У Гаазі розпочалися офіційні переговори щодо створення міжнародної Комісії з розгляду заяв для України

У Гаазі розпочалися офіційні переговори щодо створення міжнародної Комісії з розгляду заяв для України

Перше засідання Міжурядового переговорного комітету щодо міжнародного договору зі створення Комісії з розгляду заяв для України відбулося 24–26 березня, українську делегацію очолила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, повідомляється на сайті президента України в середу.

“Одним із напрямів, у якому ви допомагаєте нам, є компенсація збитків, завданих Росією. Це частина нашої спільної кампанії за відновлення справедливості – для України та всього світу. Адже це стосується не лише України, а й фундаментальних принципів міжнародного права”, – сказала Мудра.

Комісія з розгляду заяв для України стане другим невід’ємним елементом міжнародного компенсаційного механізму. Вона розглядатиме заяви, що надходять до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, та встановлюватиме суми компенсацій постраждалим.

Джерело: “Інтерфакс”

Міндовкілля та DG CLIMA обговорили розширення діалогу

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела зустріч з заступником директора Генерального директорату з питань клімату (DG CLIMA) Яном Дусік. У зустрічі також взяли участь заступник Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук та інші представники Міндовкілля, Представництва ЄС в Україні, DG ENEST та DG CLIMA.

«Ян Дусік – має унікальний досвід у реалізації євроінтеграційних процесів, адже брав безпосередню участь у синхронізації законодавства Чехії із нормами ЄС. За його словами, Європейська Комісія уважно спостерігає за системним прогресом України на шляху до Євросоюзу. Він запевнив, що Україна має беззаперечну підтримку ЄС щодо “зеленого” повоєнного відновлення, реалізації Ukraine Facility та досягнення кліматичної нейтральності», – зауважила Світлана Гринчук.

За словами Міністра, вони детально обговорили підготовку до скринінгових сесій за розділом 27 “Довкілля та зміна клімату”, які відбудуться у червні цього року: «Цей розділ є одним із найскладніших, оскільки охоплює 210 актів права ЄС, з яких 150 належать до компетенції Міндовкілля. Це справжній виклик для нас. Але ми грунтовно готуємося до цього процесу. Вже готові перші драфти необхідних презентацій, анкети, таблиці тощо. Наступного місяця спільно з міжнародними експертами проведемо імітаційні сесії».

Світлана Гринчук повідомила представникам ЄС про ключові напрацювання у законодавстві України за останні місяці, зокрема закріплення на законодавчому рівні цілі України до досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, відновлення системи МЗВ, схвалення Плану дій щодо СТВ тощо. Наразі готується законопроєкт для впровадження СТВ.

Учасники обговорили питання впровадження СВАМ, домовилися координуватися у цьому питанні, обмінюватися даними та позиціями. Ян Дусік поділився деталями дискусій всередині ЄС щодо СТВ та СВАМ, тож на цьому етапі залученість європейських партнерів та експертів особливо важлива.

«Дякую Європейській Комісії та державам-партнерам за підтримку на шляху України до сталого зеленого майбутнього. Ця підтримка дає нам розуміння, що ми можемо розвиватися і рухатися до сталого розвитку навіть у найважчі часи української державності», – подякувала Світлана Гринчук.

Законопроєкт про розширення прав Нацгвардії, який занепокоїв громадськість, зняли з порядку денного Ради

Про це повідомили народні депутати Ірина Геращенко та Ярослав Железняк, а також голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.

За словами активіста, з порядку денного законопроєкт №10311 зняли на цей пленарний тиждень (24-30 березня).

Железняк каже, що з документом «справді є проблема»: «У конспірологію тут не вірю. Відверто, всі нормально розуміли, що [законопроєкт] треба доопрацювати».

Кілька днів тому правоохоронний комітет Верховної Ради затвердив цей законопроєкт. Тоді у «Центрі протидії корупції» заявляли, що деякі положення документа «дуже нагадують так звані закони 16 січня» 2014 року — пакет законів, які з порушенням процедури ухвалила Верховна Рада під час Революції гідності. Ці закони надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту.

Водночас у Міністерстві внутрішніх справ пояснювали, що законопроєкт повинен привести норми Закону України «Про Національну гвардію України» у відповідність до інших наявних правових норм.

Там казали, що нацгвардійці й раніше мали право застосовувати гумові кийки, електрошокери та засоби примусової зупинки транспорту. Це було передбачено постановою Кабміну ще від 2017 року.

Проте нинішній законопроєкт вказує, що такі дії з боку Нацгвардії є крайніми заходами в чітко визначених межах і способах, а також містить норми щодо обов’язку попередження наміру про їхнє застосування.

Джерело: Hromadske.ua

ЄС ухвалив документ щодо України без згоди Орбана

Лідери країн-членів Європейського союзу знайшли спосіб обходити вето Угорщини з питань, що стосуються України. Відповідні документи прикладають до резолюцій, які отримали одностайне схвалення і після публікуються як офіційний висновок.

Про це Politico написало з посиланням на неназваних європейських дипломатів.

Видання нагадало, що два тижні тому питання надання підтримки Україні знову опинилося під загрозою через позицію Угорщини. Будапешт спробував зірвати пропозиції про те, щоб ЄС заповнив прогалину, що утворилася після припинення допомоги з боку США.

Однак тоді текст, узгоджений рештою 26 з 27 країн ЄС, було додано до решти резолюцій, які були одноголосно схвалені. І хоча Угорщина офіційно відмовилася схвалювати документ, він все одно був опублікований як офіційний висновок Європейської ради.

За словами співрозмовників Politico, така тактика, схоже, спрацювала. Тепер Євросоюз має намір використовувати її знову.

“Заяву щодо України сьогодні буде випущено як додаток від імені 26 країн. Це нова норма. І це корисно, коли йдеться про політичні наміри. Хоча, можливо, надалі ми зіткнемося з іншими проблемами“, — сказав один із дипломатів.

Інший співрозмовник видання наголосив, що заперечення Угорщини оцінюються гідно — і швидко ігноруються.

“Орбан вибрав ізоляцію і шлях неліберальної демократії всупереч очевидним інтересам ЄС і, по суті, Угорщини. Йому було надано безліч можливостей, але він відкинув їх із простягнутою рукою. Безпека Європи — занадто серйозне питання, щоб вести переговори з однією людиною, яка бачить речі на 180 градусів інакше, ніж усі інші“, — сказав інший дипломат.

У проєкті заяви щодо України, з яким ознайомилося видання, підтверджується “постійна та непохитна підтримка ЄС незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”.

Як повідомляли Українські Новини, 20 березня стало відомо, що всі країни Євросоюзу, крім Угорщини, підтримали заяву про підтримку незалежності та суверенітету України.

Раніше перед цим газета Financial Times написала, що в ЄС знову почали відкрито обговорювати позбавлення Угорщини права голосу.

Джерело: “Українські новини”

Турецькі війська можуть стати частиною миротворчого контингенту в Україні: в Анкарі назвали умову