продуктом, виявилося справжнім скарбом. Попри свою надзвичайну легкість, новостворений екопластик виявився напрочуд міцним. Настільки міцним, що може стати серйозною альтернативою традиційним будівельним матеріалам і навіть замінити шкідливий пінопласт. Це відкриває безліч можливостей для його застосування.

«Отут в нас зріють плитки для того, щоб фасадні роботи можна було виконувати. Це просто природа сама створює такі предмети. Ми тільки надаємо форму», – пояснює доцент кафедри технології переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.

Сфера використання цього винаходу дивовижна.

«З нього можна робити якісь теплоізоляційні матеріали, панелі декоративні, панелі для захисту від вітру. Можна використовувати в якості палива», – додає Ігор Чернишов.

Джерело: “Успіх”

standard

Яка країна придумала пиво?

Історично пиво почали робити, замочуючи у воді зерно, хліб або кашу. Пізніше в цей процес включили солод.

Ранні версії напою пили через соломинки, а стародавні сорти пива були результатом верхового бродіння з використанням пекарських дріжджів, завдяки чому належали до категорії елів, йдеться в матеріалі Главреда.

Згодом у різних країнах почали з’являтися свої різновиди пива. Однак масове впровадження техніки в пивоварну справу призвело до закриття безлічі невеликих пивоварень.

Цей процес особливо прискорився у XX столітті, коли вчені глибше вивчили механізми спиртового бродіння. Повернення інтересу до домашнього та ремісничого пивоваріння почалося вже у XXI столітті.

Перші згадки про пиво датуються приблизно 9 тисячами років тому. Археологічні знахідки свідчать про виробництво пива в районі сучасного Ірану і на землях Шумеру (Стародавня Месопотамія) в період 3500-2900 рр. до н.е. Пивоварінням також займалися в Стародавньому Єгипті, а згодом і у Вавилоні. Єгиптяни передали свої знання про пиво єврейському народу.

Де зародилося пивоваріння

Точна дата появи пива залишається невідомою, але археологічні дані вказують на те, що в Месопотамії. Основні зернові культури для пивоваріння – ячмінь, пшениця і жито – були одомашнені ще раніше, імовірно близько VIII тисячоліття до н. е.

Яка країна вважається батьківщиною пива

Хоча пивоваріння зародилося на Близькому Сході, саме з німецьких земель воно розпочало своє активне поширення по Скандинавії та Британії, а потім – по всьому світу завдяки європейській експансії. Тому Німеччину часто називають батьківщиною сучасного пива.

Яку державу називають “країна пива”

Безсумнівно, Бельгія. Саме тут виробляється рекордна кількість сортів пива, і пивна культура посідає важливе місце в житті суспільства. Не дивно, що бельгійські пивоварні традиції були занесені до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.