Законопроекти про всеукраїнський і місцевий референдуми можуть бути ухвалені цього або наступного року

standard

Законопроекти про всеукраїнський і місцевий референдуми можуть бути ухвалені цього або наступного року

Законопроекти про всеукраїнський і місцевий референдуми вже майже готові й не виключено, що в першому читанні будуть проголосовані вже восени, а в цілому – до кінця цього року або на початку наступного.

Про це заявив народний депутат від фракції БПП, голова підкомітету з питань виборів і референдумів парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко, передає Укрінформ.

За його словами, питання розгляду законопроектів лежить у політичній волі парламенту.

“Думаю, що, провівши недовготривалі політичні консультації, якусь фахову роботу в комітеті, ми зможемо на осінь навіть вийти на голосування (у першому читанні – ред.) в залі й уже в цьому році чи на початку наступного прийняти в цілому”, – зауважив нардеп.

Черненко розповів, що у парламентаріїв є “багато страхів” щодо ухвалення законопроектів.

“У законопроекті є багато запобіжників, щоб референдум не став піар-технологією, технологією для маніпулювання. Тут дуже жорстко обмежене коло питань, які виносяться на референдуми”, – підкреслив він.

У свою чергу голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зауважив, що наразі є час ухвалити закони і про всеукраїнський, і про місцевий референдуми до виборчої парламентської кампанії 2019 року.

standard

Сенат США назвав суму військової допомоги Україні

Затверджений Сенатом США оборонний бюджет на 2019 фінансовий рік передбачає виділення допомоги Україні на оборону в розмірі 200 млн доларів. У тому числі США продовжать постачати ВСУ летальну зброю.

У схваленому Сенатом законопроекті в розділі 1233 «Продовження ініціативи підтримки України в сфері безпеки» зазначено, що на 2019 фінансовий рік передбачено виділення на ці цілі $200 млн. Також в законопроекті йдеться, що США будуть і далі співпрацювати з Україною в сфері безпеки, включно з наданням летальної допомоги оборонного характеру, і сприяти необхідним інституційним реформам в галузі оборони.

Раніше Палата представників американського Конгресу затвердила свій проект бюджету, в якому запропонувала збільшити допомогу Україні до $250 млн. Тепер проекти нижньої і верхньої палат будуть узгоджені між собою, і в фінальному законопроекті буде визначена остаточна цифра допомоги Україні.

https://ua.news/ua/senat-ssha-nazvav-sumu-vijskovoyi-dopomogy-ukrayini/

 

standard

Омбудсмен знову заявляє про зрив домовленостей щодо відвідин бранців

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявляє, що вона все ще не може потрапити до українських політв’язнів у Росії.

“Знову нічого не відбулося. Я змушена констатувати, що Тетяна Москалькова не приймає рішення, а лише артикулює те, що їй доручили донести”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Український омбудсмен розповідає: за попередніми домовленостями, вчора, 18-го червня, вона мала б відвідати Олега Сенцова, а Москалькова Кирила Вишинського, Максима Одинцова та Олександра Баранова. Після повернення омбудсмена РФ в Москву, вони мали б планувати спільне відвідування Романа Сущенка.

За словами Денісової, її знову запросили на переговори. “Я їду, але…”, – написала вона.

Нагадаємо: напередодні, 17 червня, Денісову не пустили до політв’язня Миколи Карпюка, якого тримають у російській в’язниці у місті Володимир. А 16 червня омбудсмену не вдалося відвідати українського політв’язня Олега Сенцова. Керівництво колонії, де тримають українця, не дало дозволу на візит.

Як раніше повідомляв “Український інтерес”, уповноважені з прав людини Росії та України розраховують відвідати по 34 ув’язнених на територіях обох країн. Людмила Денісова заявила, що збирається відвідати у російських тюрмах усіх українців-політв’язнів, які оголосили голодування.

Європарламент вимагає, щоб російська влада негайно та без жодних умов відпустила Олега Сенцова й усіх інших бранців Кремля.

https://uain.press/politics/ombudsmen-znovu-zayavlyaye-pro-zryv-domovlenostej-shhodo-vidvidyn-brantsiv-853407

 

standard

Ми в російські пастки не підемо, – Клімкін про миротворців на Донбасі

“Нормандська четвірка” під час останньої зустрічі 11 червня вперше серйозно обговорила питання розгортання миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі.

Про це заявив міністр закордонних справ України в інтерв’ю “5 каналу“.

