Верховна рада ухвалила держбюджет на 2015 рік і внесла зміни до Податкового кодексу, узгодивши його з нинішнім станом держфінансів. Голосування завершилося близько 4-ї ранку 29 грудня.

Презентуючи документ, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк озвучив лише декілька його показників. 90 млрд грн – витрати на оборону і нацбезпеку, дотації НАК «Нафтогаз України» – 32 млрд грн проти 110 млрд грн цього року, субвенція для Києва – 1,9 млрд грн, капітальні вкладення – 1 млрд грн. Обсягів доходів/витрат прем’єр у презентації не озвучив. На сайті Ради немає остаточної редакції документа. Раніше, під час голосування, лідер фракції ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко попередила, що проект бюджету на 2015 рік «ще не готовий». Про показники держбюджету, які планували раніше, можна прочитати тут і тут.

Українське Фото

На запитання Forbes, чи Кабмін і далі наполягає на курсі 17 гривень/$, голова фракції БПП Юрій Луценко заявив, що цей параметр не обговорювали. «Якось це питання не спливало», – сказав він.

Арсеній Яценюк визнав, що бюджет далекий від досконалості, і зміни до нього ухвалять не пізніше як 15 лютого 2015 року з урахуванням рекомендацій міжнародних кредиторів, переговори з якими Кабмін почне із 7 січня.

«Якщо бюджет не ухвалити цього року, світ не перевернеться. Фінансуватимуть січень як 1/12 бюджету минулого року, – сказав народний депутат Антон Геращенко. – Але є один нюанс: у січні минулого року не було війни і не було таких витрат на армію. Якщо не приймемо бюджет, армія може бути недофінансована».

Тривалість консультацій, які до того моменту йшли безперервно п’ять годин, він пояснив великою кількістю податкових нюансів у пропонованих законопроектах. «Скажу чесно: дуже багато питань стосуються податкової адміністрації та адміністрування податків», – сказав він.

Іншу версію того, чому переговори виявилися складними, висунула депутат Наталія Королевська: «Щодо яких пунктів вони не можуть домовитися? Я скажу, щодо яких: дві фракції – Ляшко і «Самопоміч» – вирішують питання Коломойського», – сказала вона.

Неофіційно учасники переговорів підтверджували, що найпроблемніша норма – підвищення рентних платежів для нафтогазовидобувних компаній, що працюють за договорами про спільну діяльність (ДСД) із поточних 55% до 70%.

Атмосферу переговорів коаліційної групи учасники описували по-різному. Оцінки варіювалися від «дуже бурхливо» до «спокійний робочий процес». «Процес відбувається демократично і позитивно. Президента там немає. Жодного тиску немає», – заявив Антон Геращенко. Менш ніж через годину після цієї заяви Петро Порошенко прибув у Раду.

Єдина і неподільна

Зустріч президента з головами фракцій щодо бюджетних законопроектів відбувалася в приміщенні кінозалу парламенту. Петро Порошенко вимагав від депутатів ухвалення необхідних документів. Нагадаємо, що статус члена коаліції зобов’язує до прийняття узгоджених рішень. Нардеп Остап Семерак у кулуарах заявив, що якщо депутати не зможуть домовитися і забезпечити ухвалення необхідних законопроектів, це може призвести до переформатування коаліції за рахунок більш згідливих обранців.

Такий підхід пізніше схвалив і Антон Геращенко: «Якщо якісь фракції не хочуть голосувати за бюджет, тоді вони, виходить, – в опозиції», – зробив він висновок. Практику, коли фракція, що входить у коаліцію, голосує проти законопроектів Кабміну, він назвав «неприйнятною». «Якщо спонтанно – немає питань, якщо хочете розібратися – розберімося. Але якщо в підсумковому голосуванні за бюджет буде знову «ні», то який сенс – ідіть в опозицію, критикуйте уряд», – окреслив він перспективи. Геращенко дав зрозуміти, що, зокрема, таку позицію до останнього часу займала фракція Блоку Юлії Тимошенко, і висловив сподівання, що депутати цієї політсили зробили певні висновки і голосування пройде успішно.

Проте депутати вирішили не виносити сміття з хати: на публіку вони запевняли, що жодних розбіжностей усередині коаліції немає. Голова фракції БПП Юрій Луценко всі інсинуації навколо можливого розпаду назвав інформаційною кампанією. «Цього не буде. Всі фракції консолідовано працюють з урядом», – сказав він. Він також підкреслив, що Юлія Тимошенко, схоже, була «приємно здивована» ставленням Арсенія Яценюка і змогла переконатися, що «він її друг». «Прем’єр приймав усі її поправки», – запевнив Луценко.

Лідер фракцій «Самопоміч» Олег Березюк також запевняв, що коаліція тримається міцно. «Не бачу жодних причин [для розпаду]», – сказав він.

Встигли ухвалити

Якщо робочий день депутатів минув у форматі «довгі переговори з короткими перервами на голосування», то ніч можна вважати зразком ефективності. Починаючи з дев’ятої вечора, народні обранці ухвалили декілька принципових законопроектів. За що саме вони голосують, враховуючи невелику кількість часу на вивчення фінального варіанту і масштаб змін (до законопроекту про податкову реформу порівняльна таблиця займала кілька сотень сторінок), розуміли не всі депутати. Крім того, частина норм ухвалених у підсумку законопроектів відрізнялася від варіанту, узгодженого на засіданні профільного комітету напередодні.

