Дика риба в міських водоймах може призвичаїтися до наркотиків?

Дика риба в міських водоймах може призвичаїтися до наркотиків?

Вчені з Чеського університету природничих наук в Празі стурбовані тим, що дикі риби ризикують стати залежними від метамфетаміну. Сліди цього наркотику часто виявляються в міських річках.

Дослідники з Чехії провели лабораторні експерименти з рибою кумжою (Salmo trutta). Вони занурювали тварина в воду, забруднену метамфетаміном (в спеціальні резервуари додавався лише один мікрограм речовини), і стежили за її поведінкою. Потім вчені переносили рибу в резервуар з прісною водою, але тваринам пропонувався вибір: вони все ще могли самостійно заплисти в резервуар з наркотичною речовиною.

Команда виявила, що за чотири перші дні в чистій воді риби, які перебували в резервуарі з наркотиками протягом двох місяців, з більшою ймовірністю поверталися в резервуар з метамфетаміном, ніж риби, які не піддавалися тривалому впливу метамфетаміну. Також кумжа, яка довго жила в басейні з наркотиком, була менш активною і проявляла тривожність.

Автори роботи говорять, що метамфетамін надходить в наші водні шляхи безпосередньо від споживачів наркотиків в їхньому будинку. Автори роботи турбуються, що ця речовина може не тільки змінити поведінку риби, але і вплинути на її майбутнє здоров’я.

Джерело: “Цікавості”

Створений штучний шовк міцніший за сталь

В мережі з’явилася інформація про свіже відкриття вчених з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі. Вони розробили гібридні білки амілоїдного шовку, які виявилися не тільки міцніше деякого натурального павукового аналога, але і сталі.

Правда, останнє твердження стає вірним лише тоді, коли мова йде про повторення 128 одиниць білка, пише ACS Publications. Чим довжина більша, тим міцніша і жорсткіша виходить клітковина, з якої складається штучний шовк,

Інженери, відповідальні за свіже відкриття, підкреслюють, що вони створили штучне волокно, що випереджає за своїми властивостями природний матеріал.

Відзначимо, що частина вчених, відповідальна за новинку, вже працювала раніше з павуковим шовком. Так, ще в 2018 році глава групи створила бактерії, які зуміли провести рекомбінантний павуковий шовк. У підсумку він за всіма основними механічними властивостями зміг повторити свій же натуральний аналог.

Джерело: Рortaltele

Створений найтонший у світі магніт

Вчені розробили ультратонкий магніт, який працює при кімнатній температурі. Він дозволить створювати електроніку нового типу.

Розробка може застосовуватися для розвитку комп’ютерної пам’яті, обчислень і навіть квантових систем. Вчені розповіли, що вони стали першими, хто створив двовимірний магніт, який працює при кімнатній температурі і хімічно стабільний в умовах навколишнього середовища.

Магнітні компоненти сучасних запам’ятовуючих пристроїв зазвичай складаються з тонких магнітних плівок. Але на атомному рівні ці магнітні плівки залишаються тривимірними – товщиною в сотні або тисячі атомів. Протягом десятиліть дослідники хотіли створити тонкі і маленькі двовимірні магніти. Це дозволило б зберігати дані з набагато більшою щільністю.

Перші такі магніти, на жаль, втрачали свої властивості і ставали хімічно нестабільними при кімнатній температурі. Новий магніт виправляє цей недолік. А його товщина становить всього один атом.

Джерело: Рortaltele 

Новий пластик розкладається за тиждень під дією сонячного світла і кисню

Дослідники з Китаю продемонстрували новий вид пластику, який розкладається всього за тиждень під впливом сонячного світла і кисню. На думку вчених, це крок до створення електроніки, яку легше утилізувати.

Новий матеріал з’явився випадково, коли автор дослідження Лян Ло з Китайського університету науки і технологій Хуачжун працював над удосконаленим типом хімічного датчика. Вчений-матеріалознавець розробляв нову полімерну плівку, яка змінювала колір в залежності від рівня pH. Цей процес був обумовлений унікальною молекулярною структурою матеріалу: ланцюжки мономерів надають плівці темно-червоний колір і забирають його, коли ці зв’язки розриваються.

В ході експериментів своєї команди Луо виявив, що темно-червоний колір плівки швидко зник, а сам матеріал розклався після декількох днів перебування на сонячному світлі. Розрив цих зв’язків як раз є спільною метою досліджень по перероблюванню пластмас.

Пластик не підходить для використання в пляшках з-під газованої води або сумках для покупок, оскільки під впливом сонячного світла і повітря він швидко руйнується і повністю розкладається протягом тижня. При цьому не залишаючи після себе фрагментів мікропластику, які руйнують навколишнє середовище. Де новий пластик стане в нагоді, так це в гнучкій електроніці або смартфонах – там він буде ізольований від повітря і світла протягом усього терміну служби

Джерело: “Цікавості”

25 мегаполісів світу відповідальні за понад половину всіх викидів парникових газів

Особливо великі забруднювачі – мегаполіси Азії, як-от Шанхай або Токіо.

Усього 25 найбільших мегаполісів, здебільшого китайських, спричиняють більш ніж половину, а саме 52%, парникових газів.

Такі результати дослідження група китайських учених опублікувала у Frontiers in Sustainable Cities, передає EurekAlert.

Науковці з’ясували, що на міста випадає понад 70% від усіх викидів — і це при тому, що такі населені пункти займають лише 2% площі Землі.

Зокрема, вони проаналізували обсяги викидів 167 міст у 53 країнах світу, а саме: у Північній та Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Океанії.

Зазначається, що незалежно від того, на якій стадії економічного розвитку була та чи інша держава — масивні викиди були зафіксовані всюди. Проте мегаполіси Азії (наприклад, Шанхай або Токіо) – особливо великі забруднювачі.

Головні висновки вчених:

1. 52% емісії парникових газів випадає на 25 найбільших міст.

2. Міста Європи, Австралії та США виділяють значно більше парникових газів на душу населення, ніж міста країн, що розвиваються.

3. Два головних джерела викидів – стаціонарна енергетика (електростанції на викопному паливі та обладнання для вироблення промислового тепла) і транспорт. На третьому місці – залізні дороги, морський транспорт і авіація.

4. Із 42 міст, які надали у відкритий доступ дані за досліджуваний період, 30 знизили річний показник викидів, перш за все Осло, Г’юстон, Сієтл і Богота. В окремих містах – Ріо-де-Жанейро, Куритиба, Йоганнесбург, Венеція – зафіксовано зростання.

5. 113 із 167 міст поставили перед собою різні цілі щодо скорочення емісії, тоді як 40 пообіцяли стати вуглецево-нейтральними.

Нагадаємо, що у 2015 році 170 країн підписали Паризьку угоду, зобов’язуючись обмежити середню річну температуру в межах 1,5° C, і почали ставити перед собою цілі щодо скорочення викидів парникових газів. Однак доповідь Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) 2020 року свідчить, що без серйозних і жорстких заходів середня температура продовжить рости і до кінця XXI століття досягне 3° C.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш вважає, що настала пора активізувати заходи щодо запобігання стрімкому глобальному потеплінню, щоб не допустити підвищення температури на планеті більш ніж на 1,5 градуса Цельсія.

Також нагадаємо, що Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує різке зростання кількості викидів вуглецю (CO2) через відновлення світової економіки після пандемії, зумовленої COVID-19.

Джерело: “Екополітика”