Луценко отримав 750 тис. грн від бухгалтера “Київська Русь” напередодні банкрутства банку

standard

Луценко отримав 750 тис. грн від бухгалтера “Київська Русь” напередодні банкрутства банку

Народний депутат від “ВО “Батьківщина” Ігор Луценко перерахував 750 тис. гривень головному бухгалтеру банку “Київська Русь” напередодні банкрутства структури.

Про це інформує Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО).

У Фонді помітили, що перерахунок коштів за день до введення в банк тимчасової адміністрації: коли банківські платежі не проводилися, і вкладники не мали доступу до своїх коштів.

На думку фахівців, цей маневр був завчасно запланований, а кошти, перераховані бухгалтеру банку, поза банком були повернуті депутату. Крім того, угода не відображена в декларації.

У Фонді зазначають, що за встановленим фактом розпочато перевірку Національним антикорупційним бюро України та відкрито кримінальне провадження за недостовірні відомості у декларації.

До слова, банк “Київська Русь” (Київ) працював з 1996 року і входив у групу великих банків. У 2015 року Нацбанк прийняв рішення відкликати ліцензію та ліквідувати “Київську Русь”. З березня 2015 року у банку працювала тимчасова адміністрація.

Нагадаємо, під час процедури ліквідації російського банку “ВТБ” Фонд гарантування фізосібвиявив виведення 105 млн гривень.

http://ua1.com.ua/politics/lucenko-otrimav-750-tis-grn-vid-golovnogo-buhgaltera-kijivska-rus-naperedodni-bankrutstva-banku-fgvfo-50761.html

standard

Знаходження кораблів США в Чорному морі – законне

У США заявили, що корабель Fort McHenry знаходиться в румунському порту згідно з міжнародними законами

Офіційний представник 6-го флоту ВМС Сполучених Штатів Америки (США)Кайл Рейнс заявив, що перебування корабля ВМС США Fort McHenry, який зайшов в румунський порт Констанца в Чорному морі, законне, повідомляє Navy Times.

За його словами, США працює в Чорному морі згідно з міжнародними законами.

“Ми регулярно працюємо в Чорному морі відповідно до міжнародних законів і Конвенцією Монтре і продовжимо це робити”, – заявив Рейнс.

Так, згідно з Конвенцією Монтре, кораблі нечорноморських держав можуть знаходиться в акваторії Чорного моря не більше 21 дня.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що доковий десантний корабель 6-го флоту Військово-морських сил США “Форт-Макгенрі” (USS FortMcHenry, LSD 43) пройшов протоки Дарданелли і Босфор і увійшов до акваторії Чорного моря в неділю, 6 січня.

https://gazeta.ua/articles/politics/_v-ssa-zayavili-scho-znahodzhennya-yih-korabliv-v-cornomu-mori-zakonne/878655

 

standard

Маємо допомогти Україні, – Папа Франциск

Папа римський Франциск під час виступу перед дипломатами у Ватикані закликав міжнародне співтовариство знайти політичне розв’язання конфлікту в Сирії. Він висловив також стурбованість у зв’язку з погіршенням ситуації в Україні і закликав допомогти країні.

Про це повідомляє Польське радіо

Під час новорічної зустрічі з послами, акредитованими в Апостольській столиці, Папа римський нагадав у понеділок про дуже велику кількість жертв війни в Сирії.

Він заявив: «Я знову закликаю міжнародне співтовариство підтримати політичне розв’язання конфлікту, що остаточно побачить тільки переможених».

«Особливо важливо покінчити з порушенням гуманітарного права, що призводить до нечуваного страждання мирного населення, особливо жінок та дітей, а також що спрямоване проти важливих структур, зокрема шкіл, лікарень, таборів для біженців та сакральних будинків», – додав він.

Він подякував Йорданії, Лівану та різним європейським країнам, які «щедро пропонують гостинність тим, хто опинився у важкій ситуації та небезпеці».

Папа римський зазначив, що Католицька церква постійно намагається підтримувати тих, кому потрібна допомога, а Апостольська столиця популяризує різні проекти з допомоги.

У зв’язку з цим Франциск згадав про гуманітарну ініціативу в Україні для постраждалих людей, особливо на сході країни. Він зазначив, що конфлікт там триває вже майже п’ять років, а нещодавно він «набрав певного тривожного розвитку ситуації в Чорному морі».