За його словами, Росія продовжує наполягати на ідеї, що після введення миротворців ООН на Донбас, вони зможуть лише супроводжувати і забезпечувати безпеку працівників ОБСЄ. Україна та інші представники “норманської четвірки” не згодні на таку пропозицію.

Читайте також: Миротворці на Донбасі: Лавров зробив нову гучну заяву

Зараз ідея така. Це буде поступово. Ми не можемо розпочати повну операцію із самого початку. Але я чітко сказав: потрібна стратегія і вся логіка і послідовність миротворчої операції. Без цього ми в російські пастки за визначенням не ідемо,
– підсумував він.

Також, за його словами, логіка Росії на українському Донбасі полягає в тому, щоб нічого не міняти і зробити легітимним “свій протекторат”.

“Наша логіка – спочатку безпека, потім починаємо працювати над нормальними виборами. Як будуть виглядати місцеві вибори? Формула виборів має бути частиною всього процесу повернення України на Донбас. Французи це підтримують. А Росія це бачить як просто вирвану з контексту легітимізацію. І це російська мета. І нормандська зустріч свідчить, що Росія нікуди від цього не відійшла”, – розповів він.

Нагадаємо, раніше заступниця міністра закордонних справ України щодо європейської інтеграції Олена Зеркаль розповіла, що очільники МЗС Франції, Німеччини, Росії та України, які входять до “норманської четвірки” не можуть дійти консенсусу в питанні розміщення миротворців ООН на Донбасі.

Що таке миротворча місія? Це дії міжнародної спільноти задля запобігання виникненню міждержавних або внутрішніх конфліктів. Операції зі встановлення миру проводяться за обов’язкової згоди сторін конфлікту. У 2017 році Президент України Петро Порошенко висунув ідею введення миротворців на всю територію Донбасу. У відповідь на це президент Росії Володимир Путін висунув вимогу, що миротворці повинні перебувати на лінії розмежування “і ні на жодних інших територіях”.

https://24tv.ua/mi_v_rosiyski_pastki_ne_pidemo__klimkin_pro_mirotvortsiv_na_donbasi_n985320

 

standard

На Банковій готуються до виборів: чіпляють мерів на гачки

У Адміністрації президента Петра Порошенка шукають способи впливу на мерів великих міст. Вдаються і до вибіркового правосуддя. За допомогою мерів планують здобути перемогу Порошенкові у регіонах на президентських виборах 2019-го.

Про це в коментарі Gazeta.ua розповів політолог Олександр Кочетков.

Напередодні Солом’янський райсуд Києва повернув закордонні паспорти і дозволив виїздити за кордон меру Одеси Геннадію Труханову.

“У нас вибіркове правосуддя. Закон діє для одних, а для інших – домовленості в САП, НАБУ чи в Адміністрації президента. І далі суд діє не у відповідності до закону, а згідно з домовленостями. Ми ж пам’ятаємо – були у Труханова розмови і з Холодницьким, і мабуть не тільки з ним. Є інформація і про розмови на Банковій. Зараз Адміністрація президента підтягує під себе мерів великих міст. Перш за все мільйонників – Дніпро, Харків, Одеса, Львів. І от ми бачимо, як політична вигода превалює над правовою основою”.

Для підтягування мерів, у АП використовують стару схему, вважає експерт.

“Потрібного політика чіпляють на гачок. І далі тримають: “Якщо будеш себе вести, як ми хочемо, тоді не матимеш жодних проблем із нашим телефонним правосуддям. А якщо тільки крок вбік – поновлюється кримінальна справа”. Нічого нового. Чим ближче до виборів, тим більше прикладів такого правосуддя будемо бачити.
Якщо справи реальні, то від них можуть “відмазуватися” в обмін на деякі політичні послуги.
Не розумію, чому в Адміністрації президента переконані, що мер міста може суттєво вплинути на волевиявлення містян. Навіть фальсифікації теж суттєво не вплинуть. Хоча може не пустити для агітації суперників діючої влади. Може на це робитимуть ставку. Влада думає, що така політична операція допоможе їй переобратися”.

У НАБУ мера Одеси Геннадія Труханова підозрюють у привласненні майна за схемою, яка завдала державі 185 млн грн збитків. Нібито діяв спільно із групою осіб. У справі 8 підозрюваних, 6 з яких правоохоронці затримали. Двоє перебувають у розшуку.

https://gazeta.ua/articles/politics/_na-bankovij-gotuyutsya-do-viboriv-chiplyayut-meriv-na-gachki/842241