Депутат від “Батьківщини”назвав українську мову “жлобскім язиком”

Депутат від “Батьківщини”назвав українську мову “жлобскім язиком”

У Кропивницькому на засіданні депутат Подільської районої ради від “Батьківщини” Андрій Сілівейстров назвав державну мову “жлобскім язиком”

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на місцеве видання“Утренний город”.

Після виступу депутатки від ВО “Свобода” Олена Яцун, яка зачитала звернення від групи депутатів до Верховної Ради щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень, до неї звернувся із уточненнями депутат від Опоблоку Олександр Пустовий російською мовою.

На зауваження іншого депутата про те, що він має виступати у державних органах державною мовою, а не мовою окупанта, деякі народні обранці почали обурюватися: “Рускій язик панімаєт каждий!”.

А депутат Андрій Сілівейстров заявив, що “єто жлобскій язик, все разгаварівают одно слово так, одно так”.

Та все ж у подальшому Олександр Пустовий перейшов на українську.

https://www.depo.ua/ukr/politics/u-kropivnickomu-deputat-obizvav-ukrayinsku-movu-zhlobskim-yazikom-20180605785619

Під куполом: приховані інтереси Верховної Ради

Які бізнес-інтереси переслідують народні депутати, скільки компаній пов’язано з ними та їх близькими, скільки мільярдів отримали фірми депутатських родин на публічних закупівлях, та яка частка цих закупівель пішла у їх кишені без жодної конкуренції? Ці та інші факти прихованих бізнес-інтересів народних депутатів України дослідила команда Антикорупційного штабу у межах ініціативи “Приховані Інтереси”.

Українські суди “на гачку” у влади…

«Неслухняні» суди дуже швидко можуть бути звинувачені у корупції. До того ж більшість із них працювали проти Майдану, а тому перебувають на гачку у влади і будуть виносити усі необхідні для неї рішення.

На цьому наголосив експерт із питань державної безпеки Василь Вовк у ефірі програми «Vox populi» на телеканалі ZIK.

«Передусім, потрібно заборонити розголошувати дані попереднього досудового слідства. Адже сьогодні ми часто бачимо, як ще не встигли затримати та зареєструвати провадження щодо якоїсь особи, а вже називають її злочинцем.

Утім реєстрація провадження ще нічого не означає, так само як підозра щодо вчинення злочину та обвинувальний акт, адже це тільки думка слідчого та прокурора. Навіть судове рішення першої інстанції не є остаточним, оскільки ще є апеляційна та касаційна інстанції», – підкреслив Василь Вовк.

Натомість, констатує експерт, одразу ж після реєстрації провадження йде заява від перших осіб держави – від генпрокурора, голови СБУ або ж МВС про те, що вони затримали певну особу, а відтак вона є злочинцем.

«Після таких заяв слідчим, оперативним працівникам і суду немає куди діватися, адже навіть перша особа в державі, тобто Президент, називає затриманих злочинцями. Саме тому працівники судової системи, хвилюючись за свої посади, не наважуються сказати, що доказів для обвинувального акту чи засудження – недостатньо», – пояснив Вовк.

Відтак, підсумовує фахівець, через сильний тиск влади, українські суди бояться приймати виправдувальні вироки.

«Неслухняні суди дуже швидко можуть бути звинувачені у корупції. До того ж більшість із них працювали проти Майдану, а тому перебувають на гачку у влади і будуть виносити усі необхідні для неї рішення. Натомість владі потрібні «правильні» вироки для піару, для віджимання бізнесу і для приховування своїх правопорушень», – визнав Василь Вовк.

https://zik.ua/news/2018/06/04/sudy_v_ukraini_boyatsya_pryymaty_vypravduvalni_vyroky_cherez_tysk_vlady__1338501

США покарають європейські компанії-учасниці «Північного потоку-2»

Йдеться про санкції проти енергетичних компаній Німеччини і низки інших європейських країн, що беруть участь в будівництві газогону Nord Stream 2 («Північний потік-2»), повідомило 3 червня Foreign Policy.

Видання, посилаючись на власні джерела, стверджує, що американські урядовці шукали й інші сценарії тиску на РФ та Європу, але схилилися до випробованого методу —санкційного сценарію.

Наполягання Сполучених Штатів можуть ще більше розсварити між собою євроатлантичних союзників, адже, наприклад, Німеччина та Франція незадоволені кроками Дональда Трампа щодо торговельних санкцій та відмови від ядерної угоди з Іраном.