«Церква намагається підтримувати шляхи до миру для розв’язання конфлікту, шляхи поваги до справедливості та верховенства права, зокрема міжнародного, що є основою безпеки та спільного життя в усьому тому регіоні», – заявив Франциск.

https://day.kyiv.ua/uk/news/070119-mayemo-dopomogty-ukrayini-papa-francysk

 

standard

Туреччина підніматиме питання визволення моряків з російського полону

Туреччина підніматиме питання про забезпечення свободи судноплавства у Керченській протоці та визволення полонених українських моряків.

Таке доручення дав Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган главі турецької МЗС Мевлюту Чавушоглу, повідомляє лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в інтерв’ю для Укрінформ.

Чавушоглу розказав Джемілєву про свої сумніви щодо визволення українських моряків. За словами лідера кримськотатарського народу турецька сторона вважає, що Президент Росії Володимир Путін не збирається визволяти моряків до виборів.

“Путін розглядає такий крок, як “подарунок” до майбутніх виборів в Україні. Тобто він хоче використати ситуацію, як інструмент впливу на наші вибори. Це цинічно, суперечить не тільки праву, але й моральності. Використовувати людей для політичних цілей – це система заручництва”, – підкреслив Джемілєв.

https://gazeta.ua/articles/krym/_turechchina-pidnimatime-pitannya-vizvolennya-moryakiv-z-rosijskogo-polonu/878218

 

standard

На цьогорічних президентських виборах експерти прогнозують рекорд – понад 30 кандидатів

Цьогорічна передвиборча кампанія відрізнятиметься від попередніх. Зокрема у 2019 кандидати вперше активно використовуватимуть соцмережі як майданчик для агітації. Ще однією відмінністю є те, що за три місяці до виборів не сформувалась чітка пара кандидатів, які можуть вийти до другого туру.

Про це йдеться у сюжеті проекту «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Уже понад півроку кандидати у президенти закидують свій потенційний електорат політичною рекламою, хоча офіційно передвиборна кампанія стартувала лише 31 грудня. Тепер на українців очікують три місяці президентських перегонів.

Охочі взяти в них участь мають подати відповідні документи до 9 лютого. Самі ж вибори відбудуться останнього дня березня. Інавґурація нового президента – до 3 червня. Існує низка головних вимог до кандидатів. Зокрема претендент на президентський пост повинен мати не менше 35 років, останні десять із яких прожив на території України. Також він мусить володіти державною мовою і кругленькою сумою, адже до ЦВК потрібно внести грошову заставу у 2,5 мільйона гривень.

Експерти ж переконують: цьогорічні перегони мають низку особливостей, які відрізняють їх від попередніх. Вперше так широко використовують соцмережі як майданчик для агітації. Ще одна унікальність – за три місяці до виборів немає чіткої пари кандидатів, які можуть вийти до другого туру.

«Кампанія буде складною, суперечливою і конфліктною. Так чи інакше, ми не можемо назвати зараз ані майбутнього переможця, ані навіть пару учасників другого туру президентських виборів. Це зайвий раз доводить, що в нас дуже конкурентні вибори, на відміну від, наприклад, Росії, де переможець був відомий заздалегідь», – зауважує політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Найменше охочих обійняти головну посаду країни було в далекому 1991-му. Тоді зареєструвалося лише шестеро кандидатів. А от найбільше – у 2004-му, в тогорічних перегонах узяло участь 26 претендентів. Під час нинішньої кампанії політологи чекають на новий рекорд, прогнозують понад 30 прізвищ у бюлетені. Навпроти кого з них поставити галочку – вирішили ще не всі українці.

Наразі ж документи до Центральної виборчої комісії подали двоє людей. Це –

Першим кандидатом у президенти України зареєструвався скандальний екс-міністр екології
колишній міністр екології Ігор Шевченко та правозахисних Володимир Ратуш. За даними соцопитувань, поки найбільше шансів у п’ятьох кандидатів, серед них – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Анатолій Гриценко та Юрій Бойко.

Як повідомлялось раніше, у новорічну ніч шоумен Володимир Зеленський заявив, що висуває свою кандидатуру на пост Президента України.

Антон Коцуконь, «Перші про головне»