Із другого разу було ухвалено законопроект про податкову реформу: за нього проголосували 204 і 250 депутатів відповідно. Голоси, яких бракувало, знайшлися після того, як Арсеній Яценюк погодився не відшкодовувати ПДВ всім учасникам аграрного ринку, хоча спочатку законопроект відкидав цю пільгу тільки для зернотрейдерів.

Введено податки на пасивні доходи в розмірі 15–20%, ставка податку на дивіденди – 5% або 20% залежно від того, чи сплачено податок на прибуток. Житлова нерухомість оподатковуватиметься, починаючи від площі 60 кв. м для квартир і 120 кв. м для будинків. Ставку податку на комерційну нерухомість встановлюватиме місцева влада в діапазоні 0–24 гривні, при цьому господарські приміщення і МАФи виведено з-під оподаткування.

Рентні платежі на видобуток нафти та газу встановлюються на постійній основі (нафта і конденсат – 45% із покладів до 5 км, 21% – якщо більше; для газу, який реалізують не для населення, – 55% і 28% покладів до і понад 5 км відповідно).

У найбільш спірному питанні про оподаткування підприємств, які працюють за ДСД, було знайдено компроміс – поетапне підвищення ставки: у першому кварталі 2015 року – до 60%, у другому – 65%, із третього – 70%.

Резонансні норми про обов’язкову нульову декларацію для всіх громадян прибрали.

Найрадикальніше нововведення – різке зниження єдиного соціального внеску із 41% до 16,4%. «41% – це надмірне навантаження на фонд зарплати, воно не сприяє детінізації», – сказав Арсеній Яценюк, презентуючи проект. Згідно із запропонованими нормами, якщо підприємство нарощує обсяг заробітної плати на 30% від поточного, а сама зарплата на підприємстві перевищує три мінімуми, то ставка ЄСВ зменшується до 16,4%. При збереженні статус-кво продовжує діяти нинішня ставка – 41%.

«Ми віримо нашому бізнесові, що він зробить крок назустріч навіть не державі, а людям, оскільки це доходи Пенсійного фонду. Це справжня, сильна реформа», – сказав прем’єр.

Законопроект №1573 було ухвалено 268 голосами. Арсеній Яценюк зробив застереження, що якщо реформа викличе нарікання міжнародних кредиторів України, то її можуть переглянути.

У другому читанні ухвалили закон про бюджетну децентралізацію. Документ передбачає нове співвідношення розподілу податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток, екологічного податку. До місцевих бюджетів передається податок (5%) від реалізації через роздрібні мережі пива, алкоголю, тютюнових виробів і палива та ліцензійні платежі.

Законопроект про підвищення імпортних мит було проголосовано у другому читанні: ставки зростуть на 10% для товарів, що класифікуються в 1–24 товарних групах; на 5% – для товарів із 25–97 товарних груп. Щоб подолати спротив депутатів, міністр фінансів Наталія Яресько на засіданні парламенту декілька днів тому заявила, що вони можуть провалити цей проект, тільки якщо запропонують інші механізми наповнення бюджету на 17 млрд гривень. З огляду на те, що закон ухвалили, альтернативних варіантів не знайшлося. Введення Україною обмежувальних заходів менш ніж через півроку після підписання Угоди про асоціацію з ЄС викликало повне розуміння торговельних партнерів, запевнив Арсеній Яценюк. Закон набуде чинності після опублікування рішення Кабміну щодо завершення консультацій із міжнародними організаціями. Додаткові мита не торкнуться критичного імпорту – мазуту, вугілля, ліків і медичних виробів для гемодіалізу та онкохворих.

Депутати також проголосували в цілому законопроект про контроль за трансферним ціноутворенням, зробивши його жорсткішим. Документ підвищує суму штрафу за порушення (до 5% від суми операції) та встановлює постійне застосування методів порівняння неконтрольованої ціни для всіх контрольованих операцій з експортних-імпортних товарів, що мають біржове котирування.

Також парламент урізав соціальні пільги, але в значно меншому обсязі, ніж планували на старті бюджетного процесу.

У бюджетній сфері встановлено ліміт на зарплату в розмірі 7 мінімумів. Крім Антикорупційного бюро, зарплати керівників у національних корпораціях має бути озвучено й лімітовано, індексація зарплат і пенсій планується за підсумками першого півріччя та з 1 грудня. Скорочується чисельність штату Генпрокуратури та працівників МВС. За словами Олега Березюка, досягнуто домовленості про оподаткування високих пенсій – до таких він відносить пенсії від 5000 гривень. «Податок невеликий (10% в початковому проекті), і таких пенсій у нашій країні – до 5%», – сказав він.

Депутати неодноразово підкреслювали, що не в захваті від ухвалених норм, і сам проект держбюджету викликає нарікання в тих, хто його бачив. Проекти приймали з поправкою на кризу в економіці, агресію Путіна та з надією, що їх незабаром буде переглянуто.

http://forbes.ua/ua/nation/1385900-rik-za-nich-deputati-uhvalili-derzhbyudzhet-2015