Марш миру в країні війни -Блог голови Редакційної ради “Вісника Києва” Олександра Федоренка

Україна солідарна з Францією в її боротьбі з терором, як солідарна з будь-якою іншою державою, що зазнає  агресії та потерпає від нагнітання ненависті.Україна спільно з усім світом сумує за загиблими  у нападі на редакцію журналу в Парижі. І продовжує вшановувати   загиблих у розстрілі автобуса під Волновахою (11 загиблих),  полеглих на східному фронті та вбитих під час обстрілів мирних жителів міст і селищ  у Донецьку, Луганську, Горлівці, Кряківці, Авдіївці…

Світ «піднявся» проти хвилі терористичних актів у Франції (7 січня -розстріл редакції журналу Charlie Hebdo (12 загиблих);8 січня -теракт у Парижі на співробітників  поліції (1 загиблий); 9 січня –теракт у паризькому магазині кошерних продуктів (4 загиблих) та ймовірної загрози інших терористичних нападів у країнах ЄС. Мільйони вийшли на вулиці Парижу, і серед них – президенти, міністри, посли. Відчуваючи загрозу для кожного, марш миру в Парижі став єднанням спільних цінностей усіх людей.

Сьогодні українські депутати закликали до маршу миру і пікетування посольств РФ . Хоча, такі марші миру мали б проходити в Києві чи не кожну неділю від початку введення на українську територію російських військ. Політики, глави держав та урядів десятків країн мали б стояти поруч з українцями – з тими, хто під час АТО втратив сина, батька, чоловіка, друга, колегу по роботі, сусіда. Війна в Україні, яка забрала життя більше тисячі військових , проте продовжує називатися анти-терористичною операцією. Як і у Франції, увесь світ має об’єднатися вже не проти ісламістів, а проти терористичного нападу  російських військових, шизофренічної манії ВВП отримати «новоросію», його далекоглядними планами показати Європі «кузькіну мать».

Порошенко-Олланд-Меркель… мають очолити й київську колону Маршу миру:акції  з вимогою вивести війська з України, перестати втручатись у внутрішню політику країни та дотримуватись міжнародних договорів. Життя людини – цінність для всіх європейців, а життя тисячі загиблих українців від рук російських найманців? А життя  43 млн.українців, які боронять незалежність власної держави у самому центрі Європи?

 Масштабна акція – крок до дії влади, до консолідації її зусиль у подоланні проблеми, проти якої згуртувалися й виступають мільйони. Акції за мир в Україні, які відбулися у у  вересні минулого 2014р (21 вересня) у Європі та США (у Берліні, Мюнхені, Нью-Йорку, Стамбулі, Дубліні, а також і у кількох містах Росії – Ростові-на-Дону, Нижньому Новгороді, Санкт-Петербурзі) – не зупинили наступ #ПТНПНХ на українську територію і не врятували тисячі загиблих. Ймовірно, що жертв було би вдесятеро більше, якби світ промовчав. А могло би й не бути зовсім, якби одним фронтом проти кремлівської експансії виступили уряди Європи й Америки, водночас підтримавши жорсткі економічні санкції проти російських можновладців й особистий политичний ігнор.

 Марш миру у Києві потрібен.Тільки не як черговий  політичний піар для депутатів та партій. І не як головна тема випуску недільних  новин.

http://blogs.korrespondent.net/blog/kyiv/3466583/

 

Trackbacks and pingbacks

Leave a Reply