«Північний потік-2» став у центрі відносин між США, Росією і Європою з моменту, коли про нього вперше оголосили у 2015 році. Влітку 2017 року Конгрес США навіть ухвалив законопроект про санкції за участь у проекті будівництва газогону.

Супротивники проекту (Польща, країни Балтії, Україна, Молдова, США та Данія) стверджують, що «Північний потік-2» збільшить залежність ЄС від «Газпрому». Російський монополіст вже постачає третину необхідного Європі газу.

http://racurs.ua/ua/n106013-ssha-pokaraut-ievropeyski-kompaniyi-uchasnyci-pivnichnogo-potoku-2-zmi

Є три види ціни, яку ми платимо в контексті виборів в Україні

Перша – яку платить кожен громадянин з власної кишені. Мова про бюджетні кошти на вибори, які формуються з наших з вами податків.

Друга – яку платять учасники виборчого процесу. Платять чесно у формі передвиборчих внесків чи визначених законом інвестицій, або платять нечесно у формі політичної корупції, підкупу виборців і інших осіб.

Третя – яку ми платимо як народ і як держава. Платимо погіршенням перспектив нашого майбутнього чи станом теперішнього життя. Через нечесні вибори, через політичну систему закритого доступу.

Україна – лідер серед країн ЄС по масштабах витрачених партіями коштів на вибори. Українські партії витратили в 3-5 разів дорожчі. Висока вартість призводить до залежності партій і кандидатів від олігархів та корупції.

Як вирішити цю проблему?

1) Потрібно передбачити норму про часткову заборону політичної реклами у виборчий і міжвиборчий період. Це можуть бути або часові обмеження роликів на телебаченні, або змістовні вимоги до того, що політична сила або кандидат транслює.

2) Повинен бути законодавчо прописаний механізм розподілу рекламної площі, ефірів тощо. Серед можливих рішень також — квоти для всіх учасників передвиборчих змагань на місцевих телеканалах з одночасним створенням суспільного мовлення в регіонах.

3) Надання додаткової непрямої фінансової підтримки суб’єктам виборчого процесу. Окрім надання безкоштовного ефіру та друкованої площі, це можуть бути знижки на поштове відправлення передвиборної агітації, безкоштовне надання приміщень для зустрічей з виборцями.

4) Як сказав на одній з останніх дискусій Юрій Танасійчук: «Проблема не у кількості ресурсів, які ми витрачаємо на вибори. Проблема в тому, як ми розподіляємо ці ресурси і на що витрачаються кошти».

Ми чудово знаємо про практики відмивання державних коштів на канцтоварах, транспорті та пальному, закупівлі дерева, друку бюлетенів. Введення закупівель через Prozorro для цих процесів вкрай необхідне. Як і повторне використання окремих елементів виборів та їх спрощення.

Що ми тут навряд можемо уникнути – це фінансування виборчих комісій — робота в них має оплачуватися, щоб неофіційно члени комісій не отримували гроші від партій. Платити треба за роботу, а не за дні. Щоб члени ДВК в селах не чекали 00:00 години, щоб отримали зарплату за 2 дні.

У Норвегії партії мають право займатись бізнесом, у Польщі передбачені фінансові стимули для менших партій заради конкуренції. Державне фінансування та контроль фінансів партій варто продовжити.

5) Інтернет-голосування вже випробовувала низка країн. Інвестувати доведеться лише у створення та пізніші оновлення програмного забезпечення. Така стратегія дозволить зробити онлайн-вибори дешевшими. Але маємо загрози кібербезпеки. Поки не вирішувані в умовах війни з РФ. З електронним реєстром виборців та електронним виборчим протоколом те саме.

6) Є пропозиції здешевити вибори через безпосередню комунікацію з виборцями. Деякі наполягають на важливості збільшити терміни передвиборчих кампаній для місцевих виборів. При цьому скасування мажоритарки і закритих партійних списків не обговорюється. Потрібно приймати новий Виборчий кодекс.

7) Треба прийняти зміни до низки законодавчих актів, які врегулюють питання підкупу. Законодавство неякісне, і правоохоронні органи часто не мають інструментарію і бази, щоб притягувати до відповідальності.

Чим економічно розвинутіша країна, то тим меншою проблемою є вартість виборів. Чим сучасніше врядування в країні, то тим менше проблем з адмініструванням, безпекою. Чим розвинутіша країна, тим менше проблеми з свідомістю її громадян. Ремонтувати виборчі процеси потрібно, але головне – це ремонтувати державу в принципі.

Олексій РОХОВИК

http://uainfo.org/blognews/1527762506-e-tri-vidi-tsini-yaku-mi-platimo-v-konteksti-viboriv-v-ukrayini.html